Рішення

від 22.08.2006 по справі 6/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/206

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.08.06 р.                                                                               Справа № 6/206                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді __Подколзіной Л.Д.

При секретарі   Бутилкіной І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” м.Дніпродзержинськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру  “Чорнобиль ЛТД” м.Горлівка, Донецької області   

третьої особи

про стягнення _ 47 159грн. 68коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –      Гаврилов А.А. – представник по довіреності № 42 від 06.06.2006р.   

від відповідача –  Іванов І.В. – представник по довіреності № 03-01/01-06 від 03.01.2006р.

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат” м.Дніпродзержинськ,  звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “Чорнобиль ЛТД” м.Горлівка, Донецької області  понесених витрат з переадресування вагонів у сумі 47 159грн. 68коп. відповідно договору № 04/2005/25-0387-02 від 01.02.2005р. на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів.

          Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою представників сторін у засідання суду та непредставленням ними витребуваних судом документів.

           Відповідач у відзиві на позовну заяву  зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “Чорнобиль ЛТД” надіслало позивачу листи №№ 485, 486, 487 від 03.12.2005р., у наведених листах відповідач просить понесені витрати з переадресування вагонів врахувати в подальших розрахунках з ним.  Понесені витрати позивач не зміг врахувати в подальших розрахунках, оскільки були відсутні господарські відносини за якими могли здійснюватися розрахунки, однак господарські відносини, які були встановлені на підставі листів №21/10 від 21.10.2005р. та № 25-1877-02 від 27.10.2005р. були подовжені підписанням договору № 25-2207-02 від 21.12.2005р. між позивачем та відповідачем.

          Розглянувши матеріали справи вислухавши пояснення представників сторін, суд -

                                                  в с т а н о в и в :

27 жовтня 2005р. Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат” м.Дніпродзержинськ та Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “Чорнобиль ЛТД” м.Горлівка, Донецької області   на підставі листів №21/10 від 21.10.2005р. та №25-1877-02 від 27.10.2005р. встановили договірні відносини на постачання вугілля марки АКО фракції 25-100мм і АС фракції 6-13мм з встановленими якісними показниками.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Як зазначив позивач, відповідач виконуючи договірні умови у період з 22 по 29 листопада 2005р. по ряду залізничних накладних відвантажив 12 вагонів з вугіллям у адресу позивача, але при прийманні продукції поставлене вугілля виявилося неналежної якості, а тому підлягало поверненню постачальнику.

Вирішуючи питання про розпорядження вантажем з неякісною продукцією відповідач ТОВ ВКЦ “Чорнобиль ЛТД” на адресу позивача надіслав три листи за №№ 485, 486, 487 від 03.12.2005р. з вказівкою переадресувати вагони з вугіллям марок АС, АМ, АКО, які прибули на станцію Правда, одержувачам вантажу за такими реквізитами: вагони №№ 67900670, 63410807, 66288289, 67177006, 67187237, 67899369 – ПП “ГУД ЛАЙФ” м.Красний Луч, Луганської області; вагони №№ 66880550, 65945768, 67363168,  666708934, 67188573, 64461437, 64290901 – ТОВ “ФЕБ” м.Антрацит, Луганської області.

Всі витрати за  перепростій, переадресування цих вагонів відповідач просив врахувати в майбутніх розрахунках з ним.

Відповідно до вимог ст.44 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресування) вантажу з оплатою витрат за договірним тарифом.

Згідно п.п. 13,14 Правил переадресування вантажів  затверджених наказом Міністерства транспорту України 20.08.2000р. за № 542 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  10.04.2001р. за № 794/5985 оплата провізних та інших платежів при переадресуванні може здійснюватися як на станції переадресування, так і на станції призначення, що обумовлюється в наказі на переадресування вантажу, а за час затримки вагонів до оформлення відправником перевізних документів на переадресування стягується плата за користування вагонами (ст.119 Статуту залізниць).

03 та 04 грудня 2005р. позивач виконав вказівку відповідача і переадресував вищевказані вагони, за виключенням № 67900670, на адресу одержувачів, що підтверджується 12 залізничними квитанціями про приймання вантажу, при цьому сплативши перевізнику Державному підприємству “Придніпровська залізниця” через свого експедитора фірму “Юнікон ЛТД” згідно договору № 04/2005/25-0387-02 від 01.02.2005 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів вартість наданих послуг у розмірі 47 159грн. 68коп., що складаються з залізничного тарифу за переадресування та послуги експедитора – 19 084грн. 59коп., що підтверджується 12 залізничними квитанціями із зазначеними в них тарифами провізної плати та 0,25% за послуги експедитора.

Крім зазначених тарифів позивач сплатив перевізнику на підставі п.14 Правил переадресування вантажів через фірму “Юнікон ЛТД” плату за користування вагонами в сумі 17 065грн. 20коп. згідно п”ятьох відомостей плати:

-          № 124768 на суму 1 147грн за вагон 66708934,

-          № 124765 на суму 1 035грн. за вагон 67188573,

-          № 124757 на суму 1 435грн. за вагон 67363168,

-          № 124766 на суму 1 579грн. та 1 579грн. за вагони №№ 66228289, 67177006,

-          № 124758 на суму 2 251грн. вагон № 67187237, 2 251грн. вагон                       № 67899369, 1 515грн. вагон № 63410807, 1 515грн. вагон № 66880550,            1 483грн. вагон № 65945768, 637грн. 60коп. вагон № 64290901, 637грн. 60коп. вагон № 64461437. Всього 17 065грн. 20коп.

  А також сплатив додаткові послуги  з переадресування вантажу в сумі                 3 149грн. 94коп., що підтверджується накопичувальними картками № № 041202, 041203, 041204:

-          суму 1 282грн. 78коп. за 5 вагонів №№ 634410807, 66228289, 67177006,

                67187237, 67899369 (картка 041203),

-          суму 1 049грн. 98коп. за 4 вагони №№ 67188573, 64290901, 64461437, 66708934 (картка 041204),

-          суму 817грн. 18коп. за 3 вагони №№  66880550, 65945768, 67363168 (картка 041202). Всього 3 149грн. 94коп.

       Разом вартість послуг за переадресування вантажу складає суму – 47 159грн. 68коп.  

        Таким чином, позивач виконав зобов”язання, тобто завдання відповідача та сплатив перевізнику через фірму “Юніко ЛТД” суму 47 159грн. 68коп. за виконані послуги з переадресування вагонів в грудні 2005р., про що свідчать довідки                      № 1336-ТЕУ від 12.05.2006р. та  №1337-ТЕУ від 05.05.2006р. видані експедитором.

         23 грудня 2005р. на підставі листів №№ 485, 486, 487 для оплати виконаного завдання і понесених витрат позивач надіслав відповідачу поштою платіжну вимоги-доручення № 4788 від 21.12.2005р. на суму 47 159грн. 68коп. з додатком копій залізничних квитанцій, накопичувальних карток та відомостей плати за вагони, що підтверджується списком рекомендованих поштових відправлень.

           Платіжна вимога-доручення є підтвердженням того, що зобов”язання сторін встановлені в грошовому розмірі.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

          Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно,  виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від  певної дії, а кредитор має право вимагати від   боржника  виконання його боргу, зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

         Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк  виконання зобов'язання не встановлений, то боржник  повинен  виконати таке зобов'язання  у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором.  Така вимога була пред”явлена  28.02.2006р. за № 06/420, в якій позивач запропонував відповідачу до 25.03.2006р. в добровільному порядку перерахувати суму боргу в розмірі 47 159грн. 68коп. Але відповідач на претензії не відповів та заборгованість  не погасив.

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу понесені витрати з переадресування вагонів у сумі  47 159грн. 68коп. не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

            З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита,  та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необгрунтовано довів розгляд справи до суду.

            Доводи відповідача про те, що він запропонував позивачу зараховувати борг по залізничним витратам, не є підставою для відмовлення у задоволенні позову, так як це є його  право погодитися чи ні на таку пропозицію. Факт звернення позивача до суду свідчить про те, що він не погодився з пропозицією відповідача, тому позов підлягає задоволенню.

            Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 509, 530 ЦК України, ст.ст.   33, 43, 44, 49,  82, 84, 85 ГПК  України, суд  -

                                                                        ВИРІШИВ:

            Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” м.Дніпродзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “Чорнобиль ЛТД” м.Горлівка, Донецької області   про стягнення  47 159грн. 68коп.    задовольнити  повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “Чорнобиль ЛТД” (84605, м.Горлівка, Донецька область, вул.Матросова,108/21, ЗКПО 23596691) на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” (51925, м.Дніпродзержинськ, вул.Кірова,18Б, ЗКПО 05393043) понесені витрати з переадресування вагонів у сумі 47 159грн. 68коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 471грн. 60коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні 22.08.2006р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Подколзіна Л.Д.