Справа № 743/2194/19
Провадження №1-кп/743/5/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - суддіОСОБА_1 ,при секретарях :ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018271010000132 від 23.04.2018 р.) по обвинуваченню
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Чернігова,
громадянина України,
паспорт серії НОМЕР_1 ,
одруженого,
старшого прапорщика,
старшого інструктора військової частини НОМЕР_2 ,
зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
учасника бойових дій,
реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,
такого, що не має судимостей,
за ч. 2 ст. 197-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: - прокурора Чернігівської окружної прокуратури (начальника Ріпкинського відділу Чернігівської місцевої прокуратури)
ОСОБА_5 ,
- обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 ,
УСТАНОВИВ:
ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ЯКЕ ПРЕД`ЯВЛЕНЕ ОСОБІ І ВИЗНАНЕ СУДОМ НЕДОВЕДЕНИМ.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачуєтьсяу тому,що він,уневстановлений вході досудовогорозслідування час,маючи умиселна самовільнезайняття земельноїділянки,з метоюїї самовільноговикористання увласних цілях,діючи всуперечвимогам ст.ст.112,113,115,116,118,123,124,125,126Земельного КодексуУкраїни,які регламентуютьнабуття іреалізацію правана землю,при відсутностівідповідного рішенняуповноваженого органумісцевого самоврядуваннята державноїреєстрації передачійому увласність чинадання укористування земельноїділянки,а такожв порушеннястатей 60,61Земельного КодексуУкраїни,ст.1Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель»,ст.ст.87,88,89Водного кодексуУкраїни,відповідно дояких уприбережних захиснихсмугах,які єчастиною водоохороннихзон,уздовж річок,навколо водоймта наостровах,забороняється:будівництво будь-якихспоруд,у томучислі базвідпочинку,дач,гаражів тастоянок автомобілів,а такожвказаними статтямипередбачений правовийпорядок користуванняземлями водногофонду,в порушенняст.93Водного кодексуУкраїни,Постанови РадиМіністрів УкраїнськоїPCP№2від 08.01.1991р.«Про зонисанітарної oxoронивідкритих джерелцентралізованого водопостачаннянаселення м.Києва» здодатками,якими визначенозони санітарноїохорони р.Дніпро шириною3-кілометровоїсмуги пообох берегахрічки Дніпродо кордонуз БілоруськоюPCP,в порушенняст.3Закону України«Про використанняземель оборони»,ст.22Закону України«Про державнийкордон України»,Постанови КабінетуМіністрів України№1147від 27.07.1998р.та РозпорядженняЧернігівської обласноїдержавної адміністрації№283від 22.05.2018р.«Про визначенняширини прикордонноїсмуги уЧернігівській області»,якими визначено,що вмежах прикордонноїсмуги дієособливий режимвикористання земель,самовільно,зайняв земельнуділянку,у межахприкордонної смугина прилеглійдо кордонутериторії Губицькоїсільської радиРіпкинського районуЧернігівської області,загальною площею0,2757га,яка єземельною ділянкоюв зоніособливого режимувикористання земель,оскільки перебуваєв межахприкордонної смуги,знаходиться взоні санітарноїохорони р.Дніпро,є земельноюділянкою вохоронній зоні,оскільки знаходитьсяв водоохороннійзоні таприбережній захиснійсмузі водногооб`єкту змісцевою назвою«озеро Борове»,яке,зважаючи наформу водойми,розміри,наявність гідрологічногозв`язку таїї місцезнаходження в заплаві р. Дніпро, згідно ст. 1 Водного кодексу України є озером-старицею на завершальному етапі формування, огородивши вказану земельну ділянку парканом та розмістивши на ній малі архітектурні форми.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 , органом досудового розслідування, кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як:
- самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель в охоронних зонах;
- самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель в зонах санітарної охорони;
-самовільне зайняттяземельної ділянки,вчиненого щодоземель взонах особливогорежиму використанняземель.
ПОЗИЦІЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненому не визнав та просив його виправдати, так як цього злочину він не вчиняв. Зазначив, що він, як учасник бойових дій, набув та реалізував право на отримання земельних ділянок, в т.ч. площею 0,12 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка належним чином зареєстрована, їй присвоєно кадастровий номер. При набутті на неї права, не випливало, що існують будь-які обмеження прав на землю. Зазначив, що він законно користується електричною енергією. Вказав, що його батько ОСОБА_10 , який помер в 2017 р., за життя, розпочав розміщення споруд на земельній ділянці біля озера "Борове", для їхнього відпочинку, з друзями. Вказав, що він надавав допомогу батькові та з друзями там відпочивав і відпочиває. Дійсно він використовує не тільки свою земельну ділянку, але і земельну ділянку ближче до озера "Борове", поставивши там тимчасові споруди, в т.ч. на колесах, огороджував її парканом, який станом на липень 2020 р. вже був демонтований. В той же час, вважає, що умислу на самовільне зайняття земельної ділянки саме в охоронній зоні, в зоні санітарної охорони та в прикордонній смузі у нього не було. Вважає, що правоохоронні органи діють вибірково, з подачі свідка ОСОБА_11 , та не чіпають самовільно зайняту, яку використовують ОСОБА_12 та КАРТАШ. Вважає, що останній має до нього неприязні відносини, через те, що він допоміг викрити факти "браконьєрства" з боку останнього.
ОЦІНКА СУДУ.
На підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, сторона обвинувачення надала:
- показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , згідно яких вони працювали на посаді сільського голови та бухгалтера Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області та залучались, як поняті для проведення оглядів місця події, а саме земельних ділянок, на березі озера "Борове", одна з яка надана у власність ОСОБА_15 , а інша - фактично використовується останнім. Зазначили, що земельні ділянки були огороджені парканом, на їх території наявні певні споруди. До повноважень Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, на той час, не входило повноваження розпоряджатися вказаними землями, тому їм невідомо хто розміщував споруди на даній земельній ділянці і коли;
- показання свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , згідно яких вони знають обвинуваченого ОСОБА_6 та знали його покійного батька ОСОБА_18 , надавали допомогу їм по догляду за вказаними спорудами. Вказали, що вказана земельна ділянка була огороджена парканом. При цьому, їм невідомо час коли ОСОБА_19 зайняли вказану ділянку;
- показання свідка ОСОБА_11 , згідно яких останній є автором звернень до правоохоронних органів, з приводу самовільного зайняття ОСОБА_20 земельної ділянки на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, неподалік с. Редьківка, на березі озера "Борове", яке з`єднується з р.Дніпро, в прикордонній смузі та будівництво на ній споруд, в т.ч. і капітальних, які він огородив парканом. Причиною звернень стало те, що громадяни України позбавлені можливості відпочивати на березі озера "Борове", а військовослужбовці ДПС України позбавлені права здійснювати охорону державного кордону. При цьому, він відпочиває на сусідній ділянці, якою користується ОСОБА_21 ;
- рапорт (лист)від 23квітня 2018р.прокурора Ріпкинськоговідділу Чернігівськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_5 на ім`язаступника керівникаЧернігівської місцевоїпрокуратури ОСОБА_22 , яким підтверджується виявлення прокуратурою самовільного будівництва споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, на березі озера "Борове", на ділянці місцевості з координатами 51°37'04.6"N 30°34'22.9"E, що підпадає під ознаки злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України;
- Витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 142018271010000132 від 23.04.2018 р., сформовані 25.04.2018 р. та 22.10.2019 р., якими підтверджується внесення відомостей: спочатку за ч. 3 ст. 197-1 КК України, а остаточно за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самостійне виявлення прокурором кримінального правопорушення;
- постанова про доручення органу досудового розслідування проведення досудового розслідування від 23.04.2018 р., згідно якої проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні доручено СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області;
- доручення пропроведення досудовогорозслідування від07.05.2018р.,постанова пропризначення групислідчих укримінальному провадженнівід 07.05.2018р.,доручення пропроведення досудовогорозслідування від10.07.2018р.,постанова пропризначення групислідчих укримінальному провадженнівід 10.07.2018р.,постанова від23.04.2018р.про визначеннягрупи прокурорів, доручення пропроведення досудовогорозслідування від25.06.2019р.,постанова прозміну групислідчих укримінальному провадженнівід 25.06.2019р.,наказ Чернігівськоїобласної прокуратуривід 15.03.2021р.№ 194-кта постановапро визначеннягрупи прокуроріввід 17.03.2021р., які підтверджують повноваження слідчих СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області та прокурорів в даному кримінальному провадженні;
- постанова про залучення спеціаліста від 18 травня 2018 р., якою підтверджено залучення в даному кримінальному провадження спеціаліста ДП "Чернігівський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою";
-протокол оглядумісця подіївід 18.05.2018р.,проведений слідчимСВ РіпкинськогоВП ЧВПГУНП вЧернігівській області ОСОБА_23 ,в присутності2понятих,з залученнямспеціаліста ДП"Чернігівськийнауково-дослідницькийта проектнийінститут землеустрою" ОСОБА_24 , вякому зафіксованоділянку місцевостіз координатамих=41.66770,у=57.13428, на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, на березі озера "Борове", яка огороджена дерев`яним парканом, довжина вказаного паркану по периметру (частинами відповідно до схеми становить 80,80 м, 9,20 м, 28,10 м, 17,30 м). Виміри робились частинами для зручності, у зв`язку з особливостями рельєфу місцевості (пагорбами). Загальна довжина паркану становить 135,4 м. На території даної ділянки місцевості, що огороджена парканом маються будівлі, праворуч від входу мається будівля (дерев`яна) довжиною 5,90 м, шириною 4,51 м. Далі мається ще одна будівля (дерев`яна) довжиною 6,60 м, шириною 2,90 м. По середині ділянки місцевості стоїть автомобіль з д.н.з НОМЕР_4 . Ближче до озера маються ще дві дерев`яні будівлі, одна з яких довжиною 6,30 м, шириною 3,82 м, друга - довжиною 6,10 м, шириною 4,50 м. На озері маються два саморобні плавальні засоби, які схожі на плоти з крівлею, один з яких, на той час, знаходився ближче до входу на ділянку місцевості довжиною 10,20 м, шириною 3,60 м, а інший - довжиною 8,45 м, шириною 5,00 м. Біля даного плоту в озері мається шланг зеленого кольору, який виходить до будинку. За парканом на відстані 13,15 м ближче до лісу мається цегляний будинок з крівлею, довжиною 7,56 м, шириною 6,78 м. Відстань даного будинку до озера становить 14,20 м. Правіше від будинку мається шлагбаум та дорожній знак "Проїзд заборонено". Зазначена ділянка місцевості має наступні топографічні координати х=41.66696, у=57.13513. На вказаній ділянці місцевості на відстані 7,70 м від знаку "Проїзд заборонено" мається металевий будинок сірого кольору, який розташований на бетонній стяжці - довжиною 8,16 м, шириною 7,53 м,. Крім того за вказаним будинком мається пагорб, під яким мається підвал, на що вказує прибудова між будинком та пагорбом - довжиною 8,16 м, шириною 1.34 м. Крім того, були замірені краї пагорба (межі), а саме довжина - 7,20 м, ширина 7,00 м. Від краю даного будинку зі сторони підвалу мається на відстані 12,70 м мається "бесідка" - довжиною 3,32 м, шириною 2,53 м. Відстань від "бесітки" до уриву озера становить 3,32 м. Крім того, на ділянці місцевості, що огороджена парканом (дерев`яним) найближча відстань від паркану до уриву озера становить 39,80 м. В протоколі зазначено, що огляд даної земельної ділянки місцевості здійснювався під запис на відеокамеру "SONY DSR SR 21", після чого відеозапис було перенесено на оптичний носій СD-диск, також було складено схему до протоколу огляду місця події;
- постанова слідчого від 18 травня 2018 р. про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів, згідно якої DVD-диск з записом проведення огляду місця події визнаний речовим доказом в даному кримінальному провадженні;
-каталоги координатділянок №№1,2та самозахват,що розробленіспеціалістом ДП"Чернігівськийнауково-дослідницькийта проектнийінститут землеустрою" ОСОБА_25 , якими підтверджено координати та площа земельних ділянок:
?"самозахват" 0,2757 га, з зазначенням 9 координатів точок на місцевості;
?ділянка № 1 0,3811 га, з зазначенням 7 координатів точок на місцевості;
?ділянка № 2 0,0771 га, з зазначенням 6 координатів точок на місцевості;
-скріншот зПублічної кадастровоїкарти України(фільтрпо регіонус.Редьківка Ріпкинськогорайону Чернігівськоїобласті),який створений25.04.2018р.,о 10год.50хв., яким підтверджується місце розташування земельної ділянки: кадастровий номер: 7424482500:07:001:0422, тип власності приватна власність, цільове призначення: 01.05 Для індивідуального садівництва, площа 0,12 га;
- клопотання слідчого від 13 березня 2019 р. про проведення огляду та копія ухвали слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13 березня 2019 р., якими підтверджено надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки кадастровий номер (7424482500:07:001:0422), з залученням спеціалістів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Державного управління екології та природних ресурсів у Чернігівській області;
-лист начальникаГоловного управлінняДержгеокадастру уЧернігівській області ОСОБА_26 від 28.03.2019р.№ 10-25-0.16-184/90-19, яким підтверджується залучення для проведення вказаної процесуальної дії головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Городнянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкинському, Чернігівському районах та м. Чернігові управління з контролю за використанням та охороною земель державного інспектора ОСОБА_27 (далі по тексту державний інспектор ОСОБА_28 );
- протокол огляду місця події від 04.04.2019 р., проведений (фактично) слідчим СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_23 , в присутності 2 понятих, з залученням державного інспектора з ОМПС Чернігівської області ОСОБА_29 та державного інспектора ОСОБА_27 , яким зафіксовано ділянкамісцевості зкоординатами НОМЕР_5 "N30°34'22.9"E на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, на березі озера "Борове", де мається огороджена дерев`яним парканом територія на якій, порівняно з попереднім оглядом, відбулися зміни, а саме на березі озера відсутні два плоти, за входом до огородженої ділянки місцевості на відстані 25 м. мається дерев`яна споруда, яка розташована на бетонних плитах, довжиною 11,5 м, шириною 4,70 м, за вказаною спорудою оброблена земля та мається бетонна плита;
- постанова слідчого від 18 травня 2018 р. про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів, згідно якої DVD-диск з записом проведення огляду місця події від 4 квітня 2019 р. визнаний речовим доказом в даному кримінальному провадженні;
- запит начальникаРіпкинського відділуЧернігівської місцевоїпрокуратури ОСОБА_5 до Деснянськогобасейнового управлінняводних ресурсівДержавного агентстваводних ресурсівУкраїни від20.06.2019р.№ 5734вих19, яким ініційовано проведення обстеження даного водного об`єкта, з метою визначення питання про віднесення до прибережної захисної смуги озера «Борове» чи інших водних об`єктів:
?земельної ділянки, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 ;
?двох земельних ділянок, які перебувають у останнього у власності з кадастровими номерами 7424482500:07:001:0422 та 7424482500:07:001:0421;
- постанова про залучення спеціаліста від 20 червня 2019 р., якою підтверджено залучення в даному кримінальному провадження спеціаліста Деснянського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України з метою визначення питання про віднесення до прибережної захисної смуги озера «Борове» чи інших водних об`єктів:
?земельної ділянки, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 ;
?двох земельних ділянок, які перебувають у останнього у власності з кадастровими номерами 7424482500:07:001:0422 та 7424482500:07:001:0421;
- доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих дій (у порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України) від 6 червня 2019 р., доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 25 червня 2019 р., якими прокурором в даному кримінальному провадженні ОСОБА_30 та слідчим ОСОБА_23 доручено працівникам УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ Національної поліції України встановити приналежність озера "Борове" до офіційних водних об`єктів, визначити його статус, визначити яка відстань водоохоронної зони розповсюджується на даний об`єкт, встановити факт виготовлення проектної документації щодо визначення в натурі прибережної смуги озера "Борове", або входження самовільної зайнятої земельної ділянки до прибережної захисної смуги озера "Борове";
- протокол огляду місця події від 25.06.2019 р., проведеного слідчим СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_31 , в присутності 2 понятих, з залученням ст. о/у УЗЕ в Чернігівській області ОСОБА_32 , та ілюстративною таблицею до нього, якими зафіксовано ділянкумісцевості зкоординатами х=41.66770,у=57.13428, на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, неподалік с. Редьківка, де мається огороджена дерев`яним парканом територія. Проведено заміри, а саме:
1)від урізу води, біля дерев`яного настилу, який слугує причалом, до дерев`яної споруди розміром: довжиною 7 м, шириною 4,6 м. і складає 14 м;
2)від урізу води, біля дерев`яного настилу, який слугує причалом, вздовж берегової лінії праворуч на відстані 5 м від першої точки заміру мається дерев`яна споруда розміром 4,10 м. на 7,10 м і складає 4 метри;
3)від урізу води водного об`єкта, ліворуч першої точки виміру у місці облаштованого бетонного спуску до води і до кінця бетонного спуску складає 19 м. Від початку третього виміру до останнього забору складає 28 метри;
4)від першої точки виміру, вздовж урізу води, вправо до огорожі, яка заходить до води складає 12 м. Огорожа у вигляді сітки, яка вище переходить у дерев`яний паркан, яким огороджена територія земельної ділянки, яка фактично використовується. Від початку паркану до будівлі 4 метри;
5)від крайнього лівого кута огородженої дерев`яним парканом ділянки, яка фактично використовується до водного об`єкту складає 27 м. Дана огорожа заходить у воду;
- лист начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України від 26.06.2019 р. № 3-1/118-04 "Щодо надання інформації", згідно якого водний об`єкт з місцевою назвою «озеро Борове», що знаходиться на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області поблизу с. Редьківка, розташований в заплаві р. Дніпро та має видовжену овальну форму. У західній частині водойма має гідрологічний зв`язок з р. Дніпро у вигляді водотоку орієнтовною шириною 20-30 м. Зі сторони вказаної земельної ділянки берег з пологого (в південній частині) поступово переходить у крутий (у північному напрямку). Зважаючи на форму водойми, розміри, наявність гідрологічного зв`язку та її місцезнаходження в заплаві р. Дніпро, враховуючи визначення основних термінів згідно ст. 1 Водного кодексу України «озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами» вважають, що водний об`єкт з місцевою назвою «озеро Борове» - озеро-стариця на завершальному етапі формування (озера-стариці утворюються в заплавах річок в результаті спрямлення русел після меандрування та являють собою залишки колишнього основного русла річки). Територія земельної ділянки, яка фактично використовується, знаходиться на березі водного об`єкту. Відповідно до вимірів, проведених під час огляду місця події представниками правоохоронних органів, на відстані від 4 до 28 м від урізу води споруджені дерев`яні будівлі. Виходячи з наведеного, керуючись ст. 88 Водного кодексу України, вважають, що ширина прибережної захисної смуги водного об`єкта «озеро Борове» - 100 м, а отже земельна ділянка, що фактично використовується, знаходиться в межах даної прибережної захисної смуги;
- запит слідчого СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_33 від 24 червня 2019 р. № 4254/124/49.2/2019, яким підтверджується витребування даним слідчим у Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 для індивідуального садівництва площею 0,1200 га на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області;
- протокол огляду предмета від 26.06.2019 р., проведеного слідчим СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_23 , згідно якого оглянуто персональний комп`ютер марки "АСЕR", моделі "VERITON", який знаходиться в робочому кабінеті № 3 за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходиться відділ у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, за участі державного кадастрового реєстратора ОСОБА_34 , яка надала, за допомогою ПК та мережі Інтернет, попередньо ввівши кадастровий номер земельної ділянки, скановану копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 для індивідуального садівництва площею 0,1200 га на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, розроблений ФОП ОСОБА_35 та копії документів на 26 арк., шляхом роздрукування її, підшиття, пронумерування, яку, в подальшому, було вилучено слідчим;
- копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 для індивідуального садівництва площею 0,1200 га на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, розроблений ФОП ОСОБА_35 , в якому зазначені відомості про земельну ділянку, яка передається у власність ОСОБА_15 , для індивідуального садівництва, площею 0,12 га, поза межами населеного пункту, на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, на якійвідсутні об`єктинерухомості, яка межує з земельними ділянками запасу Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області та із землями загального користування (проїздом). В проекті вказано, що дана земельна ділянка перебувала у державній власності (землі запасу), та відноситься до земель сільськогосподарського призначення. В проекті мається наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" від 12.12.2016 р. № 25-20244/14-16-сг. В проекті є копія довідки із державної статистичної звітності про наявність земельних ділянок та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (станом на 01.01.2017 р.) Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (за межами населеного пункту) від 27.02.2017 р. № 287-28-99.1-470/72-17, якою підтверджується розмір земельною ділянки 0,1200 га із земель запасу Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області. В проекті міститься копії схеми розташування земельної ділянки, схеми-абрису обміру та прив`язки меж земельної ділянки, копія акту встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, копія плану меж земельної ділянки, копія креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), копія акту прийомки передачі межових знаків на зберігання, Кадастровий план земельної ділянки. Крім того, в Розділі "Перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути" відсутні обмеження в позиціях охоронна зона (код 01), зона санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (код 02.01), зона особливого режиму використання земель (код 04) та прикордонна смуга (код 04.01). Проект має копію акту перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон (без дати), згідно якого на вказаній земельній ділянці, яка надається у власність ОСОБА_15 відсутні охоронні зони. Також Проект містить копію висновку про розгляд вказаного проекту землеустрою, згідно якого експерт державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 14925/82-17 від 31.08.2017 р. ОСОБА_36 прийшла до висновку, що вказаний проект землеустрою відповідає вимогам законодавства та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами;
- запит слідчого СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_33 від 24.06.2019 р. № 4254/124/49.2/2019, яким підтверджується витребування слідчим у відділ у Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області належним чином завірених копій документів на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,1200 га, кадастровий номер 7424482500:07:001:0422;
-копію наказуГоловного управлінняДержгеокадастру уЧернігівській областівід 17.10.2017р.№ 25-17007/14-17-сг"Прозатвердження документаціїіз землеустроюта наданняземельної ділянкиу власність", згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області та надано у власність ОСОБА_15 земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,1200 га (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області;
- звернення ОСОБА_11 до прокурора Чернігівської області ОСОБА_37 та його заступника ОСОБА_38 від 21 серпня 2019 р. та 6 вересня 2019 р., які були направлені СВ Ріпкинському ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області для приєднання до матеріалів даного кримінального провадження та до ГУНП в Чернігівській області для розгляду в межах компетенції, якими підтверджується звернення ОСОБА_11 щодо можливого самовільного будівництва споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, неподалік с. Редьківка, на березі озера "Борове" та долучення їх до матеріалів даного кримінального провадження;
- запит слідчого СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_33 від 15.05.2019 р. № 2645/124/49.2/2019, яким підтверджується витребування слідчим у ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" план-схеми оглянутої ділянки, з розмежуванням земель за їх призначенням;
- план-схеми земельної ділянки на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, яка розроблена уповноваженою особою ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_25 , якими зафіксовано розташування та розміри:
?земельної ділянки (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422), яка перебуває у власності ОСОБА_6 ;
?земельної ділянки (кадастровий номер 7424482500:07:001:0376), яка перебуває у державній власності ДП "Чернігівське лісове господарство";
?земельна ділянка, яка фактично використовується ОСОБА_20 на землях ДП "Чернігівське лісове господарство" (кадастровий номер 7424482500:07:001:0376);
?земельна ділянка, яка фактично використовується ОСОБА_20 на землях державної власності землі запасу;
- запит слідчого СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_33 від 26.06.2019 р. № 4302/124/49.3/2019, якими підтверджуєтьсявитребування останніму начальникавідділу уРіпкинському районіМіжрайонного управлінняу Ріпкинськомута Чернігівськомурайонах Головногоуправління Держгеокадаструу Чернігівськійобласті розрахункузбитків,заподіяних самовільнимзайняттям земельноїділянки,площею 0,275га,з координатами51°37'04.6"N30°34'22.9"E на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, на березі озера "Борове";
- запит слідчого СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_33 від 27.06.2019 р. № 4352/124/49.2/2019, якими підтверджується витребування останнім у начальника відділу у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області інформації про знаходження даної земельної ділянки в межах прикордонної смуги, що є зоною особливого режиму використання земель;
- довідка начальника відділу у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.06.2019 № 10-25-0.211-886/118-19, згідно якої в силу ст. 22 Закону України «Про державний кордон України», Постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 р. "Про прикордонний режим" земельна ділянка, яка знаходиться між озером "Борове" та земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) знаходиться на відстані 1 300 м від державного кордону України та перебуває в межах прикордонної смуги на яку розповсюджується особливий режим використання земель;
-копія розпорядженняЧернігівської обласноїадміністрації від22травня 2018р.№ 283"Провизначення шириниприкордонної смугиу Чернігівськійобласті", згідно якого, за поданням Адміністрації державної прикордонної служби України, було визначено ширину прикордонної смуги в межах Чернігівської області вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах прилеглих до кордону територій, де запроваджується прикордонний режим, 10 кілометрів від лінії державного кордону в тил території України, але не менше від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень;
- запит начальника Ріпкинського відділу Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 до начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про проведення перевірки з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель від 10.09.2019 р. № 10965-18, яким останнім, з метою встановлення факту самовільного зайняття, земельної ділянки ініційовано проведення перевірки з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове", як об`єкта перевірки, яка відноситься до прибережної захисної смуги озера "Борове" та перебуває в межах прикордонної смуги на яку розповсюджується особливий режим використання земель;
- лист начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_26 від 09.10.2019 р. № 10-25-0.442-637/90-19, згідно якого під час перевірки питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель державної власності, на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове") виявлено факт самовільного зайняття земельних ділянок площею 0,2757 га на землях сільськогосподарського призначення та площею 0,0771 га на землях лісогосподарського призначення;
- копія наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_26 від 20.09.2019 р. № 474-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", яким підтверджено правомірність здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове");
-Акт обстеженняземельної ділянкивід 03.10.2019р. № 474-ДК/0207АО/10/01/-19, який складений державним інспектором ОСОБА_39 , яким за результатом обстеження земельної ділянки встановлено самовільне зайняття (огороджена парканом) та використання, в порушення вимог ст. 125, 126 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охоронною земель":
?по-перше, частини земельної ділянки державної власності, що знаходиться між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове" площею 0,2757 га;
?по-друге, частини земельної ділянки, з кадастровим номером 7424482500:07:001:0376, яка належить ДП "Чернігівське лісове господарство" площею 0,0771 га;
-Акт перевіркидотримання вимогземельного законодавстваза об`єктом-земельною ділянкоювід 03.10.2019р. № 474-ДК/522/АП/10/01/-19, який складений державним інспектором ОСОБА_39 , яким також встановлено самовільне зайняття (огороджена парканом) та використання, в порушення вимог ст. 125, 126 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охоронною земель":
1.по-перше, частини земельної ділянки державної власності, що знаходиться між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове" площею 0,2757 га;
2.по-друге, частини земельної ділянки, з кадастровим номером 7424482500:07:001:0376, яка належить ДП "Чернігівське лісове господарство" площею 0,0771 га;
- протокол про адміністративне правопорушення від 7 жовтня 2019 р. № 474-ДК/0231П/07/01-19, який складений державним інспектором ОСОБА_39 на ОСОБА_6 за самовільне зайняття земельної ділянки, який є офіційним документом, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним із джерел доказів, в порядку КУпАП;
- повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 07.10.2019 р. № 474-ДК/0150ШК/11/01/-19 та розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту), відповідно до якого обраховано розмір шкоди шляхом зайняття 0,077 га земель лісогосподарського призначення, який становить 586 грн 76 коп та зобов`язано ОСОБА_6 сплатити вказаний розмір у 15-денний термін;
- повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 07.10.2019 р. № 474-ДК/0148ШК/11/01/-19 та розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту), відповідно до якого обраховано розмір шкоди шляхом зайняття 0,2757 га земель сільськогосподарського призначення, який становить 305 грн 13 коп та зобов`язано ОСОБА_6 сплатити вказаний розмір у 15-денний термін;
- припис від 07.10.2019 р. № 474-ДК/0257Пр/03/01/-19, який складений державним інспектором ОСОБА_39 , яким ОСОБА_6 зобов`язано протягом 30 днів усунути виявлені порушення земельного законодавства при використанні вказаної земельної ділянки, тобто оформити правовстановлюючі документи на її використання або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку;
- постанова про закриття справи від 11.10.2019 р. № 474-ДК/0196По/08/01/-19, яка винесена державним інспектором ОСОБА_39 , згідно якої справа про притягнення ОСОБА_6 за ст. 53-1 КУпАП за самовільне зайняття земельної ділянки закрита, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, З ОДНОЧАСНОЮ ВКАЗІВКОЮ: "В порушенні вбачаються ознаки злочину, відповідальність, за який передбачена ст. 197-1 КУпАП" та передачею матеріалів до Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області;
- запит державного інспектора ОСОБА_27 від 24.09.2019 р. № 1279/3-19-0.442, яким підтверджується витребування останнім у начальника відділу у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області інформації щодо земельної ділянки на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове");
- лист в.о. начальника відділу у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 24.09.2019 № 2750/418-19-0.211, згідно якого земельна ділянка орієнтовною площею 0,3300 га, яка знаходиться між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове", знаходиться на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, належить до земель колективної власності (КСП "Спільна праця" с.Губичі), інформація про передачу земельної ділянки у власність або користування у Відділі відсутня;
- план-схема земельної ділянки на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, яка розроблена уповноваженою особою ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_25 (яка є додатком до листа начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_26 від 16.10.2019 р. № 10-25.0.446-645/90-19), якою зафіксовано розташування та розміри:
1) земельної ділянки (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422), яка перебуває у власності ОСОБА_6 , площею 0,12 га;
2) земельної ділянки (кадастровий номер 7424482500:07:001:0376), яка перебуває у державній власності ДП "Чернігівське лісове господарство";
3) земельна ділянка, яка фактично використовується ОСОБА_20 на землях ДП "Чернігівське лісове господарство" (кадастровий номер 7424482500:07:001:0376), площею 0,0771 га;
4) земельна ділянка, яка фактично використовується ОСОБА_20 на землях державної власності землі запасу, площею 0,2757 га;
- лист начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_26 від 16.10.2019 р. № 10-25.0.446-645/90-19, згідно якого описано результати здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове"), в т.ч. і те, що під час перевірки було використано технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власника сертифікатів із земель колишнього КСП "Спільна праця" на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, площу земельної ділянки та місцезнаходження її поворотних точок в натурі (на місцевості) визначено інженером-землевпорядником ОСОБА_25 за допомогою приймача GPS HiPer SR (L1/L2) базовий приймач GPS GX1230 GG, № 471121. Вказано, що в силу ст. 22 Закону України «Про державний кордон України», Постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 р. "Про прикордонний режим" земельна ділянка, яка знаходиться між озером "Борове" та земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) знаходиться на відстані 1 300 м від державного кордону України та перебуває в межах прикордонної смуги на яку розповсюджується особливий режим використання земель;
-Додаток "Межізон санітарноїохорони відкритихджерел централізованоговодопостачання населенням.Києва"до постановиРади МіністрівУРСР від8січня 1991р.N2"Прозони санітарноїохорони відкритихджерел централізованоговодопостачання населенням.Києва",а самена розділ"Зонисанітарної охоронир.Дніпро", згідно якого третій пояспроходить полінії водорозділу в межах 5-кілометрової смуги по правому березі Київського водосховища до гирла р. Ірпеня, 3-кілометрових смуг далі по правому березі водосховища до верхів`я та по всьому його лівому березі, а також по обох берегах річок Дніпра, Прип`яті, лівому березі Сожа до кордону з Білоруською РСР, річок Ужа до смт Поліського, Тетерева до смт Іванкова, Ірпеня по всій її довжині, включаючи розташовані на цій території населені пункти згідно з переліком, балки, яри, струмки, джерела і притоки;
- інформація Чернігівського РЕМ АТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" від 18.10.2019 р. № 57/1955, договір приєднання до електричних мереж ПАТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" від 29.12.2017 р. № 021-91/17, технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж № 021-91/17, договір від 27.03.2018 р. № 320/176 про користування електричною енергією, якими підтверджено наявність договірних відносин між ОСОБА_20 та АТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" до 31.12.2018 р.;
-клопотання слідчоговід 19квітня 2019р.та від19серпня 2019р.про продовженнястроків досудовогорозслідування такопії ухвалслідчого суддіРіпкинського районногосуду Чернігівськоїобласті ОСОБА_40 від 19серпня 2019р.про продовженнястроку досудовогорозслідування даногокримінального провадження,на 4місяці,а самедо 23грудня 2019року,від 19квітня 2019р.про продовженнястроку досудовогорозслідування даногокримінального провадження,на 4місяці,а самедо 23серпня 2019року, які підтверджують продовження строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні слідчим суддею, за клопотанням слідчого;
- постанова слідчого СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_33 від 22 жовтня 2019 р. про перекваліфікацію злочину по кримінальному провадженню, згідно якої відбулась перекваліфікація злочину з ч. 3 ст. 197-1 КК України на ч. 2 ст. 197-1 КК України;
- договір про надання правової допомоги у кримінальних справах від 7 жовтня 2019 р., ордер серії АА № 103126, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, постанова слідчого від 22.10.2019 р. про залучення захисника, якими підтвердженоповноваження захисникаобвинуваченого ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_7 в даномукримінальному провадженні;
- повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яким підтверджується повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України;
- доручення про повідомлення підозрюваному, захиснику підозрюваного про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22.10.2019 р., повідомленнями про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів від 22.10.2019 р., якими підтверджено повідомлення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні;
- наказ Чернігівської обласної прокуратури від 15.03.2021 р. № 194-к та постанова про визначення групи прокурорів від 17.03.2021 р., яким підтверджено переведення ОСОБА_5 до Чернігівської окружної прокуратури та визначення його старшим групи у даному кримінальному провадженні";
- заява ОСОБА_11 від 17.11.2020 р. про долучення до матеріалів кримінального провадження документів та лист Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки СБУ від 18.09.19 № 17/к-93/15, яким проінформовано ОСОБА_11 , що паркан, яким ОСОБА_9 огородив свої земельні ділянки, не перешкоджає доступу військовослужбовців Державної прикордонної служби України до охоронюваної прикордонної служби.
Згідно листаДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 19.06.2020 р. № 9-28-0.17-462/2-20 повідомляє, що Інститут не має у власності чи користуванні приймач GPS HiPer SR (L1/L2) базовий приймач GPS GX1230 GG, № 471121. В той же час, для визначення площі земельних ділянок та місцезнаходження їх поворотних точок в натурі спеціалістами підприємства використовуються наступні прилади:
- апаратура супутникових радіонавігаційних систем GPS-приймач Торсоn GPS-1 №594-02027, реєстраційне посвідчення №0987;
- апаратура супутникових радіонавігаційних систем GPS-приймач Торсоn GPS-1 №594-02026, реєстраційне посвідчення № НОМЕР_6 ;
- апаратура супутникових радіонавігаційних систем GPS-приймач Leica GS08 plus № НОМЕР_7 , реєстраційне посвідчення № НОМЕР_8 ;
- апаратура супутникових радіонавігаційних систем GPS-приймач Leica GG04 НОМЕР_9 , реєстраційне посвідчення № НОМЕР_10 .
На виконання ухвали Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 2 липня 2020 р., згідно ч. 1 ст. 361 КПК України, було проведено огляд Ріпкинським районним судом Чернігівської області земельної ділянки, яка перебуває на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області між земельною ділянкою з кадастровим номером 7424482500:07:001:0422 та водним об`єктом з місцевою назвою "озеро Борове", за участю: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого судового розпорядника ОСОБА_41 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 , державного інспектора ОСОБА_42 .. Під час даної процесуальної дії, судом безпосередньо оглянуто місце вчинення діяння, яке ставиться у вину ОСОБА_15 - земельна ділянка, яка перебуває на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області між земельною ділянкою з кадастровим номером 7424482500:07:001:0422 та водним об`єктом з місцевою назвою "озеро Борове". Судом встановлено, серед іншого, наявність поваленого паркану, на той час.
За клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту, судом було допитано:
- свідка ОСОБА_42 .. Згідно показань даного свідка встановлено, що він, як державний інспектор залучався в даному кримінальному провадженні, як спеціаліст та приймав участь в огляді місця події від 04.04.2019 р.. Крім того, він здійснював заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове"), зокрема обстежував земельну ділянку, складав Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 03.10.2019 р., визначав розмір шкоди, заподіяної шляхом самовільного зайняття ОСОБА_20 0,077 га земель лісогосподарського призначення та 0,2757 га земель сільськогосподарського призначення. Також він склав протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_6 за ст. 53-1 КУпАП, але провадження по справі закрив, вбачаючи ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України та передав матеріали до правоохоронних органів. При цьому, під час обстеження земельної ділянки ОСОБА_43 участі не брав, але надав план-схему земельної ділянки, за результатами ОМП, які ним враховані під час перевірки. Не зміг пояснити наявність описок в документах щодо назви приладу;
-свідка ОСОБА_24 .. Згідно показаньданого свідкавстановлено,що він,як спеціалістДП "Чернігівськийнауково-досліднийта проектнийінститут землеустрою"залучався доданого кримінальногопровадження таприймав участьв первинномуогляді місцяподії від18.05.2018р.,встановлював розмірита координатисамовільно зайнятоїземельної ділянки,розмежувавши їївід земельноїділянки,яка перебуваєу власності ОСОБА_6 та вдержавній власностіДП "Чернігівське лісове господарство". При цьому, він не брав участі в проведенні державним інспектором ОСОБА_39 заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове"), в т.ч. не обстежував земельну ділянку 3 жовтня 2019 р.. Не зміг пояснити наявність описок в документах щодо назви приладу, але приймач GPS HiPer SR (L1/L2) базовий приймач GPS GX1230 GG, № 471121 вони не використовують;
-свідка ОСОБА_44 .. Згідно показань даного свідка встановлено, що він знає обвинуваченого ОСОБА_6 та знав покійного батька останнього - ОСОБА_18 . Вказав, що він також відпочиває на даній земельній ділянці і підтверджує, що основні споруди та паркан з`явились ще за життя ВЕРЕМЕЦЬКОГО Володимира. Вказав, що є землевпорядником, але не він розроблював проект землеустрою на земельну ділянку площею 0,12 га. В той же час, він пояснив, що апаратура супутникових радіонавігаційних систем GPS-приймач Торсоn GPS-1 та приймач GPS HiPer SR (L1/L2) є різними приладами, які використовуються в землевпорядних роботах. Зазначив, що проекту землеустрою щодо прибережної смуги даного водного об`єкта немає, як і не визначені проектом землеустрою межі зон санітарної охорони, тобто вказана земельна ділянка не може перебувати в межах зони санітарної охорони. Зазначив, що демаркація Державного кордону між Україною та Республікою Білорусь не завершена, а за результатами делімітації державні кордони позначені тільки на карті, відтак прикордонна смуга існує лише юридично. Вказав, що топографічних координат немає, є топографічні карти. Зазначив, що з порушенням проведено огляд місця події, за участі ОСОБА_24 , так як на схемі невірно вказані координати та попутані координати "х" та "у". При цьому одна з точок координат розміщується не біля с. Редьківка Ріпкинського району Чернігівської області, а в чорнобильській зоні, біля м. Прип`ять Київської області;
-свідка ОСОБА_45 .. Згідно показань даного свідка встановлено, що він знає обвинуваченого ОСОБА_6 та знав покійного батька останнього - ОСОБА_18 . Саме останній проживав там, займався будівництвом споруд, огороджував ділянку парканом, доглядав земельну ділянку, в той час, як обвинувачений ОСОБА_9 , у зв`язку з військовою службою не так часто, був там. Вважав, що ОСОБА_9 законно користувався всією земельною ділянкою, маючи документи на земельну ділянку.
При аналізі доказів сторін кримінального провадження, суд керується такими вимогами кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з приписами ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
Застосовуючи положення ст. 87 КПК України при оцінці доказів, наданих сторонами, суд виходить із того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини.
Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в контексті ч. 1 ст. 87 КПК України, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб обумовити недопустимість доказу. Застосовуючи ч. 1 ст. 87 КПК України при визнанні недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим.
Перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими доказами, не є вичерпним і становить порушення фундаментальних гарантій, які є орієнтиром для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік.
На необхідність дотримання законної процедури, принципу рівності сторін та права обвинуваченої особи на захист під час кримінального провадження неодноразово у своїх рішеннях наголошував Європейський суд з прав людини Зокрема, ЄСПЛ зазначав, що кримінальне провадження, у тому числі складові такого провадження, які стосуються процедури, мають бути засновані на принципі змагальності, і має бути забезпечена процесуальна рівність сторін обвинувачення і захисту. Право на судовий розгляд за принципом змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них (справа «Джеват Сойсал проти Туреччини», заява № 17362/03, рішення від 23 вересня 2014 року, остаточне рішення від 23 грудня 2014 року); згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових розширеної концепції справедливого суду кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять їїу гірше становище порівняно з опонентом (Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суд від 1 жовтня 2020 р., справа № 743/1378/13-к).
Згідно з ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Принцип правової визначеності є невід`ємною органічною складовою принципу верховенства права, про що зазначає у рішеннях Європейський суд з прав людини.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Броньовський протиПольщі» від 22 червня 2004 року та «Ґавенда проти Польщі» від 14 березня 2002 року зазначено, що чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні. Законодавство повинно відповідати принципу верховенства права та має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.
У рішенні у справі "S.W.проти СполученогоКоролівства"(S.W.v.theUnitedKingdom) від 22 листопада 1995 року Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яке правопорушення має бути чітко визначене в законі; такій вимозі відповідає стан, коли особа може знати з формулювання відповідного припису, а за потреби - за допомогою його тлумачення судом, за які дії або бездіяльність її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (пункт 35).
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 червня 2019 року № 6-р/2019 у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів акцентував увагу на тому, що "юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права"; "законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права" (абзаци 5, 6 підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368--2 Кримінального кодексу України наголосив, що "дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов`язане з можливими істотними обмеженнями прав і свобод людини" (абз. 7 п. 3 мотивувальної частини).
Переходячи до з`ясування питання, чи самовільно зайнята ОСОБА_20 дана земельна ділянка, то суд враховує таке.
Визначення поняття самовільного зайняття земельної ділянки дано в ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та у листі Державного комітету України з земельних ресурсів «Щодо застосування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки» № 14-17-4/12991 від 11.11.2008 р., відповідно до яких "самовільне зайняття земельної ділянки" це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Юридичними ознаками самовільного зайняття земельних ділянок є:
-вчинення будь-яких дій, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки (активна поведінка);
-відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду);
-відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки;
-не визнання дій щодо земельної ділянки правомірними жодним нормативним актом
Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.
Самовільне зайняття земельної ділянки з об`єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огороджуванні ділянки, знищенні і встановленнімежових знаків та у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження дерев чи кущів, розміщення будівельних матеріалів, тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як власник чи законний користувач і при цьому порушує суб`єктивні інтереси учасників земельних правовідносин.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 197-1 КК України, відповідальність передбачена за самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель.
Таким чином, безпосереднім об`єктом цього злочину є земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Обов`язковою факультативною ознакою об`єкта злочину, передбаченого ст. 197-1 КК України, є предмет злочину, а саме земельна ділянка, і індивідуальні ознаки (місцезнаходження самовільно зайнятої земельної ділянки, межі такої ділянки, розмір такої ділянки, її координати, загальна стан такої ділянки, кадастровий номер, в разі наявності) є обов`язковими для її індивідуалізації.
Вказане узгоджується з ухвалою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 12.09.2018 по справі № 1-179/11.
Об`єктивна сторона зазначеного злочину полягає не лише у самовільному зайнятті земельної ділянки, а і у самовільному зайнятті земель визначеної категорії, зокрема:
- земель в охоронних зонах;
- земель в зонах санітарної охорони;
- земель в зонах особливого режиму використання земель.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в т.ч.:
- землі сільськогосподарськогопризначення (п. а);
- землі лісогосподарськогопризначення (п. е);
- землі водногофонду (п. є);
- землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. ж).
Згідно ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.
В п. 21 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України вказано, що:
"Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (тобто з 1 січня 2019 року) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".
Оцінивши матеріали кримінального провадження, суд робить висновок, що земельна ділянка, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 відноситься до земель сільськогосподарського призначення та була землями запасу колишньої Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (фактично належаладо 31.12.2018р.до земельколективної власностіколишнього КСП"Спільнапраця"с.Губичі), що підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, які надані Головним управління Держгеокадастру у Чернігівській області та його структурними підрозділами.
Віднесення вказаної земельної ділянки до іншої категорії, в т.ч. до земель водного фонду та земель оборони, судом не встановлено.
Судом встановлено, що земельна ділянка, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 для останнього є чужою, він не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею, так як відсутні відповідні рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), як і відсутні вчинені правочини щодо такої земельної ділянки, що свідчить про незаконність фактичного використання ним земельної ділянки.
Головним залишається питання: "Чи належним чином зафіксовано місцезнаходження самовільно зайнятої земельної ділянки, що інкримінують ОСОБА_15 , межі такої ділянки, розмір такої ділянки, її координати, загальна стан такої ділянки?".
Огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. Його вагомість обумовлена тим, що під час огляду місця події здійснюється фіксація обставин, які є предметом доказування по справах. Весь обсяг інформації, отриманий під час огляду місцевості, є основним джерелом визначення напрямів розслідування кримінального провадження, висунення основних версій про подію, планування подальших слідчих (розшукових) дій, способів процесуального отримання інформації для підтвердження або відхилення визначених версій.
Під час огляду земельної ділянки, потрібно зважати на положення Земельного кодексу України, де у ч. 2 ст. 2 зазначається, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, встановлених ч. 3 цієї статті. Під іншим володінням особи розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення, тощо.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла, чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
З оглядуна це,огляд місцяподії іншого володіння особи, а саме земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні фізичних та юридичних осіб провадиться, або за за добровільною згодою особи, яка нею володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, і тільки у разі, якщо земельна ділянка є державною та комунальною власністю, огляд місця події провадиться без ухвали слідчого судді.
Аналізуючи протокол огляду місця події від 18.05.2018 р., проведений слідчим СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_23 , в присутності 2 понятих, з залученням спеціаліста ДП "Чернігівський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_24 , суд вважає, що в даному випадку було оглянута не тільки земельна ділянка, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 , огляд якої може провадиться без ухвали слідчого судді, а й: земельна ділянка, площею 0,1200 га, яка належить ОСОБА_15 , з кадастровим номером 7424482500:07:001:0422) та частина земельної ділянки, площею 0,0771 га, з кадастровим номером 7424482500:07:001:0376, яка перебуває у користуванні ДП "Чернігівське лісове господарство", які ОСОБА_9 використовує єдиним масивом, при відсутності меж між земельною ділянкою, яка перебуває у ОСОБА_6 у власності (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та земельною ділянкою, самовільне використання якої інкримінують останньому.
В даному випадку, орган досудового розслідування станом на момент проведення огляду місця події (18.05.2018 р.) вже володів інформацією про наявність на Публічній кадастровій карті України земельної ділянки, з кадастровим номером: 7424482500:07:001:0422, що вбачається з скріншота з Публічної кадастрової карти України (фільтр по регіону с. Редьківка Ріпкинського району Чернігівської області), створеного 25 квітня 2018 р., тому орган досудовогорозслідуваннямав можливість, до проведення огляду місця події від 18.05.2018 р., встановити власника земельної ділянки, з кадастровим номером: 7424482500:07:001:0422.
Виходячи з цього, огляд місця події 18.05.2018 р. був проведений з порушенням вимог кримінального процесуального закону, передбачених ч. 2 ст. 237, ч. 2 ст. 233 КПК України, а саме без добровільної згоди особи, яка нею володіє та без ухвали слідчого судді, що свідчить про недопустимість вказаного протоколу огляду місця події, з огляду на положення ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, як такого, що отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини.
Крім того, в протоколі огляду місця події не вказано, яким пристроєм (назва, марка модель) спеціаліст ОСОБА_43 проводив зйом координатів на місцевості. Також в протоколі огляду місця події вказані наступні топографічні координати х=41.66696, у=57.13513 та х=41.66770, у=57.13428, які не співпадають з координатами, які зазначені в каталозі координат "самозахват", розробленого спеціалістом ДП "Чернігівський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_25 (оцінку якому буде надана нижче). Також в протоколі не зазначено, що огляд проводився щодо ділянки місцевості з координатами НОМЕР_5 "N 30°34'22.9"E, як про це вказується в постанові про визнання речовими доказами від 18.05.2018 р..
DVD-дискз записомпроведення оглядумісця подіївід 18.05.2018р.,який єдодатком довказаного протоколута постановапро визнаннявказаного доказуречовим від18.05.2018р., план-схеми земельної ділянки на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, які розроблені уповноваженою особою ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_25 , за результатами такого огляду та долучені до матеріалів кримінального провадження, згідно листа вказаного Інституту від 11.06.2019 р. № 10-28.0.10-448/2-19, на думку суду, є похідними доказами, які здобуті саме завдяки тій інформації, яка міститься в доказі, що визнаний ним недопустимим відповідно до частини 1 статті 87 КПК України протоколі огляду місця події від 18.05.2018 р., тому вони також визнаються недопустимими.
Також, суд визнає недопустимими доказами, на підставі ст. 86 КПК України, докази подані на підтвердження факту самовільного зайняття ОСОБА_20 вказаної земельної ділянки:
- схема до Протоколу огляду місця події від 18.05.2018 р. біля озера "Борове" поблизу с. Редьківка, в якій зафіксовано стан земельної ділянки, так як вона не підписана слідчим СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_23 , чи будь-якою іншою особою, тобто вона не може кваліфікуватись, як додаток про вказаного протоколу огляду місця події;
-каталоги координатділянок №№1,2та самозахват,що розробленіспеціалістом ДП"Чернігівськийнауково-дослідницькийта проектнийінститут землеустрою" ОСОБА_25 , так як не зрозуміло яким чином вказані докази були долучені до кримінального провадження (відсутній лист ДП "Чернігівський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою" про долучення вказаних каталогів до матеріалів кримінального провадження), вони не являються додатками до протоколу огляду місця події від 18.05.2018 р., вони не визнавались речовими доказами по кримінальному провадженню.
Крім того, суд визнає недопустимими доказами, на підставі ст. 86 КПК України, такі докази на підтвердження факту самовільного зайняття ОСОБА_20 вказаної земельної ділянки, як:
-протокол оглядумісця подіївід 04.04.2019р., який проведений на підставі ухвали слідчого судді від 13.03.2019 р. № 743/434/19, так як у відповідній графі протоколу вказано, що його проводила слідча СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_46 , на підставі ухвали слідчого судді, хоча фактично його проводив слідчий цього Відділу ОСОБА_47 , з залученням спеціалістів, а саме державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_29 та державного інспектора ОСОБА_42 .. Крім того, не зрозуміло на якій підставі до вказаної процесуальної дії був залучений державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_48 , який є уповноваженою особою саме Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, хоча дозвіл на проведення огляду надавався слідчим суддею за участю спеціаліста саме Державного управління екології та природних ресурсів у Чернігівській області, а не Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, тобто в огляді місця події приймав участь спеціаліст не того органу про який йдеться в ухвалі слідчого судді від 13.03.2019 р. № 743/434/19;
- DVD-диск з записом проведення огляду місця події від 04.04.2019 р., який є додатком до вказаного протоколу, так як на ньому зафіксовано огляд місця події, який судом визнається недопустимим доказом;
- постанову слідчого від 18травня 2018р. провизнання таприєднання доматеріалів кримінальногопровадження речовихдоказів, якою визнаний речовим доказом в даному кримінальному провадженні DVD-диск з записом проведення огляду місця події від 4 квітня 2019 р., так як вказана постанова датована саме 18 травня 2018 р., хоча ОМП проведено 04.04.2019 р..
Аналізуючи протокол огляду місця події від 25.06.2019 р., проведений слідчим СВ Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_31 , в присутності 2 понятих, з залученням спеціаліста Деснянського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України ОСОБА_49 , суд робить такі висновки.
Згідно постанови про залучення спеціаліста від 20 червня 2019 р. спеціаліст Деснянського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України ОСОБА_50 залучалась, як спеціаліст для вирішення питання віднесення до прибережної захисної смуги озера «Борове» чи інших водних об`єктів не тільки земельної ділянки, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 , а й ще до двох земельних ділянок, які перебувають у останнього у власності з кадастровими номерами 7424482500:07:001:0422 та 7424482500:07:001:0421. При цьому, земельну ділянку, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 та земельну ділянку, яка перебуває у останнього у власності з кадастровими номерами 7424482500:07:001:0422, останній використовує єдиним масивом, при відсутності меж між земельною ділянкою, яка перебуває у ОСОБА_6 у власності (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та земельною ділянкою, самовільне використання якої інкримінують останньому. При цьому, в листі начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України від 26.06.2019 р. № 3-1/118-04 "Щодо надання інформації", за результатами такого огляду, зазначено, що оглядались 2 земельні ділянки, одна з яких перебуває у ОСОБА_6 у власності (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422), а інша, яка фактично останнім самовільно використовується. Крім того, згідно ухвали слідчого судді від 13.03.2019 р. № 743/434/19 вже надавався дозвіл на проведення попереднього огляду земельної ділянки (04.04.2019 р.), тому не зрозуміло чому огляд місця події від 25.06.2019 р. проведений без добровільної згоди особи, яка нею володіє або не на підставі ухвали слідчого судді.
Вказане, на думку суду, свідчить, що огляд місця події від 25.06.2019 р. проведений з порушенням вимог кримінального процесуального закону, передбачених ч. 2 ст. 237, ч. 2 ст. 233 КПК України, а саме без добровільної згоди особи, яка нею володіє або без ухвали слідчого судді, що свідчить про недопустимість вказаного протоколу огляду місця події, з огляду на положення ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, як такого, що отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини.
Крім того,координати земельноїділянки:х=41.66770,у=57.13428, на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, неподалік с. Редьківка, які використовуються в протоколі огляду місця події від 25.06.2019 р., здобуті саме завдяки тій інформації, яка міститься в доказі, що визнаний ним недопустимим відповідно до частини 1 статті 87 КПК України протоколі огляду місця події від 18.05.2018 р. та вони співпадають з координатами, які зазначені в каталозі координат "самозахват", розробленого спеціалістом ДП "Чернігівський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_25 ..
Виходячи зцього,DVD-дискз записомпроведення оглядумісця подіївід 25.06.2019р.,постанова провизнання вказаногодоказу речовимвід 25.06.2019р., лист начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України від 26.06.2019 р. № 3-1/118-04 "Щодо надання інформації", за результатами такого огляду, на думку суду, є похідними доказами, які здобуті саме завдяки тій інформації, яка міститься в доказі, що визнаний ним недопустимим відповідно до частини 1 статті 87 КПК України протоколі огляду місця події від 25.06.2019 р., тому вони також визнаються недопустимими.
КПК України законодавчо не врегульовано питання віднесення результатів перевірок (позапланових перевірок) до джерела доказів (ст. 84 КПК України), при цьому виходячи зположень п.п. 12 п. 5 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких з переліку повноважень прокурора (у статті 36 КПК) і слідчого (у статті 40 КПК) повноваження слідчого або прокурора, зокрема призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом, було виключено.
Також слід зазначити, що КПК України:
- не містить норми, яка передбачає можливість та порядок звернення прокурора з запитом до відповідного про проведення позапланової перевірки;
- не визначена правова природа позапланової перевірки (не є ні слідчою (розшуковою) дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження).
За таких обставин, Акт обстеження земельної ділянки від 03.10.2019 р. № 474-ДК/0207АО/10/01/-19, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 03.10.2019 р. № 474-ДК/522/АП/10/01/-19, припис від 07.10.2019 р. № 474-ДК/0257Пр/03/01/-19, які складені державним інспектором ОСОБА_39 , під час державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності шляхом перевірки на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (між земельною ділянкою (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422) та озером "Борове") не відносяться до джерела доказів (ст. 84 КПК України), а дані, які не передбачені ч. 2 ст. 84 КПК України, не можуть бути використані у доказуванні як докази.
Крім того, обстеження земельної ділянки 3 жовтня 2019 р. проводилось державним інспектором ОСОБА_39 , без участі інженера-землевпорядника ДП "Чернігівський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_24 , який навіть не залучався до проведення перевірки, а фактично за наданою останнім план-схемою земельної ділянки, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_24 , відсутністю підпису останнього ( ОСОБА_24 ) в Акті обстеження земельної ділянки від 03.10.2019 р. № 474-ДК/0207АО/10/01/-19, Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 03.10.2019 р. № 474-ДК/522/АП/10/01/-19.
Також листомДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 19.06.2020 р. № 9-28-0.17-462/2-20 підтверджується, що вони не мають у власності чи користуванні приймач GPS HiPer SR (L1/L2) базовий приймач GPS GX1230 GG, № 471121, що свідчить про безпідставність тверджень в Акті обстеження земельної ділянки від 03.10.2019 р. № 474-ДК/0207АО/10/01/-19, Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 03.10.2019 р. № 474-ДК/522/АП/10/01/-19 про те, що площу земельної ділянки та місцезнаходження її поворотних точок в натурі (на місцевості) визначено інженером-землевпорядником ОСОБА_25 за допомогою приймача GPS HiPer SR (L1/L2) базовий приймач GPS GX1230 GG, № 471121, при тому, що як встановлено вище ОСОБА_43 не приймав участь в обстеженні вказаної ділянки 3 жовтня 2019 р., а тільки приймав участь 18 травня 2018 р. в ході огляду місця події.
Крім того, такі докази на підтвердження факту самовільного зайняття ОСОБА_20 вказаної земельної ділянки, як протокол про адміністративне правопорушення від 7 жовтня 2019 р. № 474-ДК/0231П/07/01-19, повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 07.10.2019 р. № 474-ДК/0150ШК/11/01/-19 та від 07.10.2019 р. № 474-ДК/0148ШК/11/01/-19, розрахунки розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (за межами населеного пункту), які складені державним інспектором ОСОБА_39 також не відносяться до джерел доказів (ст. 84 КПК України), так як вказані докази здобуті, в порядку КУпАП, під час розгляду справи відносно ОСОБА_6 за ст. 53-1 КУпАП, тобто не в порядку, визначеному КПК України.
Визнання недопустимимивказаних вищедоказів,які сторонаобвинувачення вважаєключовими доказамина підтвердженняфакту самовільногозайняття ОСОБА_20 вказаної земельноїділянки,а саме:протоколу оглядумісця подіївід 18.05.2018р.,з додаткомDVD-дискз записомпроведення вказаногоогляду місцяподії,постанови провизнання вказаногодоказу речовимдоказом,схеми доПротоколу оглядумісця подіївід 18.05.2018р.біля озера"Борове"поблизу с.Редьківка,каталогів координатділянок №№1, НОМЕР_11 та самозахват,що розробленіспеціалістом ДП"Чернігівськийнауково-дослідницькийта проектнийінститут землеустрою" ОСОБА_25 , протоколу огляду місця події від 04.04.2019 р., з додатком DVD-диск з записом проведення вказаного огляду місця події, постанови про визнання вказаного доказу речовим доказом, протокол огляду місця події від 25.06.2019 р., листа начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України від 26.06.2019 р. № 3-1/118-04 "Щодо надання інформації", не віднесення до джерел доказів (ст. 84 КПК України) таких доказів, як Акта обстеження земельної ділянки від 03.10.2019 р. № 474-ДК/0207АО/10/01/-19, Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 03.10.2019 р. № 474-ДК/522/АП/10/01/-19, припису від 07.10.2019 р. № 474-ДК/0257Пр/03/01/-19, протоколу про адміністративне правопорушення від 7 жовтня 2019 р. № 474-ДК/0231П/07/01-19, повідомлень про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 07.10.2019 р. № 474-ДК/0150ШК/11/01/-19 та від 07.10.2019 р. № 474-ДК/0148ШК/11/01/-19, розрахунків розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (за межами населеного пункту), на думку суду, свідчить про недоведеність площі земельної ділянки, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 , межі такої ділянки, її координатів, стан ділянки, знаходження її в межах прибережної захисної смуги водного об`єкта «озеро Борове».
Крім того, як слушно стверджує сторона захисту під час досудового розслідування не встановлено часу вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_15 (зазначено: "у невстановлений в ході досудового розслідування час"), хоча встановлення точного часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого будь-якою частиною ст. 197-1 КК України, є вкрай важливим для визначення можливості притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки вказаною статтею КК України було доповнено Законом України від 11.01.2007 р. N 578-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки», який набрав чинності 03.02.2007 р..
При цьому, показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , які підтверджують використання ОСОБА_20 вказаної земельної ділянки, даних протоколу від 02.07.2020 р. проведення огляду Ріпкинським районним судом Чернігівської області земельної ділянки, яка перебуває на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області між земельною ділянкою з кадастровим номером 7424482500:07:001:0422 та водним об`єктом з місцевою назвою "озеро Борове", з урахуванням того, що у ОСОБА_6 відсутні необхідні і достатні права на володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою як власника чи як особі, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею, на думку суду, не достатньо для того щоб прийти до висновку, що ОСОБА_9 самовільно зайняв саме земельну ділянку, загальною площею 0,2757 га, на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, біля водного об`єкту з місцевою назвою «озеро Борове», так як належним чином не зафіксовано місцезнаходження самовільно зайнятої земельної ділянки, межі такої ділянки, її координати, розмір такої ділянки, загальна стан такої ділянки, не встановлено час вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_15 ..
Крім того, згідно, винесеної державним інспектором ОСОБА_39 постанови від 11.10.2019 р. № 474-ДК/0196По/08/01/-19, справу відносно ОСОБА_6 за ст. 53-1 КУпАП було закрито, одночасно, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, та з передачею матеріалів до Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області, з зазначенням: "В порушенні вбачаються ознаки злочину, відповідальність, за який передбачена ст. 197-1 КУпАП", тобто ОСОБА_6 не було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, за самовільне зайняття земельної ділянки, що свідчить про не встановлення самовільного зайняття ОСОБА_20 земельної ділянки, загальною площею 0,2757 га, на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, біля водного об`єкту з місцевою назвою «озеро Борове» і в порядку, передбаченому КУпАП.
Переходячи до з`ясування питання, чи відноситься земельна ділянка, самовільно зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 до земель визначеної категорії, то суд враховує таке.
Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто з кваліфікуючими ознаками:
- "самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель в охоронних зонах";
- "самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель в зонах санітарної охорони";
-"самовільнезайняття земельноїділянки,вчиненого щодоземель взонах особливогорежиму використанняземель".
Обмеженню прав на землю присвячена Глава 18 "Обмеження прав на землю" Земельного кодексу України (ст.ст. 110-115).
Поняття "обмеження у використанні земельних ділянок" міститься в ст. 110 Земельного кодексу України, згідно ч. 1 вказаної статті на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.
Згідно ч. 2 ст. 111 Земельного кодексу України законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:
- умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків (п. "а");
- заборона на провадження окремих видів діяльності (п. "б");
- заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту (п. "в");
- умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги (п. "г");
-умова додержанняприродоохоронних вимогабо виконаннявизначених робіт (п. "ґ");
- умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку (п. "д");
- обов`язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг (п. "е").
Згідно ч.ч.4,5ст.111Земельного кодексуУкраїни обмеженняу використанніземель (крімобмежень,безпосередньо встановленихзаконом таприйнятими відповіднодо нихнормативно-правовимиактами)підлягають державнійреєстрації вДержавному земельномукадастрі упорядку,встановленому законом,і єчинними змоменту державноїреєстрації.Обмеження увикористанні земель,безпосередньо встановленізаконами таприйнятими відповіднодо нихнормативно-правовимиактами,є чиннимиз моментунабрання чинностінормативно-правовимиактами,якими вонибули встановлені. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.
Щодо кваліфікуючої ознаки "самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненому щодо земель в охоронних зонах", то суд враховує таке.
В ч. 1 ст. 112 ЗК України вказується, що охоронні зони створюються:
- навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів (п. а);
- уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти (п. б).
Згідно ч. 2 ст.112 ЗК України правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
У національному законодавстві відсутні норми, які б чітко визначали, що прибережні захисні смуги, які є частиною водоохоронних зон входять до складу охоронних зон у розумінні положень ст.112 Земельного кодексу України.
В той же час, виходячи з системного правового аналізу ст. 112 Земельного кодексу України, "охоронні зони" можна визначити, як території із обмеженим режимом використання, що встановлюються навколо особливо цінних та/або вразливих об`єктів з метою їх фізичної охорони та, у деяких випадках, зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти, які встановлюються:
?навколо об`єктівприродно-заповідногофонду (Закон України "Про природно-заповідний фонд України");
?навколо об`єктівкультурної спадщини (ч. 2 ст. 54 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини");
?навколо (вздовж)об`єктівтранспорту (ст.ст. 67-74 Земельного кодексу України, ст. 41 Повітряного кодексу України, ст. 11 Закону України "Про транспорт", ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт", Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів" від 16.11.2002 р. № 1747);
?навколо (вздовж)об`єктівзв`язку (ст. 75 Земельного кодексу України, ст. 10 Закону "Про телекомунікації", Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил охорони ліній електрозв`язку" від 29.01.1996 р. № 135);
?навколо (вздовж)об`єктівенергетичної системи (ст.ст. 1,19 Закону України "Про електроенергетику", Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил охорони електричних мереж" від 04.03.1997 р. № 209);
?навколо об`єктів гідрометеорологічної діяльності (ст. 13 Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність", Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.1999 р. № 2262 "Про затвердження Порядку встановлення охоронних зон навколо об`єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів гідрометеорологічної діяльності, та режиму їх використання");
?навколо геодезичнихпунктів (Закон України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", Постанова Кабінету Міністрів України "Про Порядок охорони геодезичних пунктів" від 8 листопада 2017 р. № 836);
?навколо інженернихкомунікацій (постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. № 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони");
?навколо промислових об`єктів.
Крім того, у Переліку обмежень щодо використання земельних ділянок, який є додатком 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 р.:
- до охоронних зон (код 01) віднесено:
-охоронну зону навколо об`єкта природно-заповідного фонду (код 01.01);
-охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини (код 01.02);
-охоронну зону навколо (вздовж) об`єкта транспорту (код 01.03);
-охоронну зону навколо (вздовж) об`єкта зв`язку (код 01.04);
-охоронну зону навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (код 01.05);
-охоронну зону навколо об`єкта гідрометеорологічної діяльності (код 01.06);
-охоронну зону навколо геодезичного пункту (код 01.07);
-охоронну зону навколо інженерних комунікацій (код 01.08);
-охоронну зону навколо промислового об`єкта (код 01.09);
- до водоохоронних обмежень (код 05) віднесено:
-водоохоронну зону (код 05.01);
-прибережну захисну смугу вздовж річок, навколо водойм та на островах (код 05.02).
У Переліку територіальних зон (груп об`єктів Державного земельного кадастру), який є додатком 2 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 р., охоронні та водоохоронні зони також віднесено до окремих територіальних зон. На вказане звернула увагу колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в ухвалі від 27 травня 2020 року (справа № 753/7533/17).
Слід наголосити, що до матеріалів кримінального провадження не додано Витяг з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель щодо даної земельної ділянки або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, який би дав можливість однозначно встановити належність земельної ділянки, самовільне зайняття якої сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_15 : або до охоронних зон, або до водоохоронних обмежень.
Також слід зазначити, що в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 для індивідуального садівництва площею 0,1200 га (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422), яка межує з земельною ділянкою, самовільне зайняття якої сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_15 :
- міститься Акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон (без дати), згідно якого на вказаній земельній ділянці, яка надається у власність ОСОБА_15 відсутні охоронні зони;
- в Розділі "Перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути" відсутні обмеження в позиціях: охоронна зона (код 01), охоронна зона навколо об`єкта природно-заповідного фонду (код 01.01), охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (код 01.02), охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта транспорту (код 01.03), охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта зв`язку (код 01.04), охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (код 01.05), охоронна зона навколо об`єкта гідрометеорологічної діяльності (код 01.06), охоронна зона навколо геодезичного пункту (код 01.07), охоронна зона навколо інженерних комунікацій (код 01.08), охоронна зона навколо промислового об`єкта (код 01.09).
Виходячи з того, що ст.ст. 87, 88 Водного кодексу України та Главою 12 "Землі водного фонду" Земельного кодексу України (ст.ст. 58-64) регламентовані питання прибережних захисних смуг, які є частиною водоохоронної зони, вздовж річок, навколо водойм та на островах та обмежень у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм та на островах, в той же час, як питання охоронних зон регламентоване ст. 112 Земельного кодексу України, яка міститься в Главі 18 "Обмеження прав на землю" Земельного кодексу України, враховуючи те, що прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах (код 05.02), згідно Переліку обмежень щодо використання земельних ділянок, який є додатком 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 р. віднесено не до охоронних зон, а до водоохоронних обмежень, які є окремими обмеженнями щодо використання земельних ділянок, на думку суду, прибережна захисна смуга, яка є частиною водоохоронної зони, вздовж річок, навколо водойм та на островах, в розумінні ст. 112 Земельного кодексу України, не відноситься до земель охоронних зон, як помилково вважає сторона обвинувачення.
Інші докази, які були надані стороною обвинувачення не підтверджують наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, в частині самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель в охоронних зонах.
Щодо кваліфікуючої ознаки "самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненому щодо земель в зонах санітарної охорони", то суд враховує таке.
Згідно ст. 113 Земельного кодексу України зони санітарної охорони створюються навколо об`єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об`єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені. Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України.
Статтею 93 Водного кодексу України визначено, що з метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму. Межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Режим зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.34Закону України"Пропитну воду,питне водопостачаннята водовідведення"залежно відтипу джерелапитного водопостачання(поверхневе,підземне),ступеня йогозахищеності іризику біологічного,хімічного тарадіаційного забруднення,особливостей санітарних,гідрогеологічних ігідрологічних умов,а такожхарактеру забруднюючихречовин встановлюютьсязони санітарноїохорони таокремі поясиособливого режимуцих зон. Встановленнямеж зонсанітарної охорониджерел таоб`єктівцентралізованого питноговодопостачання здійснюєтьсяу процесірозроблення проектуземлеустрою. Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та органами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Так, згідно п.п. 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів», з метою забезпечення охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних та оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони (далі - ЗСО). ЗСО водних об`єктів створюються на всіх господарсько-питних водопроводах незалежно від їх підпорядкованості або типу джерела водопостачання. Залежно від типу джерела водопостачання (поверхневий, підземний), ступеня його захищеності і ризику мікробного та хімічного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються межі ЗСО та їх окремих поясів. Межі ЗСО водних об`єктів визначаються проектом землеустрою. Межі ЗСО водних об`єктів встановлюються органами місцевого самоврядування на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології. У разі розташування ЗСО на територіях двох і більше областей їх межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Мінрегіону та за погодженням з МОЗ, Мінприроди, Держгеокадастром, Держводагентством, Держгеонадрами та відповідними органами місцевого самоврядування.
Ст. 47 Закону України "Про землеустрій" визначає регламентує питання проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень увикористанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, з якою метою, визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Ч. 7 ст. 47 даного Закону передбачає, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
У Перелікуобмежень щодовикористання земельнихділянок,який єдодатком 6до Порядкуведення Державногоземельного кадастру,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни №1051від 17.10.2012р. до зони санітарної охорони зон (код 02) віднесено:
-зону санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (код 02.01);
-перший пояс зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (суворого режиму) (код 02.01.1);
-другий пояс зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (обмеження) (код 02.01.2);
-третій пояс зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (спостереження) (код 02.01.3).
Виходячи з системного аналізу ст. 113 Земельного кодексу України, ст.93Водного кодексуУкраїни,ст.34Закону України«Про питнуводу,питне водопостачаннята водовідведення»,ст.47Закону України"Проземлеустрій",постанови КабінетуМіністрів України від 18.12.1998 року №2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів», можна стверджувати, що на законодавчому рівні закріплено, що:
- межі зон санітарної охорони визначаються проектом землеустрою;
- межі зон санітарної охорони встановлюються: або ж органами місцевого самоврядування на їх території за погодженням з вказаними вище органами, за загальним правилом, або ж Кабінетом Міністрів України, за погодженням з вказаними органами, за умови розташування зон санітарної охорони на територіях двох і більше областей, за спеціальним правилом;
- рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж зон санітарної охорони одночасно є рішенням про встановлення меж зон санітарної охорони.
Сторона обвинувачення посилається на Додаток "Межі зон санітарної охорони відкритих джерел централізованого водопостачання населення м. Києва" до постанови Ради Міністрів УРСР від 8 січня 1991 р. N 2 "Про зони санітарної охорони відкритих джерел централізованого водопостачання населення м. Києва", як ключовий доказ на підтвердження віднесення даної земельної ділянки до земель в зонах санітарної охорони.
При цьому, Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення, яке було затверджено Головним державним санітарним лікарем СРСР № 2640-82 від 18.12.1982 р. по іншому регламентувало питання проектування зон санітарної охорони джерел водопостачання і межі ЗСО водних об`єктів не визначались проектом землеустрою.
Оскільки чинним законодавством встановлено інший порядок визначення та встановлення меж зони санітарної охорони (в процесі розробки та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж зон санітарної охорони), то суд вважає, що постанова Ради Міністрів УРСР від 8 січня 1991 р. N 2 "Про зони санітарної охорони відкритих джерел централізованого водопостачання населення м. Києва" не підтверджує віднесення даної земельної ділянки, самовільне зайняття якої інкримінують ОСОБА_15 , до земель в зонах санітарної охорони.
Слід зауважити, що до матеріалів кримінального провадження не додано копії проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж зони санітарної охорони, розробленого у відповідності до чинного законодавства України, що стосується даної земельної ділянки, самовільне зайняття якої інкримінують ОСОБА_15 та не додано рішення про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж зон санітарної охорони, що стосуються даної земельної ділянки, як і не додано Витяг з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель щодо даної земельної ділянки на підтвердження наявності таких обмежень у використанні земельної ділянки, як зона санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (код 02.01) та третій пояс зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (спостереження) (код 02.01.3).
Слід зазначити, що в копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 для індивідуального садівництва площею 0,1200 га (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422), яка межує з земельною ділянкою, самовільне зайняття якої сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_15 , в Розділі "Перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути" відсутні обмеження в позиціях зона санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (код 02.01) та третій пояс зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (спостереження) (код 02.01.3).
Інші докази, які були надані стороною обвинувачення не підтверджують наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, в частині самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель в зонах санітарної охорони.
Щодо кваліфікуючої ознаки "самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненому щодо земель в зонах особливого режиму використання земель", то суд враховує таке.
Відповідно до приписів частин 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла до 31.12.2019 р.) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
За змістом даної норми, належність земель до земель оборони закон пов`язує з фактом надання їх конкретному суб`єкту.
Статтею 115 Земельного кодексу України визначено, що зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об`єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об`єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межахякої дієособливий режимвикористання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.
Згідно статті 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.
При цьому, окремий Закон, яким регламентується розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель" Верховною Радою України не прийнято.
Відтак, розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються саме Законом України "Про державний кордон України".
Частинами 1, 2 статті 22 Закону України "Про державний кордон України" передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно абз. 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. "Про прикордонний режим" (з наступними змінами та доповненнями) установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим.
Виходячи зцього,Кабінетом МіністрівУкраїни безпосередньовстановлена прикордоннасмуга вздовждержавного кордонуна йогосухопутних ділянкахі вздовжберегів прикордоннихрічок,озер таінших водоймприкордонну смугуу межахприлеглих докордону територійселищних ісільських рад,де запроваджуєтьсяприкордонний режим. Слід зауважити, що в абз. 1 п. 1 вказаної Постанови не вказується про конкретну ширину прикордонної смуги, а тільки про довжину прикордонної смуги, так як в ньому міститься слово "вздовж" (у довжину), а не "завширшки (у ширину) до конкретного розміру (в метрах, в кілометрах) від лінії державного кордону".
В даному випадку земельна ділянка, самовільне зайняття якої інкримінують ОСОБА_15 знаходиться на території (колишньої) Губицької сільської ради (колишнього) Ріпкинського району Чернігівської області, яка була прилегла до кордону, але вказана земельна ділянка безпосередньо не розміщена вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, що вбачається з довідки начальника відділу у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.06.2019 № 10-25-0.211-886/118-19 (знаходиться на відстані 1 300 м від державного кордону України).
Згідно абз. 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. "Про прикордонний режим" (з наступними змінами та доповненнями) з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
В п.п. 3 п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. "Про прикордонний режим" дано визначення терміну "прикордонна смуга", якою є ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Слід зауважити, що розпорядження Чернігівської обласної адміністрації № 283 "Про визначення ширини прикордонної смуги у Чернігівській області", яке сторона обвинувачення вважає одним з ключових доказів на підтвердження віднесення даної земельної ділянки до земель в зонах особливого режиму використання земель, видано 22 травня 2018 р., тобто воно прийнято після виявлення прокурором факту самовільного зайняття ОСОБА_20 земельної ділянки (23 квітня 2018 р. начальником Ріпкинського відділу Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_30 по даному факту були внесені відомості в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №42018271010000132, як самостійно виявлені), а тим більше до моменту вчинення даного кримінального правопорушення, що свідчить про безпідставність посилання сторони обвинувачення на розпорядження Чернігівської обласної адміністрації від 22 травня 2018 р № 283 "Про визначення ширини прикордонної смуги у Чернігівській області".
Виходячи з цього, станом на час виявлення вказаного кримінального правопорушення в Чернігівській області прикордонна смуга була встановлена законом (ст. 115 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони", ст. 22 Закону України "Про державний кордон України" та п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим") та пов`язувалась з фактичним розташуванням від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про державний кордон України» державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України суші, вод, надр, повітряного простору.
Відповідно до статті 2 цього Закону державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Україною з Республікою Білорусь укладено Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон, ратифікований Законом України від 18 липня 1997 року №491/97-ВР, який набрав чинності 18.06.2013 р., яким передбачено встановлення державного кордону між Україною та Республікою Білорусь відповідно до документів, які є невід`ємною частиною цього Договору, а саме: 1)протоколу-описупроходження лініїдержавного кордонуміж Україноюі РеспублікоюБілорусь;2) альбому топографічних карт з графічно нанесеною на них лінією державного кордону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 р. № 610 затверджено Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про затвердження Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Білорусь, вчинену 30 липня 2014 р. у м. Чернігові.
П. 2 Глави 1 "Загальні положення" якої передбачено, що:
- державний кордон між Україною і Республікою Білорусь є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, яка розділяє території (сушу, води, надра та повітряний простір) України і Республіки Білорусь, визначений Договором між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон, ратифікований Законом України від 18 липня 1997 року
- демаркація державного кордону це позначення на місцевості проходження державного кордону прикордонними знаками зі складанням демаркаційних документів.
Виходячи з цього, процес демаркації українсько-білоруської ділянки державного кордону незавершений, тобто лінія державного кордону між Україною і Республікою Білорусь на місцевості відсутня, а в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази проходження лінії державного кордону між Україною і Республікою Білорусь, за результатами делімітації кордону, передбачені вказаними Договором та Угоди.
При цьому, плани-схеми земельної ділянки на території Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, які розроблені ОСОБА_25 не містить зображення державного кордону України з Республікою Білорусь, з прив`язкою до земельної ділянки, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 ..
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону" № 232-ІХ від 29.10.2019 р., який набрав чинності 1 січня 2020 р., частину 3 статті 77 Земельного кодексу України доповнено абзацом другим, а статтю 22 Закону України "Про державний кордон України" після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:
"У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми".
Крім того,Законом України"Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодозабезпечення інженерно-технічногооблаштування таутримання державногокордону"№ 232-ІХвід 29.10.2019р.,який набравчинності 1січня 2020р.,частину 3статті 59Земельного кодексуУкраїни доповненопунктом "г"такого змісту:
"Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій".
Інструкція з організації інженерного забезпечення охорони державного кордону України, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 2 березня 2019 року № 156, яка чинна з 11 червня 2019 р. встановлює основні положення з організації та здійснення інженерного забезпечення охорони державного кордону в Державній прикордонній службі України. При цьому, в указаній Інструкції дано визначення термінам:
- "інженерне забезпечення охорони державного кордону", що визначається, як комплекс організаційних та практичних заходів, які здійснюються з метою створення необхідних умов для своєчасного виявлення порушників державного кордону (противника), ефективного застосування озброєння та техніки (заподіяння максимальних утрат противнику), несення служби прикордонними нарядами, прихованого висунення, маневру та розгортання своїх сил, успішного виконання поставлених перед ними завдань, а також підвищення захисту підрозділів (особового складу, бойової та спеціальної техніки) від засобів ураження, ускладнення дій порушників державного кордону (противника);
- «лінія прикордонних інженерних споруджень», якою є спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Держприкордонслужби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.
Аналогічне визначення терміну "лінія інженерних прикордонних споруджень" дано п.п. 2-1 п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. "Про прикордонний режим".
В матеріалах кримінального провадження наявні докази на підтвердження того, що земельна ділянка, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 входить до земель запасу Губицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, категорія землі сільськогосподарського призначення, і аж не як не відноситься до земель оборони.
Слід зазначити, що уповноважені службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 не пред`являли жодних претензій до ОСОБА_6 з приводу самовільного зайняття земельної ділянки в прикордонній смузі, в межах якої діє особливий режим використання земель та не залучалась до оглядів вказаної земельної ділянки, які проводились в межах досудового розслідування даного кримінального провадження, хоча ІНФОРМАЦІЯ_3 є органом державної влади, на місці, в системі Державної прикордонної служби України, який здійснює контроль за додержанням прикордонного режиму у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, має в своєму розпорядженні дані про проходження лінії державного кордону між Україною і Республікою Білорусь, з урахуванням проведеної делімітації державного кордону.
Також паркан, яким ОСОБА_9 огородив свої земельні ділянки, не перешкоджає доступу військовослужбовців Державної прикордонної служби України до охоронюваної прикордонної смуги, підтвердженням чому є лист ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.09.19 № 17/к-93/15, що в сукупності, свідчить, що діяння, яке інкримінують ОСОБА_15 ніяк не позначилося на охороні державного кордону та воно не вступило у суперечність із режимом цієї зони.
Вказане в сукупності, не доводить розташування земельної ділянки, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 в зоні між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень, тобто спеціальної смуги місцевості в межах прикордонної смуги та інших земельних ділянок, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Держприкордонслужби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.
Слід зауважити, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (в редакції, яка діяла до 25.02.2021 р.) та п. 21 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 р. до Державного земельного кадастру вносяться відомості про державний кордон, зокрема опис меж прикордонної смуги, в т.ч.:
?графічне зображення меж прикордонної смуги з координатами її поворотних точок, текстовим описом та довжиною (в цілому та окремих ділянок);
?площа прикордонноїсмуги (в цілому та окремих ділянок);
?інформація про документи,на підставіяких встановленомежі прикордонноїсмуги (вцілому та/абоокремих ділянок), зокрема назва, дата та номер рішення про встановлення меж прикордонної смуги, найменування органу, що його прийняв.
Крім того, як вже зазначалось вище ст. 47 Закону України "Про землеустрій" регламентує розроблення проектів землеустрою щодо встановлення меж обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, в т.ч. і зон особливого режиму використання земель, які визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі обмежень у використанні земель, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
За таких обставин, на час вчинення злочину, який інкримінують ОСОБА_15 законодавство передбачало, що віднесенню земель до зон особливого режиму використання земель, має передувати:
- розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, в т.ч. і зон особливого режиму використання земель;
-прийняття рішення,зазначеного вч.1ст.20Земельного кодексуУкраїни,органу провстановлення межприкордонної смуги.
Слід зауважити, що розпорядженням Чернігівської обласної адміністрації від 22 травня 2018 р. № 283 "Про визначення ширини прикордонної смуги у Чернігівській області" не визначено межі прикордонної смуги у Чернігівській області, ним змінено саме ширину прикордонної смуги у Чернігівській області.
В матеріалах кримінального провадження відсутні докази щодо наявності рішення уповноваженого органу, яким були встановлені межі прикордонної смуги та не має копії проекту землеустрою щодо встановлення меж прикордонної смуги на тій ділянці місцевості, в яку входить і земельна ділянка, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 ..
При цьому, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про відсутність самої прикордонної смуги, оскільки її розміри встановлені законом (від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень).
Крім того, для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 197-1 КК України, в частині самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель особливого режиму використання земель, слід з`ясувати не лише: чи встановлена прикордонна смуга та розміри прикордонної смуги, але і з`ясувати: в чому ж полягає особливість режиму використання земель прикордонної смуги.
До 31 грудня 2019 р. Законом України "Про державний кордон України" не буловизначено вчому жполягає особливістьрежиму використанняземель прикордонноїсмуги, тобто була відсутня законодавча база, яка встановлювала особливість режиму використання земель прикордонної смуги, тільки з 1 січня 2020 р. діють норми, які встановлюють порядок надання земельних ділянок у користування органам Державної прикордонної служби України для облаштування прикордонної смуги, утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону.
При цьому, як на момент вчинення кримінального правопорушення, так і на даний час відсутні законодавчі приписи, які регламентують обмеження щодо користування землями в прикордонній смузі у вигляді заборон її користуванням (для прикладу - щодо прибережної смуги, то такі обмеження та заборони, встановлені в ст. 90 Водного кодексу України).
Також слід наголосити, що в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 для індивідуального садівництва площею 0,1200 га (кадастровий номер 7424482500:07:001:0422), яка межує з земельною ділянкою, самовільне зайняття якої сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_15 , в Розділі "Перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути" відсутні обмеження в позиції прикордонна смуга (код 04.01).
Крім того, до матеріалів кримінального провадження не додано Витяг з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель щодо даної земельної ділянки або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру на підтвердження такого обмеження у використанні земель щодо даної земельної ділянки, як прикордонна смуга.
Виходячи з цього, безпідставним є твердження, які викладені в листі начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_26 від 16.10.2019 р. № 10-25.0.446-645/90-19 та довідці начальника відділу у Ріпкинському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.06.2019 № 10-25-0.211-886/118-19, які сторона обвинувачення вважає одними з ключових доказів на підтвердження віднесення даної земельної ділянки до земель в зонах особливого режиму використання земель.
За вказаних обставин, не можна стверджувати, що земельна ділянка, самовільне зайняття якої сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_15 входить саме в зону від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, тобто в прикордонну смугу, в межах якої діє особливий режим використання земель.
Інші докази, які були надані стороною обвинувачення не підтверджують наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, в частині самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель в зонах особливого режиму використання земель.
Окремо слід звернути увагу на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо благоустрою населених пунктів» від 17.05.2012 року, малі архітектурні форми вважаються лише елементами декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою, тому посилання органу обвинувачення на розміщення на цій земельній ділянці малих архітектурних форм, жодним чином не утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 197-1 КК України, а малі архітектурні форми виступають лише знаряддям самовільного зайняття земельної ділянки.
Висновок суду.
Відповідно до ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 грудня 1988 року у справі «Барбера,Мессеге іХабардо протиІспанії» (Barbera,MessegueandJabardov.Spain) вказав, що пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вимагає аби судді, виконуючи свої завдання, не ставились до них із переконанням, що підсудний учинив інкримінований йому злочин. Тягар доказування лежить на обвинуваченні, а кожний сумнів має тлумачитись на користь підсудного.
Дослідивши у цьому кримінальному провадженні, докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявність кваліфікуючих ознак, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме:
1)"самовільногозайняття ОСОБА_20 земельної ділянки,вчиненого щодоземель вохоронних зонах", виходячи:
- по-перше, з того, що належних і допустимих доказів на підтвердження віднесення до охоронних зон, в розумінні ст. 112 Земельного кодексу України, земельної ділянки, самовільне зайняття якої сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_15 , сторона обвинувачення не надала;
-по-друге,з того,що ч.2ст.197-1КК Українине встановлюєкримінальну відповідальністьза самовільнезайняття земельноїділянки,вчиненому щодоземель прибережнихзахисних смуг,які,як вказувалосьвище,в розумінніст.112Земельного кодексуУкраїни,та увідповідності дододатків 2,6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 р. віднесено не до охоронних зон, а до водоохоронних обмежень, які є окремими обмеженнями щодо використання земельних ділянок та є окремими територіальними зонами (групами об`єктів Державного земельного кадастру), при цьому, самостійне тлумачення стороною обвинувачення цих понять задля встановлення винуватості особи несправедливо обмежує її права і свободи;
2) "самовільного зайняття ОСОБА_20 земельної ділянки, вчиненого щодо земель в зонах санітарної охорони", виходячи:
- по-перше, з того, що до матеріалів кримінального провадження не додано належних та допустимих доказів на підтвердження віднесення даної земельної ділянки, самовільне зайняття якої інкримінують ОСОБА_15 , до зон санітарної охорони, а саме копій проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж зони санітарної охорони, розробленого у відповідності до ст. 113 Земельного кодексу України, ст.93Водного кодексуУкраїни,ст.34Закону України«Про питнуводу,питне водопостачаннята водовідведення», ст.47Закону України"Проземлеустрій",постанови КабінетуМіністрів України від 18.12.1998 року №2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів», та рішення відповідного органу про затвердження вказаного проекту землеустрою, яке є рішенням про встановлення меж зон санітарної охорони;
- по-друге, з того, що постанова Ради Міністрів УРСР від 8 січня 1991 р. N 2 "Про зони санітарної охорони відкритих джерел централізованого водопостачання населення м. Києва" не підтверджує віднесення даної земельної ділянки, самовільне зайняття якої інкримінують ОСОБА_15 , до земель в зонах санітарної охорони, оскільки вона суперечить ст. 113 Земельного кодексу України, ст.93Водного кодексуУкраїни,ст.34Закону України«Про питнуводу,питне водопостачаннята водовідведення», ст.47Закону України"Проземлеустрій",постанові КабінетуМіністрів України від 18.12.1998 року №2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів», якими встановлено інший порядок визначення та встановлення меж зони санітарної охорони (в процесі розробки та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж зон санітарної охорони);
3) "самовільного зайняття ОСОБА_20 земельної ділянки, вчиненого щодо земель в зонах особливого режиму використання земель", виходячи з:
- того, що прикордонна смуга, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, була встановлена законом та пов`язувалась з фактичним розташуванням від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, виходячи з того, що: по-перше, розпорядження Чернігівської обласної адміністрації № 283 "Про визначення ширини прикордонної смуги у Чернігівській області" не застосовується до спірних правовідносин, так як воно видано 22 травня 2018 р., по-друге, вказана земельна ділянка безпосередньо не розміщена вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, по-третє, до матеріалів кримінального провадження не додано доказів щодо наявності рішення уповноваженого органу, якими були встановлені конкретні межі прикордонної смуги в даній місцевості та проекту землеустрою щодо встановлення меж прикордонної смуги в даній місцевості;
- того, що в матеріалах кримінального провадження відсутні, по-перше, будь-які докази проходження лінії державного кордону між Україною і Республікою Білорусь, за результатами делімітації кордону, а по-друге, будь-які докази на підтвердження розміщення на даній ділянці місцевості інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, земельні ділянки для розміщення яких надавались в постійне користування органам Держприкордонслужби для відповідних цілей, що не доводить розташування земельної ділянки, самовільне зайняття, якої інкримінують ОСОБА_15 в зоні від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, тобто в прикордонній смузі, в межах якої діє особливий режим використання земель;
- правового регулювання спірних правовідносин, зокрема те, що на час вчинення злочину, на законодавчому рівні, не було визначено в чому ж полягає особливість режиму використання земель прикордонної смуги, а певні законодавчі зміни набули чинності з 1 січня 2020 р., тобто після самовільного зайняття ОСОБА_20 земельної ділянки, та були відсутні законодавчі приписи, які регламентують обмеження щодо користування землями в прикордонній смузі у вигляді заборон її користуванням, відсутні вони і на даний час;
- того, що Державна прикордонна служба України не пред`являла жодних претензій до ОСОБА_6 з приводу самовільного зайняття земельної ділянки в прикордонній смузі, в межах якої діє особливий режим використання земель та не залучалась до оглядів вказаної земельної ділянки, які проводились в межах досудового розслідування даного кримінального провадження, а паркан, яким ОСОБА_9 огородив свої земельні ділянки, не перешкоджає доступу військовослужбовців Державної прикордонної служби України до охоронюваної прикордонної смуги, що свідчить, що діяння, яке інкримінують ОСОБА_15 ніяк не позначилося на охороні державного кордону та воно не вступило у суперечність із режимом цієї зони.
Положеннями ч. 3 ст. 337 КПК передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Разом з тим, ці положення не вказують на те, що у разі непідтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення.
Вказаного правового висновку дійшов Касаційний кримінальний суд в постанові від 13 січня 2021 р. (справа № 243/1573/17 ).
Крім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України є завдання, самовільним зайняттям земельної ділянки, значної шкоди її законному володільцю або власнику, а визначення розміру шкоди, в межах кримінального провадження, виходячи з Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963, не проводилось.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення "поза розумних сумнівом" не доведено, що ОСОБА_9 самовільно зайняв земельну ділянку в охоронній зоні, самовільно зайняв земельну ділянку в зоні санітарної охорони, самовільно зайняв земельну ділянку в зоні особливого режиму використання земель, тому ОСОБА_6 слід визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 197-1 КК України та виправдати за ч. 2 ст. 197-1 КК України за недоведеністю, що в його діянні є склад даного кримінального правопорушення, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
ІНШІ РІШЕННЯ, ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався, підстави для його обрання відсутні.
По кримінальному провадженню цивільний позов не заявлявся, в ньому відсутні процесуальні витрати.
Долю речових доказів вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374-376 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 197-1 КК України та виправдати за 2 ст. 197-1 КК України за недоведеністю, що в його діянні є склад даного кримінального правопорушення, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
По кримінальному провадженню цивільний позов не заявлявся, в ньому відсутні процесуальні витрати.
Залишити при матеріалах кримінального провадження такі речові докази, як DVD-диски з записами проведення:
- огляду місця події від 18.05.2018 р.;
- огляду місця події від 04.04.2019 р.;
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційногосуду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом 30-ти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_51
Суд | Ріпкинський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2023 |
Номер документу | 96267364 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Слинько Сергій Станіславович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Слинько Сергій Станіславович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Слинько Сергій Станіславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні