Постанова

від 12.04.2021 по справі 161/4965/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/4965/20 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В. Ф. Провадження № 22-ц/802/492/21 Категорія: 8 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О.,

представника позивача Гарбар Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка дії в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області: Дехтярук Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Державне підприємство СЕТАМ , про визнання дій незаконними, визнання незаконними та скасування постанови, акту, свідоцтва, рішення, скасування записів про право власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах дітей звернулися в суд з позовом до відповідачів про визнання дій незаконними, визнання незаконними та скасування постанови, акту, свідоцтва, рішення, скасування записів про право власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 травня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ Укрсиббанк був укладений кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 170 000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитом, того ж дня між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно якого в іпотеку був переданий належний ОСОБА_1 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка з кадастровим номером 0722884800:01:001:2652, яка знаходиться під будинком.

12 грудня 2011 року права вимоги за цими договорами були відступлені ПАТ Укрсиббанк до ТОВ Кей-Колект .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2014 року з позивача та її поручителів стягнуто 202 155,12 доларів США заборгованості за кредитним договором. Вказане рішення суду перебувало на примусовому виконанні у відповідача-1. В ході виконавчого провадження іпотечне майно два рази виставлялося на прилюдні торги, які не відбулися. В подальшому, державний виконавець передав вказане майно стягувачу.

Позивачі не погоджуються з такими діями відповідачів та вказують, що судове рішення про стягнення предмету іпотеки не виносилося, а тому державний виконавець не мав права реалізувати його в межах виконавчого провадження.

Також вказують, що всупереч положенням ст.61 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець не провів треті електронні торги, а відразу передав майно стягувачу.

Зауважують, що державний виконавець незаконно керувався приписами Закону України Про іпотеку , оскільки рішення про стягнення на предмет іпотеки не виносилося.

Крім того вказують на відсутність рішення органу опіки та піклування на реалізацію предмету іпотеки.

З наведених вище підстав просить суд: визнати незаконними дії відповідача-1, які полягають у винесені протиправною постанови від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні №47037472 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні №47037472; визнати незаконною та скасувати постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні №47037472, винесену відповідачем-1; визнати незаконним та скасувати акт відповідача-1 від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні №47037472; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 18 квітня 2018 року №758, видане приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Іриною Володимирівною; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 40696363 від 18 квітня 2018 року прийняте приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Іриною Володимирівною; скасувати запис про право власності №25780026 від 18 квітня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 18 квітня 2018 року №759, видане приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Іриною Володимирівною; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 40696798 від 18 квітня 2018 року прийняте приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Іриною Володимирівною; скасувати запис про право власності №25780311 від 18 квітня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно (т.1 а.с.16-17).

11 лютого 2021 року позивачем подано заяву про забезпечення позову.

З врахуванням змісту позовних вимог вважає, що за відсутності обтяжень на земельну ділянку, та спірний житловий будинок, існує реальна небезпека їх відчуження відповідачем, що в свою чергу порушує її право власності на дане майно.

Заявник вказує, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , а також заборонити здійснювати реєстраційні дії з цим майном.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2021 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, та постановити нове судове рішення, яким її заяву задовольнити в повному обсязі

Заслухавши представника заявника, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а увалу суду - без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що позивач систематично подає аналогічні даному позову позов та заяви про забезпечення позову, в подальшому відкликає їх що свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Такі дії позивача спрямовані не на реальне вирішення спору, а на затягування судового розгляду. Позивач не обґрунтувала необхідності забезпечення позову в обраний нею спосіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частинами першою-другою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність безпосереднього зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

ОСОБА_1 не надала належних та допустимих докази, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про несумлінність дій відповідачів щодо майна на яке позивач просить накласти арешт.

Натомість як вбачається з письмових матеріалів, що надіслані до суду апеляційної інстанції, з моменту відкриття виконавчого провадження ( 31.03.2015 року) по виконанню рішення Луцького міськрайонного суду про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ТзОВ "Кейт Колект" заборгованості за кредитним договором від 06.05.2008 року в розмірі 202155,12 дол США на забезпечення якого передано в іпотеку спірне майно, стягувач не вчиняв дій які б свідчили про його наміри в протиправний спосіб позбавити позивача житлового будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_1 . Натомість боржники ініціювали ряд цивільних проваджень щодо процедури стягнення боргу за вказаним кредитним договором, які завершувались ( повертались позовні заяви позивачу або ж залишались без розгляду) за ініціативою саме позивачів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, вважаючи її необґрунтованою та безпідставною.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків судді першої інстанції, викладених в оскарженій ухвалі.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді