Постанова

від 12.04.2021 по справі 904/3195/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3195/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді : Білецької Л.М. (доповідач)

суддів : Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Столбченко Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Божедарівської селищної ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 р. (повний текст складено 02.11.2020 р., суддя Колісник І.І.) у справі № 904/3195/20

за позовом Божедарівської селищної ради, смт Божедарівка, Криничанський район, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Фермерського господарства "Перлина Плюс", смт Божедарівка, Криничанський район, Дніпропетровська область

Відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

Божедарівська селищна рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1 Фермерського господарство "Перлина Плюс", відповідача-2 ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані систематичним невиконанням відповідачами рішень селищної ради щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, а також порушенням та неналежним виконання відповідачами умов договору оренди земельної ділянки, що була передана в оренду відповідачу-2 за договором № 1131 від 17.08.2011.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним направлявся на адресу відповідачів проект мирової угоди, однак відповідачі не надали жодної відповіді. Крім того, позивач зазначає, що неодноразово направляв відповідачам листи про підвищення ставок орендної плати за землю, однак відповідачі ці листі залишають без відповіді та не виконують обов`язку зі сплати орендної плати за новими ставками. До того ж, відповідачем-2 систематично порушуються умови договору оренди земельної ділянки в частині здійснення оплати за користування земельною ділянкою - відповідач не в повному обсязі здійснює орендну плату, розрахунок якої передбачений умовами договору оренді № 1131 від 17.08.2011 р.

За таких обставин позивач наполягав на розірванні спірного договору оскільки вважав, що відповідачі ухиляються від укладення додаткової угоди з метою приведення умов договору оренди у відповідність до рішення селищної ради про встановлення ставок орендної плати, не виконують в повному обсязі зобов`язань по сплаті орендної плати за існуючим договором оренди в чинній редакції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020р. по справі № 904/3195/20 в задоволенні позовних вимог за позовом Божедарівської селищної ради, смт Божедарівка, Криничанський район, Дніпропетровська область до Фермерського господарства "Перлина Плюс", смт Божедарівка, Криничанський район, Дніпропетровська область, ОСОБА_1 , м. Дніпро про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки - відмовлено в повному обсязі.

В обґрунтування рішення господарський суд зазначив, що позивачем не наведено доводів та доказів на підтвердження зобов`язання відповідачів згідно з умовами договору сплачувати розмір орендної плати відповідно до рішень Божедарівської селищної ради від 15.12.2017 № 18-31/VII та від 20.12.2018 № 19-46/VII. В діях позивача вбачається наявність протиправних намірів втрутитись в правомірне володіння і користування відповідачем-1 спірною ділянкою, оскільки, виходячи із наявних доказів та положень чинного законодавства, правовідносини позивача з відповідачами є договірними, а не контролюючими.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Божедарівська селищна рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020р. по справі № 904/3195/20 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі:

- розірвати договір оренди земельної ділянки №1131 від 17 серпня 2011 року, укладений між Криничанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 ;

- зобов`язати фермерське господарство ПЕРЛИНА ПЛЮС (52323, Дніпропетровська область, Криничанський район, селище міського типу Божедарівка, код ЄДРПОУ 37516921) повернути земельну ділянку (кадастровий номер 1222055700:02:001:0001; загальною площею 17,9890 га; цільове призначення - для ведення фермерського господарства) Божедарівській селищній раді (52323, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Божедарівка, вул. Чкалова, 17А, код ЄДРПОУ 04338397)

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач наводить наступні аргументи:

- рішеннями № 18-31/VII від 15.12.2017 р. Божедарівської селищної ради затверджено нову ставку орендної плати у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки;

- рішенням № 19-46/VII від 20.12.2018 р. Божедарівської селищної ради затверджено нову ставку орендної плати у розмірі 7% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки;

- чинним законодавством унормовано, що рішення Божедарівської селищної ради є обов`язковими для виконання на відповідній території, позивач уповноважений встановлювати або регулювати ціни (ставки) за договором оренди, шляхом встановлення відповідних ставок (ч. 1 ст. 632 ЦК України, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України, ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування , ст. 144 Конституції України), з огляду на що орендна плата є регульованою ціною;

- оскільки оренда плата за земельну ділянку є регульованою ціною, а нормативно-грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, то зміна розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої сторонами у договорі оренди земель;

- відповідачі були обізнані про зміни, впроваджені відповідними рішеннями Божедарівської селищної ради, однак всупереч вимог законодавства та умов договору ухиляються від підписання додаткової угоди до договору № 1131 оренди земельної ділянки, тому позивач наполягає на розірванні договору оренди;

- судом першої інстанції не повністю з`ясовано обставини справи та не здійснено належну перевірку письмових доказів (податкові декларації з плати за землю, умови договору оренди) в частині обсягу розрахунків та способу нарахувань орендної плати за спірним договором: орендарем неправильно обчислювалась орендна плата, оскільки під час розрахунку відповідач не враховував кумулятивний коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки, порушуючи формулу розрахунку, прямо передбачену в договорі (пункт 9) оренди під час його укладення у 2011 року, що свідчить про систематичну недоплату відповідачем орендної плати за договором № 1131, навіть якщо не брати до уваги обов`язковість виконання рішень Божедарівської селищної ради про зміну розміру ставок орендної плати та земельного податку у 2018-2019 рр.;

- оскільки договором оренди № 1131 передбачено умову для розірвання за рішенням суду внаслідок невиконання стороною своїх договірних зобов`язань, враховуючи, що орендар продовжує сплачувати орендну плату в неналежному розмірі та ухиляється від підписання додаткової угоди, - на думку позивача, є підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки № 1131 від 17.08.2011 р.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Відповідач -1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, погоджуючись, зокрема, з висновками суду першої інстанції.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020р. у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Верхогляд Т.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Божедарівської селищної ради, смт Божедарівка, Криничанський район, Дніпропетровська область, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 р. у справі № 904/3195/20, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 17.02.2021.

17.02.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.03.2021.

24.03.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.04.2021.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.04.2021 року, у зв`язку з відпусткою судді Вечірка І.О., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/3195/20, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

12.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 р. у справі № 904/3195/20 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Між Криничанською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та ОСОБА_1 (далі - орендар, відповідач-2) укладено договір оренди земельної ділянки № 1131 від 17.08.2011, який зареєстровано 11.10.2011 за №122205574000001 у відділі Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області (далі - договір).

Пунктом 1 договору встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства із земель державної власності, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту, загальною площею 17,9890 гектарів, у тому числі ріллі 17,9890 гектарів.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 207 291 грн (пункт 5 договору).

Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку - з розрахунку 3601 грн/га * 3,20 * 17,9890 грн * 0,1% = 207,29 грн. на рік, на момент укладення договору на рахунок Щорської селищної ради.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та коригується орендарем (пункт 10 договору ).

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту:

- орендна плата переглядається один раз на три роки;

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 34 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однією із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (пункт 37 договору).

Відповідно до пункту 38 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 42 договору).

За актом прийому-передачі земельної ділянки Криничанська районна державна адміністрація передала, а ОСОБА_1 прийняла земельну ділянку в натурі загальною площею 17,9890 га, в тому числі ріллі 17,9890 га, для ведення фермерського господарства.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.11.2011 створено Фермерське господарство "Перлина Плюс" (ідентифікаційний код 37516921) (далі - відповідач-1), засновником якого є відповідач-2 ОСОБА_1 (а.с. 58-59).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про фермерське господарство надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

За змістом статті 12 Закону України Про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із (окрім іншого) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Отже, за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.07.2019 № 172921039 власником земельної ділянки площею 17,9890 га, кадастровий номер 1222055700:02:001:0001, для ведення фермерського господарства є Божедарівська селищна рада (далі - позивач) (а.с. 20).

Рішенням Божедарівської селищної ради № 18-31/VII від 15.12.2017 встановлено ставки плати за землю з 01.01.2018 та затверджено порядок обчислення та здійснення плати за землю на території Божедарівської селищної ради, відповідно до якого ставка орендної плати за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, для ведення фермерського господарства становить 5%.

Відповідно до рішення Божедарівської селищної ради від 20.12.2018 № 19-46/VII Про встановлення ставок і пільг із сплати земельного податку та ставок орендної плати на 2019 рік встановлено ставки орендної плати за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, для ведення фермерського господарства як для фізичних, так і для юридичних осіб на рівні 7% (а.с. 21 - 51).

Посилаючись на зазначені рішення Божедарівської селищної ради, позивач стверджвав, що за 2018 - 2019 роки відповідачі повинні були сплатити за користування спірною земельною ділянкою 77937,79 грн. та 101134,18 грн. відповідно, у той час як відповідачем-1 за договором сплачено по 5455,52 грн. річної плати за 2018 рік та за 2019 рік, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі, що розглядається, є обставини, пов`язані з систематичною не сплатою землекористувачем плати за землю, наявністю правових підстав для розірвання спірного договору й повернення земельної ділянки позивачу.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 124 цього Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 цього Закону вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною першою статті 122 Земельного Кодексу України встановлено, що саме до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За таких обставин Божедарівська селищна рада є саме тим органом місцевого самоврядування, який повноважний представляти відповідну територіальну громаду в питаннях передачі в оренду земель комунальної власності для всіх потреб.

За частинами першою, другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку - 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі №922/1137/19.

У судовому засіданні учасники справи підтвердили, що розмір орендної плати, визначений у договорі оренди № 1131 від 17.08.2011, становить 3% від нормативної грошової оцінки. Відповідач-1 сплачує орендну плату відповідно до умов договору. Додаткових угод або інших змін до договору оренди щодо розміру орендної плати сторонами не укладалося. До звернення позивача з позовом до суду останній не ініціював внесення відповідних змін до спірного договору.

За таких обставин визначення в договорі орендної плати в межах законодавчо встановлених граничних розмірів не суперечить положенням чинного законодавства, а одностороннє збільшення позивачем ставки орендної плати, навіть на підставі рішення позивача в межах законодавчої компетенції, не є правовою підставою для автоматичної зміни чинного договору за відсутності волі іншої сторони договору.

Відтак, доводи відповідачів щодо належного виконання ними договірних зобов`язань щодо орендної плати позивачем не спростовані.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 цього Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

Правовідносини позивача з відповідачами є договірними, а не контролюючими. Позивачем не наведено доводів та доказів на підтвердження зобов`язання відповідачів згідно з умовами договору сплачувати розмір орендної плати відповідно до рішень Божедарівської селищної ради від 15.12.2017 № 18-31/VII та від 20.12.2018 № 19-46/VII.

За таких обставин відсутнє систематичне невнесення відповідачами орендної плати за спірним договором оренди та підстави для застосування положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України .

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтуєтьтся таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява №43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Відповідні висновки відповідають систематизованій правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у його постанові від 01.10.2020 у справі № 904/4470/19.

З огляду на викладене, перевіривши докази сторін у справі, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

За приписами статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 12 договору оренди (а.с. 14), розмір орендної плати переглядається, зокрема, у випадку і з моменту:

- орендна плата переглядається раз на три роки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

В матеріалах справи (а.с. 124, 125) наявні листи-повідомлення виконавчого комітету Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області: лист вих.№ 577 від 13.09.2019 року, лист вих.№ 211 від 10.03.2020 року, на які позивач посилається в обґрунтування своїх тверджень щодо ухилення відповідачів від укладання додаткової угоди до договору оренди, а також - в обґрунтування тверджень, що відповідачі були обізнані про зміну (збільшення) ставки орендної плати у 2019 році згідно рішення Божедарівської селищної ради № 19-46/VII від 20.12.2018 р.

Дослідивши відповідні докази, колегія суддів зазначає, що листи вих.№ 577 від 13.09.2019 року, лист вих.№ 211 від 10.03.2020 року, на які посилається позивач, містять відомості про інший договір оренди, предметом якого є інша земельна ділянка, і правовідносини за цим договором оренди не були предметом дослідження в суді першої інстанції. Також, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачами зазначених листів відповідачами, інших доказів щодо обізнаності відповідачів про обов`язок здійснювати оплату в розмірі, відмінному від умов договору оренди, а також стосовно обов`язку укласти додаткові угоди до договору оренди № 1131 земельної ділянки площею 17,9890 га з кадастровим номером 1222055700:02001:0001. Тобто, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факт обізнаності відповідачів щодо наявних змін до договору оренди № 1131.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до пункту 34 договору оренди земельної ділянки, зміна умов здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін.

За приписами цивільного законодавства, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 632 ЦК України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вбачається з умов договору оренди № 1131, орендна плата встановлена у розмірі земельного податку, і підлягає самостійному коригуванню орендарем з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення земельного податку, порядок обчислення плати за землю здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки земель та унормовано ст.ст. 286, 288, 274, 277 ПК України. Тобто, в розумінні приписів статті 632 ЦК України, сторони реалізували своє право і застосували до орендної плати за договором розмір земельного податку, який встановлюється та регулюється уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Водночас, на думку колегії суддів, слід відокремлювати такі поняття, як встановлення ціни договору шляхом застосування ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, від способу внесення змін до договору стосовно існуючої ціни, який в силу частини 2 статті 632 і пункту 34 договору повинен здійснюватись в письмовій формі за взаємною згодою сторін, і лише у випадку недосягнення згоди щодо змісту змін до договору, договір може бути припинений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання обов`язку іншою стороною (п. 36 договору).

За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно свідомого ухилення відповідачів від внесення змін до договору оренди № 1131 і не вбачає в доводах позивача обґрунтованих правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Разом з тим, як вбачається з декларацій за спірні періоди (а.с. 109,117) відповідач задекларував суму орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки землі 30 327, 00 грн та 25 098,00 грн відповідно, та сплатив суму орендної плати, будуючись саме на цих величинах, тобто в повному обсязі.

Довідка позивача (а.с. 53) не містить розрахунку заборгованості по орендній платі з урахуванням розміру кумулятивного коефіцієнта.

Згідно довідки Відділу у Криничанському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області нормативна грошова оцінка на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за 2018 не була проведена.

Відповідно до абзацу 4 цієї ж довідки коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2018, 2019 для земель сільськогосподарського призначення - відсутній.

Крім того, згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.2015 №560, яким затверджена форма звітності за користування земельними ділянками, зокрема, розділ II Розрахунок суми орендної плати для обрахування суми орендної плати враховуються такі чинники: категорія земельних ділянок , документи на право оренди , державна реєстрація прав , кадастровий номер , площа земельної ділянки , нормативно грошова оцінка земельної ділянки , розмір орендної плати , річна сума орендних платежів .

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що під час вирішення справи № 904/3195/20 Господарським судом Дніпропетровської області належним чином досліджено докази та встановлено обставини справи, з огляду на що підстави для скасування судового рішення - відсутні.

Оскільки під час перегляду справи апеляційним господарським судом доводи апеляційної скарги не підтвердились, позивачем висновки місцевого господарського суду не спростовано, - колегія суддів відхиляє аргументи апеляційної скарги, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

10. Судові витрати .

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Божедарівської селищної ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 р. у справі № 904/3195/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 р. у справі № 904/3195/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів від дати складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13.04.2021 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Ю.Б. Парусніков

Т.А. Верхогляд