Постанова

від 07.04.2021 по справі 638/3547/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 638/3547/15-ц

провадження № 61-20068св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С. Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк ,

відповідачі - ОСОБА_1 ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Антекс ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова в складі судді Семіряд В. І. від 30 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду в складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Кіся П. В., Яцини В. Б. від 29 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст заяви

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство ПУМБ (далі - ПАТ ПУМБ ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 910 668,51 Євро.

В обгрунтування позову зазначено, що 28 липня 2008 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю Антекс (далі - ТОВ Антекс ) було укладено кредитний договір № 04-472 на умовах повернення, строковості, оплатності, до якого вносились зміни і доповнення, що підтверджується наявними в матеріалах справи додатковими угодами від 16 листопада 2007 року № 1, від 03 липня 2008 року № 2, від 25 листопада 2009 року № 3, від 27 травня 2009 року № 4, від 25 вересня 2009 року № 5, від 07 грудня 2009 року № 6, від 15 березня 2010 року № 7, від 15 грудня 2010 року № 8, від 27 травня 2011 року № 9, від 27 липня 2011 року № 10, від 29 листопада 2011 року № 11, від 16 травня 2012 року № 12, від 30 травня 2012 року № 13, від 05 листопада 2012 року № 14, від 06 листопада 2012 року № 15, від 17 грудня 2012 року № 16, від 15 січня 2013 року № 17, від 15 лютого 2013 року № 18. Від 11 грудня 2013 року № 19, від 19 грудня 2013 року № 20, від 18 лютого 2014 року № 21, від 30 травня 2014 року № 22 та відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 871 931,31 Євро, а позичальник зобов`язався прийняти кредитні кошти, використати їх за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит частинами, в розмірах, у порядку та в строки, визначені договором, але не пізніше 29 вересня 2016 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Антекс за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 10-303 від 30 травня 2014 року, згідно якого відповідач поручився перед банком за виконання ТОВ Антекс зобов`язань, передбачених кредитним договором.

Унаслідок неналежного виконання ТОВ Антекс взятих на себе зобов`язань заборгованість за кредитним договором, з урахуванням зміни позовних вимог, становить 899 247,60 Євро та 925 607,74 грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту станом на 05 січня 2016 року становить 748 308,81 Євро: заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом за період 11 вересня 2014 по 05 січня 2016 року (включно) в розмірі 150 938 Євро; заборгованість за сумою пені за порушення боргових зобов`язань за період з 12 вересня 2014 року по 19 січня 2015 року в розмірі 925 607,74 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2018 року позов ПАТ ПУМБ задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ заборгованість за договором поруки № 10-303 від 30 травня 2014 року в загальному розмірі 899 247,60 Євро а 925 607,74 грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту станом на 05 січня 2016 року в розмірі 748 308,81 Євро; заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом за період з 11 вересня 2014 року по 05 січня 2016 року в розмірі 150 938,79 Євро; заборгованість за сумою пені за порушення боргових зобов`язань, нарахованою за період з 12 вересня 2014 року по 19 січня 2015 року (включно), в розмірі 925 607,74 грн

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору поруки, належним чином не виконував своїх зобов`язань, на вимоги банку не реагував, а розмір заборгованості визначений позивачем відповідно до вимог закону та умов кредитного договору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ 748 308,81 Євро заборгованість за основною сумою кредиту та заборгованість за процентами, нарахованими за користування кредитом у розмірі 11 162,51 Євро, а всього 759 471,32 Євро. Позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 пені залишено без задоволення. Вирішено питання про судові витрати.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для покладення відповідальності на поручителя, однак суд неправильно визначив розмір заборгованості, яка підлягає стягненню. Оскільки строк виконання основного зобов`язання ПАТ ПУМБ було змінено, у позивача не було підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами та пені після 04 листопада 2014 року. Також апеляційний суд виходив із того, що 20 жовтня 2015 року між ПАТ ПУМБ та ТОВ Борисфен Проперті було укладено договір про відступлення частини права вимоги за кредитним договором № 04-472 від 28 серпня 2007 року, в розмірі 122 453,21 Євро, що становить частину заборгованості з повернення основної суми кредиту.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем невірно здійснено розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 пені до суду касаційної інстанції не оскарження та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У грудні 2019 року на адресу Верховного Суду від ПАТ ПУМБ надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що апеляційним судом дотримано вимог чинного законодавства щодо стягнення заборгованості з відповідача, як солідарного боржника ТОВ Антекс .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 638/3547/15-ц з Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року цивільну справу № 638/3547/15-ц призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

28 серпня 2007 року між ПАТ ПУМБ та ТОВ Антекс укладено кредитний договір № 04-472 на умовах повернення, строковості, оплатності, до якого вносились зміни і доповнення, що підтверджуються наявними в матеріалах справи додатковими угодами від 16 листопада 2007 року № 1, від 03 липня 2008 року № 2, від 25 листопада 2009 року № 3, від 27 травня 2009 року № 4, від 25 вересня 2009 року № 5, від 07 грудня 2009 року № 6, від 25 березня 2010 року № 7, від 15 грудня 2010 року № 8, від 27 травня 2011 року № 9, від 27 липня 2011 року № 10, від 29 листопада 2011 року № 11, від 16 травня 2012 року № 12, від 30 травня 2012 року № 13, від 05 листопада 2012 року № 14, від 06 листопада 2012 року № 15, від 17 грудня 2012 року № 16, від 15 січня 2013 року № 17, від 15 лютого 2013 року № 18, від 11 грудня 2013 року № 19, від 19 грудня 2013 року № 20, від 18 лютого 2014 року № 21, від 30 травня 2014 року № 22 та відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 871 931,31 Євро, а позичальник зобов`язався прийняти кредитні кошти, використати їх за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит частинами, в розмірах, у порядку та в строки, визначені договором, але не пізніше 29 вересня 2016 року.

28 серпня 2007 року між ПАТ ПУМБ та ТОВ Антекс було укладено іпотечний договір № 10-473, предметом якого були офісні приміщення які знаходяться на цокольному поверсі NoNo 011,014,015А.ю 016,021-:-0125,029-:-033,033а,061,062; 1-го поверху, NoNo 17-:20,22-:-28,28а,29,29а,30-:35,34а,37 загальною площею 632,8 кв.м. в літ. А-10 за адресою АДРЕСА_1 .

30 травня 2014 року з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Антекс за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 10-303, згідно якого відповідач поручився перед банком за виконання ТОВ Антекс зобов`язань, передбачених кредитним договором.

24 жовтня 2014 року ПАТ ПУМБ на адресу ТОВ Антекс було направлено повідомлення про дострокове повернення кредиту протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення. Як вбачається зі змісту вимоги внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань станом на 22 жовтня 2014 року (включно) товариство має заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 870 762,02 Євро, заборгованість за процентами нарахованими за користування кредитом в розмірі 11 162,51 Євро.

Як убачається із зворотнього повідомлення про вручення ТОА Антекс отримало повідомлення про дострокове повернення кредиту 30 жовтня 2014 року за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином останнім днем виконання вимог банку про дострокове повернення кредиту необхідно вважати 04 листопада 2014 року.

20 листопада 2014 року ПАТ ПУМБ на адресу поручителя ОСОБА_1 було направлено вимогу про погашення заборгованості ТОВ Антекс перед банком у сумі яка станом на 17 листопада 2014 року (включно) складає 890 096,17 Євро, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту складає 870 762,02 Євро; заборгованість за відсотками 19 334,74 Євро; заборгованість за сумою пені за порушення боргових зобов`язань 7 275,20 Євро.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами першою, другою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином обсяг відповідальності поручителя обмежується обсягом відповідальності боржника за основним зобов`язанням за виключенням випадків коли договором поруки передбачена додаткова (субсидіарна) відповідальність.

Оскільки відповідач порушив умови договору поруки, належним чином не виконував своїх зобов`язань, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для покладення відповідальності на поручителя за неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зробила висновок, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Оскільки строк виконання основного зобов`язання ПАТ ПУМБ було змінено, у банку не було підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами та пені після 04 листопада 2014 року.

За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано виходив із розміру заборгованості, нарахованої банком станом на 22 жовтня 2014 року, яка складає: 870 762,02 Євро за основною сумою кредиту та 11 162,51 Євро за процентами, нарахованими за користування кредитом.

Також апеляційний суд правильно виходив із того, що 20 жовтня 2015 року між ПАТ ПУМБ та ТОВ Борисфен Проперті було укладено договір про відступлення частини права вимоги за кредитним договором № 04-472 від 28 серпня 2007 року в розмірі 122 453,21 Євро, що становить частину заборгованості з повернення основної суми кредиту. У зв`язку з цим заборгованість за кредитним договором підлягає зменшенню на цю суму.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що банк не оскаржив постанову апеляційного суду в частині відмови у стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне погашення кредиту, правильними є висновки суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк кредитної заборгованості в розмірі 759 471,32 Євро.

При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Оскільки оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2019 року зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року в частині задоволення позову акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості залишити без змін.

Поновити виконання постанови Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун