Постанова

від 12.04.2021 по справі 520/2489/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/720/21

Номер справи місцевого суду: 520/2489/16-ц

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Сороколет Ю.С.,

переглянувши справу №520/2489/16-ц за позовом акціонерного товариства Акціонерного банку Південний до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю Волдон , товариства з обмеженою відповідальністю Данлер про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 5 вересня 2019 року у складі судді Луняченка В.О., -

в с т а н о в и в :

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2017 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ АБ Південний за Кредитним договором №СС2013-00020 від 15 серпня 2013 року заборгованість в загальній сумі 723249,00 грн., судові витрати в сумі 10848,73 грн.; відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою (т.2 а.с.119-121).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2018 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка В.Г. задоволено; встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2017 року в справі №520/2489/16-ц (виділені матеріали подання: а.с.32-33).

18 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (виділені матеріали за заявою: а.с.3-10).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 5 вересня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду боржника відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 5 вересня 2019 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України (т.3 а.с.59-66).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність ухвали з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. На все майно боржника постановами державного виконавця накладено арешт, однак виконавчих дій не проводиться, його пропозиції щодо реалізації наявного майна та корпоративних прав виконавцем та стягувачем не приймаються. Безпідставним є посилання суду не визначення можливості отримання необхідної медичної допомоги на території України, оскільки він має вільний вибір лікаря та методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я. Медичною довідкою приватної клініки Helios Privatkliniken GMbH , Німеччина, датованою 13 червня 2019 року, підтверджується необхідність перебування ОСОБА_1 під медичним наглядом та необхідність проходження ним щомісячного огляду та лікування, яке обумовлене виявленим важким захворюванням. Кошти, які він пропонував кредитору у 2018 році в сумі 400000,00 грн., на даний час витрачені ним на медичну допомогу. 1 листопада 2018 року, 15 липня 2019 року звернувся до стягувача із пропозицією про врегулювання заборгованості, отже, не зважаючи на те, що є тимчасово переміщеною особою, на має постійного заробітку, має пенсійний вік, він приймає реальні кроки та надає варіанти погашення заборгованості. Ухилення від виконання зобов`язання не існує. Обмеження у праві виїзду за межі України грубо порушує його основоположні свободи та права людини.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ АБ Південний заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано нерухоме майно, яке територіально знаходиться в зоні АТО, що виключає можливість звернення стягнення на нього, тим більше проведення будь-яких виконавчих дій. Така позиція в повній мірі відповідає та кореспондується зі статтею 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де вказано, що протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України або юридичним особам, та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України Про іпотеку . Тобто, ні звернути стягнення, ні задовольнити вимоги за судовим рішенням за рахунок нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , АБ Південний не має можливості протягом терміну дії Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Транспортний засіб Mercedes-Benz S 300 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває в розшуку з 2018 року. Боржнику належить частка в розмірі 30% статутного капіталу ТОВ Гранпром (код ЄДРПОУ 33452304), яка не має жодного фінансового вираження, у підприємства відсутні активи, господарська діяльність не ведеться. ОСОБА_1 не надано доказів існування у нього хвороби чи необхідності лікування саме в Німеччині. АТ Південний вважає, що так звані часткові сплати заборгованості (які були здійснені в 2019 році), а також листи щодо врегулювання заборгованості мають лише ознаку створення уяви, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання рішення суду, є благонадійним та добропорядним громадянином. Слід звернути увагу, що до встановлення заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржник взагалі не відомо де перебував, зв`язку з ним не було, жодних пропозицій врегулювання від нього не надходило, судовим процесом він не цікавився. ОСОБА_1 чотири рази оскаржував ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2018 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, що є свідченням зловживання процесуальними правами. Посилання ОСОБА_1 на обмеження його конституційних прав вільного пересування не ґрунтується на законі, оскільки частиною 3 статті 441 ЦПК України прямо передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (т.3 а.с.87-93).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 5 статті 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 встановлено ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2018 року на стадії виконання судового рішення, ухваленого Київським районним судом м. Одеси 19 грудня 2017 року в справі №520/2489/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ Південний заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 723249,00 грн.

В справі відсутні докази виконання боржником судового рішення, вжиття дієвих заходів щодо погашення заборгованості.

Підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України було встановлення факту ухилення від виконання обов`язання, покладеного рішенням суду у цивільній справі, що перебувала в провадженні суду за позовом банку з 2016 року. На час звернення з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду та її розгляду у виконанні судового рішення суттєвих змін не відбулося. Вжиті державним виконавцем заходи щодо арешту майна боржника виявились без результатними, так як майно знаходиться чи в розшуку, чи на непідконтрольній Україні території.

Суд приймає доводи АБ Південний , викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та погоджується з тим, що ухилення боржника від виконання зобов`язання, встановленого судовим рішенням, продовжується, таке ухилення є свідомим, поважних причин для невиконання зобов`язання не встановлено.

Виконання рішення, винесеного судом, є невід`ємною частиною судового процесу для цілей статті 6 Конвенції, створення штучних перешкод для виконання судового рішення є неприпустимим.

Згідно зі статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Оскільки частиною 3 статті 441 ЦПК України прямо перебачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні, то посилання ОСОБА_1 на обмеження його конституційних прав вільного пересування не ґрунтується на законі.

Підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Учасники справи в судове засідання 8 травня 2021 року завчасно повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи; заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не подано; справа в провадженні апеляційного суду з листопада 2018 року, призначалась в судові засідання на 23 січня 2020 року, 27 лютого 2020 року, 25 червня 2020 року, 29 жовтня 2020 року, 8 квітня 2021 року; учасники справи мали достатньо процесуального часу для надання суду письмового обґрунтування власних позицій. Боржник, зловживаючи процесуальними правами, надіслану на зазначену ним адресу місця проживання кореспонденцію на протязі двох років не отримує. Поряд з цим боржник має вільний доступ до сайту апеляційного суду та сайту Судова влада , де інформація щодо справи наявна завчасно та в повному обсязі, з огляду на що, суд вважає, що боржник знає про судові засідання, але умисно такі ігнорує. Судом вжито всіх передбачених діючим процесуальним кодексом заходів для того, щоб учасники процесу реалізували належні їм права. З огляду на викладену поведінку боржника, яка розглядається як зловживання процесуальними правами, необхідність дотримання судом розумності строків розгляду справи та прав стягувача, справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Право на справедливий суд стосується як позивача (стягувача) так і відповідача (боржника), перешкоджання розгляду справи внаслідок зловживання правами однієї із сторін має бути оцінено судом задля захисту права іншої сторони не лише отримати в суді рішення щодо права, за захистом якого сторона звернулась до суду, а забезпечення його виконання.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 5 вересня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України в справі за позовом акціонерного товариства Акціонерного банку Південний до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю Волдон , товариства з обмеженою відповідальністю Данлер про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Є.С.Сєвєрова