Постанова

від 06.09.2021 по справі 161/4965/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/4965/20 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В. Ф. Провадження № 22-ц/802/850/21 Категорія: 8 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,

секретар судового засідання - Вакіна Д.О.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ТОВ Кей-Колект - Бохонковича В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект , треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство СЕТАМ , Служба у справах дітей Луцької районної державної адміністрації Волинської області, про визнання дій незаконними, визнання незаконними та скасування постанови, акту, свідоцтв, рішень, скасування записів про право власності, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 , поданою від її імені представником ОСОБА_6 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 06 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк та нею було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав кредит у розмірі 170000 доларів США зі строком повернення - до 06.05.2036 та сплатою 13% річних за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 06.05.2008 між банком та нею було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку банку передано належне їй нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 0722884800:01:001:2652, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі укладеного 12.12.2011 договору факторингу № 1 право вимоги за кредитним договором перейшло від ПАТ УкрСиббанк до ТОВ Кей-Колект .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2014 року із неї, як позичальника та поручителів стягнуто солідарно 202155,12 доларів США заборгованості за кредитним договором, що у гривневому еквіваленті становить 1 614 208,63 грн., на підставі якого було видано виконавчий лист і передано для примусового виконання Луцькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Під час примусового виконання виконавчого листа було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - предмета іпотеки, які двічі - 11.01.2018 та 21.02.2018 не відбулися із-за відсутності допущених учасників торгів.

06.03.2018 Луцьким РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області прийнято постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складено акт про передачу майна стягувачу, на підставі яких 18.04.2018 приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І.В. видані свідоцтва №№ 758, 759 про право власності на житловий будинок і земельну ділянку, відповідно до яких це майно належить ТОВ Кей-Колект .

Зазначені документи є незаконними, оскільки судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відносно неї, як позичальника, не виносилося, а тому державний виконавець не мав права реалізовувати його у межах виконавчого провадження про стягнення заборгованості.

Крім того, усупереч положенням ст.61 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець передав майно стягувачу, не провівши треті електронні торги.

З цих підстав незаконними є посилання державного виконавця на положення Закону України Про іпотеку , оскільки до даних правовідносин повинні бути застосовані виключно положення Закону України Про виконавче провадження та вимоги Тимчасового порядку реалізації арештованого майна.

Крім того, державним виконавцем не було здійснено звернення до органів опіки і піклування про надання згоди на примусову реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають її неповнолітні діти, які як на дату відкриття виконавчого провадження, так і на дату реалізації нерухомого майна були зареєстровані та проживали у спірному будинку.

Ураховуючи наведене, просила:

1) визнати незаконними дії Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо прийняття постанови від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні №47037472 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні №47037472;

2) визнати незаконною та скасувати постанову Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні №47037472 про передачу стягувачу ТОВ Кей-Колект іпотечного майна, а саме: житлового будинку загальною площею 305,9 кв.м та земельної ділянки площею 0,1170 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:2652, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) визнати незаконним та скасувати акт Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні №47037472;

4) визнати незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 18 квітня 2018 року №758, видане приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Іриною Володимирівною;

5) визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 40696363 від 18 квітня 2018 року, прийняте приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Іриною Володимирівною, згідно якого здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 305,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ Кей-Колект ;

6) скасувати запис про право власності №25780026 від 18 квітня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно;

7) визнати незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 18 квітня 2018 року №759, видане приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Іриною Володимирівною;

8) визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 40696798 від 18 квітня 2018 року, прийняте приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук Іриною Володимирівною, згідно якого здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1170 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:2652, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ Кей-Колект ;

9) скасувати запис про право власності №25780311 від 18 квітня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2021 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 від імені позивача ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ Кей-Колект , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.

Представник відповідача ТОВ Кей-Колект апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 06 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк і ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11342881000, згідно з умовами якого останній було надано кредит у розмірі 170000 доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитом (т.1 а.с.54-60).

У забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 06 травня 2008 року між банком і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно якого в іпотеку було передано належні ОСОБА_2 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 0722884800:01:001:2652 (т.1 а.с.61-69).

12.12.2011 до ТОВ Кей-Колект перейшло право вимоги за цими договорами.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2014 року у справі №161/7351/19 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та поручителів на користь ТОВ Кей-Колект заборгованість за кредитним договором №11342881000 від 06.05.2008 у розмірі 202 155,12 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 614 208,63 грн. (т.1 а.с.70-71).

На підставі цього судового рішення 20 березня 2015 року судом було видано виконавчий лист стосовно боржника ОСОБА_2 , який знаходився на примусовому виконанні у Луцькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (ВП №47037472) (т.1 а.с.39).

Призначені у межах цього виконавчого провадження електронні торги з реалізації предмета іпотеки - спірних житлового будинку та земельної ділянки двічі - 11 січня 2018 року та 21 лютого 2018 року не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (т.1 а.с.52, 53).

Листом від 03 березня 2018 року ТОВ Кей-Колект надало згоду на залишення за собою нереалізованого на електронних торгах майна (т.1 а.с.45).

Постановою Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 06 березня 2018 року у виконавчому провадженні ВП №47037472 передано стягувачу ТОВ Кей-Колект в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №161/13094/14-ц, виданим Луцьким міськрайонним судом належний боржнику ОСОБА_2 спірний житловий будинок і земельну ділянку та складено акт про передачу цього майна стягувачу (т.1 а.с.41-42, 43-44).

На підставі акта про передачу майна стягувачу приватним нотаріусом Дехтярук І.В. 18.04.2018 видано свідоцтва про належність на праві власності ТОВ Кей-Колект спірних житлового будинку і земельної ділянки, зареєстровані в реєстрі за №№758, 759 та проведено відповідну державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с.46, 49, 50, 51).

Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позовні вимоги ОСОБА_2 у цій справі обґрунтовані незаконними діями державного виконавця в частині звернення стягнення на предмет іпотеки при відсутності відповідного судового рішення про це, а при виконанні виконавчого документа про стягнення кредитної заборгованості; незаконне застосування положень Закону України Про іпотеку ; передачу майна стягувачу лише після других електронних торгів, які не відбулися; відсутність згоди органу опіки і піклування на примусову реалізацію нерухомого майна, право на користування яким мають неповнолітні діти (т.1 а.с.3-18).

Відповідно до ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч.1 ст.48 цього Закону).

Порядок реалізації арештованого майна передбачений ст.61 Закону України Про виконавче провадження .

Для реалізації на електронних торгах державним виконавцем передавалося арештоване майно, яке перебувало в іпотеці і стягувач ТОВ Кей-Колект був його іпотекодаржателем.

Згідно пункту 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1301/29431 реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України Про іпотеку . У разі якщо електронні торги з реалізації предмета іпотеки оголошено такими, що не відбулися, акт про реалізацію предмета іпотеки (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронних торгів, що не відбулися.

Статтею 49 Закону України Про іпотеку визначене право іпотекодержателя придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, як після перших, так і після других, і після третіх торгів, які визнані такими, що не відбулися.

Зазначені обставини уже встановлені судовими рішеннями у цивільній справі №161/43/90, що набрали законної сили, а тому на підставі ч.4 ст.82 ЦПК України не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті ж особи, щодо яких встановлено ці обставини.

З приводу доводів апелянта про те, що державним виконавцем перед реалізацією предмета іпотеки не було отримано дозволу органу опіки та піклування на примусове позбавлення проживаючих у ньому неповнолітніх дітей їх права на користування нерухомим майном, судом першої інстанції вірно встановлено, що така згода була б необхідна лише на дату укладення договору іпотеки.

Станом на 06.05.2008 неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у спірному будинку зареєстрованим не був.

Крім того, у пункті 1.2.9 договору іпотеки позивач ОСОБА_2 зазначила, що укладенням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб, в тому числі права та законні інтереси інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких іпотекодавець зобов`язаний утримувати за законом або договором. Аналогічні за змістом положення містяться і у п.1.4 договору (т.1 а.с.62-63).

Діти позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилися уже після укладення договору іпотеки, тобто на час його укладення вони не могли мати жодних майнових прав на предмет іпотеки.

Подальша реєстрація позивачем у спірний будинок неповнолітніх дітей не є підставою для виникнення у них будь-яких майнових прав на це майно, оскільки така реєстрація здійснена усупереч положенням пункту 2.4.6 договору іпотеки, яким встановлена заборона іпотекодавцю на реєстрацію будь-яких осіб у житлі без згоди на це іпотекодержателя. А такої згоди позивач ОСОБА_2 від іпотекодержателя не отримувала.

Позивач, як законний представник дітей, вселяючи та реєструючи їх у спірному будинку, була обізнана з правовим статусом цього майна, а саме, що воно перебуває під обтяженням іпотекою, а отже на нього може буде звернено стягнення у примусовому порядку. Будучи обізнаною про такі обставини, вона погодилися з можливістю подальшої втрати права користування цим будинком.

Виходячи з наведеного, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Текст апеляційної скарги позивача є повністю аналогічним тексту позовної заяви та не містить встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 , подану від її імені представником ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя

Судді