Постанова

від 06.04.2021 по справі 910/9860/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2021 р. Справа№ 910/9860/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 06.04.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Спілки дизайнерів України

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 (суддя Баранов Д. О., повний текст рішення складено 30.06.2020)

за позовом Спілки дизайнерів України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Трейд"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Київська міська рада

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Київський територіальний міський осередок Спілки дизайнерів України

про визнання нерухомого майна самочинним будівництвом та зобов`язання знести самочинно збудоване нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Спілка дизайнерів України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд , третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Київська міська рада, в якому просить суд :

- визнати нерухоме майно самочинним будівництвом, а саме: нежитлова будівля літ. Б - виробничий цех, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа 614, 1 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1.; нежитлова будівля літ. В - гараж, (загальна площа 43,8 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1; нежитлова будівля літ. Г - АЗС (загальна площа 34,1 м. кв.), адреса: АДРЕСА_1.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд знести самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля літ. Б - виробничий цех, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа 614, 1 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1.; нежитлова будівля літ. В - гараж, (загальна площа 43,8 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1; нежитлова будівля літ. Г - АЗС (загальна площа 34,1 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- відповідач здійснює будівельні роботи самочинно, в супереч законодавства та нормативно-правових актів у сфері регулювання містобудівної діяльності, державних будівельних норм та правил, в притул до нерухомого майна позивача, чим порушує права останнього, оскільки будівельні роботи безпосередньо впливають на технічний стан будинку дизайнерів України, та можуть привести до його руйнації.

- відповідачем зареєстровано право власності на самочинно побудоване нерухоме майно, а саме, нежитлова будівля літ. Б - виробничий цех, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа 614,1 м.кв.), нежитлова будівля літ. В - гараж, (загальна площа 43,8 м.кв.), нежитлова будівля літ. Г - АЗС (загальна площа 34,1 м.кв.), які знаходяться адреса: АДРЕСА_1. При тому, позивач наголошує на тому, що означені вище об`єкти нерухомого майна не прийнято в експлуатацію та в реальності мають вигляд об`єктів будівництва на яких здійснюються час від часу будівельні роботи.

- відповідач не отримував відповідних документів дозвільного характеру на виконання будівельних робіт та щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_1.;

- позивач наголошує, що, а ні Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а ні Державна архітектурно-будівельна інспекція України не видавала документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт та не приймала закінчений будівництвом об`єкт в експлуатацію за адресою: вул. Петропавлівська, 34 А у місті Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 у задоволенні позову Спілки дизайнерів України до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд , третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Київська міська рада, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Київський територіальний міський осередок Спілки дизайнерів України про визнання нерухомого майна самочинним будівництвом та зобов`язання знести самочинно збудоване нерухоме майно - відмовлено.

Суд дійшов висновку, що оскільки позивач в позові посилається на наявність у нього права користування нерухомим майном на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 № 1058, що не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, то Спілкою дизайнерів України не доведено наявності права на звернення до суду саме із вимогами про визнання нерухоме майна самочинним будівництвом та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд знести самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля літ. Б - виробничий цех, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа 614, 1 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1.; нежитлова будівля літ. В - гараж, (загальна площа 43,8 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1; нежитлова будівля літ. Г - АЗС (загальна площа 34,1 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1. У зв`язку з вказаним, вимоги позивача визнані судом безпідставними, а отже, такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Спілка дизайнерів України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Крім того скаржник зазначає наступне:

- позивач наголошує, що він належним чином довів, що він є належним користувачем будівлі по АДРЕСА_1, а відтак його права порушуються відповідачем;

- апелянт зазначає, що нерухоме майно передано позивачу у 1988, в межах чого посилається на рішення Апеляційного суду міста Києва від 12.04.2012 у справі №22-4498/2011.

Також у апеляційній скарзі викладено клопотання про долучення нових доказів по справі, а саме: Копії Рішення З`їзду повноважних працівників Спілки Дизайнерів України від 14.02.1992 року, Копії Статуту Спілки дизайнерів України прийнятого на з`їзду повноважних представників Спілки дизайнерів України від 14.02.1992 року, Копії Технічного паспорту від 1989 року, Копії Інвентаризаційної справи № від 1989 року, Копія Технічного паспорту від 2004 року, Копії Листа Департаменту комунальної власності міста Києва №062/06/08-4921 від 30.05.2018.

20.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., суддів: Яковлєв М. Л., Пашкіна С. А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу Спілки дизайнерів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 03.09.2020 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі №910/9860/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спілки дизайнерів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2020 року.

Запропоновано учасникам апеляційного провадження надати свої письмові пояснення щодо заявленого скаржником клопотання про долучення доказів.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання.

18.09.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач наголошує, що позивачем документів про право власності на будівлю, землю чи інше не надано, як і не надано жодного документального підтвердження порушення його права. Також відповідач наголошує, що знесення самочинного будівництва можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Крім того, відповідач звертає увагу, що позивач неодноразово звертався з різними позовами до суду, однак не навів права власності на спірне майно.

21.09.2020 через відділ канцелярії Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3488/20 від 29.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С. А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 апеляційну скаргу Спілки дизайнерів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 прийняти до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 24.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Спілки дизайнерів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 на 19.01.2021.

18.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від голови Спілки дизайнерів України Борисова Ю.Б. та Київського територіального міського осередку Спілки дизайнерів України надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 клопотання голови Спілки дизайнерів України Борисова Ю.Б. та клопотання Київського територіального міського осередку Спілки дизайнерів України про відкладення розгляду справи - задоволено та відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Спілки дизайнерів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 на 10.02.2021.

09.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Київського територіального міського осередку Спілки дизайнерів України надійшли пояснення, у яких третя особа - 3 підтримала доводи апеляційної скарги.

10.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові пояснення, у яких він наполягає, що належним чином довів, що він є належним користувачем будівлі по АДРЕСА_1, а відтак його права порушуються відповідачем.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Спілки дизайнерів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 на 23.02.2021.

18.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо долучення його до справи, у яких останній просить залучити його до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

18.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на додаткові пояснення позивача, у яких ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

22.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли заперечення на клопотання ОСОБА_1 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача, у яких позивач просить суд відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

22.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання з доказами надсилання та отримання додаткових пояснень позивача від 10.02.2021 іншим учасникам справи.

22.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Київського територіального міського осередку Спілки дизайнерів України надійшли пояснення, у яких третя особа - 3 просить суд відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Спілки дизайнерів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 на 16.03.2021.

15.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Київського територіального міського осередку Спілки дизайнерів України надійшли пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, крім іншого, клопотання ОСОБА_1 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача задоволено, відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Спілки дизайнерів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 на 06.04.2021.

05.04.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Київського територіального міського осередку Спілки дизайнерів України надійшли пояснення.

В судове засідання 06.04.2021 з`явились представники позивача, представники відповідача, представник третьої особи-2 та третьої особи-4. Представник третьої особи-1 та представник третьої особи-2 не з`явились, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином. Присутні представники надали пояснення, підтримали свою позицію, з урахуванням поданих до суду пояснень під час апеляційного провадження.

Щодо клопотання про долучення нових доказів по справі, викладеного в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, до апеляційної скарги позивач додає: копії Рішення З`їзду повноважних працівників Спілки Дизайнерів України від 14.02.1992 року, копії Статуту Спілки дизайнерів України прийнятого на з`їзду повноважних представників Спілки дизайнерів України від 14.02.1992 року, Копії Технічного паспорту від 1989 року, копії Інвентаризаційної справи № від 1989 року, Копія Технічного паспорту від 2004 року, копії Листа Департаменту комунальної власності міста Києва №062/06/08-4921 від 30.05.2018 та просить їх залучити, дослідити та оцінити.

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Положеннями частин 1,2 статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частиною третьою статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.

У той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

У п. 6 апеляційної скарги скаржник просить долучити нові докази, вказуючи, що такі документи не були подані до суду першої інстанції через те, що їх не було у розпорядженні представників позивача.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів наголошує, що в процесі апеляційного провадження апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК України має визначені межі перегляду справи, а з огляду на те, що позивач не навів обґрунтованих причин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення такого клопотання та прийняття нових доказів.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на наступні обставини:

- Спілка дизайнерів України є користувачем будівлі (літ. А) загальною площею 1 145,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва (будинок спілки дизайнерів України), яка перебуває на балансі Спілки дизайнерів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 року № 1058;

- будинок побудований у 1957 року, його технічний стан незадовільний, а у відповідності до п. 5.2. ДСТУ-Н Б В.1.2-18.2016 за сукупністю виявлених недоліків стінові конструкції будівлі віднесено до 3 категорії; згідно рекомендацій ДСТУ-Н Б В. 1.2-18.2016 для 3 категорії технічного стану конструкцій необхідно виконати ремонт, підсилення або заміну конструкцій, а до завершення цих заходів використовувати об`єкт за обмеженим режимом експлуатації, контролюючи стан конструкції, навантаження і впливи. До таких впливів слід віднести і впливи які можуть бути викликані будь якими будівельними роботами на об`єктах в безпосередній близькості до будинку спілки дизайнерів України;

- наразі є вірогідність руйнації об`єкта, що підтверджується висновками експертів; висновком з технічного обстеження будівель і споруд складеного будівельним експертом з технічного обстеження будівель і споруд Михайловським Д.В. встановлено, що руйнація об`єкта може відбутися у зв`язку з будівельними роботами на об`єктах в безпосередній близькості до будинку спілки дизайнерів України;

- з 2009 року до сьогодні Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд здійснюються будівельні роботи з будівництва об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, без отримання документа, який надає право на виконання будівельних робіт.

Як було зазначено вище, Спілка дизайнерів України обґрунтовує позовні вимоги зокрема тим, що відповідач здійснює будівельні роботи самочинно, всупереч законодавства, впритул до нерухомого майна позивача, чим порушує його права, оскільки будівельні роботи безпосередньо впливають на технічний стан будинку дизайнерів України, та можуть привести до його руйнації.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру права власності на об`єкти нерухомого майна Київського МБТІ Товариству з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд належить на праві приватної власності:

- нежитлова будівля (виробничий цех) літ. Б площею 614,1 кв.м. зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом Київського місткого нотаріального округу Гарбузовим В. Г. від 04.11.2009 № 1645;

- нежитлова будівля (гараж) літ В площею 43,8 кв.м зареєстрована на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом Київського місткого нотаріального округу Гарбузовим В. Г. від 04.11.2009 № 1649;

- нежитлова будівля (АЗС) літ. Г площею 34,10 кв.м зареєстрована на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом Київського місткого нотаріального округу Гарбузовим В. Г. від 04.11.2009 № 1647.

Відповідач зазначає, що 16.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд подано до Департаменту міського благоустрою Київської міської державної адміністрації лист-звернення № 064/7002 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з поточним ремонтом покрівлі без змін конструктивних рішень, разом з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційним посвідченням № 0019790, технічним паспортом на споруду та фотоматеріалами, що підтверджується Контрольною карткою № 18070023-Пд.

18.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд (замовник) та Комунальним підприємством Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (виконавець) укладено договір про надання послуг № 201850897, за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги по опрацюванню дозвільної та проектної документації, необхідної для оформлення замовником контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з виконанням наступних робіт: поточний ремонт покрівлі без зміни конструктивних рішень за адресою АДРЕСА_1 літ Б , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Проведення поточного ремонту покрівлі було необхідне у зв`язку зі знищенням покрівлі пожежею 08.12.2009, що підтверджується відповіддю на запит наданою ГУ ДСУ НС у місті Києві від 20.09.2018 № 5/19/5227.

В матеріалах справи наявне погоджене заступником начальника Департаменту міського благоустрою Київської міської державної адміністрації завдання на проектування № 3ВП-6257 від 18.07.2018 щодо проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд площею 0,24 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі громадського призначення, обліковий номер: 85:269:0058, за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи, а саме - витягу з бази даних міського земельного кадастру станом на 07.05.2018 вбачається, що земельна ділянка площею 3529, 96 кв.м. обліковий код 85:269:0023 по АДРЕСА_1 обліковується за фізичною особою та Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд .

Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 пункту 4 Положення про Департамент, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, Департамент, зокрема:

- надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію;

- приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);

- здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва.

На виконання Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю (далі - постанова № 671) Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передана документація щодо об`єктів I, II, III та IV категорій складності, пов`язана з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також декларації про готовність до експлуатації об`єктів будівництва, відповідно до акту приймання-передавання документів № 38 від 11.10.2016.

Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016.

Суд першої інстанції також врахував те, що у поданих поясненнях третіми особами 1, 2 вказується, що відповідно до означеного вище акту приймання-передавання № 38 від 11.10.2016, до Департаменту документи, які дають право виконувати будівельні роботи та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю стосовно об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не передавалися.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), так і Київська міська рада наголошують на тому, що Департамент не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт за адресою: АДРЕСА_1, а доказів протилежного суду не надано.

Крім того, відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку № 553, на підставі листа Спілки дизайнерів України від 05.05.2018 № 18/С та наказу Департаменту від 21.05.2018 № 328 Департаментом розпочато проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: на АДРЕСА_1, однак під час виїзду посадової особи Департаменту на місце уповноважені особи суб`єктів містобудування були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, а за вимогами п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Департаментом направлено лист від 22.06.2018 № 073-5830 на адресу замовника будівництва - фізичної особи та Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами.

Департаментом направлено лист від 23.08.2018 № 073-8004 до Подільського УП ГУНП у місті Києві щодо сприяння у проведенні перевірки.

У подальшому, під час виїзду посадової особи Департаменту встановлено, що за вказаною вище адресою будівельні роботи не виконуються, будівельники та будівельна техніка відсутня.

Подільське УП ГУНП у місті Києві листом від 25.09.2018 № 13407/125/53/05-18 повідомило, що при неодноразовому відвідуванні об`єкта будівництва, ніякі будівельні роботи за вказаною вище адресою не проводилися.

Разом з тим, Департаментом згідно ст. 41 Закону та Порядку № 553, на підставі листа фізичної особи від 03.09.2019 та наказу Департаменту від 12.09.2019 № 689 розпочато проведення позапланової перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: на АДРЕСА_1, однак під час виїзду посадової особи Департаменту на місце уповноважені особи суб`єктів містобудування були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

Департаментом направлено лист від 08.10.2019 № 073-8897 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами. На призначену дату уповноважені особи Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд до Департаменту не прибули документи не надали.

Враховуючи викладене, Департаментом направлено лист до Подільського УП ГУ НГІ у місті Києві щодо сприяння у проведенні перевірки. Після належного реагування з боку правоохоронних органів Департаментом буде проведено перевірку та, у разі виявлення правопорушень у сфері містобудівної діяльності, вжито заходів відповідно до вимог законодавства.

Щодо доводів позивача про здійснення відповідачем самочинних будівельних робіт всупереч вимог законодавства судом досліджено наступне.

Як зазначає позивач, з 2009 року до сьогодні Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд здійснюються будівельні роботи з будівництва об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, без отримання документа, який надає право на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Отже, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне заняття земельної ділянки.

Відтак, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності і є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Суд першої інстанції вказав, що викладене вище дає підстави для висновку, що розміщення нежитлової будівлі (виробничий цех) літ. Б площею 614,1 кв.м, нежитлової будівлі (гараж) літ В площею 43,8 кв.м та нежитлової будівлі (АЗС) літ. Г площею 34,10 кв.м по АДРЕСА_1, здійснено на земельній ділянці, що не була для цього відведена.

Приписи ст. 375 Цивільного кодексу України передбачають, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Нормами статті 367 Цивільного кодексу України закріплено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Винятком вказаної норми може бути право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Однак, як правильно дослідив суд першої інстанції, оскільки об`єкти нерухомості збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, а отже, є самочинним, то в розумінні ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності у Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд або інших осіб на дані об`єкти не виникло.

Так, викладене свідчить про те, що відповідач на даний час без оформлення передбачених статтями 125, 126 Земельного кодексу України документів використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 для розміщення вказаних вище нежитлових будівель.

Відтак, за висновком суду, право користування на земельну ділянку під будівництво нежитлової будівлі (виробничий цех) літ. Б площею 614,1 кв.м, нежитлової будівлі (гараж) літ В площею 43,8 кв.м та нежитлової будівлі (АЗС) літ. Г площею 34,10 кв.м нікому в установленому законом порядку не надавалось, а тому, в подальшому не могло й відбутись переходу такого права в порядку ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд .

Однак, на переконання колегії суддів, у даному випадку ключовим є встановлення наявності чи відсутності порушених прав позивача відповідачем, за захистом яких і звернувся позивач до суду з даним позовом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття охоронюваний законом інтерес що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов в особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право та інтерес.

Судом апеляційної інстанції перевірено, що у своїй позовній заяві апелянт посилався на те, що він є користувачем будівлі (літ. А) загальною площею 1 145,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва (будинок спілки дизайнерів України), яка перебуває на балансі Спілки дизайнерів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 року № 1058.

Відповідно до п. 8 Переліку будинків і приміщень, які є комунальною власністю і рекомендуються для передачі у власність або у довічне користування творчих спілок України до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 за № 1058 Спілці дизайнерів передавалися будівлі:

- Будинок правління і творчих майстерень Спілки площею 560 кв. метрів, м. Київ, вул. Мануїльського, 256;

- Будинок Кримської організації Спілки площею 580 кв. метрів, м. Сімферополь, вул. Чехова, 17,

- Будинок Харківської організації Спілки площею 325 кв. метрів, м. Харків, вул. Квітки- Основ`яненка, 9.

Також відповідач вказує, що будівля за адресою Петропавлівська 34 А Спілці дизайнерів України не передавалася.

Тому суд першої інстанції констатував, що позивачем не надано доказів, що підтверджують право власності або право користування Спілкою дизайнерів України будівлею за адресою АДРЕСА_1.

Судовою колегією враховано, що Господарським судом міста Києва здійснено запит до Фонду державного майна України від 04.03.2020 за № 01-37.1/910/9860/19 про надання інформації щодо існування у Спілки дизайнерів України або ж у будь якої іншої особи права на користування будівлею, яка знаходиться за адресую: АДРЕСА_1 (земельна ділянка 8000000000:85:269:0023).

У відповідь на судовий запит, Фондом державного майна України листом від 18.03.2020 за № 10-62-5811 повідомлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 за № 1058 Про передачу нерухомого майна творчим спілкам встановлено, зокрема Фонду державного майна України протягом 1998 року за поданням творчих спілок України передати у їх власність нерухоме майно творчих спілок колишнього Союзу РСР, яке станом на 24 серпня 1991 рік згідно з правоустановчими документами перебувало у віданні творчих спілок колишнього Союзу РСР або у володінні чи користуванні відповідних республіканських або територіальних структур, згідно з додатком 1; органам, уповноваженим управляти державним майном, передати творчим спілкам України у безоплатне довічне користування нерухоме майно, яке є державною власністю і було в їх користуванні на момент прийняття Верховною Радою України постанови від 10 квітня 1992 p № 2268-ХІІ Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України , згідно з додатком 2.

Будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відсутня у додатках 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 № 1058.

Крім того, апелянт посилається на рішення Апеляційного суду міста Києва від 12.04.2011 у справі № 22-4498/2011 за позовом Спілки дизайнерів України до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Вказаним рішенням визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 від 24.02.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Віза і К , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гарбузовим В.Г. реєстровий номер Г-319. Також ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2012 внесено виправлення у резолютивну частину ухвали Апеляційного суду міста Києві від 25 квітня 2012 року, якою у свою чергу було внесено виправлення у резолютивну частину рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 квітня 2011 року, зазначивши - Нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 1145,8 кв.м по вул. Петропавлівська, 34 А передати у користування та на баланс Спілки дизайнерів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 № 1058 .

Суд першої інстанції наголосив на тому, що будь яких доказів, щоб свідчили про передачу у користування та на баланс Спілки дизайнерів України нежитлової будівлі (літ. А) загальною площею 1145,8 кв.м по вул. Петропавлівська, 34 А позивачем суду не надано.

Заперечуючи проти такого висновку суду, позивач в апеляційній скарзі наголошує, що він належним чином довів, що він є належним користувачем будівлі по АДРЕСА_1, а відтак його права порушуються відповідачем.

Згідно з частинами 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

В силу наведених вимог процесуального законодавства, звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав, позивач повинен довести належними та допустимими доказами, що такі права були порушені відповідачем.

Аналізуючи вищенаведене в сукупності, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем суду належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема до того, що нежитлова будівля (літ. А) загальною площею 1145,8 кв.м по вул. Петропавлівська, 34 А перебуває чи перебувала у користуванні та на балансі Спілки дизайнерів України на законних підставах.

При цьому, суд звертає увагу, що порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Разом з тим, як випливає із вище встановлених обставин, позивачем відповідно і не доведено його порушеного права відповідачем станом на момент звернення до суду з даним позовом, з огляду на відсутність беззаперечних доказів того, що Спілка дизайнерів України є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 чи законним користувачем такого майна.

У даному контексті судом також враховано доводи відповідача про те, що знесення самочинного будівництва можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, однак вони не впливають на вищевикладені висновки суду про недоведеність позивачем права власності на спірні будівлі та відповідно і порушення відповідачем прав позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач в позові посилається на наявність у нього права користування нерухомим майном на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 № 1058, що не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, то Спілкою дизайнерів України не доведено наявності права на звернення до суду саме із вимогами про визнання нерухоме майна самочинним будівництвом та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Трейд знести самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля літ. Б - виробничий цех, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа 614, 1 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1.; нежитлова будівля літ. В - гараж, (загальна площа 43,8 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1; нежитлова будівля літ. Г - АЗС (загальна площа 34,1 м.кв.), адреса: АДРЕСА_1.

У зв`язку з вказаним, вимоги позивача обґрунтовано визнано судом першої інстанції безпідставними, а відтак такими, що задоволенню не підлягають.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшла висновку, що скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19.

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Спілки дизайнерів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Спілки дизайнерів України - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 у справі №910/9860/19 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/9860/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.04.2021

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов