Ухвала

від 14.07.2021 по справі 911/2190/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"14" липня 2021 р. Справа№ 911/2190/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Мельничук О.С.

від позивача - Ювшин В.С.,

від відповідача-1 - Гусєва Ю.М.,

від відповідача-2 - не з`явився,

від відповідача-3 - Михалевич М.М.,

від третьої особи - не з`явився

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст"

на рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2021 (повний текст рішення складено 14.04.2021)

у справі № 911/2190/20 (суддя Бабкіна В.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст"

до: 1. Гостомельської селищної ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Гостомельської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договорів недійсними, скасування державної реєстрації, визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.03.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2021 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" на рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2021 року, розгляд справи призначено на 16.06.2021 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 року виправлено описку, допущену в пункті 4 резолютивної частині ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 року по справі №911/2190/20, а саме: зазначено в 4 пункті резолютивної частині ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 року по справі 911/2190/20 "Розгляд справи №911/2190/20 призначити на 30.06.2021 року. Судове засідання відбудеться о 10 год. 45 хв. за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А. Зал №10 (2 поверх).".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 року розгляд справи відкладено на 14.07.2021 року.

30.06.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

14.07.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з вступом у справу нового представника та не отримання товариством відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засідання 14.07.2021 року представник позивача, після того, як колегія суддів відхилила клопотання позивача про відкладення розгляду справи подав заяву про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. у справі №911/2190/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №911/2190/20 відмовлено.

В судовому засіданні 14.07.2021 року представник позивача підтримав клопотання про призначення судової експертизи. Представники відповідача 1 та відповідача 3 заперечували проти призначення судової експертизи.

Щодо клопотання про призначення судової експертизи у справі №911/2190/20 колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання про призначення судової експертизи позивача зазначає, що наявність висновку експерта є першочерговою в даній справі, оскільки на думку позивача такий доказ може підтвердити або спростувати наявність порушених прав позивача. Ані судом, ані учасниками справи не ставилось питання про призначення додаткової або повторної експертизи по даній справі. При цьому, в матеріалах справи наявний висновок експерта Черніна Я.О. від 24.12.2020 року №33/34-20, який було долучено позивачем.

Однак, оскільки у суду першої інстанції та учасників справи є сумніви у правильності висновку експерта Черніна Я.О. від 24.12.2020 року №33/34-20, позивач вважає, що необхідно призначити повторну судову експертизу по даній справі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивач у мотивувальній частині клопотання просить призначити повторну експертизу, а в прохальній частині просить суд призначити земельно-технічну експертизу.

Відповідно до ч. 1, ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо ;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 2 ст. 107 ГПК України передбачено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

У п.п. 15.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 зазначено, що додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

Якщо необхідно здійснити дослідження нових об`єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.

Разом з цим відповідно п.п. 15.2. вищеназваної постанови роз`яснено, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об`єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі №911/2190/20, оскільки відповідачем належним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у наявному в матеріалах справи висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи).

Окрім того, щодо клопотання про призначення судової експертизи колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування. У противному випадку це є затягуванням справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не вказано та не доведено належними та допустимими доказами, які саме обставини вказують на необхідність проведення експертизи, а матеріали справи місять достатньо відповідних доказів для винесення правомірного рішення.

Відтак, клопотання позивача про призначення судової експертизи колегією суддів відхиляється також.

Втім, в судовому засіданні 14.07.2021 року представник позивача, після того, як колегія суддів відхилила клопотання позивача про призначення експертизи подав заяву про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. у справі №911/2190/20.

Подана заява про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №911/2190/20 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, тому на думку позивача такі дії свідчать, що колегія суддів прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Дослідивши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №911/2190/20, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість зазначеної заяви та відмову у задоволенні даної заяви з огляду на таке.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

За рішенням у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105).

За рішенням у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. За змістом ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивований.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Колегія суддів звертає увагу, що єдина підстава для відводу колегії суддів представником позивача зазначена, як відмова у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Отже, заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів та доказів на підтвердження обставин перебування суддів в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі.

Такими чином, колегія суддів, розглянувши доводи заявника, наведені в обґрунтування заяви про відвід суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О., Чорногуз М.Г., не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу, є непідтвердженими та ґрунтуються виключно на припущеннях заявника. Обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість Агрикової О.В., Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. стосовно заявника, зацікавленість складу суду в ухваленні певного рішення у цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив.

Фактично доводи заявника зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішенням суду (огляд письмових пояснень на прохання самого заявника).

До того ж, згідно з положеннями частини 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

В рішенні у справі Білуха проти України (Заява N33949/02) від 09.11.2006р. сказано: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного .

У контексті об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 43 цього Кодексу, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Колегія суддів також звертає увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

В силу приписів частини 1 статті 43 ГПК України, учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому у відповідності до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів до дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Виходячи з положень статті 43 ГПК України, учасники судового процесу мають добросовісно користуватись процесуальними правами, в тому числі щодо подання заяви про відвід, враховуючи завдання та основні засади господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Подання позивачем завідомо безпідставного відводу, розцінюється колегією суддів як зловживання процесуальними правами учасника справи.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права, надані законом тим особам, які беруть участь у процесі при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Як зазначає у своїх ухвалах Верховний Суд, відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абз. 2, ч. 3, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання , така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Також відповідно до частини 7, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що судове засідання в даній справі було призначено на 14.07.2021 року, а заява про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №911/2190/20 подана до суду 14.07.2021 року, тобто у день судового засідання то питання про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №911/2190/20 вирішується невідкладно судом у складі суду Агрикова О.В. (головуючий), судді Чорногуз М.Г. та Мальченко А.О., тобто судом, що розглядає дану справу.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №911/2190/20 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №911/2190/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко