Постанова

від 02.07.2009 по справі 16/32

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 02.07.2009 р.                                                                                                     № 16/32

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І.  при секретарі судового засідання Шейко Т.І. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янські нафтопродукти»

до  

1.          Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України;

2.          Головного управління Державного казначейства України у м.Києві

про

визнання протиправним та нечинним рішення та стягнення надмірно сплачених платежів

На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні   02.07.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України про встановлення митної вартості дизельного палива EN590 50  ppm у кількості  962 350 кг у розмірі 4 012 606,86 грн., що поставлялося за Доповненням № 50 від 14.10.2008 до Контракту № 28/03/05-SNP від 28.03.2005, та просив стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Слов’янські нафтопродукти»(04053, м. Київ, пров. Бехтерєвський, 4-б, р/р 26003962481600 у філії ПУМБ м. Київ, МФО 322755, код ЄДРПОУ 31355703), надміру сплачені податки і збори за імпортований товар у розмірі 95 538,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем при декларуванні товару застосований ним метод визначення митної вартості товару та задекларована ціна товару у розмірі 4 012 606,86 грн., тобто за контрактною ціною –840,00 USD/МТ., повністю відповідає вимогам Митного кодексу України, а у результаті неправомірного та необґрунтованого коригування митної вартості відповідачем, позивачу були безпідставно нараховані та сплачені ним зайві податкові зобов’язання.

Під час судового розгляду позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій зазначив, що внаслідок тиску з боку посадових осіб митниці, позивачем помилково був обраний метод 2 визначення митної вартості товарів, а були всі підстави застосування першого методу. Крім того, вказує, що відповідач замість того, щоб виконувати Наказ Державної митної служби України від 31.01.2007 № 74 та врахувати особливості визначення митної вартості нафтопродуктів, порівнює договірну вартість товару імпортованого позивачем із аналогічними товарами, тобто застосовує третій метод –за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Просить визнати протиправними дії посадових осіб Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України, зобов’язати Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України прийняти рішення про визначення митної вартості товарів, оформлених 21.11.2008 р. за вантажною митною декларацією № 124000001/8/010289, з використанням методу 1 (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) на рівні 4 012 606,86 (чотири мільйони  дванадцять тисяч шістсот шість гривень 86 коп.). та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Слов’янські нафтопродукти»(04053, м. Київ, пров. Бехтерєвський, 4-б, р/р 26003962481600 у філії ПУМБ м. Київ, МФО 322755, код ЄДРПОУ 31355703), надміру сплачений податок на додану вартість за імпортований товар у розмірі 95 538,26 грн.

Відповідач - 1 позов не визнав і зазначив, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці. Посадова особа митного органу, яка проводить перевірку заповнення декларації митної вартості, не має права з власної ініціативи або за дорученням чи на прохання декларанта вписувати будь-які дані до граф декларації, що повинні заповнюватися декларантом, вносити до них зміни, доповнення чи виправлення. Звертає увагу на те, що у графі 6 поданої декларантом 18.10.08 р. митній декларації «Номер і дата прийняття рішення митним органом»відсутнє рішення митного органу. А у графі 7 декларантом зазначено, що митна вартість товарів визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. У графі 26 даної декларації декларант зазначив митну вартість товару у гривнях –4 490 298, 15. У порядку ст. 82 МКУ, після отримання результатів дослідження товару та винесення рішення про визначення коду товару, 21.11.08 р. декларантом подано вантажну митну декларацію, в якій у графі 42 «Ціна товару»заявлено 4 012 606,86 грн., у графі 45 «Коригування»заявлено ціну 4 490 298,15. У графі 6 відсутнє рішення митного органу, у графі 7 зазначено, що  митна вартість товарів визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. У графі 26 декларантом зазначена митна вартість товарів у гривнях –4 490 298,15.  Вважає твердження позивача щодо тиску з боку посадових осіб митниці при обранні позивачем методу визначення митної вартості товарів безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Митна вартість товару була самостійно визначена декларантом та заявлена у гривнях –4 490 798,15 (на рівні 940 дол. США/т). Також зазначає, що вимога позивача щодо зобов’язання ЕРМ прийняти рішення про визначення митної вартості товарів оформлених 21.11.08 з використанням методу 1 порушує норми, встановлені Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою КМУ від 09.04.08 № 339. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач –2 позов не визнав також. В своїх запереченнях повністю підтримав позицію відповідача –1 і просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва –встановив:

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості –спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Пунктом 2 даного Порядку встановлено, що визначення митної вартості товарів –сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу та іншого діючого законодавства.

Відповідно до п.п. 3.6 Порядку митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.

Згідно з п.10 Порядку відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об’єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог МКУ.

Статтею 86 МКУ встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Так, 18.10.08 до Енергетичної регіональної митниці декларантом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов’янські нафтопродукти», було подано митну декларацію, якій присвоєно реєстраційний номер –124000001/8/009648, на товар «дизельне паливо EN590»виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» у кількості 962,350 тон, відповідно до контракту від 28.03.08 № 28/03/05-SNP, укладеним між «UNI-TRADE LTD»(Великобританія) та ТОВ «Слов’янські нафтопродукти»(Україна).

Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307 встановлено, що вантажна митна декларація заповнюється декларантом.

Так, декларантом ТОВ «Слов’янські нафтопродукти» у графі 42 «Ціна товару»ВМД № 124000001/8/009648 зазначено 4 012 606,86 грн., у графі 45 «Коригування»- вказано 4490298,15.

Декларантом разом подана декларація митної вартості товару «дизельне паливо EN590».

Статтею 265 МКУ встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктом 7 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМУ від 09.04.08 № 339 встановлено, що у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.

У графі 6 декларації митної вартості «Номер і дата прийняття рішення митним органом» відсутнє рішення митного органу. У графі 7 декларації митної вартості декларантом зазначено, що митна вартість товарів визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. У графі 26 декларантом зазначена митна вартість товару у гривнях –4 490 298,15.

У порядку ст. 82 МКУ, після отримання результатів дослідження зразків товару та винесення рішення про визначення коду товару, 21.11.08 ТОВ «Слов’янські нафтопродукти»було подано до митниці вантажну митну декларацію, якій присвоєно номер 124000001/8/010289 на товар «дизельне паливо EN590»виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ»у кількості 962,350 тон.

У графі 42 «Ціна товару»ВМД 124000001/8/010289 зазначено 4 012 606,86 грн., у графі 45 «Коригування»заявлено ціну 4 490 298,15. Разом з ВМД товариством подана декларація митної вартості товару «дизельне паливо EN590».

Знову ж у графі 6 декларації митної вартості «Номер і дата прийняття рішення митним органом»відсутнє рішення митного органу. У графі 7 декларації митної вартості декларант зазначав, що митна вартість товарів визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. У графі 26 декларантом зазначена митна вартість товару у гривнях –4 490 298,15.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався 17.11.2008 р. листами № 010/11-08 та № 011/11-08 до ЕРМ щодо визначення митної вартості товару, на що листом від 25.11.08 р. № 22/2-11809 йому було надана відповідь, «що митна вартість дизельного палива EN590 виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ», що оформлено за ВМД від18.10.08 р. №124000001/8/09648 та від 20.10.08 № 124000001/8/009692, була визначена самостійно, про що свідчить відсутність у графі 44 ВМД Довідки про визначення митної вартості товару митним органом». При цьому було зазначено, що «декларантом під час митного оформлення дизельного палива за зазначеними митними деклараціями не було надано ані експертного заключення Держзовнішінформу щодо рівня цін, що склався на світовому ринку, ані інформації про котирування нафти та нафтопродуктів, що публікуються у виданні Pllats, про що свідчить заповнення графи 44 ВМД та пакет документів, що знаходиться в архіві регіональної митниці».

Таким чином, митна вартість товару була визначена декларантом ТОВ «Слов’янські нафтопродукти» самостійно та заявлена у гривнях –4 490 798,15 (на рівні 940 дол. США/т).

Твердження позивача щодо застосування до нього тиску з боку посадових осіб митниці при обранні методу визначення митної вартості товару, не знайшло свого підтвердження наявними у справі доказами. Крім того, представник позивача у судовому засіданні сам піддав сумніву таке твердження, посилаючись на те, що він (представник  в судовому засіданні за довіреністю) не був особисто присутнім при заповненні митних декларацій.

В судовому засіданні представником відповідача було зазначено, що з метою здійснення поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості із застосуванням положень ст. 265 МКУ, митним органом використовується інформація бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та біржова інформація про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини. Положеннями п.10.2 наказу Держмитслужби України від 31.10.07 р. № 74 «Про затвердження Методичних рекомендацій із застосуванням окремих положень Митного кодексу України, митний орган ураховує особливості визначення митної вартості, а саме: порівнює ціну угоди товару із середнім значенням середніх котирувань, які публікуються світовим агентством  Pllats, за попередні 10 днів, що передують даті подання вантажної митної декларації до митного оформлення, проводячи при цьому коригування в залежності від регіону, з якого експортується товар, та умов поставки. Таким чином, інформація про біржові котирування, застосовується при митному оформленні з метою оцінки ризиків правильності визначення митної вартості відповідних товарів. При визначенні митної вартості митним органом у випадках, передбачених ст.ст. 264 та 265 Митного кодексу України, положення п.10.2 використовуються у разі відсутності інформації для визначення митної вартості товарів за 2-6 методом її визначення.

Оскільки позивачем митна вартість товару була задекларована з дотриманням вимог нормативно-правових актів з питань митної справи і заявлений рівень митної вартості відповідав поточному рівню цін на аналогічні товари, митницею було здійснено митне оформлення вантажу ТОВ «Слов’янські нафтопродукти».

Позивач в обґрунтування своїх вимог, у судовому засіданні, посилався на інформацію Держзовнішінформу, викладену в листі № 7/1077-1 від 20.10.08, де зазначено, що рівень цін на дизельне паливо EN590 50ppm, що постачається на умовах поставки DAF кордон Білорусія/Україна п/п Словечно (Інкотермс 2000) в рамках  Доповнення № 50 від 14.10.08 р. до Контракту № 28/03/05-SNP від 28.03.05 р. у розмірі 840,00 USD/МТ є прийнятним.

Проте, дана інформація не може слугувати належним доказом, оскільки декларантом самостійно була заявлена митна вартість товару ще 18.10.2008р., лист же  Держзовнішінформу датований 20.10.08. Тобто, на час здійснення митного оформлення, 18.10.08 р., така інформація у позивача була відсутня і не надана митному органу для визначення ціни товару в рамках 840,00 USD/МТ.

Не може слугувати доказом ця інформація і при визначенні вартості товару у декларації 21.11.08., оскільки термін  її дії, як зазначено в листі від 20.10.08р., - до 31.10.08 р. і знову ж таки, декларантом митна вартість товару 21.11.08 р. заявлялась самостійно.

Щодо вимоги позивача зобов’язати ЕРМ прийняти рішення про визначення митної вартості товарів, оформлених 21.11.08 за ВМД № 124000001/8/010289 з використанням методу 1 (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) на рівні 4 012 606,86 грн., суд погоджується з відповідачем, що така вимога позивача порушує норми, встановлені Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08. № 339.

          Пунктом 3 даного Порядку визначені випадки, які дають підстави для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України у відповідності до п.5 ч.1 ст. 41, ст.ст. 60, 69 МКУ.

          З огляду на ці випадки, у митного органу відсутні підстави для проведення вищезазначеного контролю і, відповідно, підстави для здійснення перерахунку визначеної декларантом митної вартості дизельного палива, оформленого за ВМД № 124000001/8/010289 від 21.11.08.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у відповідності з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є необґрунтований та такий, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

                                                  ПОСТАНОВИВ:

У позові  відмовити.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не  була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

         Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                              Кишинський М.І.

               Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –07.07.2009р.