Рішення

від 30.03.2021 по справі 915/1044/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2021Справа № 915/1044/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексний Захист Миколаїв"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані Водні Технології"

про стягнення 195 848,50 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексний Захист Миколаїв" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані Водні Технології" про відшкодування витрат на усунення недоліків товару у розмірі 195 848,50 грн та 3 000,00 витрат на проведення експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від виконання гарантійних зобов`язань за договором поставки товару № 31 від 17.05.2018 та витрат на проведення технічної експертизи обладнання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ за наявними у справі матеріалами.

27.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує проти задоволення позову через його необґрунтованість та безпідставність.

Ухвалою суд увід 28.10.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2020.

30.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по суті спору.

24.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить аргументи на спростування заперечень відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2020 відкладено підготовче засідання на 08.12.2020.

08.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на пояснення відповідача.

Ухвалою суду від 08.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, задоволено клопотання про витребування доказів від 26.11.2020 та витребувано докази, відкладено підготовче засідання на 12.01.2021.

10.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2021 відкладено підготовче засідання на 10.02.2021.

Ухвалою суду від 10.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи від 28.10.2020, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2021.

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2021 відкладено судове засідання на 30.03.2021.

Представник позивача у судове засідання 30.03.2021 не з`явився, через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляду справи за відсутності представника.

Суд розглянувши клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача вважає, що неявка позивача у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті та вважає за можливе розглянути справу без участі позивача.

У судовому засіданні 30.03.2021 суд заслухав вступне слово представників відповідачів, які заперечували проти задоволення позову.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників відповідачів, як щодо дослідження доказів, так і по суті заперечень проти позову.

У судовому засіданні 30.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегровані Водні Технології" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексний захист Миколаїв" було укладено договір №31, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується в строки та на умовах, викладених у цьому договорі поставити та передати у власність покупця насосне обладнання відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити вартість обладнання, згідно рахунку-фактури.

Розділом 8 вказаного договору визначено гарантійні зобов`язання за договором, зокрема постачальник гарантує роботу обладнання в період гарантійного строку - 2 років (на комплектуючі вироби, шафу управління, баки - один рік) з моменту оформлення документів для передачі їх покупцю, за умови, виконання покупцем вимог постачальника наведених у специфікації. В період гарантійного строку постачальник зобов`язується без додаткової плати здійснити в найкоротший термін ремонт або заміну дефектних виробів (обладнання), які вийшли з ладу з вини заводу-виробника, на нові після доставки покупцем дефектних виробів на склад постачальника у м. Києві. Гарантія не розповсюджується на випадки, коли пошкодження виникають у разі невірного використання виробів (обладнання) покупцем: не виконанні вимоги постачальника, перевищені встановлені граничні технічні норми, експлуатаційні вимоги роботи обладнання, порушені правила техніки безпеки та умови зберігання, переміщення обладнання. Гарантія не розповсюджується на обладнання, якщо покупець самостійно розібрав, переобладнав (здійснив ремонт) або замінив комплектуючі вироби, самостійно доопрацював окремий блок або вузол в обладнанні.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але не раніше моменту повного та належного виконання сторонами зобов`язань.

Згідно специфікації до договору, постачальник зобов`язується передати покупцю насосну станцію Fire-Unit 2 DPNT 80-315/132-2+DVP6/12 DPCs вартість якого становить 835 420,00 грн.

На виконання умов договору, відповідно до видаткової накладної №81 від 15.02.2019 та довіреності №58 від 15.02.2019, відповідачем було передано позивачу обладнання згідно специфікації до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне обладнання було поставлено позивачем третій особі - ПрАТ "МКХП", на підставі договору поставки №60 від 27.06.2018.

Як стверджує позивач, 18.06.2020 (в період дії гарантійного терміну) при запуску насосної станції виникли несправності.

22.06.2020 ПрАТ "МКХП" направило позивачу повідомлення про виявлення недоліків в роботі протипожежної насосної станції, в якому товариство вимагало усунути недоліки обладнання у строк до 24.06.2020.

Листом №50 від 22.06.2020 позивач повідомив відповідача, що під час виконання планового запуску при технічному обслуговуванні на об`єкті ПрАТ "МКХП" вийшла з ладу пожежна насосна станція, яка була придбана згідно договору №31 від 17.05.2018 та було запрошено уповноважену особу постачальника для фіксації несправності обладнання.

Листом №53 від 23.06.2020 позивач повторно звернувся до відповідача та повідомив, що заплановано проведення обстеження обладнання у присутності експерта на 24.02.2021.

Зазначені листи було надіслано електронною поштою 22.06.2020 о 13:38 год та 23.06.2020 о 18:15 відповідно, на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить роздруківка відповідних скріншотів екрану.

Відповідач заперечує проти зазначених доказів та зазначає, що листів отримано не було.

Суд погоджується із запереченнями відповідача та зазначає, що надсилання відповідних листів електронною поштою не є належним повідомленням відповідача про несправність обладнання, оскільки вказану електронну адресу не можна ідентифікувати, так як вона не зазначена не у договорі, не у ЄДРПОУ. Крім того, з долучених роздруківок не вбачається, що саме було надіслано і якого змісту було повідомлення. Тому суд не приймає до уваги зазначені листи.

На підтвердження несправності обладнання позивачем долучено копію сервісного протоколу від 23.06.2020, з якого вбачається, що в ході діагностики встановлено, що електродвигун насосного агрегату вийшов з ладу, коротке замикання в шафі керування насосним агрегатом, на кінцях та на контактних групах пускачів схеми зірка-трикутник виявлені сліди спалаху та обвуглення, пускач 1-24 - не розімкнутий, чи не повністю розімкнутий. Рекомендовано замінити пускачі та вводні автомати та відремонтувати електродвигун чи повністю замінити на новий або аналогічний.

23.06.2020 між позивачем та ПрАТ "МКХП" складено акт про усунення виявлених недоліків, в якому зазначено, що недоліки усунені.

Крім того, згідно експертного висновку №120-0553 від 25.06.2020, який виготовлено на замовлення позивача за заявою від 22.06.2020, огляд і фотофіксація пошкоджень насосної станції проводилася 24.06.2020 в присутності представників замовника експертизи, представників сервісного обслуговування. Експерт встановив при огляді пошкодження насосної станції, які ідентичні пошкодженням, які зазначені у сервісному протоколі від 23.06.2020. Експерт дійшов висновку, що насосна станція на час проведення огляду була в неробочому стані, перегоріли дві обмотки одного двигуна (вимагає заміни) і пускачі шафи управління станцією мають сліди підгоряння контактів (вимагають заміни).

02.07.2020 позивачем було направлено засобами поштового зв`язку претензію про відшкодування витрат на усунення недоліків, заміни обладнання та виконання ремонтних робіт на суму 195 848,54 грн.

Окремо суд звертає увагу, що у тексті претензії зазначено, що після отримання експертного висновку та враховуючи рекомендації сервісного центру, позивачем були укладені договори поставки обладнання датовані 22.06.2020, в той час як експертний висновок складено 25.06.2020, а сервісний протокол - 23.06.2020.

У відповідь на зазначену претензію, відповідач 17.07.2020 здійснив виїзд до місцезнаходження насосної станції для проведення її огляду за участю представника позивача, за результатами чого було складено протокол огляду шафи керування пожежними насосами та надіслано примірник позивачу для підписання.

Листом №168 від 28.07.2020 позивач повернув без підпису примірник вищезазначеного протоколу та зазначив про незгоду з окремими пунктами протоколу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем не виконані гарантійні зобов`язання, а тому позивач був змушений здійснювати ремонт обладнання за власні кошти. Позивач просить стягнути з відповідача кошти, понесені позивачем на усунення недоліків поставленого відповідачем обладнання.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що спірне обладнання позивачем було відступлене третій особі, про виникнення несправностей у роботі обладнання відповідач не був повідомлений належним чином та позивачем не дотримані умови гарантійного обслуговування.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Статтею 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (ст. 679 ЦК України).

Статтею 269 ГК України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами (у разі наявності). Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю, затверджена постановою Держарбітражу від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція), застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народно споживання за якістю та комплектністю.

Згідно з абз. 6 п. 9 Інструкції, прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявленими при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції.

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому Інструкцією П-7 від 25.04.1966, якщо інше не передбачено Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами і договором. Акт про приховані недоліки, які виявлені в продукції з гарантійними строками, має бути складений на протязі 5 днів з дня виявлення недоліків, но у межах гарантійного строку.

Матеріали справи свідчать, що акт про приховані недоліки сторонами не складався. Більш того, з огляду на відсутність належного та своєчасного повідомлення відповідача про настання гарантійного випадку, відповідач був позбавлений можливості бути присутнім при огляді зазначеної насосної станції та складанні відповідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено належними та допустимими доказами, про вихід насосної станції з ладу відповідач був повідомлений листом від 02.07.2020, тобто вже після здійснення ремонтних робіт насосної станції.

У разі виявлення прихованих недоліків відповідно до Інструкції № П-7, позивач повинен залучити до участі у складанні акту представника експертного бюро товарних експертиз, або представника відповідної інспекції по якості, або компетентного представника іншого підприємства, або компетентного представника громадськості, або, у разі наявності згоди відповідача, провести одностороннє приймання продукції.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією сервісного протоколу від 23.06.2020 (№C00341 9/1), ТОВ "НВП "Системи автоматизації та водопостачання" 23.06.2020 виконані відповідні роботи та приведено насосну станцію до робочого стану. Насосні агрегати перевірено у робочому стані та введені в експлуатацію.

Тобто, станом на 23.06.2020 насосний агрегат був введений в експлуатацію у робочому стані.

Таким чином, суд критично оцінює висновки, викладені у експертному висновку, оскільки вино суперечать наявним у матеріалах справи доказам (експертом зазначено, що насосна станція оглядалася 24.06.2020 у неробочому стані, в той час як сервісним протоколом встановлено протилежне).

Крім того, суд погоджується із доводами відповідача щодо того, що укладення договорів поставки обладнання 22.06.2020 свідчить про передчасну обізнаність позивача про невиконання відповідачем гарантійних зобов`язань, оскільки навіть якщо припустити, то вперше повідомлення відповідача про відповідні несправності здійснювалося 22.06.2020 (так-звано, день у день).

Позивачем не спростовано належним чином зазначені твердження відповідача.

Крім того, пунктом 8.2 договору передбачено, що в період гарантійного строку постачальник зобов`язується без додаткової плати здійснити в найкоротший термін ремонт або заміну дефектних виробів (обладнання), які вийшли з ладу з вини заводу-виробника, на нові після доставки покупцем дефектних виробів на склад постачальника у м. Києві.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Принцип свободи договору викладений у статтях 6 та 627 Цивільного кодексу України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів виконання пункту 8.2 договору матеріали справи також не містять, що свідчить про невиконання позивачем умов укладеного договору.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено умови укладеного договору, крім того, позивач належним чином не повідомив відповідача про виникнення гарантійного випадку, що обмежило права відповідача щодо участі при огляді насосної станції, висловленні пропозицій або зауважень щодо усунення недоліків та виконання гарантійних зобов`язань. За умови належного повідомлення відповідача про настання гарантійного випадку, позивач міг би уникнути понесення спірних витрат.

Крім того, позивачем не спростовано заперечень відповідача щодо передчасності оплати послуг, за які заявлено суму до стягнення, а саме 17.06.2020 було оплачено послуги з так званого ремонту насосного обладнання, яке вийшло з ладу лише 18.06.2020.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

У відповідності до ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд справи покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексний Захист Миколаїв" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані Водні Технології" про стягнення 195 848,50 грн у справі №915/1044/20 - відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.04.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна