Рішення

від 19.05.2021 по справі 915/1044/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2021Справа № 915/1044/20 Суддя Зеленіна Н.І. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані Водні Технології" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексний захист Миколаїв"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані Водні Технології"

про стягнення 195 848,50 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

30.03.2021 у судовому засіданні до закінчення судових дебатів від відповідача надійшла усна заява про покладення судових витрат на позивача.

16.04.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані Водні Технології" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 призначено розгляд заяви на 19.05.2021.

У судовому засіданні 19.05.2021 представник відповідача підтримав заяву, просив її задовольнити та покласти судові витрати на позивача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений.

У судовому засіданні 19.05.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Приймаючи додаткове рішення у справі, суд виходив з наступного.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі задоволення позову - на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що розмір орієнтовних судових витрат, які очікує понести відповідач у суді першої інстанції складає 22 000,00 грн.

16.04.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій відповідач просить покласти на позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн за договором про надання правової (правничої) допомоги від 20.08.2020.

Зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №915/1044/20 вбачається, що судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем, а саме витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України містяться у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19.

На підтвердження понесених ним судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.08.2020, який укладено між ТОВ "Інтегровані Водні Технології" та Адвокатським об`єднанням "Свобода", предметом якого є надання виконавцем усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів;

- додаткову угоду №06/10/20 від 06.10.2020 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.08.2020, відповідно до умов якої, виконавець зобов`язується забезпечити захист прав та законних інтересів клієнта як відповідача у господарський справі №915/1044/20 та сторони дійшли згоди, що винагорода встановлюється у розмірі 12 000,00 грн;

- копію ордера АІ №1050967 від 20.08.2020;

- копію акту №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.02.2021, яким затверджено обсяг наданої правової допомоги та його вартість, яка складає 12 000,00 грн;

- копію платіжного доручення №2064 від 23.02.2021 на підтвердження перерахування відповідачем коштів на оплату правничої допомоги.

Із акту №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.02.2021 вбачається, що адвокатським об`єднанням надана професійна правнича допомога по справі №915/1044/20 на загальну суму 12 000,00 грн, а саме: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, формування правової позиції, опрацювання матеріалів справи та вивчення судової практики; підготовка відзиву на позову; підготовка клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, клопотання про призначення судової експертизи; підготовка і направлення адвокатських запитів; підготовка клопотання про витребування доказів; підготовка заперечень та представництво інтересів клієнта в суді.

Судом встановлено, що відповідач надані йому послуги за підписаним сторонами актом оплатив у повному обсязі 23.02.2021, що підтверджується платіжним дорученням.

Позивач заперечує проти заявленого розміру судових витрат, вважає, що заявлений розмір судових витрат є необґрунтованим та таким, о не відповідає складності справи, а сума на правову допомогу є завищеною; позивач вважає, що справедливою сумою відшкодування витрат на правову допомогу є 1 000,00 грн.

Суд не погоджується із доводами позивача про неспівмірність складності справи та наданих послуг, понесеним витратам.

Так, адвокатським об`єднанням направлялися адвокатські запити в інтересах відповідача, здійснювалося представництво інтересів відповідача у судових засіданнях, підписувалися процесуальні клопотання; крім того, як зазначає директор відповідача останньому надавалася правова допомога щодо формування правової позиції, опрацювання матеріалів справи та вивчення судової практики, підготовки процесуальних документів.

До правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 12 000,00 грн, судом враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвокатським об`єднанням з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані відповідачу і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору та те, що адвокатом здійснювалося представництво інтересів відповідача в Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме лише посилання позивача на неспівмірність розміру витрат не є достатньому підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат; позивачем не надано доказів з метою доведення надмірності понесених відповідачем витрат на правничу допомогу та не надано доказів на їх спростування.

Враховуючи викладене, ступінь складності справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи №915/1044/20, і розмір таких витрат є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У зв`язку з тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №915/1044/20 у задоволенні позову відмовлено повністю, на підставі статті 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги відповідачу у сумі 12 000,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані Водні Технології" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №915/1044/20 - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексний захист Миколаїв" (54058, м. Миколаїв, вул. Озерна, буд. 2, кв. 13, код ЄДРПОУ - 40499168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані Водні Технології" (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 19, код ЄДРПОУ - 36192103) на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 24.05.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна