Ухвала

від 12.04.2021 по справі 915/939/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

12 квітня 2021 року Справа № 915/939/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

представники сторін та третіх осіб у засідання не з?явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: фізичної особи-підприємця Дімерел (Саржан) Вероніки Вікторівни, АДРЕСА_1 ,

до відповідача: фізичної особи - підприємця Біцан Ігора Івановича, АДРЕСА_2 ,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКЕРАМА", 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище міського типу Слобожанське, вул. Байкальська, буд. 2Б; 49051, м.Дніпро, вул.Журналістів, 9-Ж, а/с 3147

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лиман ТК", 51921, Дніпропетровська область, м. Кам?янське (Дніпродзержинськ), вул.Сировця (проспект Т. Шевченка), буд. 47, прим. 33).

про стягнення 67 976 грн. 52 коп.

Фізична особа-підприємець Демірел (Саржан) Вероніка Вікторівна звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи-підприємця Біцана Ігоря Івановича, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКЕРАМА" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лиман ТК" про стягнення з відповідача грошових коштів на суму 67 976,52 грн., з мотивів недостачі та пошкодження товару під час здійснення послуг з перевезення вантажу (транспортування).

В обґрунтування зазначає, що за договором - заявки №010716 від 01 липня 2016 року, укладеного між сторонами спору, ФОП Саржан В.В. визначена як замовник та несе в свою чергу відповідальність за зобов`язаннями перед ТОВ "Лиман ТК" за іншим договором, але втрата вантажу відбулася не з її провини, у зв`язку з чим вона має право пред`явити позовні вимоги до винної особи.

З посиланням на норми ст.ст.1191, 920, 924, 312, 610, 611, 614, 623, 908, 909 ЦК України, 314 ГК України позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Внаслідок викладених обставин, на думку підприємця Дімерел (Саржан ) В.В., у неї виникло право зворотньої вимоги до підприємця Біцан І.І., як перевізника, який не забезпечив схоронність вантажу під час здійснення перевезення.

Справа вже розглядалася судами.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 задоволено позов підприємця Саржан та стягнуто на користь останньої з підприємця Біцан грошові кошти в загальній сумі 67976,52 грн., а також грошові кошти у сумі 1378 грн. на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 скасовано указані вище рішення судів першої та апеляційної інстанції та направлено дану справу на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що судами не з?ясовано всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що законодавець покладає на перевізника обов?язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу. Перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, спричинених непереборною силою. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, не зумовленого непереборною силою, відповідно до ч.1 ст.924 ЦК України не звільняє перевізника від відповідальності за незбереження вантажу, що узгоджується із правовою позицією ВСУ, викладеною у постанові від 23.03.2016 у справі №6-2086цс15.

Вищий господарський суд України зазначив, що матеріали справи всупереч ст.ст.22, 1166, 1192 ЦК України не містять і судами не встановлена беззаперечна вина відповідача щодо недостачі та пошкодження товару під час здійснення послуг з перевезення вантажу. Суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про задоволення позову, не дотримавшись вказаних норм господарського процесуального законодавства, та не врахувавши вимог ст.932 ЦК України, не з?ясували належним чином правової природи спірних правовідносин, підстав їх виникнення, законодавства, що ними регулюється, та суб?єктивного складу відповідальних сторін за обставин порушення зобов?язання , у контексті вимог договору-заявки від 01.07.2016 №010716, яким визначена матеріальна відповідальність перевізника за збереження прийнятого до перевезення вантажу.

Крім того, у порушення вимог ст.ст.22, 924, 1166, 1192 ЦК України, ч.1 ст.314 ГК України не доведений прямий причинний зв?язок зі збитками, завданими, шляхом зіпсування товару, наданого для перевезення, із діями водія, залученого експедитором (третьою особою-2) до перевезення вантажу третьої особи-1.

Після повернення даної справи до Господарського суду Миколаївської області на підставі розпорядження виконуючого обов?язки керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №131 від 10.07.2017 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту 3.7.5 пункту 3.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області проведено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу № 915/939/16 призначено до розгляду головуючому судді Семенчук Н.О.

При новому розгляді ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2017 справу №915/939/16 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О.

Під час розгляду справи нововизначеним складом суду ухвалою від 20.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018, провадження у справі №915/939/16 зупинялося до вирішення пов?язаної з нею іншої справи Свалявського районного суду Закарпатської області №306/2057/16-к по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (кримінальна справа порушена за фактом ДТП, яке сталося за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03.07.2016, і під час якого пошкоджено вантаж ТОВ "ІНТЕРКЕРАМА").

Зокрема, у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 в даній справі зазначено про неможливість розгляду даної справи до розгляду кримінальної справи №306/2057/16-к, оскільки обставини, які встановлюються у кримінальній справі, мають суттєве значення для вирішення даної справи, а саме особа, винна у скоєнні ДТП.

Так, судом апеляційної інстанції указано, що відповідачем у даній справі є ФОП Біцан І.І., до якого пред`явлені вимоги про відшкодування пошкодженого товару при ДТП, що сталось 03.07.2016. У той же час, в рамках кримінальної справи №306/2057/16-к обвинувачується ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за фактом скоєння того ж ДТП, яке сталося за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03.07.2016, та в результаті якого пошкоджено майно, вартість якого стягується в рамках даної справи. При цьому у постанові зазначено, що для відшкодування вартості пошкодженого товару, якого вимагає позивач, необхідно встановити усі ознаки правопорушення, до яких відноситься, зокрема, вина відповідача; матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_2 , встановлення винної особи має суттєве значення для вирішення даної справи та може бути встановлене за результатами розгляду кримінальної справи.

У подальшому провадження у справі було поновлено ухвалою від 24.02.2020 з підстав винесення Свалявським районним судом Закарпатської області вироку від 21.05.2019 у справі №306/2057/16-К.

Ухвалою від 24.03.2021 призначено засідання в даній справі на 12.04.2021.

Від учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце проведення засідання, представники не з?явилися .

Судом до розгляду позовних вимог по суті встановлено наявність підстав для зупинення провадження в даній справі.

Так, ухвалою Львівського апеляційного суду від 29.10.2020 у справі № 306/2057/ 16-к відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 21.05.2019 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

У відповідності до ч.ч . 1-3 ст. 532 КПК України, вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 400 КПК України).

Викладена обставина свідчить про об`єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №306/2057/16-К ? оскільки в указаній кримінальній справі встановлюються обставини, що матимуть значення для вирішення даної справи в частині оцінки певних доказів, а саме, наявності або відсутності вини ОСОБА_2 у скоєнні спірного ДТП.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що суд зобов?язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об?єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі (п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що вирішення спору в даній справі є неможливим до вирішення спору у кримінальній справі№306/2057/16-К, а тому провадження в даній справі належить зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №306/2057/16-к.

Керуючись ст.ст. 227, 234 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Зупинити провадження у справі №915/939/16 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №306/2057/16-к.

2.Зобов`язати сторони повідомити суд про результати розгляду вказаної справи та набрання судовим рішенням у ній законної сили.

3. Копії даної ухвали направити учасникам справи, зазначеним у вступній частині ухвали.

Ухвалу може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її постановлення.

Ухвала складена та підписана суддею 15.04.2021.

Суддя Н.О.Семенчук