Рішення від 25.03.2021 по справі 925/1528/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1528/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М. Скиби, за участю секретаря судового засідання Л.В.Романенко, у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження розглянув справу за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6

до Канівського комунального підприємства теплових мереж, м. Канів, вул. Енергетиків, 30

про стягнення 355626,92 грн нарахувань та санкцій за договором,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: участі не брав.

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Канівського комунального підприємства теплових мереж, в якому просить суд стягнути з Канівського комунального підприємства теплових мереж на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 355626,92 грн. заборгованості за договором постачання природного газу №1104/1718-БО-36 від 11.09.2017, з яких:

194 798,55 грн. пені,

56 255,05 грн. - 3% річних,

104 573,32 грн. інфляційних втрат.

Справа розглядалась неодноразово. Рішенням господарського Черкаської області від 13.03.2020 (суддя К.І.Довгань) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2020 у справі залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області у справі - без змін.

Постановою Верхового Суду від 30.12.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №925/1528/19 скасовано. Справу направлено до Господарського суду Черкаської області на новий розгляд.

На підставі повторного автоматизованого розподілу справ між суддями справу господарського суду №925/1528/19 передано судді Скибі Г.М. та прийнято ним до провадження.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.01.2021 підготовче засідання призначено на 11 лютого 2021.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.02.2021 підготовче засідання відкладено на 01.03.2021.

01.03.2021 представник позивача подав до суду письмові пояснення №39/5-1645-21 від 01.03.2021.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 закрито підготовче засідання, судове засідання розгляду справи по суті призначено на 25.03.2021.

01.03.2021 відповідач подав відзив за вих.№86 від 22.02.2021, та заяву №87 від 22.02.2021 про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (пені). Позовні вимоги заперечує, вважає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розрахунку позовних вимог, просить зменшити розмір стягуваної пені на 70%, зважаючи на те, що заборгованість за договором постачання природного газу №1104/1718-БО-36 від 11.09.2017 була повністю погашена з незначним порушенням строку оплати та заявлений до стягнення розмір пені є неспіврозмірним із наслідками порушення відповідачем умов договору.

23.03.2021 позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника у зв`язку з карантинними обмеженнями по пандемії COVID-19 в Україні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором постачання природного газу, а саме - відповідач допустив прострочення оплати вартості отриманого за договором природного газу.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, причини неявки не повідомив.

Інших доказів не подано.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Сторони не змінили предмет чи підставу позову.

Позивач позовні вимоги підтримує письмово, просить їх задовольнити в повному обсязі. Додаткових клопотань, доказів, документів по суті спору - не подано.

Відповідач не скористався своїм правом на безпосередню участь у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 25.03.2021 підписані вступна та резолютивна частини рішення суду без його проголошення.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача господарських санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання по договору постачання природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2017 між сторонами був укладений договір постачання природного газу №1104/1718-БО-36 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов`язався поставити Споживачеві (відповідачу) та передати у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що поставлявся за цим договором, використовувався споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п.1.2 Договору).

На виконання п.2.1 Договору Постачальник передав Споживачу за опалювальний період з 01.10.2017 по 31.03.2018 природний газ орієнтовним обсягом до 1.347.000 м3 на загальну суму 10 841 046,37 грн.

Факт належного виконання позивачем умов договору підтверджується Актами приймання - передачі природного газу.

За умовами Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач, посилаючись на несвоєчасно здійснену оплату відповідачем за переданий та отриманий газ та невиконання зобов`язання у строк, визначений Договором (п.6.1), нарахував відповідачеві:

194 798,55 грн. пені,

56 255,05 грн. - 3% річних,

104 573,32 грн. інфляційних втрат, а всього 355 626,92 грн.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

За приписами ст. 191 Закону України "Про теплопостачання", оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.

Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов`язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.

Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з Порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок:

- гарантованого постачальника;

- теплогенеруючої організації;

- теплопостачальної організації;

- теплотранспортуючої організації.

Цим Порядком також визначається механізм перерахування коштів такими організаціями для проведення розрахунків з гарантованим постачальником за весь обсяг спожитого природного газу.

Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 затверджено "Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні

рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з

постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки" (далі - Порядок №217).

Згідно п.3 Порядку №217, теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у постачальника природного газу із спеціальними обов`язками такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "релігійні організації", "бюджетні установи", "інші споживачі" (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними організаціями).

Відповідно до п. 7 Порядку №217, теплопостачальні і теплогенеруючі організації та їх структурні підрозділи інформують споживачів про відкриті в уповноваженому банку спеціальні рахунки для оплати спожитої теплової енергії та наданих комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

За приписами п. 8 Порядку №217, усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів. У разі коли у платіжному дорученні (касовому документі) споживача теплової енергії або комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води реквізити рахунка одержувача коштів за теплову енергію та/або комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води не відповідають реквізитам спеціального рахунка , відкритого теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, банк (підприємство поштового зв`язку або орган Казначейства), що приймає платіжний документ, повертає його без виконання з надісланням відповідного повідомлення споживачеві.

Згідно з п. 9 Порядку №217, уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті і теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується Комісією.

Як зазначено у пункті 12 Порядку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - комісія або НКРЕКП) на підставі даних, визначених у пунктах 10 і 11 цього Порядку, щомісяця:

1) розраховує для кожної категорії споживачів теплопостачальної і теплогенеруючої організації нормативи перерахування коштів:

- на поточний рахунок теплопостачальної і теплогенеруючої організації;

- на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов`язками, зазначений у договорі купівлі-продажу (постачання) природного газу (далі - рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов`язками);

- на рахунок оператора газотранспортної системи, зазначений у договорі на транспортування природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи) (далі - рахунок оператора газотранспортної системи);

- на рахунок оператора газорозподільної системи, зазначений у договорі на розподіл природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на розподіл природного газу з оператором газорозподільної системи) (далі - рахунок оператора газорозподільної системи);

- на спеціальні рахунки, відкриті теплогенеруючими організаціями;

2) затверджує реєстр нормативів;

3) доводить реєстр нормативів до відома уповноваженого банку для виконання не пізніше ніж за один робочий день до початку місяця, в якому застосовуватимуться нормативи;

4) розміщує реєстр нормативів на своєму офіційному веб-сайті.

На підставі пункту 13 Порядку, уповноважений банк, згідно з умовами договору банківського рахунку, здійснює перерахування коштів за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води із спеціальних рахунків, відкритих структурними підрозділами теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, на спеціальні рахунки теплопостачальних і теплогенеруючих організацій двічі на день, а саме:

- до 10-ї години - залишок коштів на початок операційного дня;

- до 17-ї години - кошти, що надійшли протягом операційного дня на

спеціальні рахунки, відкриті структурними підрозділами: теплопостачальних і

теплогенеруючих організацій.

Уповноважений банк до 12-ї години операційного дня здійснює відповідно до реєстру нормативів розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, і перерахування коштів на рахунки з урахуванням вимог пунктів 14-26 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних норм відповідачем були відкриті рахунки зі спеціальним режимом використання. Розрахунки між відповідачем та позивачем за Договором 11.09.2017 № 1105/1718-КП-36 проводилися в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 на підставі нормативів перерахування коштів, прийнятих на підставі постанов НКРЕКП, з дотриманням умов п. 6.2. Договору.

Ст. 6 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що свобода підприємницької діяльності обмежується відповідними законами, крім того господарювання в Україні може мати обмеження з боку держави (державних органів) для регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту і населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави.

Згідно з приписами ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

За приписами ст. 12 ГК України, держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення нарахувань на суму боргу з Відповідача. Позивач просить стягнути з Відповідача 194 798,55 грн. пені, 56 255,05 грн. - 3% річних, 104 573,32 грн. інфляційних втрат, що є предметом спору.

Відповідач вимоги заперечує частково. Просить зменшити розмір пені на 70% з урахуванням статусу відповідача та значення підприємства в тепло забезпеченні кінцевих споживачів в Канівському районі.

Інших доказів не надано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Сторони за договором (Позивач та відповідач) є самостійними юридичними особами та суб`єктами господарювання на ринку послуг в Україні, що підтверджено витягами з ЄДРПОУ. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 Цивільного кодексу України.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки природного газу - як різновид товару - на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

За правовою природою договір постачання природного газу №1104/1718-БО-36 від 11.09.2017 відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

За правовою природою Договір відповідає вимогам статей 712, 714 ЦК України, 264 ГК України, якими передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) приєднаними мережами у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних норм відповідачем були відкриті рахунки зі спеціальним режимом використання. Розрахунки між відповідачем та позивачем за Договором 11.09.2017 № 1105/1718-КП-36 проводилися в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 на підставі нормативів перерахування коштів, прийнятих на підставі постанов НКРЕКП, з дотриманням умов п. 6.2. Договору.

Остаточна сплата основного боргу проведена відповідачем в листопаді 2018.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив належну поставку газу Відповідачу в обумовленому договором об`ємі, якості та несвоєчасний розрахунок за нього.

Станом на 24.12.2019 основний борг відсутній.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 10 Розділу II. Порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими Правил газопостачання, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2496 Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно п. 8.2 договору у разі прострочення відповідачем оплати згідно п.6.1 договору відповідач зобов`язується сплатити позивачу пеню у розмірі 16,4% річних (15,3% річних з 01.01.2018 відповідно до додаткової угоди №1 від 12.01.2018 до Договору) але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу:

104 573,32 грн. інфляційних втрат з 01.03.2018 по 31.03.2019,

194 798,55 грн. пені з 26.01. 2018 по 27.06.2018,

56 255,05 грн. - 3% річних, за користування чужими грошовими коштами за період прострочення з урахуванням періодів прострочення та фактичної оплати за розрахунковий період, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Відповідач просить зменшити на 70% розмір заявленої до стягнення пені в сумі 194798,55 грн обґрунтовуючи тим, що заборгованість за цим договором була повністю погашена з незначним порушенням строку оплати. Відповідач є збитковим підприємством, що підтверджується звітом підприємства про фінансові результати.

Суд при прийнятті рішення має врахувати рівновагу господарського інтересу сторін, прострочення виконання зобов`язання відповідачем, фінансовий стан кредитора та боржника, наявність прямих чи непрямих збитків сторін та ступінь виконання зобов`язання учасниками відповідно до приписів ст. 233 ГК України.

Суд враховує застосування відповідачем установленого НКРЕЕ КП тарифу на теплову енергію, неможливість самостійного збільшення тарифу теплопостачання до рівня економічно обґрунтованого, відсутність альтернативного постачальника тепла в регіоні; відсутність спричинення збитків позивачеві та відсутність заяв про це.

Вказана норма кореспондується з приписами ст. 551 ЦК України, згідно якої розмін пені може бути зменшено за рішенням суду, з урахуванням виняткових обставин.

Можливість зменшення розміру пені є правом суду за умови наявності підстав такого застосування, яке реалізується судом на власний розсуд.

Суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача з застосуванням приписів ст. 233 ГК України та зменшити розмір пені до 97399,27 грн, що становить 50% заявленої суми позивачем.

В решті вимог по стягненню пені належить відмовити позивачу за необґрунтованістю та безпідставністю.

Суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення 97399,27 грн. пені, 104 573,32 грн. інфляційних втрат та 56 255,05 грн. - 3% річних з відповідача, які підлягають до задоволення.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного та своєчасного виконання умов договору.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 5334,40 грн судового збору.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: Канівського комунального підприємства теплових мереж, м. Канів, вул. Енергетиків, 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02082657,

на користь позивача: акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720, номер рахунку в банку невідомий

97399,27 грн. пені,

56 255,05 грн. - 3% річних,

104 573,32 грн. інфляційних втрат

та 5334,40 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 09.04.2021.

Суддя Г.М.Скиба