Ухвала
від 07.04.2021 по справі 233/2071/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 233/2071/19

провадження № 61-4210св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючої - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест ,

відповідачка - ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства АПК - Інвест на постанову Донецького апеляційного суду від 03 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Соломахи Л. І., Канурної О.Д., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство АПК - Інвест (далі ПрАТ АПК - Інвест ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя

особа - ОСОБА_2 , про переукладення договору оренди.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 139, за умовами якого в оренду ПрАТ АПК-Інвест строком на 20 років передано земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, що була надана орендодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0091920, виданого 10 січня 1997 року Костянтинівською районною державною адміністрацією.

Пунктом 3.1 договору оренди земельної частки (паю) передбачено обов`язок орендодавця повідомити орендаря про виділення земельної частки в натурі (на місцевості) протягом 5 робочих днів з дати такого виділення.

У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі, договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін (пункт 2.3 договору).

Зазначені положення договору відповідають положенням абзацу 2 розділу IX Перехідних положень Закону України Про оренду землі .

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не повідомила позивача про виділення їй земельної ділянки в натурі (на місцевості), та відмовляється переукладати договір оренди землі відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, чим порушуєзаконні права ПрАТ АПК-Інвест , як орендаря спірної земельної ділянки, позивач просив: визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 грудня

2014 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:35:000:0124, площею 3,8887 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (кадастровий номер 1422481500:35:000:0124, площею 3,8887 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (04 травня 2018 року) у запропонованій редакції.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від

09 жовтня 2019 року позовні вимоги ПрАТ АПК - Інвест задоволено.

Визнано переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК - Інвест та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:35:000:0124 площею

3,8887 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди

земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права

власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:35:000:0124, площею 3,8887 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - з 04 травня 2018 року. Зазначено:

- у пункті 1.1 договору предметом договору земельну ділянку розміром

3,8887 га, кадастровий номер 1422481500:35:000:0124, яка розміщена на території Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області, в тому числі зі складом угідь: рілля 3,8887 га; сіножатні - 0,0000 га; пасовища - 0,0000 га;

- викладено перший абзац пункту 2. 2 договору в такій редакції: за користування зазначеною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату (з розрахунку на одну земельну ділянку) у розмірі

4 823,53 грн. Починаючи з 01 січня 2019 року розмір орендної плати (з розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 7 815,00 грн ;

- викладено перший абзац пункту 2. 3 договору в такій редакції: договір укладено сторонами терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого

2014 року, укладеного між орендарем та орендодавцем, а саме з

20 лютого 2014 року ;

- виключено шостий абзац пункту 2.3 договору та підпункт 4 першого абзацу пункту 3.1 договору;

- змінено по всьому тексту договору слова земельна частка (пай) у відповідних відмінках на земельна ділянка у відповідних відмінках.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір оренди земельної частки (паю) укладено між сторонами строком на 20 років, і не припинив своєї дії у зв`язку з реєстрацією відповідачкою 04 травня 2018 року права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0124. Оскільки ОСОБА_1 у порушення пункту 3.1 договору не повідомила позивача про реєстрацію за нею права власності на об`єкт оренди, та в порушення пункту 2.3 договору ухиляється від його переукладення, суд вважав обґрунтованими вимоги позивача.

Постановою Донецького апеляційного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Рішення Костянтинівського міськрайонного Донецької області суду від 09 жовтня

2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для переукладення договору оренди земельної частки (паю), укладеного між сторонами на тих ж самих умовах, є помилковим. З отриманням ОСОБА_1 державного акта на право приватної власності на землю вона набула статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет договору оренди та статус його сторін, а тому договір оренди земельної частки (паю), укладений 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 є припиненим. Переукладення договору є правом власника земельної ділянки, а не його обов`язком, оскільки необхідною умовою дійсності правочину є вільне волевиявлення сторін. Не повідомлення орендаря про набуття орендодавцем права власності на земельну ділянку не впливає на зміну юридичного статусу земельної ділянки та його наслідків. Також зазначено, що визнання судом першої інстанції переукладеним спірного договору оренди безпосередньо впливає на права нового власника земельної ділянки -

ОСОБА_2 , яка не є відповідачем у справі.

Узагальнені доводи касаційної скарги та позиції учасників справи

У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ПрАТ АПК - Інвест , у якій заявник просив скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 03 лютого 2020 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказувало на не урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 березня

2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі

№ 904/3558/18.

Касаційна скарга обґрунтована посиланнями на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосовав норму матеріального права, зокрема абзац 2 розділу IX Перехідних положень Закону України Про оренду землі , не урахував, що типовий договір, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, на який посилався суд, не є актом вищої юридичної сили, що регулює правовідносини з оренди землі, а Закон України Про оренду землі не передбачає такої підстави припинення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) як виділ земельної частки (паю) в натурі та отримання державного акта на землю. Крім того, суд залишив поза увагою обставини, встановлені заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2019 року у справі № 233/5196/18, яке набрало законної сили, яким встановлено, що договір оренди земельної частки (паю), укладений 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 не припинив своєї дії. Наведені судом апеляційної інстанції постанови Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 233/4198/18, від 14 серпня 2019 року у справі № 484/4135/18, від 11 листопада 2019 року у справі № 484/4067/18 не містять правових висновків щодо застосування абзацу 2 розділу IX Перехідних положень Закону України Про оренду землі , яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, а тому їх застосування судом при розгляді зазначеної справи є помилковим.

Натомість суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (абзацу 2 розділу IX Перехідних положень Закону України Про оренду землі ), викладеного у постановах Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18, згідно яких факт оформлення державного акта на право власності на землю автоматично не припиняє дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв, а такі договори підлягають переукладенню.

У травні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , у якому вона просила залишити касаційну скаргу ПрАТ АПК-Інвест без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права та ураховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від

30 жовтня 2019 року у справі № 233/4198/18, від 14 серпня 2019 року у справі

№ 484/4135/18, від 11 листопада 2019 року у справі № 484/4067/18, а також постановах Верховного Суду України від 27 березня 2007 року у справі

№ 6-7167сво06, від 18 грудня 2013 року у справі № 6-127цс13 та постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ . Наведені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.

Посилання у касаційній скарзі на не урахування судом апеляційної інстанції обставин, встановлених заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2019 року у справі № 233/5196/18 є безпідставними, оскільки предметом спору у зазначеній справі був інший договір оренди, укладений між відповідачем та Фермерським господарством Веліс . Крім того, судове рішення у справі № 233/5196/118 ухвалено до формування Верховним Судом правового висновку щодо переукладення договору оренди земельної частки (паю), викладеного у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 233/4198/18, від 14 серпня 2019 року у справі № 484/4135/18, від

11 листопада 2019 року у справі № 484/4067/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 233/2070/19, від 09 квітня 2020 року у справі № 233/1557/19.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що визнання переукладеним договору оренди земельної частки (паю), укладеного 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 , безпосередньо впливає на права та обов`язки третьої особи у справі - ОСОБА_2 , яка є власником спірної земельної ділянки та немає ніякого відношення до зазначеного договору.

У квітні 2020 рокупредставник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ АПК-Інвест на постанову Донецького апеляційного суду від 03 лютого 2020 року відповідно до пункту 4 та 5 частини першої статті 396 ЦПК України.

Клопотання про закриття касаційного провадження мотивоване посиланням на те, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №233/4198/18, від 14 серпня 2019 року у справі № 484/4135/18, від 11 листопада 2019 року у справі № 484/4067/18).

Також зазначала, що правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18, на які посилається заявник як на підставу касаційного оскарження, стосуються правовідносин, що не є подібними. Зазначене встановлено в ухвалі Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 233/2217/19.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ АПК - Інвест на постанову Донецького апеляційного суду від 03 лютого 2020 року та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 15 квітня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року призначено справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року з підстав, передбачених частиною четвертою статті 403 ЦПК України, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 233/2021/19 (провадження № 61-5327св20) за позовом ПрАТ АПК-Інвест до ОСОБА_4 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про визнання переукладеним договору оренди земельної частки (паю), за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПрАТ АПК-Інвест про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання, за касаційною скаргою касаційну скаргу ПрАТ АПК-Інвест на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постановах Верховного Суду в складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18, на який посилалося ПАТ АПК-Інвест у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається. Такої ж позиції при застосуванні пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України (тотожної норми пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України) дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (ухвала від 24 червня

2020 року у справі № 911/1213/19).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року (провадження № 14-65цс20) переглянуто по суті спору аналогічну справу

№ 233/3676/19 за позовом ПрАТ АПК-Інвест про переукладення договору оренди земельної частки (паю), та у пункті 74 постанови зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками, викладеними у постановах Касаційного господарського суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18, і не вбачає підстав відступати від них.

Ураховуючи, що у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду немає аналізу наявності/відсутності підстав для закриття касаційного провадження, оскільки висновок щодо застосування норм права, який викладений у постановах Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18, на який посилалось ПрАТ АПК-Інвест у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин у зазначеній справі, а також немає вказівки про наявність підстав, передбачених частиною третьої статті 400 ЦПК України (вихід за межі доводів касаційної скарги), колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження

№ 14-65цс20 ), та вказівки, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України) у разі відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд справи по суті спору можливий лише за встановлення того, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилалася особа в касаційній скарзі, стосується правовідносин, які є подібними, та відповідно відсутні підстави для закриття касаційного провадження.

У справі, яка переглядається, правовідносини є подібними до тих, що є предметом спору у справі № 233/2021/19, зокрема, стосуються переукладення договору оренди земельної частки (паю) після отримання державного акту на право приватної власності на землю, касаційна скарга ПрАТ АПК-Інвест подана з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, не урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 березня

2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі

№ 904/3558/18.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ураховуючи наведене, колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 233/2021/19 (провадження

№ 14-166цс20).

Керуючись статтями 252 , 415 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 233/2071/19 за позовом Приватного акціонерного товариства АПК - Інвест до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про переукладення договору оренди, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства АПК - Інвест на постанову Донецького апеляційного суду від 03 лютого 2020 року, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи

№ 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_4 , третя особа -Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області, про переукладення договору оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року .

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною, і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення07.04.2021
Оприлюднено16.04.2021
Номер документу96281751
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —233/2071/19

Постанова від 22.12.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Ухвала від 15.12.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Ухвала від 07.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Ухвала від 29.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Ухвала від 24.04.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Постанова від 03.02.2020

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Соломаха Л. І.

Постанова від 03.02.2020

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Соломаха Л. І.

Ухвала від 18.12.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Соломаха Л. І.

Ухвала від 02.12.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Соломаха Л. І.

Рішення від 09.10.2019

Цивільне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Малінов О. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні