Постанова

від 18.02.2021 по справі 911/1853/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р. Справа№ 911/1853/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Нагулко А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2020

у справі №911/1853/20 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Оріяна"

про стягнення 25 262,01 грн.

В судовому засіданні 18.02.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Київська обласна ЕК") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Біо-Оріяна (далі - ТОВ Біо-Оріяна ) про стягнення 25 262,01 грн., яка складається з: 20907,24 грн. - основний борг за поставлену електричну енергію у період з 01.01.2019 по 01.01.2020; 3082,84 грн. - пеня, нарахована за період з 08.02.2019 по 31.05.2020; 524,94 грн. - 3% річних за період з 08.02.2019 по 31.05.2020; 746,99 грн. - втрат від інфляції за період з 08.02.2019 по 30.04.2020.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №4200017004 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 щодо оплати за спожиту електричну енергію у встановлений договором строк (а.с.3-11).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2020 відкрито провадження у справі за поданим позовом, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання; встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій (а.с.73-74).

27.07.2020 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, про намір подати які повідомлено у позові, - довідки ПрАТ Київобленерго №03/100/250/4531 від 23.06.2020 щодо обсягу розподілення електричної енергії за період з січня 2019 року по травень 2020 року для потреб споживачів, у т.ч. відповідача - ТОВ Біо-Оріяна . До відповідного клопотання долучено докази направлення копії доданих документів відповідачу (а.с.76-78).

У відзиві на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на недоведеність заявлених вимог, вказує, що:

- позивач не надав доказів приєднання ТОВ Біо-Оріяна до публічного договору про постачання електричної енергії та не довів наявності договору споживача з оператором системи розподілу - ПрАТ Київобленерго , укладення якого є обов`язковою умовою для постачання електричної енергії;

- не доведено факту наявності боргу за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420017004 від 01.01.2019 у розмірі 20 907,24 грн. та не доведено надсилання, передачі або отримання відповідачем рахунків на оплату або актів прийому-передачі;

- ТП 1302 не є власністю відповідача і передано на баланс актом прийому-передачі від 15.10.2007 КП Софія , від якого ТОВ Біо-Оріяна отримувало електричну енергію у період з 31.10.2016 по 30.06.2018, а з липня 2018 року не володіє приміщенням, яке б використовувало електроенергією;

- позивач безпідставно встановив, що у точці комерційного обліку за об`єктом споживання ЕІС - код 62Z7319079225572 відбувається зміна власника на ТОВ Біо-Оріяна .

У відповіді на відзив позивач вказує, що:

- відповідач як споживач послуг з постачання електричної енергії є стороною договірних відносин з надання послуг з розподілу електричної енергії;

- на відповідача умовами договору та чинним законодавством покладається обов`язок отримати рахунки та вчасно сплачувати за електричну енергію;

- не є допустимими та належними докази, надані відповідачем - акти здачі-приймання робіт та лист ЗАТ А.Е.С. Київобленерго , оскільки вони не стосуються заявленого періоду.

Заперечуючи щодо доводів, викладених у відповіді позивача на відзив, відповідач посилається на те, що:

- позивач не надав доказів, які б могли свідчити про приєднання до договору, а саме підписаної заяви-приєднання, доказів оплати споживання електричної енергії, факт оплати будь-якого обсягу електричної енергії;

- не доведено належність точки обліку, зазначеної позивачем, ТОВ Біо-Оріяна .

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2020 у справі №911/1853/20 в позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що не є встановленим факт приєднання відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, розміщеного на офіційному веб-сайті ТОВ Київська обласна ЕК , та виникнення у нього зобов`язань за таким договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 01.10.2020 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки, встановлені судом не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

-апелянт стверджує та наполягає, що між ним та відповідачем було укладено Договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №4200017004 від 01.01.2019 шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії за точкою обліку;

-вказує, що відповідач з січня 2019 здійснював споживання електричної енергії, чим здійснив акцептування публічного договору приєднання; від нього не надходило заперечень щодо укладення публічного договору, пропозицій щодо укладення договору на інших умовах або ж заяв про надання письмового примірника договору, а тому вважає, що договір відповідачем був укладений саме з ТОВ Київська обласна ЕК без викладення тексту в паперовій формі;

-апелянт не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами, у відповідності до п.4.3 ПРРЕЕ, оператором системи розподілу та Адміністратором комерційного обліку - ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі було надано позивачу інформацію про факт споживання (розподілення) електричної енергії саме споживачу ТОВ БІО-ОРІЯНА , а подальшому ще й помісячні обсяги розподіленої (транспортованої) електроенергії відповідачу, на підставі яких позивачем формувались рахунки-фактури;

-вважає, що суд при розгляді справи мав би залучити ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі в якості третьої особи до участі у справі на стороні позивача для всебічного та повного з`ясування обставин справи, а також через впливання рішення на їх права та обов`язки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ БІО-ОРІЯНА на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2020 про відмову в ухваленні додаткового рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу та залишення без розгляду заяви про подання доказів понесених витрат, розгляд справи призначено на 26.11.2020.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2020 у справі №911/1853/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, про що була постановлена ухвала Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у даній справі, розгляд справи призначено на 26.11.2020.

26.11.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням суддів Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. у відпустці, судді Тищенко А.І. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, після виходу суддів Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. з відпустки, судді Тищенко А.І. з лікарняного, розгляд справи призначено на 17.12.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі оголошено перерву на 18.02.2021 з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, та з`ясування питань, що виникли під час розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення третьою особою у справі ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі з підстав необґрунтованості.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просить її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на те, що позивачем не доведено факт приєднання відповідача до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №4200017004 від 01.01.2019, не надано доказів того, що у відповідній точці, яка зазначена у довідці ПрАТ Київобленерго , відбувається зміна власника електричної енергії на відповідача; не надано доказів місця розташування відповідної точки обліку; не надано доказів того, що постачання здійснено на об`єкти, належні відповідачу.

У відповіді позивача на відзив відповідача, позивач зазначає про фактичне отримання відповідачем обсягів електричної енергії та обов`язок їх оплатити. Вказує, що позивач формує та виставляє рахунки на оплату, а споживач отримує зазначені рахунку у структурних підрозділах електропостачальника у будь-який час з моменту формування, але через байдужість споживача вони можуть бути отримані пізніше або взагальне отримувались. Електропостачальник не наділений законодавством повноваженнями перевіряти достовірність наданої інформації оператором системи розподілу та вертикально інтегрованим суб`єктом господарювання. Вся надана інформація зазначеним суб`єктами є обов`язковою для апелянта та має враховуватися під час проведення розрахунків.

У запереченнях на відповідь позивача відповідач вкотре зазначив про необґрунтованість заявленого позову.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.02.2021 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та у додатково поданих поясненнях, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.02.2021 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Позивач у даній справі - ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018.

У поданій заяві позивач стверджує, що між ним та відповідачем укладено договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420017004 від 01.01.2019 шляхом приєднання. При цьому, як стверджує позивач, відповідач до такого договору приєднався шляхом фактичного споживання електричної енергії, що заперечує відповідач у даній справі, оспорюючи факт споживання електричної енергії за відповідною точкою та належність об`єкта, на який здійснюється постачання електричної енергії.

Предметом спору у даній справі є виникнення у відповідача обов`язку оплатити електричну енергію, яка, як вказує позивач, спожита відповідачем за період з січня 2019 року по січень 2020 року, а також застосування до нього відповідальності за порушення відповідного зобов`язання у вигляді пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Спеціальним законом, який регулює правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище є Закон України Про ринок електричної енергії (далі - Закон).

Вказаним Законом, зважаючи на сферу його дії, врегульовані спірні відносини сторін, враховуючи момент їх виникнення та правову природу.

Так, відповідно до пп.30,67,68,84 ч.1 ст. 1 вказаного Закону, у вказаному Законі терміни вживаються у такому значенні:

- електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;

- споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

- постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги;

- постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

Відповідно до вказаного пункту, з метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим не побутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:

- суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;

- упродовж двох років (у редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних відносин) з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання;

- фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір , зокрема надання підписаної заяви про приєднання , оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії .

Отже, відповідна норма містить перелік дій, які є підтвердженням волевиявлення споживача на приєднання до умов договору постачання універсальних послуг: підписання заяви про приєднання, оплата рахунку та/або факт споживання електричної енергії.

Крім того, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначаються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - Правила).

Як визначено п. 2 вказаної постанови, якою затверджено Правила, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п.1.1.2 Правил договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

Згідно п.1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Цим пунктом визначено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Під час розгляду спору у даній справі судом не встановлено, що відповідач підписав заяву про приєднання до договору у вказаному порядку; не встановлено і факту оплати будь-якого з рахунків позивача, як і не встановлено фактів їх направлення.

При цьому, доказів направлення претензії від 29.11.2019 за вих. №2380, у додатку якої зазначено рахунок-фактура за спожиту електричну енергію за жовтень від 31.10.2019, адресованої відповідачу (а.с.51), позивач також не надав, пояснивши у заяві від 09.07.2020, що такий документ направлений простою кореспонденцією (а.с.62).

Після звернення до суду з позовом, позивачем направлено відповідачу копію такої претензії, однак, без рахунку, зазначеного у додатку, про що свідчить опис у цінний лист, прийнятий для відправлення відділенням зв`язку відповідачу за накладною №0305611710211 (а.с.65-67). Договору, номер якого зазначений у відповідних рахунках та актах №420017004, підписаного відповідачем, не надано.

Надані позивачем рахунки-фактури за споживання електричної енергії за спірний період не містять даних про їх отримання відповідачем (а.с.14-26), як і копії актів, які підписані лише позивачем в особі уповноважених осіб структурного підрозділу (а.с.27-39).

Факт споживання саме відповідачем електричної енергії у спірний період судом визнаний не доведеним, виходячи з наступного.

Так, на підтвердження факту споживання електричної енергії у спірний період відповідачем, позивачем надано довідку ПрАТ Київобленерго від 23.06.2020 №03/100/250/4531 про обсяг розподіленої електричної енергії за період січень 2019 року - травень 2020 року для потреб споживача - ТОВ Біо-Оріяна за точкою обліку -62Z7319079225572.

Як визначено п.1.1.2 Правил, точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії.

Разом з тим, будь-яких доказів того, що у відповідній точці, яка зазначена у довідці ПрАТ Київобленерго , відбувається зміна власника електричної енергії на відповідача не надано; даних щодо розташування відповідної точки не надано; доказів того, що постачання здійснено на об`єкти, належні відповідачу, також позивач не надав.

Як визначено п.1.2.4 Правил, точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.

Зазначеним пунктом, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначалось, що договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до цих Правил, договір споживача з оператором системи передачі укладається відповідно до типового договору, визначеного Кодексом системи передачі.

Як визначено абзацом 5 п.1.2.15 Правил, при переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Об`єкт, як визначено п.1.1.2 Правил, є електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування.

Доказів того, що електрична енергія, яка розподілена оператором системи розподілу - ПрАТ Київобленерго у зазначеній у довідці точці комерційного обліку, постачалась на об`єкти саме відповідача, що обладнані електроустановками, які належать йому на праві власності або користування, і ним спожита, позивачем не надано.

Отже, у даній справі не доведено і факту споживання саме відповідачем вказано обсягу електричної енергії за даними обліку у відповідній точці.

При цьому, судом не взято до уваги довідку ЗАТ А.Е.С. Київобленерго щодо належності трансформаторної підстанції, акт приймання-передачі житлового комплексу від 15.10.2007, наданий відповідачем у підтвердження того, що ТП 1302 передана КП Софія та актів, якими визначено обсяг електричної енергії, що має відшкодовуватись відповідачем зазначеному підприємству, а також договір уступки майнового права на приміщення від 05.06.2018, оскільки не доведено, що вказаний об`єкт відноситься до зазначеної точки обліку (а.с.102-106,108-113,114-115).

З урахуванням зазначеного, судом не визнано встановленим факт приєднання відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, розміщеного на офіційному веб-сайті ТОВ Київська обласна ЕК , та виникнення у нього зобов`язань за таким договором, у зв`язку з чим у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу, пені, процентів та втрат від інфляції у даній справі відмовлено.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Щодо доводів апелянта про укладення між ним та відповідачем договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №4200017004 від 01.01.2019 шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії за точкою обліку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії приєднання відповідача до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №4200017004 від 01.01.2019 мало відбутись шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підписання відповідачем та направлення позивачу заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, направлення позивачем рахунків та їх отримання відповідачем, споживання електричної енергії відповідачем та оплати хоч одного рахунку за спожиту енергію (відповідач заперечує її споживання).

Позивач стверджує, що відповідач не надавав заперечень проти укладення публічного договору, пропозицій щодо укладення договору на інших умовах або ж заяв про надання письмового примірника договору, а тому вважає, що договір відповідачем був укладений саме з ТОВ Київська обласна ЕК без викладення тексту в паперовій формі.

Відповідач зазначає, що дійсно не міг заперечувати проти укладання публічного договору через те, що не виявляв бажання його укладати та не користувався послугами, не здійснював жодних дій, щоб приєднатись до публічного договору. Відсутність будь-яких заперечень від відповідача та ненадання позивачем фактичних доказів - заяв приєднання або оплачених рахунків, підтверджує факт відсутності між позивачем та відповідачем договірних відносин та фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії.

Позивач з 01.01.2019 є постачальником електричної енергії. До цього моменту ці послуги надавало ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі . Позивач обґрунтовує свою позицію через наявні договірні відносини з попереднім електропостачальником - ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі , від якого, за позицією позивача, йому було передано інформацію про споживача ТОВ БІО-ОРІЯНА .

Позивач, на підтвердження факту споживання електричної енергії у спірний період відповідачем, надає довідку ПрАТ Київобленерго від 23.06.2020 №03/100/250/4531 про обсяг розподіленої електричної енергії за період січень 2019 року - травень 2020 року для потреб споживача - ТОВ Біо-Оріяна за точкою обліку -62Z7319079225572.

Проте, будь-яких доказів того, що у відповідній точці, яка зазначена у довідці ПрАТ Київобленерго , відбувається зміна власника електричної енергії на відповідача не надано; даних щодо розташування відповідної точки не надано; доказів того, що постачання здійснено на об`єкти, належні відповідачу, також позивач не надав.

В суді першої інстанції позивачем клопотання про залучення до участі у справі ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі в якості третьої особи на стороні позивача для всебічного та повного з`ясування обставин справи не заявлялось, а доводи про вплив оскаржуваного рішення на їх права та обов`язки не ґрунтуються на матеріалах справах та нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В апеляційній скарзі позивачем так і не зазначено, в чому полягає незаконність або необґрунтованість оскаржуваного рішення від 18.09.2020, які саме обставини не були повністю встановлені та досліджені.

Інші доводи апелянта не спростовують вірного по суті рішення суду про відмову в позові.

При ухваленні рішення судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

При цьому заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2020 у справі №911/1853/20.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2020 у справі №911/1853/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2020 у справі №911/1853/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/1853/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 12.04.2021 після виходу судді Михальської Ю.Б. з лікарняного.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська