6/237
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.09.07 р. Справа № 6/237
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіной Л.Д.___
При секретарі Сабєльніковой І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Еколан” м.Харцизьк Донецької області
до відповідача Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве
третьої особи
про стягнення 10 579грн. 32коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача – Романовська О.В. – представник по довіреності №14 від 16.08.2007р.
від відповідача – Євсєєва І.В. – представник по довіреності №01/4-1261 від 03.01.2007р.
від третьої особи
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Еколан” м.Харцизьк Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве основного боргу у сумі 9 000грн., 3% річних у сумі 283грн. 32коп. та інфляційних у сумі 1 296грн. відповідно договору купівлі-продажу № 01-5-260 від 29.09.2005р. (Усього 10 579грн. 32коп.).
Крім того, просить суд стягнути з Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве витрати на оплату юридичних послуг у сумі 1 260грн.
Відповідач у відзиві на позов факт наявності заборгованості визнав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в :
29 вересня 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Еколан” м.Харцизьк Донецької області та Державним підприємством “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве був укладений договір №01/5-260, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу засоби індивідуального та колективного захисту, за ціною, якістю та в терміни, оговорені у специфікації, яка є невід”мною частиною даного договору, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити їх вартість.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору 21 жовтня 2005р. по видатковій накладній №РН-00922 за довіреністю серії ЯКЯ №664793 від 21.10.2005р. здійснив поставку костюму прорезиненого для захисту від води з теплою підстіжкою у кількості 100комплектів на загальну суму 9 000грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткова накладна та довіреність до неї, по яким відповідач отримав товар і переконав суд у факті його поставки у адресу Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве.
Пунктами 7.1., 7.2 договору купівлі-продажу № 01-5-260 від 29.09.2005р. сторони встановили, що розрахунки за товар здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в термі дев”яносто банківських днів з дати поставки товару. Але відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті чого у Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве перед позивачем виникла заборгованість у сумі 9 000грн., яка до теперішнього часу ним не погашена.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 1 296грн. та 3% річних у сумі 283грн. 32коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача юридичних послуг у сумі 1 260грн. суд вважає необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Чинним законодавством, а саме ст. 44 Господарського процесуального кодексу України чітко визначений склад судових витрат, якою встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Крім того, відповідно п.10. Роз”яснення Вищого господарського арбітражного суду від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у редакції з 01.02.2005р. господарським судом здійснюється відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов”язаних з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об”єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді. У даному випадку заявлені вимоги за надання юридичної консультації, тому суд відмовляє у цій частині позову.
А також, до матеріалів справи не додано договору на надання юридичної допомоги та документів, підтверджуючих понесення витрат за надання юридичних послуг, а саме: платіжного доручення або квитанції.
Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Еколан” м.Харцизьк Донецької області до Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве про стягнення 10 579грн. 32коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” (86405, м.Єнакієве, вул.Трестівська, 10, п/р № 26002301636482 у філії “Відділення ПІБ в м.Єнікієве Донецької області”, МФО 334215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еколан” (86700, м.Харцизьк, вул.Красіна,4, п/р №26001260739610 у Донецькій обласній філії АКБ “Укрсоцбанк” м.Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 13528599) основний борг у сумі 9 000грн., 3% річних у сумі 283грн. 32коп., інфляційні у сумі 1 296грн., витрати по сплаті держмита у сумі 105грн. 79коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Видати наказ.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Еколан” м.Харцизьк Донецької області до Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве про стягнення юридичних послуг у сумі 1 260грн. відмовити.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 05.09.2007р.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2007 |
Оприлюднено | 25.09.2007 |
Номер документу | 962572 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні