Ухвала

від 13.04.2021 по справі 508/1050/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 508/1050/20

Провадження № 2-з/508/4/21

У Х В А Л А

Іменем України

"13" квітня 2021 р. смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді: Банташ Д.С.

за участю секретаря с/з Мазарак Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №508/1050/20 за позовом ОСОБА_1 до СТОВ ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та ТОВ РАЛІЇВКА про розірвання договору оренди, визнання договору суборенди недійсним та скасування їх державної реєстрації,-

встановив:

06 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам: Сількогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та Товариству з обмеженою відповідальністю РАЛІЇВКА до вирішення справи №508/1050/20 та вступу в закону силу рішення суду здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи на належній йому земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 6,32 га, кадастровий номер 5123580400:01:002:0277, яка розташована на масиві № НОМЕР_2 на території Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що у провадженні Миколаївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа №508/1050/20 за його позовом до СТОВ ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та ТОВ РАЛІЇВКА про розірвання договору оренди, визнання договору суборенди недійсним та скасування їх державної реєстрації.

Предметом спору по даній справі є розірвання договору оренди земельної ділянки № 6 площею 6,32 га, кадастровий номер 5123580400:01:002:0277, яка розташована на масиві № НОМЕР_2 на території Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, укладеного між ним та СТОВ ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та визнання недійсним договору суборенди землі укладеного між СТОВ ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та ТОВ РАЛІЇВКА в частині передачі в користування належної йому земельної ділянки.

ТОВ РАЛІЇВКА , не дивлячись на його неодноразові звернення про припинення господарської діяльності, продовжує сільськогосподарські роботи на зазначеній земельній ділянці.

На теперішній час йому стало відомо, що відносно СТОВ ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та ТОВ РАЛІЇВКА вирішується питання щодо їх ліквідації.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам: Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та Товариству з обмеженою відповідальністю РАЛІЇВКА до вирішення справи №508/1050/20 та вступу в закону силу рішення суду здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи на належній йому земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 6,32 га, кадастровий номер 5123580400:01:002:0277, яка розташована на масиві № НОМЕР_2 на території Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, може значно утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суду, оскільки для звільнення земельної ділянки необхідно буде прикласти чимало зусиль із витратою значних коштів.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно до ч.1, ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За змістом ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як роз`яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 02.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи належним чином підтверджені. Не може бути задоволено заяву про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Як встановлено судом, при зверненні ОСОБА_1 до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам: Сількогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та Товариству з обмеженою відповідальністю РАЛІЇВКА до вирішення справи №508/1050/20 та вступу в законну силу рішення суду здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи на належній йому земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 6,32 га, кадастровий номер 5123580400:01:002:0277, яка розташована на масиві № НОМЕР_2 на території Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, ним, як заявником не доведено, що існує реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду за наслідками розгляду заявлених позовних вимог про розірвання договору оренди, визнання договору суборенди недійсним та скасування їх державної реєстрації.

Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, не обґрунтував належним чином необхідність вжиття зазначеного заходу забезпечення позову.

Подана заява не містить жодних обґрунтувань про те, що заборона Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та Товариству з обмеженою відповідальністю РАЛІЇВКА обробляти земельну ділянку не перешкоджатиме у здійсненні господарської діяльності. Навпаки така перешкода випливає із самої суті підприємницької діяльності відповідних господарств, яка невідривно пов`язана із обробітком землі. Тому, в даному випадку, суд виходить з того, що обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися оброблюваною ним землею може призвести до незворотних наслідків.

Також заявником не зазначено, яким чином проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на земельні ділянці може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про розірвання договору оренди, визнання договору суборенди недійсним та скасування їх державної реєстрації.

Зважаючи на викладене та враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони обробляти земельну ділянку слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43 , 149,150,153,154 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам: Сількогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ОЛЕКСІЇВСЬКЕ та Товариству з обмеженою відповідальністю РАЛІЇВКА до вирішення справи №508/1050/20 та вступу в закону силу рішення суду здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи на належній йому земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 6,32 га, кадастровий номер 5123580400:01:002:0277, яка розташована на масиві № НОМЕР_2 на території Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя Д.С. Банташ