Постанова

від 01.07.2009 по справі 13/40

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11:45

 01.07.2009 р.                                                                                 № 13/40

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Лімба»

про   стягнення 16099,70 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4  ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачем самостійно не погашено заборгованість у сумі 16099,70 грн. яка виникла через несплату останнім внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування. Зазначає, що 03.12.2008 року Відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу по страхових внесках в розмірі 16099,70 грн. Останній вимогу в адміністративному чи судовому порядку не оскаржив, однак коштів не сплатив. У зв’язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 16099,70 грн.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, повноважного представника у засідання суду не направив. Отримання відправлених на його юридичну адресу повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечив, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований як платник вказаного збору в Управлінні Пенсійного фонду України Голосіївського району м. Києва.

04.12.2008р. Позивачем було проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. В ході перевірки було виявлено, що станом на 03.12.2008р. відповідач має заборгованість перед позивачем зі сплати страхових внесків у сумі 16099,70 грн. за період з 28.08.2003р. по 03.12.2008р., що зафіксовано в акті № 2326 від 04.12.2008р.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України», основними завданнями Пенсійного фонду України, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах є: забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку.

Відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року (надалі - Закон) страхувальниками є роботодавці: фізичні особи —суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб —суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру,—для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Приписом п.6 ст. 20 Закону, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, —календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ст. 106 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Позивачем 03.12.2008 року відповідачу була нідіслана вимога про сплату боргу у сумі 16099,70 грн.

У матеріалах справи відсутні відомості про оскарження даної вимоги Відповідачем, а тому сума недоїмки є узгодженою.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 16099,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лімба»(м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код ЄДРПОУ 32587872) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 22869454, р/р 256093122601 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській обл., МФО 322669) 16 099,70 грн. (шістнадцять тисяч дев'яносто дев'ять гривень 70 коп.) заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 07.07.09 р.