Ухвала

від 06.04.2021 по справі 509/5790/19

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5790/19

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

за участю: відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача, адвоката Хлопко А.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до

Виробничо-комерційної фірми "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1

про

визнання недійсними заяви, протоколу та визнання права власності , -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться зазначена вище цивільна справа.

Ухвалою суду від 25 березня 2021 року провадження у цивільній справі № 509/5790/19 за позовом ОСОБА_2 до Виробничо-комерційної фірми "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про визнання недійсними заяви, протоколу та визнання права власності закрито.

Представником Виробничо-комерційної фірми "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю надано до суду Попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також Представником Виробничо-комерційної фірми "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю надано до суду заяву про компенсацію витрат на правову допомогу та докази на підтвердження понесення вказаних витрат.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану ним заяву, просить задовольнити її в повному обсязі.

Сторона позивача в судовому засіданні участі не брала, на адресу проживання якої направлена судова повістка, її неявка не перешкоджає розгляду даного питання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про розподіл судових витрат з наступних підстав.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Згідно до п. 1) ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами врегульовано ст. 141, 142 ЦПК України.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що позивачем визначена ціна позову у розмірі 8 500 000 грн. (вісім мільйонів п`ятсот, а сума витрат на правову допомогу про стягнення яких просить представник відповідача складає 96000,00 грн. (дев`яносто шість тисяч гривень 00 копійок).

На думку суду, розмір судових витрат є співмірним із ціною позову, складністю справи та обсягом виконаної роботи адвокатом.

Також суд враховує, що провадження у даній справі закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім цього, згідно до матеріалів справи провадження по справі № 509/5790/19 відкрито ухвалою суду від 04.11.2019 року.

В період з 04.11.2019 року по 25 березня 2021 року судом було призначено 10 (десять) судових засідань.

Представник позивача - адвокат Стогній О.В. з`явився лише в одне судове засідання, призначене на 19 серпня 2020 року, в якому підтримав клопотання про призначення експертизи від 27.03.2020 року, до якого не додано доказ сплати судового збору.

До інших судових засідань а ні позивач, а ні його представники не з`являлись, надаючи до суду клопотання про їх відкладення на іншу дату.

У зв`язку з вищевикладеним суд дійшов висновку про зловживання позивачем та його представниками процесуальними правами, а також, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони позивача.

Згідно з ч. 5 і ч. 6 ст. 142 ЦПК України - у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України Європейський суд з прав людини зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суду на підтвердження витрат на правничу допомогу відповідачем надано наступні документи: копію договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього; копію Акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 25.03.2021 року; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та оригінал ордера на ведення справи.

Матеріалами справи також підтверджено, що адвокат Хлопко А.Ю. надала суду заяву про закриття провадження по справі; заяву про відкладення розгляду справи; взяла участь у 6 (шести) судових засіданнях; надала заяву про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомилась з матеріалами справи.

Актом виконаних робіт підтверджено надання інших видів адвокатських послуг протягом розгляду справи та загальна вартість послуг з професійної правничої допомоги Виробничо-комерційній фірмі "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю.

Також суд враховує, що відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Такого висновку також дійшов і Верховний суд у постанові від 21.01.2021 року по справі № 280/2635/20.

Крім цього, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19 суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Також при прийнятті рішення суд враховує позицію Великої Палати Верховного суду у справі № 904/4507/18.

Велика Палата ВС зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції тлумачить гонорар успіху як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.

За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі Пакдемірлі проти Туреччини .

Враховуючи, що 25 березня 2021 року провадження у цивільній справі №509/5790/19 за позовом ОСОБА_2 до Виробничо-комерційної фірми "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про визнання недійсною заяви ОСОБА_2 до ВКФ „ХВИЛЯ» у вигляді ТОВ, ЄДРПОУ -13878224 про вихід з товариства у зв`язку з відступленням своєї частки ОСОБА_3 ; визнання недійсним протокол № 1 зборів учасників ВКФ „ХВИЛЯ» у вигляді ТОВ, ЄДРПОУ - 13878224 від 10 січня 2003 року; визнання за ОСОБА_2 , ІПН - НОМЕР_1 , право власності на виробничі, складські, адміністративні та побутові будівлі, приміщення та споруди загальна площа яких становить 1466,5 метрів квадратних, площа земельної ділянки на яких вони розташовані складає 7017 метрів квадратних - розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , закрито на підставі п. 1) ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України, беручи до уваги ціну позову, розумність вартості правничої допомоги, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим стягнути з позивача на користь до Виробничо-комерційної фірми "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю 96 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 258-260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву представника ВКФ „ХВИЛЯ» у вигляді ТОВ про компенсацію витрат на правову допомогу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Виробничо-комерційної фірми "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 13878224) витрати на правову допомогу в загальному розмірі 96 000,00 грн. (дев`яносто шість тисяч гривень 00 копійок).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Бочаров А.І.