Постанова

від 15.05.2009 по справі 13/536

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12:30

 15.05.2009 р.                                                                                 № 13/536

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія»

до   Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про   визнання недійсним акту

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4  ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

З урахуванням неодноразових уточнень позовних вимог Позивач просить суд: визнати недійсним Акт №413/15-224 від 08.07.2008 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість код 556665938, індивідуальний податковий номер 000556665938, Свідоцтво платника ПДВ №100045780 від 11.06.2007 року, видане 11.06.2007 року на бланку ф.№2-ПДВ, серія НБ №061926 Договору про спільну діяльність №179/0/13-07 від 10 травня 2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія»та Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградобленерго»; визнати чинним Свідоцтво платника ПДВ №100045780 від 11.06.2007 року з індивідуальним податковим номером 000556665938 на бланку ф.№2-ПДВ серії НБ №061926 Договору про спільну діяльність №179/0/13-07 від 10 травня 2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія»та Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградобленерго».

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на офіційному сайті Державної податкової адміністрації України в мережі Інтернет, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва розміщено повідомлення про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість та анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість Договору про спільну діяльність №179/0/13-07 від 10 травня 2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія»та Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградобленерго». В інформаційному повідомленні причиною анулювання свідоцтва податку на додану вартість визначено ненадання особою, зареєстрованою як платник податку декларації з цього податку протягом року.

Крім цього, позивач вказує, що Відповідачем порушено визначений законодавством України порядок анулювання Свідоцтва платника ПДВ, оскільки ДПІ у Оболонському районі м. Києва не направила на адресу позивача (м. Київ, проспект Московський, буд. 6) Акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а про факт анулювання позивачу стало відомо лише з публікації цієї інформації в мережі Інтернет.

Також, в своїй позовній заяві позивач зазначив, що починаючи зі звітного періоду, в якому було проведено реєстрацію його як платника ПДВ ним регулярно та вчасно, у відповідності до чинного законодавства, подавались декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому останній зазначає, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва правомірно анулювала реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, посилаючись на п.п. «ґ»п.9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на  додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, оскільки позивач протягом дванадцяти послідовних місяців надавав податковому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія» та Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградобленерго»10 травня 2007 року укладено Договір про спільну діяльність №179/0/13-07 (далі –Договір).

Згідно умов Договору, його сторони зобов’язалися шляхом об’єднання майна та зусиль спільно діяти для досягнення наступних спільних цілей: забудова земельної ділянки загальною площею біля 0,15 га в м. Кіровограді по вул. Карла Маркса, 78; будівництво адміністративного комплексу з розрахунковим центром енергозбуту ВАТ «Кіровоградобленерго», який планується розмістити в м. Кіровоград по вул. Карла Маркса, 78.

Зазначений Договір був зареєстрований Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва, на підставі чого відповідачем видано довідку від 22.05.2007 року №1236/29-106 про взяття на облік як платника податків. Крім цього, Договір про спільну діяльність №179/0/13-07 від 10.05.2007 року відповідачем було зареєстровано як платник податку на додану вартість та видано Свідоцтво платника ПДВ за №100045780 від 11 червня 2007 року (далі –Свідоцтво).

Згідно із умовами Договору (підпункт 2.6) обов’язок ведення податкового (бухгалтерського) обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності покладено на Сторону-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія»).

Позивачем, починаючи зі звітного періоду, в якому було видано Свідоцтво платника ПДВ по червень 2008 року (декларація за червень 2008 року подана 08.07.2008 року) подавались податкові декларації на додану вартість до ДПІ у Оболонському районі міста Києва. Факт своєчасного подання позивачем звітності по податку на додану вартість представниками відповідача у судовому засіданні не заперечувався.

8 липня 2008 року ДПІ у Оболонському районі міста Києва прийнято оформлене актом № 413/15-224 рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Договору про спільну діяльність №179/0/13-07 від 10.05.2007 року, код 556665938, індивідуальний податковий номер 556665938, Свідоцтво платника ПДВ №100045780 видане 11.06.2007 року.

В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість податковий орган зазначає, що правовою підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є п.п. «ґ»п.9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на  додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями): особа, зареєстрована як платник податку, подає декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Крім цього, в оскаржуваному акті ДПІ у Оболонському районі м. Києва зазначає, що платник податку подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.06.2007 року, не вказуючи при цьому останній період, який податковий орган враховує при визначенні останніх дванадцяти поточних календарних місяців.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про  часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»надалі (Закону про ПДВ) визначено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пп. "а" п. 2.1 ст. 2 Закону про ПДВ платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно абзацу третього пункту 9.4 статті 9 вказаного вище Закону, якщо особа укладає одну, чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "ґ" п. 9.8 Закону дванадцять місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником податку на додану вартість, якщо особа зареєстрована платником податку на додану вартість з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні дванадцять послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання органом державної податкової служби документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

З матеріалів справи також вбачається, що декларацію за червень 2008 року до ДПІ у Оболонському районі м. Києва позивачем подано 08.07.2008 року (реєстраційний номер 94613 від  08.07.2008 року), при цьому в оскаржуваному Акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в підтвердження того, що позивач подає податковому органу декларації по ПДВ, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, податкова інспекція посилається на довідку без номера про результати документальної невиїзної перевірки від 04 липня 2008 року, тобто ще до подання Товариством податкової декларації по ПДВ за червень 2008 року.

Підстава анулювання свідоцтва платника ПДВ, визначена в Акті про анулювання реєстрації платника ПДВ не відповідає інформації, розміщеній на офіційному сайті Державної податкової адміністрації України в мережі Інтернет, оскільки в інформаційному повідомленні причиною анулювання свідоцтва податку на додану вартість визначено ненадання особою, зареєстрованою як платник податку декларації з цього податку протягом року.

Враховується також і те, що свідоцтво платника ПДВ Позивачу було видане 11.06.07 р., отже податкову звітність платник податку не міг подавати з 01.06.07 р. Крім того,  нормами п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. №79 передбачено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "ґ" (пп.«ґ»п.9.8 Закону про ПДВ) цього пункту дванадцять місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником податку на додану вартість, якщо особа зареєстрована платником податку на додану вартість з дня іншого, ніж перший день календарного місяця.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що, вказуючи пп.«ґ»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв з порушенням порядку анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбаченого законодавством України.

Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що у податкового органу не було підстав 08.07.2008 року складати Акт про анулювання Свідоцтва платника податку на додану вартість, виданого позивачеві та передбачені пп.«ґ»п.9.8 ст. 9 Закону про ПДВ наслідки не могли бути застосовано до позивача. На переконання суду оскаржуване рішення прийнято передчасно, до спливу дванадцяти послідовних податкових місяців, передбачених діючими нормами законодавства.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція  судів  поширюється  на  всі  правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням  права особи  на участь  у  процесі  прийняття  рішення;  своєчасно,  тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання нечинним оформлене актом №413/15-224 від 08.07.2008 року рішення Відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість код 556665938, індивідуальний податковий номер 000556665938, Свідоцтво платника ПДВ №100045780 від 11.06.2007 року, видане 11.06.2007 року на бланку ф.№2-ПДВ, серія НБ №061926  Договору про спільну діяльність №179/0/13-07 від 10 травня 2007 року, укладеного між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія»та Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградобленерго».

В частині позовних вимог щодо визнання чинним Свідоцтво платника ПДВ №100045780 від 11.06.2007 року з індивідуальним податковим номером 000556665938 на бланку ф.№2-ПДВ серії НБ №061926 Договору про спільну діяльність №179/0/13-07 від 10 травня 2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія»та Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградобленерго»суд відмовляє, оскільки визнаючи нечинним оформлене актом №413/15-224 від 08.07.2008 року рішення Відповідача щодо анулювання свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, відпадає потреба додаткового визнання чинності зазначених вище документів.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати нечинним оформлене актом №413/15-224 від 08.07.2008 року рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість код 556665938, індивідуальний податковий номер 000556665938, Свідоцтво платника ПДВ №100045780 від 11.06.2007 року, видане 11.06.2007 року на бланку ф.№2-ПДВ, серія НБ №061926  Договору про спільну діяльність №179/0/13-07 від 10 травня 2007 року, укладеного між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія»та Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградобленерго».

  3.В решті частини позову відмовити.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 03.06.2009 р.