Ухвала

від 13.04.2021 по справі 17/128-10

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

13 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 17/128-10 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Твердої Валентини Іванівни

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021

по справі №17/128-10

за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця"

до Фізичної особи-підприємця Твердої Валентини Іванівни

про стягнення 32433,60 грн

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви боржника Твердої В.І. про визнання судового наказу №17/128-10 від 09.12.2010 з примусового виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 11.10.2010 таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 32433,60 грн.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Твердої Валентини Іванівни на вищевказану ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021. Також апелянтом надано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в якому скаржник просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п.п. "в" п.2 ч.1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки вона є одинокою матір'ю та має дитину до чотирнадцяти років

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 відмовлено Твердій Валентині Іванівні в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021 у справі №17/128-10, апеляційну скаргу Твердої Валентини Іванівни на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021 у справі №17/128-10 залишено без руху, визначено Твердій Валентині Іванівні усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Судом апеляційної інстанції отримано клопотання Твердої Валентини Іванівни про зменшення розміру судового збору в якому вона просить зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021 по справі №17/128-10 до 1000 грн. В обґрунтування даного клопотання скаржник зазначає, що є одинокою матір'ю та має доньку 2014 року народження, весь тягар на утримання якої лягає на скаржника. До того ж, 02.12.2020 за місцем роботи апелянта отримано постанову державного виконавця про звернення стягнення на доходи боржника у розмірі 20% кожного місяця. Таким чином, за твердженням апелянта, з урахуванням матеріального становища та сімейного стану, вона може сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1000 грн.

З приводу клопотання апелянта про зменшення судового збору колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі "Shishkov v. Russia").

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, звертаючись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору апелянт не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження з достовірністю тієї обставини, що станом на момент звернення до суду його майновий стан об`єктивно перешкоджає сплатити судовий збір у законодавчо визначеному розмірі.

Так, колегія суддів зазначає, що одним із доказів наявності або відсутності грошових коштів може бути довідка податкової служби про всі наявні рахунки відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні із зазначенням їх реквізитів, сум грошових коштів на таких рахунках або їх відсутність.

Втім, звертаючись із клопотанням про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги, апелянт таких доказів не надав.

При цьому, надані апелянтом на підтвердження майнового стану, який не дозволяє сплатити судовий збір у законодавчо визначеному розмірі відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків не можуть вважатися належним та достовірним доказом, оскільки містять відомості за період з першого по четвертий квартал 2020 року, у той час як з апеляційною скаргою Тверда Валентина Іванівна звернулася у березні 2021.

Відтак, звертаючись із клопотанням про зменшення розміру судового збору апелянт не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження з достовірністю тієї обставини, що станом на момент звернення до суду апеляційної інстанції його майновий стан об`єктивно перешкоджає сплатити судовий збір.

Колегія суддів, зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

З урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє клопотання Твердої Валентини Іванівни про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.03.2021, ухвали суду апеляційної інстанції від 10.03.2021 була отримана апелянтом 18.03.2021.

Станом на час винесення даної ухвали недоліки встановлені судом апеляційної інстанції при поданні апеляційної скарги скаржником не усунуті, а саме не надано доказів сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Відповідно до п.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Про вказані наслідки апелянта було повідомлено в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021.

За таких обставин апеляційна скарга Твердої Валентини Іванівни на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021 у справі №17/128-10 підлягає поверненню скаржнику.

Відповідно до ч. 8 ст. 260 ГПК України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити Твердій Валентині Іванівні в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021 у справі №17/128-10.

Повернути апеляційну скаргу Твердої Валентини Іванівни на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.02.2021 у справі №17/128-10.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Додаток: апеляційна скарга з додатками на адресу Твердої Валентини Іванівни.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Мишкіна М.А.