Рішення

від 29.03.2021 по справі 911/2190/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2190/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення 43)

до Гостомельської селищної ради (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, буд. 125),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 39-3)

та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03170 м. Київ, вул. Янтарна, буд. 12),

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, визнання права власності на земельну ділянку,

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

від позивача: Гетьман Н.О. (ордер КС № 26364 від 11.09.2020 р.);

від відповідача 1: Гусєва Ю.М. (довіреність № 03-02/20 від 08.01.2020 р.; розпорядження № 04/50 від 26.05.2017 р.);

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: Михалевич М.М. (довіреність № 25 від 25.02.2020 р.; свідоцтво адвоката № 1081 від 08.01.2019 р.);

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" (далі - ТОВ "ВВ-Брік Траст", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Гостомельської селищної ради (далі - відповідач 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (далі - ТОВ "Ірпіньнафтопродукт", відповідач 2) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (далі - ТОВ "Вест Ойл Груп", відповідач 3) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладення між відповідачем 1 та відповідачем 2 договору оренди землі площею 1,5502 га від 10.02.2010 р. та, в подальшому, укладення договору суборенди землі між відповідачем 2 та відповідачем 3 від 29.10.2013 р. було здійснено із порушенням законодавства України, оскільки спірна земельна ділянка площею 1,5502 га не знаходилася на момент надання її в оренду (суборенду) в державній чи комунальній власності, а права на цю земельну ділянку має ТОВ ВВ-Брік Траст , яке є правонаступником КСП АК Бучанський , згідно з державним актом на право колективної власності серії КВ, виданим 10.05.2000 р.

За змістом прохальної частини позовної заяви товариство просило суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення 45 сесії 5 скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 22.10.2009 р. про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" земельної ділянки площею 1,5502 га; 2) визнати недійсним договір оренди землі площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, укладений 10.02.2010 р. між Гостомельською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт", зареєстрований 10.02.2010 р. за № 041096600011 в Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК"; 3) визнати недійсним договір суборенди землі площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, укладений 29.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"; 4) скасувати державну реєстрацію та запис про державну реєстрацію права комунальної власності Гостомельської селищної ради Київської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,0264 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2080689432109, номер запису про право власності: 36496570), яка розташована за адресою: Київська обл., Гостомельська селищна рада; 5) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" право власності на земельну ділянку площею 0,0264 га, код цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), з кадастровим номером 3210945900:04:001:3101, що розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області; 6) скасувати державну реєстрацію та скасувати запис про державну реєстрацію права комунальної власності Гостомельської селищної ради Київської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,0500 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3102 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2080698832109, номер запису про право власності: 36496787), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; 7) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га, код цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), з кадастровим номером 3210945900:04:001:3102, що розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області; 8) скасувати державну реєстрацію та запис про державну реєстрацію права комунальної власності Гостомельської селищної ради Київської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,2497 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3103 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2080798832109, номер запису про право власності: 36499022), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; 9) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" право власності на земельну ділянку площею 0,2497 га, код цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), з кадастровим номером 3210945900:04:001:3103, що розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області; 10) скасувати державну реєстрацію та запис про державну реєстрацію права комунальної власності Гостомельської селищної ради Київської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,6535 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3104 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2080804832109, номер запису про право власності: 36499135), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; 11) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" право власності на земельну ділянку площею 0,6535 та, код цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), з кадастровим номером 3210945900:04:001:3104, що розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області; 12) скасувати державну реєстрацію та скасувати запис про державну реєстрацію права комунальної власності Гостомельської селищної ради Київської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,5706 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3105 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2080809032109, номер запису про право власності: 36499228), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; 13) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" право власності на земельну ділянку площею 0,5706 га, код цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), з кадастровим номером 3210945900:04:001:3105, що розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області.

Водночас, разом з позовною заявою до господарського суду Київською області ТОВ "ВВ-Брік Траст" було подано клопотання № 20/07-28/2 від 28.07.2020 р. про витребування доказів, відповідно до якого позивач просив суд: витребувати від Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області належним чином завірену копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт", належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт", та належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852; витребувати від Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області та від Головного управління Держгеокадастру у Київській області координати поворотних точок меж земельної ділянки площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852, площею 0,0264 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3101, площею 0,050 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3102, площею 0,2497 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3103, площею 0,6535 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3104, площею 0,5706 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3105; витребувати від Гостомельської селищної ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" належним чином завірену копію договору оренди землі (у тому числі - додатки, додаткові угоди) площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852, укладеного 10.02.2010 р. між Гостомельської селищною радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (зареєстрований 10.02.2010 р. за № 041096600011 в Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК"); витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" належним чином завірену копію договору суборенди землі (у тому числі - додатки, додаткові угоди) площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852, укладеного 29.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"; витребувати від Гостомельської селищної ради Київської області належним чином завірену копію рішення 45 сесії 5 скликання Гостомельської селищної ради від 22.10.2009 р. за № 1189-45-V, на підставі якого 10.02.2010 р. між Гостомельською селищною радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" було укладено договір оренди землі площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852; витребувати від Гостомельської селищної ради Київської області належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852, яка була затверджена рішенням Гостомельської селищної ради Київської області № 1141-62-VII від 30.04.2020 р., та належним чином завірену копію вказаного рішення Гостомельської селищної ради Київської області № 1141-62-VII від 30.04.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2020 р., а також залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Підготовче засідання відкладалось.

03.09.2020 р. до господарського суду Київської області від представника ТОВ "Вест Ойл Груп" надійшов відзив б/н від 01.09.2020 р. (вх. № 18546/20 від 03.09.2020 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач 3 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції ТОВ "Вест Ойл Груп", посилаючись на статтю 12 Земельного кодексу України, зазначає, що вирішення земельних питань, в тому числі - щодо передачі земельних ділянок в оренду, належить до прямої компетенції відповідних місцевих рад, на території яких знаходяться земельні ділянки, а відтак, прийняте Гостомельською селищною радою рішення про надання в оренду ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, площею 1,5502 га, на думку відповідача 3, не може бути визнане незаконним, оскільки прийняте в межах повноважень останньої.

Окрім того, відповідач 3 зазначає, що з 01.01.2019 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрощення в Україні", яким розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України було доповнено пунктом 21, відповідно до якого установлено, що з дня набрання чинності вказаним Законом землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

З огляду на викладене, ТОВ "Вест Ойл Груп" вважає, що оскільки станом на 01.01.2019 р. спірні землі не перебували у приватній власності, а КСП АК "Бучанський" було припинено 08.01.2013 р., що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то вказані обставини є підставою для віднесення спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:04:001:3101, 3210945900:04:001:3102, 3210945900:04:001:3103, 3210945900:04:001:3104, 3210945900:04:001:3105 до земель комунальної форми власності.

Водночас, відповідач 3 зазначає, що рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 22.10.2009 р. про надання в оренду ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" земельної ділянки площею 1,5502 га, на переконання ТОВ "Вест Ойл Груп", є ненормативним актом, який застосовується одноразово та після виконання вичерпує свою дію, а також, враховуючи, що на момент розгляду даної справи договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852 припинив свою дію, а вказаної земельної ділянки взагалі не існує, то вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 14.09.2020 р. представник Гостомельської селищної ради подала клопотання № 03-02/2387 від 11.09.2020 р. (вх. № 19449/20 від 14.09.2020 р.) про витребування доказів, за змістом якого відповідач 1 просить суд витребувати від ТОВ "ВВ-Брік Траст" у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України належним чином засвідчені копії мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. у справі № 182/12б-98/3/14/18, та акту прийому-передачі єдиного майнового комплексу КСП АК "Бучанський", підписаного останнім та ТОВ "ВВ-Брік Траст" відповідно до пунктів 4.1, 4.2 вказаної мирової угоди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2020 р. було задоволено клопотання ТОВ "ВВ-Брік Траст" № 20/07-28/2 від 28.07.2020 р., подане разом із позовною заявою, про витребування доказів, а також клопотання Гостомельської селищної ради № 03-02/2387 від 11.09.2020 р. про витребування доказів.

14.09.2020 р. до господарського суду Київської області від представника Гостомельської селищної ради надійшов відзив № 03-02/2386 від 11.09.2020 р. (вх. № 19448/20 від 14.09.2020 р.), на позовну заяву, за змістом якого відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції останній, посилаючись на рішення Гостомельської селищної ради № 474-27-XXIV від 24.03.2004 р., зазначає, що на підставі вказаного рішення ще 01.11.2004 р. з відповідачем 2 було укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Ірпінському міському відділі земельних ресурсів за № 95. Згідно Проекту формувань території і встановлення меж Гостомельської селищної ради та меж селища Гостомель спірна земельна ділянка як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і на даний час знаходиться в межах населеного пункту Гостомель. До того ж, відповідач 1 зазначає, що оскільки 16.01.2020 р. було прийнято рішення про припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852 та, в подальшому, здійснено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, то підстави для розгляду та задоволення позову у даній справі відсутні.

12.10.2020 р. на виконання ухвали суду від 14.09.2020 р. про витребування доказів, до господарського суду Київської області відповідачем 1 подано клопотання № 03-02/2657 від 12.10.2020 р. (вх. № 22114/20 від 12.10.2020 р.), за яким Гостомельська селищна рада надає належним чином завірені документи, а саме: копію договору оренди землі (у тому числі - додатки, додаткові угоди) площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852, укладеного 10.02.2010 р. між Гостомельською селищною радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт", зареєстрованого 10.02.2010 р. за № 041096600011 в Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК"; копію технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852, яка була затверджена рішенням Гостомельської селищної ради Київської області № 1141-62-VII від 30.04.2020 р., та належним чином завірену копію вказаного рішення Гостомельської селищної ради Київської області № 1141-62-VII від 30.04.2020 р.

19.10.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1 № 20/10-18/2 від 18.10.2020 р. (вх. № 22579/20 від 19.10.2020 р.), в якій ТОВ "ВВ-Брік Траст", серед іншого, зазначає, що право власності юридичної особи, яке виникло згідно із законом, може бути припинено лише на умовах, передбачених законом. Зокрема, припинення права власності на земельні ділянки, які раніше були передані в колективну власність КСП АК "Бучанський", можливе тільки, якщо будуть відповідні підстави, передбачені законом. Також позивач зазначив, що відповідач 1 не надав доказів на спростування того, що після набуття права власності КСП АК "Бучанський" на спірні земельні ділянки і до моменту їх передачі ТОВ "ВВ-Брік Траст" не існувало будь-яких визначених законодавством підстав, які свідчили б про припинення права власності у КСП АК "Бучанський" на ці земельні ділянки з передачею їх до земель державної чи комунальної власності. Відтак, позивач просить суд задовольнити позов.

19.10.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 3 № 20/10-18/1 від 18.10.2020 р. (вх. № 22580/20 від 19.10.2020 р.), в якій ТОВ "ВВ-Брік Траст", серед іншого, зазначає, що право власності юридичної особи, яке виникло згідно з законом, може бути припинено лише на умовах, передбачених законом. Позивач наголошує, що з дати припинення КСП АК "Бучанський" як юридичної особи ТОВ "ВВ-Брік Траст", як правонаступник останнього, стало суб`єктом права приватної власності на земельні ділянки, які свого часу були передані КСП АК "Бучанський" у колективну власність.

19.10.2020 р., на виконання ухвали суду від 14.09.2020 р. про витребування доказів, до господарського суду Київської області відповідачем 1 подано клопотання № 03-02/2674 від 13.10.2020 р. (вх. № 22591/20 від 19.10.2020 р.), за яким Гостомельська селищна рада надає належним чином завірену копію рішення Гостомельської селищної ради № 1189-45-V від 22.10.2009 р. з додатками.

02.11.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 3 надійшло клопотання б/н від 28.10.2020 р. (вх. № 23993/20 від 02.11.2020 р.), в якому відповідач 3 просить суд витребувати від ТОВ "ВВ-Брік Траст" оригінал державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 10.05.2000 р., копію якого долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.12.2020 р. представником позивача було зазначено про наявність у позивача оригіналу вказаного доказу. Водночас, судом було роз`яснено учасникам процесу порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів, долучених до матеріалів справи, у тому числі - оригіналів доказів, на стадії розгляду справи по суті.

03.11.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 3 надійшло заперечення б/н від 28.10.2020 р. (вх. № 24054/20 від 03.11.2020 р.), за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні вимог ТОВ "ВВ-Брік Траст" у повному обсязі та застосувати строки позовної давності при вирішенні даного спору.

12.11.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 20/11-10/1 від 10.11.2020 р. (вх. № 24952/20 від 12.11.2020 р.), за змістом якої позивач заявляє про зміну предмету позову, оскільки після подання останнім даної позовної заяви відповідачем 1 було об`єднано п`ять земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:04:001:3101, 3210945900:04:001:3102, 3210945900:04:001:3103, 3210945900:04:001:3104, 3210945900:04:001:3105 в одну земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001, та було зареєстровано 06.10.2020 р. право власності відповідача 1 на новосформовану земельну ділянку і зареєстровано право оренди відповідача 3 на новосформовану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, позивач просив суд: 1. Визнати незаконним та скасувати рішення 45 сесії 5 скликання Гостомельської селищної ради Київської області (ідентифікаційний код 04360617) від 22.10.2009 року про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (ідентифікаційний код 30366747) земельної ділянки площею 1,5502 га; 2. Визнати недійсним договір оренди землі площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, укладений 10.02.2010 року між Гостомельської селищною радою Київської області (ідентифікаційний код 04360617) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (ідентифікаційний код 30366747), зареєстрований 10.02.2010 року за № 041096600011 в Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК"; 3. Визнати недійсним договір суборенди землі площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, укладений 29.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (ідентифікаційний код 30366747) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (ідентифікаційний код 34524327); 4. Скасувати державну реєстрацію та скасувати запис про державну реєстрацію права комунальної власності Гостомельської селищної ради Київської області (ідентифікаційний код 04360617) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186607232109, номер запису про право власності: 38530246), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; 5. Скасувати державну реєстрацію та скасувати запис про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (ідентифікаційний код 34524327) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186607232109, номер запису про інше речове право: 38530420), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; 6. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, будинок 28/2, Н.П. № 43, ідентифікаційний код 35057883) право власності на земельну ділянку площею 1,3092 га, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) код 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області, відповідно до каталогу координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки: 1) X5593607,52566 Y3356 033,64608; 2) X5593608,09000 Y3356041,48000; 3) X5593622,42921 Y3356170,51952; 4) Х5593624,89000 Y3356209,40000; 5) Х5593572,03018 Y3356218,83362; 6) Х5593569,57000 Y3356204,19000; 7) Х5593608,55000 Y3356198,18000; 8) Х5593574,33000 Y3356118,01000; 9) Х5593529,44000 Y3356032,80000; 10) Х593523,18000 Y3356022,23000; 11) Х5593520,08000 Y3356016,83000; 12) 5593516,70000 Y3356012,51000; 13) Х5593516,70000 Y3356000,05000; 14) Х5593530,89000 Y3355988,09000; 15) Х5593549,46000 Y3355984,71000; 16) Х5593555,17000 Y3355974,20000; 17) Х5593556,19000 Y3355971,07000; 18) Х5593561,21000 Y3355955,64000; 19) Х5593580,56000 Y3355946,98000; 20) Х5593592,36239 Y3355946,65435; 21) Х5593593,79000 Y3355961,64000; 22) Х5593595,76000 Y3355988,93000; 23) Х5593598,97000 Y3356033,49000; 1) Х5593607,52566 Y3356033,64608; 7. Витребувати із незаконного володіння Гостомельської селищної ради Київської області (ідентифікаційний код 04360617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, будинок 28/2, Н.П. № 43, ідентифікаційний код 35057883) земельну ділянку, вказану в пункті 6 цієї заяви про зміну предмету позову.

26.11.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 3 надійшло клопотання б/н від 25.11.2020 р. (вх. № 26273/20 від 26.11.2020 р.), в якому останній просить суд відмовити ТОВ "ВВ-Брік Траст" у прийнятті заяви № 20/11-10/1 від 10.11.2020 р. про зміну предмету позову у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції ТОВ "Вест Ойл Груп" зазначає, що у поданій позивачем заяві додатково заявлено вимогу про витребування з незаконного володіння Гостомельської селищної ради на користь ТОВ "ВВ-Брік Траст" земельної ділянки, про що не було зазначено у первісному позові. Серед іншого, ТОВ "Вест Ойл Груп" вважає, що своєю заявою ТОВ "ВВ-Брік Траст" одночасно змінило підставу та предмет позову.

02.12.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача та відповідача 1 надійшло клопотання б/н від 02.12.2020 р. (вх. № 26861/20 від 02.12.2020 р.) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з можливим врегулюванням спору шляхом примирення.

03.12.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 3 надійшло клопотання б/н від 02.12.2020 р. (вх. № 26928/20 від 03.12.2020 р.), за змістом якого останній зазначає, що при ознайомленні з матеріалами справи представником "Вест Ойл Груп" було встановлено, що копія державного акту про право колективної власності на землю серія КВ від 10.05.2000 р. не завірена належним чином та просить суд вилучити вказану копію з числа доказів, долучених до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.12.2020 р. представники позивача та відповідача 1 клопотали про відкладення судового засідання у зв`язку з можливим мирним врегулюванням спору; представник відповідача 3 просив розглянути заяву про виключення доказів з матеріалів справи; представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

21.12.2020 р. до господарського суду Київської області від ТОВ "Вест Ойл Груп" надійшли заперечення б/н від 25.11.2020 р. (вх. № 26273/20 від 26.11.2020 р.) на заяву про зміну предмету позову, відповідно до яких відповідач 3 просив суд відмовити ТОВ "ВВ-Брік Траст" у прийнятті заяви від 10.11.2020 р. № 20/11-10/1 про зміну предмету позову та поданих разом з нею документів.

21.12.2020 р. до господарського суду Київської області від Гостомельської селищної ради Київської області надійшло клопотання № 03-02/3182 від 18.12.2020 р. (вх. № 31443/20 від 21.12.2020 р.) про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого відповідач 1 зазначав про необхідність надання сторонам додаткового часу для врегулювання спору шляхом примирення.

21.12.2020 р. у судовому засіданні також і представником позивача було подано клопотання б/н від 21.12.2020 р. (вх. № 31476/20 від 21.12.2020 р.) про відкладення розгляду справи, згідно з яким позивач зазначав, що сторони мають намір врегулювати спір шляхом примирення, у зв`язку з чим ТОВ "ВВ-Брік Траст" просить суд відкласти розгляд даної справи.

У судовому засіданні 21.12.2020 р. представник позивача підтримувала клопотання про відкладення судового засідання та зазначала, що в результаті врегулювання спору позивач матиме намір відкликати даний позов; представник відповідача 3 просив суд розглянути подану раніше позивачем заяву про зміну предмету позову, проти задоволення якої відповідач 3 заперечував.

З приводу тривалості підготовчого провадження та строків розгляду даної справи суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012 р.).

Також Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, зокрема, те, що вже під час розгляду даної справи конфігурація спірних земельних ділянок зазнавала змін внаслідок об`єднання п`яти земельних ділянок в одну, внаслідок чого, в свою чергу, здійснювалися певні реєстраційні дії, що спричинило зміну предмету позову, а також клопотання про відкладення судових засідань, що заявлялися позивачем та відповідачем 1 з метою мирного врегулювання спору у даній справі, суд дійшов висновку щодо доцільності та необхідності здійснення підготовчого провадження, і, відповідно, вирішення даного спору поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку.

Дослідивши подану позивачем заяву, письмові та усні позиції учасників процесу, протокольною ухвалою від 21.12.2020 р. заяву позивача про зміну предмету позову було прийнято судом, про що зазначено в ухвалі від 21.12.2020 р., у зв`язку з чим надалі позовні вимоги розглядалися судом в редакції заяви позивача № 20/11-10/1 від 10.11.2020 р. (вх. № 24952/20 від 12.11.2020 р.) про зміну предмету позову.

16.01.2021 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням змінених позовних вимог б/н від 15.01.2021 р. (вх. № 984/21 від 16.01.2021 р.), в якому останній просить суд відмовити ТОВ "ВВ-Брік Траст" у задоволенні позовних вимог та у прийнятті доказів, долучених до заяви № 20/11-10/1 від 10.11.2020 р. про зміну предмету позову. Окрім того, ТОВ "Вест Ойл Груп" підтримує свої доводи та аргументи, викладені в раніше поданих до суду заявах та поясненнях, з урахуванням обставин, які виникли в результаті об`єднання декількох земельних ділянок в одну.

19.01.2021 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 21/01-18/1 від 18.01.2021 р. (вх. № 1231/21 від 19.01.2021 р.) про зміну предмету позову, за змістом якої позивач зазначає, що за наслідками проведеної земельно-технічної експертизи було уточнено площу накладення новосформованої земельної ділянки на земельну ділянку позивача, а саме - з 1,3092 га (за даними, наданими землевпорядною організацією) до 1,3088 га (за висновком експерта). Окрім того, експертом були уточнені координати поворотних точок меж накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 на земельну ділянку № 38, зазначену в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому 10.05.2000 р.

У зв`язку з наведеним, позивач вважає за необхідне внести відповідні уточнення до позовної вимоги, викладеної у п. 6 прохальної частини заяви про зміну предмету позову, шляхом заявлення позовної вимоги про визнання за ТОВ "ВВ-Брік Траст" права власності на земельну ділянку площею 1,3088 га, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) код 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області, відповідно до каталогу координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки, який викладений в таблиці 3 висновку експерта Черніна Я.О. від 24.12.2020 р. № 33/34-20.

Тобто, позивач у даній заяві про зміну предмету позову уточнює лише пункт 6 прохальної частини заяви про зміну предмету позову від 10.11.2020 р. у зв`язку із тим, що висновок експерта Черніна Я.О. був отриманий позивачем вже після судового засідання, яке відбулося 21.12.2020 р., та містить дещо іншу площу та координати земельної ділянки, що накладається.

З урахуванням викладеного позивач просить суд задовольнити наступні позовні вимоги: 1. Визнати незаконним та скасувати рішення 45 сесії 5 скликання Гостомельської селищної ради Київської області (ідентифікаційний код 04360617) від 22.10.2009 року про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (ідентифікаційний код 30366747) земельної ділянки площею 1,5502 га; 2. Визнати недійсним договір оренди землі площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, укладений 10.02.2010 року між Гостомельської селищною радою Київської області (ідентифікаційний код 04360617) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (ідентифікаційний код 30366747), зареєстрований 10.02.2010 року за № 041096600011 в Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК"; 3. Визнати недійсним договір суборенди землі площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, укладений 29.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (ідентифікаційний код 30366747) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (ідентифікаційний код 34524327); 4. Скасувати державну реєстрацію та скасувати запис про державну реєстрацію права комунальної власності Гостомельської селищної ради Київської області (ідентифікаційний код 04360617) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186607232109, номер запису про право власності: 38530246), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; 5. Скасувати державну реєстрацію та скасувати запис про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (ідентифікаційний код 34524327) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186607232109, номер запису про інше речове право: 38530420), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; 6. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, будинок 28/2, Н.П. № 43, ідентифікаційний код 35057883) право власності на земельну ділянку площею 1,3088 га, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) код 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області, відповідно до каталогу координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки: 1) Х5593592,36 Y3355946,65; 2) Х5593593,79 Y3355961,64; 3) Х5593595,76 Y3355988,93; 4) Х5593598,97 Y3356033,49; 5) X5593607,53 Y3356033,65; 6) X5593608,09 Y3356041,48; 7) Х5593621,27 Y3356160,10; 8) Х5593622,36 Y3356169,91; 9) Х5593624,89 Y3356209,40; 10) Х5593572,11 Y3356218,82; 11) Х5593569,68 Y3356204,17; 12) Х5593579,91 Y3356202,60; 13) Х5593608,66 Y3356198,16; 14) Х5593597,10 Y3356171,17; 15) Х5593592,97 Y3356161,52; 16) Х5593574,33 Y3356118,01; 17) Х5593537,28 Y3356047,69; 18) Х5593536,98 Y3356047,12; 19) Х5593529,44 Y3356032,80; 20) Х5593523,18 Y3356022,23; 21) Х5593520,08 Y3356016,83; 22) Х5593516,70 Y3356012,51; 23) Х5593516,70 Y3356000,05; 24) Х5593530,89 Y3355988,09; 25) Х5593549,46 Y3355984,71; 26) Х5593553,41 Y3355977,44; 27) Х5593555,17 Y3355974,20; 28) Х5593556,19 Y3355971,07; 29) Х5593561,21 Y3355955,64; 30) Х5593580,56 Y3355946,98; 7. Витребувати із незаконного володіння Гостомельської селищної ради Київської області (ідентифікаційний код 04360617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, будинок 28/2, Н.П. № 43, ідентифікаційний код 35057883) земельну ділянку, вказану в пункті 6 цієї заяви про зміну предмету позову.

Також 19.01.2021 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 21/01-18/2 від 18.01.2021 р. (вх. № 1232/21 від 19.01.2021 р.) про долучення доказів, а саме - висновку судового експерта Черніна Якова Олександровича від 24.12.2020 р. № 33/34-20 за результатами проведеної земельно-технічної експертизи.

25.01.2021 р. до господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву № 03-02/194 від 22.01.2021 р. (вх. № 1695/21 від 25.01.2021 р.), за змістом якого останній проти позову заперечує, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Окрім того, відповідач 1 наголошує, що згідно Проекту формування території і встановлення меж Гостомельської селищної ради та меж селища Гостомель, спірна земельна ділянка як на момент прийняття оскаржувального рішення, так і на даний час знаходиться в межах населеного пункту Гостомель та належить до земель комунальної власності. Серед іншого, відповідач 1 зазначає, що позивачем не надано документів на підтвердження передачі земельних ділянок ТОВ "ВВ-Брік Траст", як правонаступнику КСП АК "Бучанський", зокрема, акту прийому-передачі, зареєстрованого у відповідності до вимог законодавства, та документу на підтвердження права приватної власності на спірні земельні ділянки.

Протокольною ухвалою від 25.01.2021 р. заяву позивача від 18.01.2021 р. про зміну предмету позову було прийнято судом, про що зазначено в ухвалі від 25.01.2021 р., у зв`язку з чим надалі позовні вимоги розглядалися судом з урахуванням заяви № 21/01-18/1 від 18.01.2021 р. (вх. № 1231/21 від 19.01.2021 р.).

26.02.2021 р. до господарського суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшло клопотання № 9-10-0.64-1095/2-21 від 03.02.2021 р. (вх. № 4701/21 від 26.02.2021 р.) про надання суду належним чином завіреної копії технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт", та координат поворотних точок меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:075:0852, 3210945900:04:001:3101, 3210945900:04:001:3102, 3210945900:04:001:3103, 3210945900:04:001:3104, 3210945900:04:001:3105.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні 01.03.2021 р. заявив усне клопотання про залишення позову у даній справі без розгляду з огляду на те, що до позовної заяви додано неналежним чином засвідчені додатки, що протирічить приписам ст. 162 ГПК України, а також на те, що у матеріалах справи відсутній оригінал державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, виданий 10.05.2000 р. КСП АК "Бучанський" на земельну ділянку площею 100,6 га.

Суд, дослідивши позиції учасників процесу, без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу 01.03.2021 р. про залишення без задоволення усного клопотання представника відповідача 3 про залишення позову у даній справі без розгляду, про що зазначено в ухвалі господарського суду Київської області від 01.03.2021 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2021 р. було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 29.03.2021 р.

03.03.2021 р. до господарського суду Київської області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" б/н від 03.03.2021 р. (вх. № 18/21 від 03.03.2021 р.) про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду даної справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2021 р., постановленою суддею Бабкіною В.М. в порядку приписів статті 39 Господарського процесуального кодексу України, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про відвід судді було визнано необґрунтованою та постановлено передати її до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду з метою вирішення питання про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду даної справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду справи № 911/2190/20 було визначено суддю господарського суду Київської області Шевчук Н.Г.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2021 р., постановленою суддею Шевчук Н.Г., було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" у задоволенні заяви б/н від 03.03.2021 про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду справи № 911/2190/20.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 29.03.2021 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала, представники відповідачів 1, 3 проти позову заперечували. Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання не з`явилися. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

29.03.2021 р. у судовому засіданні з розгляду справи по суті представник відповідача 3, за наслідками дослідження оригіналу державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 10.05.2000 р., відповідність якого долученій до матеріалів справи позивачем копії встановлено судом, подав клопотання б/н від 29.03.2021 р. (вх. № 7299/21 від 29.03.2021 р.) про призначення експертизи, відповідно до якого відповідач 3 зазначав, що в отриманій ТОВ Вест Ойл Груп копії позовної заяви та доданих до неї копій документів міститься копія державного акту про право колективної власності на земельну ділянку, на який позивач посилається як на одну із основних підстав щодо заявлених ним позовних вимог. Проте, як вбачається із доданої позивачем до матеріалів справи копії державного акта про право колективної власності на землю, він не відповідає ряду вимог, встановлених Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі (чинної на момент виникнення правовідносин), затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43. Зокрема, сторінка державного акта із зображенням плану земельної ділянки не підписана начальником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України, в державному акті не містяться обов`язкові відомості про затверджений список членів даного товариства або співвласників, а також форма даного державного акту є не пронумерованою.

З урахуванням наведеного та керуючись статтею 99 ГПК України, відповідач 3 просить суд призначити у даній справі експертизу та поставити на її вирішення наступні запитання: 1) чи відповідає державний акт на право колективної власності на землю серії КВ від 10.05.2000 р. вимогам земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності? 2) чи проведено реєстрацію державного акта на право колективної власності на землю серії КВ від 10.05.2000 р. відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування, та чи відповідає реєстрація вимогам земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності? 3) чи відповідає фактичний порядок користування Гостомельською селищною радою та ТОВ Вест Ойл Груп спірною земельною ділянкою правовстановлюючим документам (чинним станом на момент подання даного клопотання) на дану земельну ділянку та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування? 4) чи відповідає примірник державного акту на право колективної власності серії КВ від 10.05.2000 р., який знаходиться у ТОВ ВВ-Брік Траст , примірнику державного акту на право колективної власності, який знаходиться у відповідної місцевої ради. Проведення експертизи відповідач 3 просить доручити Київському НДЕКЦ МВС України.

Суд, дослідивши мотиви заявленого відповідачем 3 клопотання, предмет і підстави позову у даній справі, заслухавши позиції присутніх представників сторін, без виходу до нарадчої кімнати, постановив протокольну ухвалу про залишення без задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (рішення Суду у справі Савенкова проти України no. 4469/07, від 02.05.2013 р.).

Вирішуючи питання про необхідність призначення судової експертизи, суд має звертати увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також зважати на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Поряд з цим, суд зауважує, що за приписами частини другої статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Слід зазначити, що під предметом доказування розуміють сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення у справі.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Дослідивши клопотання відповідача 3 про призначення судової експертизи, суд дійшов висновку, що запропоновані відповідачем 3 питання для експертного дослідження є правовими питаннями, дослідження яких не потребує спеціальних знань, а має здійснюватися судом під час розгляду справи у тому випадку, коли встановлення порушених у вказаних питаннях обставин входить до предмета доказування у даній справі.

При цьому, оскільки питання законності та обґрунтованості видачі КСП АК Бучанський державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 10.05.2000 р., а також правильності його оформлення, не є предметом позовних вимог у даній справі, то й експертне дослідження, про яке клопотав відповідач 3, заявлене щодо питань, які перебувають поза межами предмету доказування у даній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість встановлення обставин, які мають значення для вирішення даної справи, без призначення судової експертизи державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 10.05.2000 р. шляхом оцінки наявних у ній доказів в їх сукупності, та про відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях при дослідженні та оцінці документальних доказів, наявних у матеріалах справи, з огляду на предмет, підстави позову та предмет доказування у даній справі.

У судовому засіданні 29.03.2021 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Як слідує із позову, у червні 2020 року із Єдиного державного реєстру судових рішень Товариство з обмеженою відповідальністю ВВ-Брік Траст дізналося, що у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/660/20 за позовом ТОВ Вест Ойл Груп до Гостомельського селищного голови, Гостомельської селищної ради про скасування рішень, визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії. За твердженням позивача, із процесуальних документів у вищевказаній судовій справі позивач дізнався, що на підставі рішення 45 сесії 5 скликання Гостомельської селищної ради від 22.10.2009 р. № 1189-45-V між Гостомельською селищної радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Ірпіньнафтопродукт 10.02.2010 р. було укладено договір оренди землі площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852 (зареєстрований 10.02.2010 р. за № 041096600011 в Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП Центр ДЗК ), а також що 29.10.2013 р. між ТОВ Ірпіньнафтопродукт та ТОВ Вест Ойл Груп було укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852.

Позивач наголошував, що Гостомельська селищна рада не мала та не має повноважень на розпорядження землями, які належать на праві власності юридичним особам, зокрема, КСП АК Бучанський та його правонаступнику - ТОВ ВВ-Брік Траст .

Так, з моменту видачі державного акта на право колективної власності на землю (10.05.2000 р.) у КСП АК Бучанський у відповідності до статей 22, 23 Земельного кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на момент видачі державного акта) виникло право колективної власності на земельні ділянки, визначені у вказаному державному акті.

При цьому, документами, що посвідчували право власності або право постійного користування землею, згідно зі статтею 23 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на момент видачі державного акта) були державні акти, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів за формою, затвердженою постановою Верховної Ради Української PCP від 13.03.1992 р. № 2201-XII.

Водночас, новий Земельний кодекс України 2001 року визначив нову структуру форм власності, в якій колективної форми власності на землю не передбачено.

Отже, на переконання позивача, після приєднання КСП АК Бучанський до ТОВ ВВ-Брік Траст в силу положень ст. 104 ЦК України всі права на земельні ділянки, які належали КСП АК Бучанський , перейшли до ТОВ ВВ-Брік Траст . Таким чином, з дати припинення КСП АК Бучанський як юридичної особи, ТОВ ВВ-Брік Траст , як правонаступник КСП АК Бучанський , стало суб`єктом права приватної власності на земельні ділянки, а саме - на земельні ділянки, які свого часу були передані КСП АК Бучанський у колективну власність і права на які не припинились до 01.01.2002 р. згідно чинної до 01.01.2002 р. статті 28 ЗК України 1990 року і, відповідно, права на які збереглись в силу пункту 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року та не припинились, починаючи з 01.01.2002 р., згідно чинної статті 140 ЗК України 2001 року.

Тобто, як слідує з позову, ТОВ ВВ-Брік Траст , на його переконання, стало суб`єктом права приватної власності на частину земельної ділянки, що є предметом даного спору, оскільки вона є частиною земельної ділянки, визначеної під № 38 в державному акті на право колективної власності на землю, і право на неї не було припинено ні згідно зі ст. 28 ЗК України 1990 року, ні згідно зі ст. 140 ЗК України 2001 року.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Гостомельської селищної ради № 1141-62-VІІ від 30.04.2020 р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Гостомельської селищної ради було вирішено затвердити технічну документацію щодо поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852 площею 1,5502 га на 5 окремих земельних ділянок: площею 0,0264 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3101; площею 0,050 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3102; площею 0,2497 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3103; площею 0,6535 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3104; площею 0,5706 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3105.

У подальшому, вже в процесі розгляду даної справи вищевказані п`ять земельних ділянок, що утворилися в результаті поділу земельної ділянки площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852, були об`єднані в одну земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001.

З огляду на викладене, у процесі розгляду даної справи ТОВ ВВ-Брік Траст звернулося до атестованого експерта Черніна Я.О. з проханням провести земельно-технічну експертизу та надати відповідь на наступне питання: чи накладається земельна ділянка площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3001, на земельну ділянку площею 100,6262 га, визначену під номером 38 у державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому 10.05.2000 р. КСП АК Бучанський та зареєстрованому у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 (із зазначенням площі такого накладення та координат земельної ділянки, що накладається).

ТОВ ВВ-Брік Траст було отримано та надано до матеріалів справи висновок експерта Черніна Я.О. від 24.12.2020 р. № 33/34-20, в якому зазначено, що у процесі співставлення експертом було використано координати земельної ділянки площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3001, надані листом № 426/184-20 від 27.10.2020 р. Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області. За результатами співставлення експерт зазначив, що вищевказані земельні ділянки накладаються, площа накладення дорівнює 1,3088 га, її периметр 702,23 м. При цьому експерт надав координати точок поворотів меж накладки земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 на земельну ділянку № 38.

Крім того, ТОВ ВВ-Брік Траст також зверталося до землевпорядної організації для співвставлення координат земельної ділянки площею 100,6 га, визначеної під № 38 в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому КСП АК Бучанський 10.05.2000 р. та зареєстрованому у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1, та новосформованої земельної ділянки (що виникла в результаті об`єднання вищевказаних п`яти земельних ділянок) площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3001.

Землевпорядною організацією ТОВ Українська консалтингова група-ЛТД було надано ТОВ ВВ-Брік Траст каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки площею 1,3092 га. При цьому землевпорядна організація при співставленні використовувала координати земельної ділянки площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852, вважаючи, що вони мали бути ідентичними координатам земельної ділянки площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3001.

На переконання позивача, вищевказаний висновок експерта підтверджує ту обставину, що передачу в оренду відповідачем 1 та, в подальшому, в суборенду відповідачем 2 відповідачу 3 земельної ділянки площею 1,5502 га було здійснено частково за рахунок земельної ділянки площею 100,6 га, визначеної під № 38 в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому 10.05.2000 р. КСП АК Бучанський (правонаступником якого є ТОВ ВВ-Брік Траст ) та зареєстрованому у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1.

Відтак, позивач зазначав, що оскільки Гостомельська селищна рада не могла бути орендодавцем частини оспорюваної земельної ділянки та не мала повноважень на передачу цієї земельної ділянки в оренду відповідачу 1, то рішення 45 сесії 5 скликання Гостомельської селищної ради від 22.10.2009 р. № 1189-45-V стосовно надання в оренду відповідачу 2 земельної ділянки площею 1,5502 га суперечить ст. 19 Конституції України, пункту 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), ст. 4 Закону України Про оренду землі та, як і всі подальші дії та правочини, вчинені на його підставі, порушує право власності ТОВ ВВ-Брік Траст , що і спричинило звернення останнього з даним позовом до суду.

Суд, дослідивши у повному обсязі матеріали справи та надані учасниками процесу документи і пояснення, відзначає наступне.

Статтею 55 Конституції України закріплено гарантію кожному на захист прав і свобод у судовому порядку. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 у справі щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), роз`яснив поняття охоронюваний законом інтерес .

Так, поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Отже, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано в резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України.

За приписами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке охоплює цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом положень вказаних норм, суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Разом з тим, особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, якщо він передбачений чинним законодавством або договором. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, та саме з метою його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як слідує з матеріалів справи, з урахуванням заяв про зміну предмету позову, прийнятих судом, позивач, зокрема, просить визнати незаконним та скасувати рішення 45 сесії 5 скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 22.10.2009 р. № 1189-45-V Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва пункту автосервісу та АЗС в селищі Гостомель, 24 км автодороги Київ-Ковель Товариству з обмеженою відповідальністю Ірпіньнафтопродукт .

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції на час прийняття оспорюваного рішення) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Умовами пунктів а , б , в частини 1 ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 122 цього кодексу передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Поряд з цим, у відповідності зі ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно зі ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно приписів статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Як посилається позивач та встановлено судом, ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. у справі № 182/12б-98/3/14/18 про банкрутство КСП АК "Бучанський" було затверджено мирову угоду, укладену між Колективним сільськогосподарським підприємством Агрокомбінат "Бучанський" в особі ліквідатора КСП АК "Бучанський" арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., що діяв на підставі ухвали господарського суду Київської області від 07-10 квітня 2007 року, ухвали господарського суду Київської області від 24 січня 2007 року у справі № 182/12б-98/3/14/18, постанови господарського суду Київської області від 18.12.2007 р. у справі № 182/12б-98/3/14/18, положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", рішення комітету кредиторів від 18.01.2008 р. (протокол засідання комітету кредиторів КСП АК "Бучанський" від 18.01.2008 р.) (Боржник), кредиторами у справі господарського суду Київської області № 182/12б-98/3/14/18 про банкрутство КСП АК "Бучанський", від імені яких діє Голова комітету кредиторів - Підприємство "Добробут" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", в особі представника Камінського К.Е., який діє на підставі довіреності № 17-юр від 16.11.2007 р., рішення комітету кредиторів від 01.02.2007 р. (протокол засідання комітету кредиторів від 01.02.2007р.), рішення комітету кредиторів від 18.01.2008 р. (протокол засідання комітету кредиторів від 18.01.2008 р.) та ст.ст. 35-37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Кредитори), з другої сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" (Третя особа за мировою угодою).

Предметом мирової угоди було визначено передачу у власність ТОВ "ВВ-Брік Траст" єдиного майнового комплексу КСП АК "Бучанський" та включення валових активів Боржника до складу активів Третьої особи за умови сплати Третьою особою Боржнику вартості цього єдиного майнового комплексу та виконання Третьою особою зобов`язань Боржника перед кредиторами у справі № 182/12б-98/3/14/18 про банкрутство КСП АК "Бучанський" в порядку та відповідно до умов даної мирової угоди.

Під єдиним майновим комплексом КСП АК "Бучанський" розуміються усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги (за винятком зобов`язань КСП АК "Бучанський", відшкодування яких передбачено підпунктами б, в, г пункту 1 частини першої ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та усі інші майнові права, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури.

При цьому Третя особа стає правонаступником Боржника, оскільки Третя особа набуває усіх прав Боржника на майно, майнові та немайнові права, а також усіх обов`язків Боржника.

Передача єдиного майнового комплексу Боржника Третій особі здійснюється не пізніше десяти днів з моменту затвердження даної Мирової угоди ухвалою господарського суду Київської області, посвідчується актом прийому-передачі, який підписується Боржником та Третьою особою не пізніше десяти днів з моменту затвердження даної мирової угоди ухвалою господарського суду Київської області.

Право власності на єдиний майновий комплекс КСП АК "Бучанський" переходить до Третьої особи після затвердження даної Мирової угоди господарським судом Київської області в порядку, передбаченому чинним законодавством.

З моменту затвердження даної мирової угоди відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України, ст. 59 Господарського кодексу України, ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Колективне сільськогосподарське підприємство Агрокомбінат "Бучанський" припиняється шляхом приєднання до ТОВ "ВВ-Брік Траст" як правонаступника КСП АК "Бучанський".

Ухвала господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. у справі № 182/12б-98/3/14/18 набрала законної сили, була залишена в силі Вищим господарським судом України та Верховним Судом України і є чинною на даний час.

Згідно з частиною 3 статті 191 Цивільного кодексу України підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Частина 2 статті 191 ЦК України, у свою чергу, передбачає, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до юридичної особи, яка набуває у власність єдиний майновий комплекс іншої юридичної особи, переходять права і обов`язки останньої. Обсяг правонаступництва визначається в документі, який став підставою переходу права власності на єдиний майновий комплекс.

Поряд з цим, під час розгляду даної справи судом встановлено, що рішенням Гостомельської селищної ради № 474-27-XXIV від 24.03.2004 р. було затверджено проект відведення спірної земельної ділянки в оренду ТОВ Ірпіньнафтопродукт в межах Гостомельської селищної ради на 24 км автодороги Київ-Ковель та передано в оренду ТОВ Ірпіньнафтопродукт за рахунок земель запасу селищної ради земельну ділянку площею 1,5502 га для будівництва пункту автосервісу та АЗС.

З долученого до матеріалів справи плану зовнішніх меж слідує, що передана в оренду земельна ділянка не порушує межі розташованих поруч земель.

З акту встановлення та погодження зовнішніх меж вказаної земельної ділянки ТОВ Ірпіньнафтопродукт в натурі слідує, що межі були встановлені в присутності представника виробничого бюро Костів І.Я., а також в присутності представників суміжних землекористувачів: селищного голови Пивоварова В.І. та директора КСП АК Бучанський Гаврилюка Г.О.

Висновком Ірпінського міського відділу земельних ресурсів Київського обласного управління земельних ресурсів № 39 від 02.02.2004 р. було погоджено місце розташування земельної ділянки ТОВ Ірпіньнафтопродукт орієнтовною площею 1,550 га земель запасу Гостомельської селищної ради.

Також відповідні висновки були викладені Головним державним санітарним лікарем м. Ірпінь та Обласним центром з охорони пам`яток історії, археології та мистецтва щодо надання ТОВ Ірпіньнафтопродукт в оренду земельної ділянки площею 1,5502 га за рахунок земель запасу селищної ради.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що надана Гостомельською селищною радою в оренду ТОВ Ірпіньнафтопродукт земельна ділянка площею 1,5502 га чи її частина перебувала, на час її передачі в оренду ще у 2004 році, у власності інших осіб матеріали справи не містять, так само як і доказів щодо заперечень суміжного землекористувача КСП АК Бучанський під час відведення спірної земельної ділянки в оренду відповідачу 2.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852 (на даний час 3210945900:04:001:3001) фактично була передана в оренду відповідачу 2 ТОВ Ірпіньнафтопродукт ще у 2004 році, тобто ще до затвердження господарським судом Київської області зазначеної вище мирової угоди у справі № 182/12б-98/3/14/18, за рахунок земель запасу селищної ради та відсутності будь-яких застережень щодо порушення меж земельних ділянок суміжних землекористувачів, у тому числі - за погодженням із суміжним землекористувачем КСП АК Бучанський .

Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Окрім того, слід відзначити, що статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно з ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України „Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом; орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Позивач в якості доказу на підтвердження накладення зазначеної під № 38 в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ від 10.05.2000 р. земельної ділянки на земельну ділянку, передану в оренду Гостомельською селищною радою ТОВ Ірпіньнафтопродукт , надав суду висновок експерта Черніна Я.О. від 24.12.2020 р. № 33/34-20, в якому зазначено, що у процесі співставлення меж земельних ділянок експертом було використано координати земельної ділянки площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:04:001:3001, надані листом № 426/184-20 від 27.10.2020 р. Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області. За результатами співставлення експерт зазначив, що вищевказані земельні ділянки накладаються, площа накладки дорівнює 1,3088 га, її периметр 702,23 м. При цьому експерт надав координати точок поворотів меж накладки земельної ділянки за кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 на земельну ділянку площею 100,6262 га, визначену під № 38 на державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому 10.05.2000 р. КСП АК Бучанський та зареєстрованому у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1.

Згідно з ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч.ч. 1, 2, 3, 4, 8 ст. 98 ГПК України).

Частини 6, 7 названої статті ГПК встановлюють, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей та доказів щодо встановлення координат земельної ділянки, визначеної під № 38 в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому 10.05.2000 р., що, як наслідок, унеможливлює вважати коректним її співставлення із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001, яке здійснювалося експертом.

Водночас, з висновку експерта не вбачається, яким чином були визначені координати земельної ділянки, яка, за твердженням позивача, належить ТОВ "ВВ-Брік Траст", що досліджувались експертом.

Поряд з цим, як зазначалося вище, згідно ухвали господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. у справі № 182/12б-98/3/14/18 про банкрутство КСП АК "Бучанський" про затвердження мирової угоди, передача єдиного майнового комплексу Боржника Третій особі здійснюється не пізніше десяти днів з моменту затвердження даної Мирової угоди ухвалою господарського суду Київської області, посвідчується актом прийому-передачі, який підписується Боржником та Третьою особою не пізніше десяти днів з моменту затвердження даної мирової угоди ухвалою господарського суду Київської області.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять зазначеного в мировій угоді акту прийому-передачі єдиного майнового комплексу, згідно якого можна було б додатково ідентифікувати (у тому числі - можливо, з точки зору місця розташування тощо) земельні ділянки, на які, за твердженням позивача у даній справі, до останнього перейшло належне КСП АК "Бучанський" право колективної власності.

З огляду на зазначене в сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів того, що земельна ділянка позивача під № 38 в державному акті від 10.05.2000 р. і земельна ділянка, передана відповідачу 2 в оренду на підставі рішення Гостомельської селищної ради від 22.10.2009 р. № 1189-45-V, накладаються.

Відтак, з урахуванням встановлення судом обставин первісної передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу 2 у 2004 році за рахунок земель запасу селищної ради, вимога позивача про визнання незаконним та скасування прийнятого у подальшому щодо тієї ж земельної ділянки рішення 45 сесії 5 скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 22.10.2009 р. № 1189-45-V Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва пункту автосервісу та АЗС в селищі Гостомель, 24 км автодороги Київ-Ковель Товариству з обмеженою відповідальністю Ірпіньнафтопродукт задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 10.02.2010 р., укладеного між Гостомельської селищною радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Ірпіньнафтопродукт , зареєстрованого 10.02.2010 р. за № 041096600011 в Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК" щодо земельної ділянки площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852 ( на даний час - 3210945900:04:001:3001), суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності з частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

На підставі рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 22.10.2009 р. № 1189-45-V Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва пункту автосервісу та АЗС в селищі Гостомель, 24 км автодороги Київ-Ковель Товариству з обмеженою відповідальністю Ірпіньнафтопродукт , 10 лютого 2010 року між Гостомельською селищною радою та ТОВ Ірпіньнафтопродукт був укладений договір оренди землі, який 10 лютого 2010 року зареєстрований у Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП Центр ДЗК за № 041096600011.

02 квітня 2015 року було укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 041096600011 від 10.02.2010 р., згідно з умовами якої термін дії договору встановлено до 10.02.2020 р.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами ст. 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

З огляду на викладене, враховуючи ту обставину, що у даній справі вимога про визнання недійсним договору оренди, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення відповідача 1 про передачу спірної земельної ділянки в оренду відповідачу 2, яку (вимогу) судом у даній справі залишено без задоволення, а окремих, самостійних підстав для визнання вказаного правочину недійсним позивачем не заявлено, а судом не встановлено, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання договору оренди землі від 10.02.2010 р., зареєстрованого у Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП Центр ДЗК за № 041096600011, недійсним.

Окремо суд ввжає за необхідне відзначити таке.

Як слідує з позову, 16.01.2020 р. було прийнято рішення про припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 1,5502 з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852 та здійснено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки. Крім того, 10.02.2020 р. строк дії договору закінчився.

Між тим, ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2020 р. у справі № 911/660/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" до Гостомельського селищного голови Прилипко Юрія Ілліча та Гостомельської селищної ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, яка набрала законної сили і є чинною, було затверджено мирову угоду від 29.09.2020 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", Гостомельським селищним головою Прилипко Юрієм Іллічем та Гостомельською селищною радою про врегулювання спору у справі № 911/660/20, на наступних умовах: 1. підписанням даної мирової угоди Гостомельська селищна рада в особі селищного голови Прилипка Юрія Ілліча підтверджує своє волевиявлення на поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.02.2010 р. № 041096600011, укладеного між Гостомельською селищною радою (орендодавець) та ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" (орендар), шляхом укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі; 2. підписана (укладена) додаткова угода про поновлення терміну дії договору від 10.02.2010 р. № 041096600011 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852 загальною площею 1,5502 га, укладеного між Гостомельською селищною радою та ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" та яка знаходиться в селищі Гостомель, 24 км автодороги Київ-Ковель, є невід`ємною частиною даної мирової угоди; 3. у зв`язку із реєстраційними змінами в державному реєстрі речових прав, під земельною ділянкою з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852 (на момент укладення мирової угоди не існуючий) загальною площею 1,5502 га, яка знаходиться в селищі Гостомель, 24 км автодороги Київ-Ковель, сторони розуміють земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 загальною площею 1,5502 га, яка знаходиться в селищі Гостомель, 24 км автодороги Київ-Ковель; 4. сторони дійшли згоди про поновлення з 11.02.2020 р. на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 10.02.2010 р. № 041096600011, укладеного між Гостомельською селищною радою та ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" на земельну ділянку (п. 3 даної мирової угоди) загальною площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852 (3210945900:04:001:3001), яка знаходиться в селищі Гостомель, 24 км автодороги Київ-Ковель; 5. у зв`язку із набуттям ТОВ "Вест Ойл Груп" права власності на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852 (3210945900:04:001:3001), яка знаходиться в селищі Гостомель, 24 км автодороги Київ-Ковель, сторони дійшли згоди про заміну орендаря в поновленому від 11.02.2020 року договорі оренди земельної ділянки від 10.02.2010 р. № 041096600011 з ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" на ТОВ "Вест Ойл Груп"; 6. під поновленням договору оренди землі від 10.02.2010 року № 041096600011, укладеного між Гостомельською селищною радою та ТОВ "Ірпіньнафтопродукт" на земельну ділянку (п. 3 даної мирової угоди) загальною площею 1,5502 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0852 (3210945900:04:001:3001), яка знаходиться в селищі Гостомель, 24 км автодороги Київ-Ковель, розуміється укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (п. 3 даної мирової угоди) між Гостомельською селищною радою та ТОВ "Вест Ойл Груп", кадастровий номер земельної ділянки 3210945900:04:001:3001; 7. додаткова угода про поновлення договору оренди землі (п. 3 даної мирової угоди) між Гостомельською селищною радою та ТОВ "Вест Ойл Груп" вважається укладеною з моменту підписання сторонами даної мирової угоди, без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним договору суборенди від 29.10.2013 р. земельної ділянки площею 1,5502 га, з кадастровим номером 3210945900:01:075:0852, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", суд відзначає таке.

Положеннями ст. 8 Закону України „Про оренду землі передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально. Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється. Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

24.10.2013 р. рішенням Гостомельської селищної ради № 701-35-VI та, в подальшому, рішенням № 1100-58-VІ від 10.09.2015 р. ТОВ Ірпіньнафтопродукт було надано дозволи на передачу в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Груп земельної ділянки площею 1,5502 га, що знаходиться за адресою: Київська область, селище Гостомель, вул. Ірпінська, 2-а, для будівництва пункту автосервісу та АЗС, яка знаходилась в оренді відповідно до договору оренди землі від 10.02.2010 р. за № 041096600011 та додаткової угоди до договору оренди землі, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2015 р. за № 40898222, терміном до 10.02.2020 р., без зміни цільового призначення.

Суд констатує ненадання до матеріалів справи копії зазначеного договору суборенди від 29.10.2013 р., однак враховує при цьому відсутність заперечень учасників процесу щодо факту його укладання та підтвердження факту такого укладання договору суборенди від 29.10.2013 р. відповідачами 2 і 3 долученою до матеріалів справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 210318491), а також ту обставину, що позовна вимога про визнання його недійсним є похідною від вимог про визнання недійним рішення відповідача 1 від 22.10.2009 р. № 1189-45-V та договору оренди від 10.02.2010 р. за № 041096600011 в Ірпінському міському відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК", у задоволенні яких судом відмовлено, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині визнання недійсним договору суборенди також не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про скасування державної реєстрації та скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності Гостомельської селищної ради Київської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186607232109, номер запису про право власності: 38530246), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; скасування державної реєстрації та скасування запису про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186607232109, номер запису про інше речове право: 38530420), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції Закону України № 340-ІХ від 05.12.2019 р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У розумінні положень наведеної норми у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення у даній справі, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи наразі є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Тобто на час ухвалення рішення у даній справі, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.

Наведена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2020 р. у справі № 910/10963/19.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, починаючи з 16.01.2020 р. (дати набрання чинності новою редакцією ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у вказаному Законі.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.09.2020 р. у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 р. у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 р. у справі № 922/3130/19 та інших.

За вказаних обставин, позовні вимоги позивача про скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності Гостомельської селищної ради Київської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186607232109, номер запису про право власності: 38530246), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада; скасування запису про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2186607232109, номер запису про інше речове право: 38530420), яка розташована за адресою: Київська область, Гостомельська селищна рада, не підлягають задоволенню, у зв`язку з тим, що позивач просить застосувати неналежний спосіб захисту порушеного, як він вважає, права.

При цьому, суд констатує недоведення позивачем будь-яких обставин наявності порушень законодавства при здійсненні державної реєстрації права комунальної власності Гостомельської селищної ради на земельну ділянку площею 1,5502 га з кадастровим номером 3210945900:04:001:3001.

Окрім того, слід відзначити, що за даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 27.10.2020 р. № 229858541 підставою для реєстрації за відповідачем 3 права оренди на спірну земельну ділянку зазначено ухвалу господарського суду Київської області від 06.10.2020 р. у справі № 911/660/20, яка, як зазначалося вище, є чинною.

З огляду на викладене суд дійшов висновку також і щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача в частині скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку за відповідачем 1 та права оренди за відповідачем 3, з огляду на їх недоведеність.

Поряд з цим, звертаючись з даним позовом, позивач зазначає про недобросовісність ТОВ "Ірпіньнафтопродукт", і, в подальшому, ТОВ "Вест Ойл Груп" при набутті права оренди на спірну земельну загальною площею 1,5502 га, чим порушено право позивача як власника земельної ділянки № 38, зазначеної в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданий 10.05.2000 р., у зв`язку з чим позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на земельну ділянку площею 1,3088 га, на яку накладається передана в оренду і суборенду земельна ділянка, відповідно до координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки, зазначених у заяві про зміну предмету позову від 18.01.2021 р., а також про витребування з незаконного володіння Гостомельської селищної ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" вказаної земельної ділянки площею 1,3088 га.

Пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом встановлено визнання права.

Водночас, Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Виходячи зі змісту наведених норм, позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

За змістом статті 392 Цивільного кодексу України, передбачений нею спосіб захисту спрямований не на виникнення за рішенням суду права власності позивача, а на підтвердження наявного у позивача права власності, набутого раніше на законних підставах.

Поряд з цим, право на пред`явлення позову про витребування майна з незаконного володіння унормовано статтею 387 ЦК України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до системного тлумачення приписів статті 387 Цивільного кодексу України у поєднанні з комплексом норм, що регулюють набуття і реалізацію права власності, передбачений цією нормою спосіб захисту права власності є матеріально-правовою вимогою власника, що на момент подання позову фактично не володіє своїм індивідуально визначеним майном, до невласника, що на момент подання позову незаконно фактично володіє цим майном, про вилучення цього майна в натурі.

Тобто, позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник індивідуально визначеного майна.

Відповідно до частини 1 статті 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Виходячи з цієї норми, фактичне володіння передбачає фактичне панування особи над річчю.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Тобто відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про незаконність свого володіння майном (добросовісний набувач).

Згідно статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

За змістом частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З урахуванням зазначеного, позивачем безпідставно об`єднано в одному позові вимоги про витребування від відповідача 1 на користь позивача майна згідно зі ст. 388 ЦК України, а також про визнання за позивачем права власності на спірне майно (ст. 392 ЦК України), оскільки кожна з них передбачає власну правову підставу для захисту порушеного права і тягне за собою настання різних правових наслідків. З огляду на це, позов власника про визнання права власності на майно, яке вибуло з його володіння не з його волі, не може бути задоволений на підставі ст. 392 ЦК України. В такому разі захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, що дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

З огляду на викладене, у такому випадку вимога про визнання права власності задоволенню не підлягає.

Наведена правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 910/2861/18.

Окрім того, суд вважає за необхідне відзначити, що за приписами ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (абз. 1 ч. 1 ст. 181 ЦК України). Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її ( ч. 1 ст. 184 Кодексу).

Як зазначено в ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Стаття 373 Цивільного кодексу України у частинах 1-3 визначає землю (земельну ділянку) як об`єкт права власності. Так, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

За приписами ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу земельна ділянка як об`єкт права власності - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Водночас, земельна ділянка як об`єкт цивільних прав визначається статтею 79-1 ЗК України, згідно якої формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що земельна ділянка плошею 1,3088 га, стосовно якої позивач заявляє вимоги про визнання права власності та витребування її з незаконного володіння Гостомельської селищної ради, є сформованою і, відповідно, може виступати об`єктом цивільних прав.

За таких обставин вимога позивача про витребування з незаконного володіння відповідача 1 земельної ділянки площею 1,3088 га, що розташована на території Гостомельської селищної ради, відповідно до каталогу координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки, зазначених у пункті 6 прохальної частини заяви позивача про зміну предмету позову, задоволенню не підлягає.

З огляду на все викладене вище, суд, оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог у даній справі є відсутніми у повному обсязі.

В той же час, суд зазначає, що заяви відповідачів про застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності не підлягають у даному випадку задоволенню, оскільки за змістом частини першої ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки суд відмовляє в позові по суті в зв`язку з відсутністю порушеного права позивача, тому питання щодо наслідків спливу строку позовної давності за даних обставин не вирішується, оскільки не впливає на суть прийнятого рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та пояснень учасників процесу, а також доводів їх представників була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення 43) у справі за позовом до Гостомельської селищної ради (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, буд. 125), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 39-3) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03170 м. Київ, вул. Янтарна, буд. 12), про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, визнання права власності на земельну ділянку та витребування її з незаконного володіння, відмовити повністю.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14.04.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна