Справа № 288/920/18
2/291/5/21
У К Р А Ї Н А
Ружинський районний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
19 березня 2021 року
Ружинський районний суд Житомирської області
в складі : головуючого - судді Митюк О.В.,
за участю секретаря - Шахрай А.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Слівінського В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Сокільча"
про визнання договору оренди землі недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року позивачка ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Сокільча про визнання договору оренди землі недійсним, мотивуючи його тим, що вона є власником земельної ділянки, загальною площею 3.2384 га, яка розташована на території Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1824786200:04:000:0234. Право власності на дану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю Серія ЯА № 429911, від 25.04.2005р., зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №010521900188. Як стало їй відомо, що між нею та ПСП Сокільча був укладений договір оренди землі №295 від 27 квітня 2015 року на земельну ділянку з кадастровим номером 1824786200:04:000:0234, яка на підставі державного акту належить їй на праві власності та в свою чергу був зареєстрований приватним нотаріусом Андрушівського районного округу Житомирської області. Однак, як стверджує позивачка вказаний договір оренди нею не підписувався, повноважень на підписання від свого імені вказаного договору та згоди на укладення даного договору нікому не надавала, примірника вказаного договору не отримувала, з умовами договору, щодо об`єкту оренди, строку його дії, розміру орендної плати та порядку її виплати, інших істотних умов, визначеного договору ознайомлена не була. Вважає, що наявність договору оренди землі порушує її права та не відповідає інтересам як власника цього нерухомого майна. У зв`язку з цим просить, суд, визнати договір оренди землі №295 від 27 квітня 2015 року кадастровий номер 1824786200:04:000:0234, загальною площею 3,2384 га, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, укладений між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Сокільча - недійсним.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з вказаних в позовній заяві підстав, а саме : вважає договір оренди землі №295 від 27.04.2015 року недійсним, тому, що позивачка не підписувала оспорюваний договір оренди землі, та нікого не уповноважувала на підписання даного договору.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає повністю, з тих підстав що позивачем обрано неефективний (неналежний) спосіб захисту. Крім того позивач знав про існування спірного договору оренди землі, так як відповідач виконував належно умови договору, сплачуючи позивачу вчасно орендну плату. Вважає висновок судово - почеркознавчої експертизи неналежним доказом по справі, так як експертом відповідно до мотивувальної частини експертного висновку чомусь було взято до уваги деякі окремі вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_2 ..
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. За правилами ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 3.2384 га, яка розташована на території Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1824786200:04:000:0234 . Право власності на дану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю Серія ЯА №429911, виданим 25 квітня 2005року Попільнянською районною державною адміністрацією, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010521900188 (а.с.8).
Як вбачається з договору оренди землі №297 від 27 квітня 2009 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ПСП Сокільча було укладено договір оренди землі, щодо об`єкта оренди, земельної ділянки належної позивачці, з терміном дії 10 років (а.с.6-7), який як стверджує позивачка в позовній заяві вона не укладала та не підписувала.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи за №1/3-139 від 07.06.2018 року яка проведена в рамках розслідування кримінального провадження №1201806027000060 від 14.02.2018 досліджуваний підпис від імені ОСОБА_2 у графі Орендодавець розділу Підписи сторін договору оренди землі від 27.04.2015 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПСП Сокільча , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1824786200:04:000:0234 та загальною площею 3,2384 га, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с.9-14).
Відповідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №793/2306/2307/19-25 від 25.11.2019 року підписи від імені ОСОБА_2 у графі Орендодавець у двох примірниках Договору оренди землі №295 від 27.04.2015, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав, на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Сокільчанської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, площею 3,2384 га, в тому числі ріллі 3,2384 га, з кадастровим номером 1824786200:04:000:0234, що належить ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №429911 року та перебуває в оренді ПСП Сокільча - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів. Вирішити питання чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 у графі Орендодавець у двох примірниках Договору оренди землі №295 від 27.04.2015, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав, на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Сокільчанської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, площею 3,2384 га, в тому числі ріллі 3,2384 га, з кадастровим номером 1824786200:04:000:0234, що належить ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №429911 року та перебуває в оренді ПСП Сокільча - ОСОБА_2 або іншою особою (іншими особами), не виявилось можливим з причин, що зазначені у п.2 дослідницької частини висновку експерта. Відповідно п.2 дослідницької частини вищевказаного висновку експерта досліджувані підписи від імені ОСОБА_2 складаються з умовно - прочитаної літери К , елемента, який не утворює певної літери та розчерку - виконані рухами середнього ступеню виробленості, у темпі письма - від повільного до середнього. Розмір - середній або великий, розгін - від середнього до великого, розстановка - від вузької до широкої, нахил - правий. Натиск - середній, диференційований. Перерв у рухах не спостерігається. Форма лінії основи підписів - ламана, її напрямок - дещо вгору, потім дещо донизу. Елементи підписів розміщені над бланковою лінією, на ній та перетинають бланкову лінію.
При порівнянні досліджуваних підписів зі зразками підпису ОСОБА_2 були встановлені збіжності темпу, розміру, розгону, розстановки, нахилу, натиску, ступеню зв`язності у порівнянні з подібним варіантом у зразках, також таких окремих почеркових ознак (останні відмічені стрілками червоного кольору з цифровими позначками на ілюстраціях 1-9 таблиці №2, що додається до висновку експерта):
- будови рухів за ступенем складності при поєднанні другого і третього елементів літери К (варіант: спрощена, шляхом випрямлення рухів - відм. 1);
- форми рухів при виконанні нижньої частини першого елемента літери К (петльова - відм. 2); висхідної частини елемента, який не утворює певної літери перед розчерком (варіант: правоокружний - відм. 3); при поєднанні верхньої та основної частин першого елемента літери К (петльова або зворотно-прямолінійна - відм. 4-а, 4-6);
- протяжність рухів по горизонталі при виконанні верхньої частини першого елемента літери К (велика - відм. 5);
- розміщення точки перетину рухів при виконанні першого та другого елементів літери К відносно середньої лінії першого елемента цієї літери (вище середньої лінії або на середній лінії - відм. 6);
- розміщення точки початку рухів при виконанні літери К відносно середньої лінії цієї літери (на середній лінії - відм. 7);
- взаємне розміщення нижніх екстремумів по вертикалі при виконанні першого та третього елементів літери К (варіант: екстремум першого елемента розміщений нижче - відм. 8).
Разом з тим, у досліджуваних підписах та зразках підпису ОСОБА_2 були встановлені розбіжності загального вигляду підписів, транскрипції підписів (у зразках підписи складаються з літер З , К , елементів, які не утворюють певних літер, розчерку, окремого штриха (або без нього) або літери К , одного або двох елементів, які не утворюють певних літер, розчерку, окремого елемента (або без нього), темпу (у зразках - середній або швидкий), а також таких окремих почеркових ознак (останні відмічені цифровими позначками синього кольору на ілюстраціях 1-9 таблиці №2, що додається до висновку експерта):
- форми рухів при виконанні другого елемента літери К (у досліджуваному підписі у другому примірнику - кутаста, у зразках - дугова - відм. 1); верхньої частини другого елемента літери К (у досліджуваних підписах - зворотно-прямолінійна, у подібному варіанті у зразках - кутаста або дугова - відм. 2); при поєднанні елемента, який не утворює певної літери перед розчерком та попереднього елемеента (у досліджуваному підписі у другому примірнику - кутаста, у подібному варіанті у зразках - дугова - відм. 3);
- напрямки рухів при виконанні третього елемента літери К (у досліджуваних підписах - правоокружний, у зразках - ліво окружний - відм. 4);
протяжність рухів по горизонталі при виконанні третього елемента літери К (у досліджуваних підписах - збільшено у порівнянні зі зразками - відм. 5); розчерку (у досліджуваних підписах - збільшено у порівнянні з подібним варіантом у зразках - відм. 6); висхідної частини елемента, який не утворює певної літери перед розчерком (у досліджуваному підписі у другому примірнику - зменшено у порівнянні з подібним варіантом у зразках - відм. 7);
- протяжність рухів по вертикалі при виконанні елемента, який не утворює певної літери перед розчерком (у досліджуваному підписі у першому примірнику - збільшено у порівнянні з подібним варіантом у зразках - відм. 8).
Встановити походження вказаних розбіжностей почеркових ознак (чи є вони варіантами підписного почерку ОСОБА_2 , які не відобразилися у наданих зразках, чи викликані виконанням цього підпису не ОСОБА_2 , а іншою особою) експерт не зміг по причині відсутності вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_2 , зіставлюваних за часом виконання з досліджуваними підписами.
Щодо виявлених збіжностей ознак, то вони за наявності вказаних розбіжностей ознак, не є достатніми не тільки для категоричного, а й навіть для імовірного позитивного висновку про тотожність.
Встановити ж більшу кількість суттєвих збіжних або розбіжних почеркових ознак експерту не вдалося через обмежений обсяг графічного матеріалу, що міститься у досліджуваних підписах, простоту будови елементів, що їх складають, а також у зв`язку з недостатньою кількістю вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, встановити, виконані досліджувані підписи від імені ОСОБА_2 - самою ОСОБА_2 або іншою особою /іншими особами/, не виявилося можливим.
В суду, відсутні будь-які підстави вважати висновки судово-почеркознавчої експертизи, яка проведена в рамках розслідування кримінального провадження №1201806027000060 від 14.02.2018, та №793/2306/2307/19-25 від 25.11.2019 року, яка проведена по даному кримінальному провадженні за клопотанням представника відповідача, неналежним доказом, так як експерти були попереджені про кримінальну відповідальність.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що працює секретарем в ПСП Сокільча . В квітні місяці 2015 року, директор ПСП Сокільча ОСОБА_4 уповноважив людей переукладати договори оренди, це робили: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші. Перед тим, як укладати договори, директор зібрав їх всіх і сказав ходити і переукладати договори, строк дії попередніх договорів ще не був закінчений. Це було в кінці квітня, точної дати зібрання директором не можу сказати. Секретарем працює з 1994 року. В її функції входить вести накази, протоколи. На цьому зібранні не була як секретар і ніякого протоколу не вела, директор просто пояснив, що багато пенсіонерів, людей похилого віку, щоб було їм краще, треба ходити до них і на місці укладати договори . Не пам`ятає як і що там було,чи давав директор доручення, здається що не давав, це ж пройшло 6 років. Договорі оренди десь до тисячі, договорами не займається, але договори складали в один період і на один термін. ОСОБА_5 - головний економіст, контролювала до яких і коли йти людей. Не ходила по людях для заключення договорів, ходили з бланками , вписували туди всі дані людини, підписували їх, а потім ці договори здавали ОСОБА_5 на реєстрацію, вона потім заносила на підпис директору і десь через тиждень прийшли ОСОБА_10 і ОСОБА_2 до директора та запитати про орендну плату, директор покликав ОСОБА_6 , яка в них підписувала договори, вона підійшла в кабінет, директор її запитав де ці договори і чи вони підписувалися, ОСОБА_6 повідомила, що ці договори уже у ОСОБА_5 на реєстрації, покликала ОСОБА_5 , для того щоб переглянути договори. Переглянувши їх, ОСОБА_10 спитали на який термін укладався договір, а також поговорили про орендну плату, претензій ні до кого не пред`являли, і пішли. Пройшов приблизно рік, весною, десь у квітні - травні 2016 року, тривали польові роботи, ОСОБА_10 знову прийшли до директора і сказали, що хочуть землю забрати. Директор покликав ОСОБА_5 , а та повідомила, що договори вже зареєстровані нотаріально, земля засіяна і на даний час це питання вирішити не можна і ОСОБА_10 пішли. Свої примірники договорів ОСОБА_10 отримали на руки. Розмову цю чула, так як кабінет маленький , а директор не зачиняє двері. ОСОБА_10 не сварилися ні з ким при тому як приходили,вони в хороших відносинах з нашим директором , приходили вони в 2015 році та в 2016 році. Людям залишали договори, вони їх підписували та потім приносили і здавали в контору. Особисто теж укладала договір з ПСП Сокільча майже в той самий час, що і ОСОБА_10 . Директор давав усно вказівку про заключення договорів з людьми .
Свідок ОСОБА_6 , суду пояснила, що працює інженером по охороні праці в ПСП Сокільча . В квітні місяці 2015 року, директор ПСП Сокільча , ОСОБА_4 , дав вказівку працівникам господарства перезаключити договори на оренду земельного паю, туди входили працівники господарства, в тому числі і вона. Була закріплена за АДРЕСА_1 , де ходила по людях і пере заключала з ними договори. Зайшла на подвір`я ОСОБА_2 , це було 27.04.2015 року. Постукала в двері, вийшла ОСОБА_2 , їй повідомила про те, що директор господарства її прислав, щоб переукласти договір з нею, так як директор орендував пай в неї в попередні роки. Запитала, чи вона погоджується, вона сказала, що так. Написала договір, дату, всі паспортні дані,вказала площу земельної ділянки, грошову оцінку, кадастровий номер і ким виданий, це все робила в її присутності, ОСОБА_2 підписала. Ще запитала чи є її чоловік у дома і чи буде він пере заключати договори, в нього два паї, а в ОСОБА_2 один, ОСОБА_2 сказала , що чоловік буде пере заключати. Дані ОСОБА_10 перенесла з попереднього договору так як, всі живемо в селі і знаємо один одного. Ці договори віддала ОСОБА_2 так як вона сказала , що чоловік відпочиває в кімнаті, ОСОБА_2 пішла до хати і через декілька хвилин винесла, вже підписані договори. Дані договори, понесла в кантору і віддала ОСОБА_5 . Десь через тиждень прийшли ОСОБА_10 до директора, який викликав в кабінет, запитав де договори, відповіла , що в ОСОБА_9 , він покликав її і дивилися разом договори. ОСОБА_10 запитали на який термін укладалися договори і чи піднялася орендна плата, все, і вони пішли. Десь, через рік, ОСОБА_10 знов прийшли до директора щоб розірвати договір оренди, на той час її на місце не було, але ці події розповів директор. Директор повідомив ОСОБА_10 , що договора зареєстровані і вступили в дію, а попередні договори не мають ніякої дії. ОСОБА_2 підписувала в її присутності договір. При цьому відчувала з рота ОСОБА_2 запах алкоголю. Директор вказівку надав усно переукладати договора оренди землі, точно день не може сказати. Теж має договора з ПСП Сокільча і заключала їх так само. Претензій до мене від ОСОБА_10 не було. Працівники поліції допитували з приводу підписання договорів, я пояснювала те саме. Укладені договори віддавали ОСОБА_5 , а тоді вона несла директору на підпис. Не відомо коли цей договір був зареєстрований в реєстрі. Договір підписували в трьох примірниках. Так, ОСОБА_2 підписувала в її присутності та її ручкою, а можливо і своєю ручкою. Якщо людини немає вдома, то іншим особам, чи членам родини не давала підписувати договори.
Свідок ОСОБА_5 , суду пояснила, що працює головний економіст в ПСП Сокільча з 1998 року. Перезаключались договори в квітні місяці, зібрав працівників директор, і повідомив, що треба пройтися по людях і пере заключити договори, було вирішено взяти бланки. ОСОБА_6 принесла їй договори ОСОБА_10 з їх підписами та здала на облік. Через тиждень, викликав директор , в кабінеті був він, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Принесла договори, вони подивилися. ОСОБА_10 запитали на який термін складено договір і чи піднялась орендна плата і все. Потім пройшов рік, знов визвав директор до себе, там знов були ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , ОСОБА_10 спитали за договори, їм дали ці договори підписані, з реєстрацією нотаріуса, забрали договори та й пішли. Так , директор вказівку давав усно. ОСОБА_10 прийшли десь тиждень після підписання договорів. Так, я надаю директору договори на підпис. Коли ОСОБА_10 прийшли , то договори директором вже були підписані. В ОСОБА_10 ніколи не було претензій до директора. Заборгованості немає в підприємства за орендну плату. Інші люди з приводу того, що вони не підписували договір не було ні разу . Письмових претензій від ОСОБА_10 не було. Чула , що з приводу цього, працівники поліції допитували ОСОБА_6 , а більше ні за кого не чула. Реєстрували договори в Андрушівці в нотаріуса. Я також маю орендні відносини з ПСП Сокільча , і в мене притьензій немає. Так , укладанням договорів з ОСОБА_10 займалася ОСОБА_6 , три договори від ОСОБА_2 вона принесла, шість від ОСОБА_10 . Коли мені принесли договори то підписи в договорах були тільки ОСОБА_2 , на мою думку, директора підпису не було. Потім я збираю договори несу на підпис директору і везу на реєстрацію, повезла десь через 10-12 днів. Забрала в нотаріуса коли, не пам`ятаю,це була весна. Примірник ОСОБА_10 віддала їм в присутності директора та ОСОБА_6 претензій в них не було. Договори були підписані синьою ручкою. Особисто не бачила момент підписання договору.
Згідно ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Суд критично ставиться до показань вищевказаних свідків, так як вони тривалий час працюють па підприємстві відповідача, а тому можуть свідчити на його користь.
Крім того свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не були безпосередньо очевидцями чи присутніми при підписанні оспорюваного договору ОСОБА_2 .. Свідок ОСОБА_6 яка пояснила, що особисто ходила до ОСОБА_2 та заповнювала три примірники договір оренди землі з останньою, та де позивачка ставила особисто свій підпис, не змогла пояснити в судовому засіданні чому в примірниках договорів стоять підписи позивачки кульковими ручками різних кольорів.
Тому, суд не бере до уваги покази вищевказаних свідків, оскільки такі показання не підтверджуються іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
У статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно із частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 16 вересня 2020 року в справі №291/131/17 (провадження №61-18847 св19) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.
У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення .
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Враховуючи наведене, спірний договір оренди землі від 27.04.2015 року є неукладеним, тому у задоволенні позову в частині визнання його недійсними слід відмовити, саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.
Представником відповідача, адвокатом Словінським В.О. 23.02.2021 року подано письмове клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткової угоди №2 до договору №36 від 01.10.2018 року; розрахунок витрат про надання правової допомоги; акт про надання і прийняття правової допомоги, платіжне доручення №1720, а також просив приєднати до матеріалів цивільної справи витрати на оплату почеркознавчої експертизи №2007 від 17.05.2019 року та платіжне доручення №840 від 02.07.2019 року, та просив стягнути з позивачки витрати на правову допомогу, та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи.
Представник позивач заперечила, на вищезазначене клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи, просить відмовити у його задоволенні, оскільки відповідач разом з першою заявою по суті спору не подавав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Дослідивши подані документи представника ПСП Сокільча про стягнення витрат на правничу допомогу у справі та заперечення на неї, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Статтею 137 Цивільно процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Подібна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
В обґрунтування заявленої суми, представник ПСП "Сокільча" надав до матеріалів справи копію додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №36 від 01.10.2018 року; розрахунок гонорару по договору про надання правової допомоги №36 від 01.10.2018 року укладеним з ПСП Сокільча , згідно Закону України про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах та постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року по справі №288/920/18 за позовом ОСОБА_2 до ПСП Сокільча;копія акту про надання і прийняття правової допомоги від 08.12.2020 року, копія платіжного доручення №1720, а також просив приєднати до матеріалів цивільної справи рахунок №2007 від 17.05.2019 року та копію платіжного доручення №840 від 02.07.2019 року витрат на оплату почеркознавчої експертизи.
При цьому зазначеними документами визначено наступний перелік наданих послуг у зв`язку із розглядом даної цивільної справи: проведення вивчення та правовий аналіз поданих клієнтом документів, вивчення та аналіз судової практики, роз`яснень і коментарів, надання роз`яснень та консультацій клієнту, підготовка заяви (клопотання) про призначення судової експертизи, представлення інтересів клієнта в якості представника відповідача по справі №288/920/18 в суді (з урахуванням часу на прибуття до суду).
Розглядаючи заяву представник ПСП "Сокільча" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у системному зв`язку із наведеним представником розрахунком витрат на правову допомогу, наявними у матеріалах справи документами, з огляду на фактичні обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва його інтересів у суді під час розгляду справи, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, суд з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, відсутністю належних заперечень щодо їх розподілу вважає, що заявлена сума цих витрат у розмірі 6000 грн., та витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 5495 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги, не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторони у зв`язку із чим ця сума підлягає задоволенню.
В такий спосіб доводи представника позивача, які вона висловила у запереченнях на клопотання про стягнення судових витрат, суд вважає непереконливими зважаючи на те, що положення статті 134 Цивільно процесуального кодексу України не містить імперативних приписів про те, що у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, суд зобов`язаний відмовити у відшкодуванні судових витрат.
Натомість, частиною другою статті 134 Цивільно процесуального кодексу України, передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто, застосування відповідних положень статті 134 Цивільно процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 203, 205, 215, 216, 638 ЦК України , Законом України Про оренду землі , ст.ст.19, 48, 89, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Сокільча" про визнання договору оренди землі недійсним -- відмовити.
Повне рішення по справі складено 30 березня 2021 року.
Сторони:
позивач- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство Сокільча , місцезнаходження:13525, с.Сокільча, вул.Шкільна, буд.1, Попільнянського району Житомирської області, код ЄДРПО 03744959.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами, що діяли відповідно до ЦПК України в в редакції чинній до 15.12.2017р.
Суддя О. В. Митюк.
Суд | Ружинський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2021 |
Оприлюднено | 13.04.2021 |
Номер документу | 96181399 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ружинський районний суд Житомирської області
Митюк О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні