Вирок

від 15.04.2021 по справі 528/87/21

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/87/21 Провадження № 1-кп/528/51/21

В И Р О К

Іменем України

15 квітня 2021 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка Полтавської області кримінальне провадження № 12020175150000091, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянин,громадянин РосійськоїФедерації,уродженецьм.СургутТюменської областіРФ,проживаючий заадресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, не працюючий, неодружений, має малолітню дитину, інвалідом та депутатом не являється, участі в АТО та ООС не брав, раніше судимий:

24.01.2007 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 23.07.2010 по відбуттю строку покарання;

20.11.2012 Броварським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців;

04.05.2017 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік 3 місяці; іспитовий термін відмінений рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 23.03.2018, направлено в місця позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

29.05.2019 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 185, ст. 360, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України, остаточно засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

15.01.2020 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 1 рік, на підставі ст.70 КК України,остаточно засуджено до 3 років 9 місяців позбавлення волі, звільнений 04.03.2020 по відбуттю терміну покарання;

08.09.2020 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ст. 76 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки.

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч.2 ст. 190 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В :

І.Суд визнаєдоведеним, що початку жовтня 2020 року ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, посягаючи на охоронювані законом суспільні відносини у сфері власності, з корисливих мотивів шляхом зловживання довірою заволодів швейною машинкою марки «Singer» модель 2250, вартість якої згідно висновку експерта № 2612 від 09.12.2020, становить 2150,50 грн, чим спричинив ОСОБА_5 збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Також, суд визнає доведеним, що 27 листопада 2020 року ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел на вчинення крадіжки чужого майна, діючи повторно, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, посягаючи на охоронювані законом суспільні відносини у сфері власності, з корисливих мотивів, правомірно перебуваючи у будинку своєї матері за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрав кухонний комбайн 3 в 1 «Bullet Express TRIO», вартість якого згідно висновку експерта № 2618 від 09.12.2020 становить 1366,67 грн, чим спричинив ОСОБА_5 збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

ІІ. ОСОБА_3 було пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту:

1.Установлено, що наприкінці серпня 2020 року, точну дату та час встановити не представилося можливим, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, посягаючи на охоронювані законом суспільні відносини у сфері власності, з корисливих мотивів шляхом зловживання довірою заволодів мультиваркою марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741, вартість якої згідно висновку експерта № 2611 від 09.12.2020, становить 450,00 грн, чим спричинив ОСОБА_5 збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування за цим епізодом кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

2.Також на початку жовтня 2020 року, точну дату та час встановити не представилося можливим, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, посягаючи на охоронювані законом суспільні відносини у сфері власності, з корисливих мотивів шляхом зловживання довірою заволодів швейною машинкою марки «Singer» модель 2250, вартість якої згідно висновку експерта № 2612 від 09.12.2020, становить 2150,50 грн, чим спричинив ОСОБА_5 збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування за цим епізодом кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

3.Окрім цього 27 листопада 2020 року, точну дату та час встановити не представилося можливим, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел на вчинення крадіжки чужого майна, діючи повторно, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, посягаючи на охоронювані законом суспільні відносини у сфері власності, з корисливих мотивів, правомірно перебуваючи у будинку своєї матері за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрав кухонний комбайн 3 в 1 «Bullet Express TRIO», вартість якого згідно висновку експерта № 2618 від 09.12.2020 становить 1366,67 грн, чим спричинив ОСОБА_5 збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування за цим епізодом кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

ІІІ. Докази, здобуті під час судового розгляду, із показань учасників кримінального провадження.

3.1.Допитанийв судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_3 не визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України, пояснив суду, що він не вважає себе винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Вказав, що всі речі він взято з відому та дозволу його матері ОСОБА_5 , яка є потерпілою у цьому кримінальному провадженні. При цьому, він особисто взяв лише кухонний комбайн із шафи під час того, як мати спала, а батько бачив як він брав цей комбайн, проте не заперечив нічого. Мати повинна була дати йому гроші, але не виконала обіцянки. Подія мала місце 26, 27 листопада минулого року, десь через добу здав комбайн в ломбард, а мати приїхала за ним 3 грудня та влаштувала сварку, почала вимагати повернення їй комбайну. Стосовно швейної машинки пояснив, що він зателефонував до матері та попросив її дати в користування швейну машинку, щоб його цивільна дружина пошила необхідні речі. Мати йому особисто відмовлялась надати через недовіру до сина обвинуваченого у справі, бо він має наркотичну залежність та здасть річ в ломбард. За швейною машинкою ОСОБА_3 прийшов разом із ОСОБА_7 цивільною дружиною, їй ОСОБА_5 і дала швейну машинку, яку в подальшому, за сплином деякого часу, після того, як мати вкотре не дала йому обіцяних грошей, обвинувачений із цивільною дружиною здали у ломбард, документи оформили на ОСОБА_7 . Стосовно мультиварки вказав, що в них за несплату відрізали газ, і він із цивільною дружиною прийшли до матері, яка пообіцяла дати їм гроші на погашення боргу. Потім мати дала ОСОБА_7 мультиварку, щоб сім`я мала змогу готувати харчі, якою користувалися орієнтовно з середини липня до вересня 2020 року, а потім віднесли в ломбард. Мати принципово не бажала давати гроші, щоб викупити речі з ломбарду, хоча сама давала оверлок з метою внесення завдатку за речі, які в же перебували там. Обвинувачений вказав, що мати обіцяла гроші, але потім не стримувала своє слово, тому він змушений був поступати відповідно до належних їй речей відносити в ломбард. Підтвердив, що ОСОБА_5 дійсно дала 1000 грн на газ. Вказав, що проживав разом із батьками по АДРЕСА_2 близько двох років з 2015 по 2017 років, до цього та після знаходився в місцях позбавлення волі, а з 05.03.2020 проживає в с. Тарасівка. Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_3 попросив у матері потерпілої ОСОБА_5 , пробачення та вказав, що він поступив «по-свинські».

3.2 Допитанав судовомузасідання потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_3 Орієнтовно в липні-серпні до неї прийшов син разом із цивільною дружиною ОСОБА_7 та розповіли, що в них відрізали газ та немає на чому варити їжу. ОСОБА_5 запропонувала їм надати в користування мультиварку. Пізніше вони попросили купити балон із газом, на що потерпіла дала гроші, проте обвинувачений з дружиною не повернули мультиварку, як з`ясувалося, ця річ вже була здана в ломбард. Орієнтовно в жовтні 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 прийшли до ОСОБА_5 та попросили в них швейну машинку, пояснивши це тим, що цивільна дружина обвинуваченого перебуває на останніх місяцях вагітності, їм необхідно пошити пелюшки, а також інші речі. Потерпіла пропонувала це зробити в них вдома або ж принести матеріал, вона сама все пошиє, на що отримала відмову. Машинку швейну надала обвинуваченому та його дружині, яку також здали в ломбард річ. Стосовно кухонного комбайну пояснила, що в 26 листопада 2020 син ОСОБА_8 приходив до них і під час її відпочинку самовільно дістав із шафи кухонний комбайн з однією насадкою та без дозволу потерпілої. Чоловік потерпілої ОСОБА_9 бачив, як ОСОБА_8 виносив комбайн. На запитання батька, куди він його забирає, обвинувачений повідомив, що мати дозволила. Вказала, що не давала згоди на це, а пізніше дізналася, що дана річ також здана в ломбард. Потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що її син та його цивільна дружина постійно вимагали гроші за речі мультиварку, швейну машинку та кухонний комбайн. Казали, що кошти необхідні для викупу речей в ломбарді. Під час розмов щодо мультиварки та швейної машинки, а також передачі цих речей, були присутні три особи обвинувачений, його дружина та потерпіла. Мультиварку виписувала з ОСОБА_10 , надала сину для того, щоб готувати їжу немовляті, а кухонним комбайном майже не користувалася. Також ОСОБА_5 пояснила суду, що її син обвинувачений ОСОБА_3 , постійно викрадає в неї гроші готівкою, з картки, гаманець, тощо. В Гребінці проживає з 2015 року, купили квартиру у 2013. Оцінює матеріальні збитки в 10000 грн.

3.3. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він є батьком обвинуваченого ОСОБА_3 та чоловіком потерпілої ОСОБА_5 . Вказав, що остання надала сину та його дружині в користування мультиварку та швейну машинку, які в подальшому були здані в ломбард. Мультиварка була надана наприкінці літа - на початку осені, за місцем проживання сина відрізали газ, а тому його дружина дала мультиварку для приготування їжи на період до підключення газопостачання. Дзвонили в подальшому запитували, чому не повертають річ назад. Швейну машинку надали сину, щоб його дружина пошила пелюшки для дитину, яку незабаром мала народити. Це було восени, ОСОБА_8 просив, а дружині віддала мати дану річ. Пропонували, щоб невістка приїхала та в них виконала необхідні роботи на швейній машинці або ж надали матеріал та потерпіла, яка є спеціалістом в цій галузі, сама все пошиє, на що син та його дружина не погодились. Через деякий час свідок із потерпілою дзвонили до сина та вимагали повернути їх річ, але з`ясувалося, що вже машинка швейна в ломбарді. Кухонний комбайн син ОСОБА_8 самовільно забрав з будинку батьків, коли потерпіла ОСОБА_5 спала. Це побачив свідок та запитав сина, куди він забирає комбайн, отримав відповідь: « ОСОБА_11 терти», та сказав, що мати дозволила. Пізніш комбайн був зданий в ломбард.

3.4.Допитана всудовому засіданнісвідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона є цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 та невісткою потерпілої ОСОБА_5 . Вказала, що наприкінці серпня минулого року потерпіла сама дала їм мультиварку, а безпосередньо взяла її ОСОБА_7 , при цьому був присутній ОСОБА_8 . Свідок пояснила, що в них в будинку відрізали газ, не було на чому готувати їжу, а тому мати дала в користування. Пояснила, що потерпіла обіцяла надати їм гроші для сплати боргу за газ, але свою обіцянку не виконала. Мультиваркою користувалися тривалий час, періодично здавали в ломбард, а потім викуповували назад. Коли потрібні були кошти на УЗІ, здали в ломбард цю річ, документи оформили при здачі на свідка, та кошти орієнтовно 400 грн отримувала за річ вона. Також пояснила, що в господарстві є електроплитка, на якій готували їжу в ті періоди, коли мультиварку здавали в ломбард. Стосовно швейної машинки свідок пояснила, що вона з обвинуваченим прийшли разом до його батьків та поросили цю річ, що пошити пелюшки та інше. Мати дала машинку саме їй, десь через тиждень свідок разом із обвинуваченим здали цю річ в ломбард, бо необхідні були гроші, які отримала свідок, близько півтори тисячі гривень. Сама ж свідок вміє користуватися швейною машинкою, не мала можливості виконати необхідні роботи в батьків, бо вдома троє малих дітей. Не пам`ятає, щоб мати пропонувала сама щось пошити. Кухонний комбайн просили у матері в користування по телефону, мати надала свою згоду на це. Орієнтовно через один день здали в ломбард, отримали близько 350 грн. Вказала, що завжди в ломбард ходили вдвох з обвинуваченим ОСОБА_3 , речі здавали на ім`я її ім`я та отримувала кошти саме вона. На досудовому слідстві відмовилася від надання пояснень, бо не довіряє правоохоронним органам.

ІV. Докази, на які посилається сторона обвинувачення.

1.Фактичні дані, які містяться в досліджених судом доказах з матеріалів кримінального провадження:

1)витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020175150000091 від 04.12.2020, з якого вбачається що 04.12.2020 до Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області надійшли заяви від ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 в період часу з 27.11.2020 по 02.12.2020 правомірно перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрав кухонний комбайн 3 в 1 «Bullet Express TRIO», належний ОСОБА_5 . Крім цього, наприкінці серпня 2020 року ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою заволодів мультиваркою, належну ОСОБА_5 , яку станом на день звернення не повертає. Також, у першій половині жовтня 2020 року ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою заволодів швейною машинкою марки «Singer», належну ОСОБА_5 , яку станом на день звернення не повертає /а.с. 66-67/;

2) постанова від 14.12.2020, об`єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань /а.с. 68-69/;

3) протокол огляду домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , від 04.12.2020 з фототаблицями огляду місця події /а.с.70-75/;

4) протокол огляду речей від 04.12.2020, проведеному біля приміщення ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 з фототаблицями огляду місця події /а.с. 76-80/;

5) постанова про визнання речовим доказом електронного кухонного приладу «Bullet Express» від 04.12.2020 /а.с. 81/;

6) витяг з договору кредитування на суму кредиту 300,00 грн, заставодержатель ПТ «ломбард комод», предмет застави - комбайн «Bullet Express TRIO» /а.с.84/;

7) протокол огляду компакт-диску від 06.12.2020, досліджено в судовому засіданні та ньому зафіксовано факт здачі 27.11.2020 ОСОБА_3 в ломбард кухонного комбайна «Bullet Express TRIO», що ним самим було підтверджено в судовому засіданні /а.с. 85-86/;

8) довідка про витрати /а.с. 88/;

9) висновок експерта щодо ринкової вартості кухонного комбайна від 09.12.2020 «Bullet Express TRIO» /а.с. 89-95/;

10) довідка про витрати /а.с.97/;

11) висновок експерта про результати проведення трасологічної експертизи /а.с.98-108/;

12) постанова про зміну правової кваліфікації кримінального провадження /а.с. 109/;

13) витяг з договору кредитування на суму кредиту 600,00 грн, заставодержатель ПТ «ломбард комод», предмет застави - комбайн швейна машинка марки «Singer», /а.с.113/;

14) довідка про витрати /а.с.115/;

15) висновок експерта щодо ринкової вартості швейнї машинки марки «Singer» /а.с. 116-120/;

16) витяг з договору кредитування на суму кредиту 400,00 грн, заставодержатель ПТ «ломбард комод», предмет застави - мультиварка марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741 /а.с. 122/;

17) видаткова накладна від 06.11.2020 № 406, в якій містяться дані щодо мультиварки марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741 /а.с. 123/;

18) довідка про витрати /а.с. 125/;

19) висновок експерта щодо ринкової вартості мультиварки марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741 /а.с. 126-130/.

V. Доводи сторони захисту та висновки суду.

Адвокат ОСОБА_6 вказав, що в ході судового розгляду не знайшло підтвердження обвинувачення щодо ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено склад злочинів за вказаними статтями, зокрема: щодо мультиварки, а також потерпіла ОСОБА_5 визнала, що сама добровільно надала цю річ в користування обвинуваченому та його дружині; швейну машинку просила співмешканка, жодних дій по заволодінню машинки ОСОБА_3 не вчиняв; стосовно кухонного комбайна, то в даному випадку не має місце таємне викрадення, оскільки батько ОСОБА_12 був свідком цього, тому склад злочину за ч. 2 ст. 185 КК України відсутній. На думку захисту, в даному випадку може мати місце застосування ст. 186 КК України. Крім цього, досудовим слідством не встановлено приналежність речей, які інкримунуються в заволодіння ОСОБА_3 , оскільки подружжя ОСОБА_13 проживає разом понад 30 років, а їх син ОСОБА_3 також проживав з ними та міг придбавати ці речі. Також досудовим слідством достеменно не встановлено, чи надавав батько ОСОБА_12 згоду обвинуваченому ОСОБА_3 на розпорядження цими речами, а можливо, сам віддав, як і не з`ясовано, чи має ОСОБА_12 претензії щодо майна, та чи є потерпілим в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За правилом ч. 1 ст. 2 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно із ст. ст. 65, 66 СК України розпорядження та визначення порядку користування майном, що є об`єктом права спільної сумісної власністю подружжя, дружина та чоловік здійснюють за взаємною згодою.

Таким чином, суд визнає безпідставними аргументи сторони захисту щодо не встановлення органом досудового розслідування, кому належить майно, та не встановлення потерпілою стороною ОСОБА_12 , а також щодо можливої належності відповідного майна ОСОБА_9 за недоведеністю.

VI. Висновки суду щодо клопотання сторони обвинувачення про недопустимість доказів.

Прокурор ОСОБА_4 просив визнати недопустимим доказом пояснення свідка ОСОБА_7 через її відмову від дачі показань під час досудового розслідування.

За правилом ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до положень ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.

За положенням ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно із ч.1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобовязаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Ч.1 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Отже слідчий ОСОБА_14 , склавши обвинувальний акт, і прокурор ОСОБА_15 , який погодився з цим і затвердив обвинувальний акт, визнали зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для висунення особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно доч.ч.1,2ст.22КПК Україникримінальне провадженняздійснюється наоснові змагальності,що передбачаєсамостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно (ч. 1 ст. 23 КПК України).

Згідно ізч.ч.1,3,4ст.95КПК Українипоказання -це відомості,які надаютьсяв уснійабо письмовійформі підчас допитупідозрюваним,обвинуваченим,свідком,потерпілим,експертом щодовідомих їмобставин укримінальному провадженні,що маютьзначення дляцього кримінальногопровадження. Свідокзобов`язаний даватипоказання слідчому,прокурору,слідчому суддіта суду,а експерт-слідчому суддіта судув установленомуцим Кодексомпорядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України).

Пояснення свідка ОСОБА_7 надані суду безпосередньо в судовому засіданні із дотриманням правил давання показань суду за ст.ст. 65-67 КПК України, а тому на підставі наведеного відсутні підстави для визнання цього доказу недопустимим.

VIІ. Висновки суду щодо епізоду обвинувачення ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном - заволодів мультиваркою марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741, щляхом зложивання довірою, що вчинена повторно (детально ця частина обвинувачення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, описана в розділі ІІ).

ОСОБА_3 інкриміновано, що наприкінці серпня 2020 року він, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, посягаючи на охоронювані законом суспільні відносини у сфері власності, з корисливих мотивів шляхом зловживання довірою ОСОБА_5 заволодів мультиваркою марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741, чим спричинив потерпілій збитки на суму 450,00 грн, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Після судового розгляду даного кримінального провадження і аналізу наявних доказів, суд констатує, що у кримінальному провадженні відсутні належні та допустимі докази, які б доводили вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому епізоду злочину за ч.2 ст. 190 КК України щодо заволодіння майном ОСОБА_5 , а саме: мультиваркою марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741, шляхом зловживання її довірою.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 сама запропонувала надати ОСОБА_3 та його співмешканці ОСОБА_7 належну потерпілій мультиварку, оскільки за місцем проживання обвинуваченого та його цивільної дружини за несплату боргу відрізали газ, їй було шкода дітей, тобто ОСОБА_5 таким чином за власною ініціативою забезпечила сім`ю обвинуваченого предметом для приготування їжі на час відсутності газу. У подальшому мультиваркою користувалися обвинувачений та його сім`я за місцем мешкання певний період часу, періодично здавали в ломбард, в кінцевому результаті мультиварка була реалізована ломбардом.

Згідно диспозиції статті 190 КК України об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживанні довірою; суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Відсутність хоча б одного зі складових елементів складу злочину шахрайства, у тому числі об`єктивної та суб`єктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, не є злочином, та може свідчить про наявність між цією особою та потерпілим цивільно-правових відносин.

Суд констатує, що в даному епізоді потерпіла ОСОБА_5 сама запропонувала надати ОСОБА_3 та його співмешканці мультиварку для приготування їжі на період відключення їх помешкання від газу та сама добровільно пообіцяла сплатити борг за газ. При цьому, обвинувачений потерпілій жодних неправдивих відомостей не повідомляв, у них дійсно відключили газ, а також жодним чином не впливав на потерпілу шляхом зловживання її довірою, оскільки остання сама запропонувала надати мультиварку в тимчасове користування. Зазначене вказує на відсутність об`єктивної сторони складу шахрайства - стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_3 в момент заволодіння мальтиваркою мав на меті її привласнити.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» (далі Постанова № 10) отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обовязок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй предявлено обвинувачення.

Всупереч вищезазначеним нормам, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, а саме: заволодіння мультиваркою марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741, належною ОСОБА_5 , шляхом зловживання її довірою - не доведена.

Тому ОСОБА_3 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України по епізоду щодо заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, а саме: заволодіння мультиваркою марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741, належною ОСОБА_5 , шляхом зловживання її довірою, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

VIІІ .Висновки суду щодо епізоду обвинувачення ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном - швейною машинкою марки «Singer» модель 2250, шляхом зловживання довірою, що вчинена повторно (детально ця частина обвинувачення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, описана в розділі ІІ).

Суду доведено, що ОСОБА_3 на початку жовтня 2020 року він з корисливих мотивів шляхом зловживання довірою заволодів швейною машинкою марки «Singer», модель 2250, належної ОСОБА_5 , чим спричинив їй збитки на суму 2150,50 грн, вчинено повторно, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Суд відхиляє доводи адвоката ОСОБА_6 , який вказав на відсутність складу злочину за ч. 2 ст. 190 КК України за даним епізодом з огляду на таке.

Безпосередньо у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 під час його допиту вказав, що він зателефонував до матері та попросив їй дати в користування швейну машинку, але отримав відмову через його наркотичну залежність та недовіру матері, а свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона з обвинуваченим прийшли разом до його батьків та поросили швейну машинку, щоб пошити пелюшки та інше, на що мати погодилась, а приблизно через тиждень свідок разом із обвинуваченим здали цю річ в ломбард та отримали кошти.

Суд вважає, що в даному випадку має місце зловживання довірою зі сторони обвинуваченого при заволодінні майном його матері із використанням третіх осіб цивільної дружини, оскільки ОСОБА_3 , використовуючи родинні відносини шляхом зловживання довірою матері, попередньо отримавши її відмову, а в подальшому разом із вагітною співмешканкою ОСОБА_7 , достовірно знаючи особливості характеру своєї матері, яка не зможе відмовити його вагітній цивільній дружині, використовуючи почуття потерпілої в своїх корисних цілях, за наявності умислу здати майно до ломбарду та отримати кошти, таким чином привласнив його, не виконуючи зобов`язання повернути. Потерпіла ОСОБА_5 добровільно передала швейну машинку обвинуваченому ОСОБА_3 та його цивільній дружині ОСОБА_7 , не усвідомлюючи при цьому обману зі сторони обвинуваченого в її довірі. В даному випадку не має значення те, чи користувались обвинувачений з його дружиною швейною машинкою. Ввірене їм майно невдовзі було здано подружжям до ломбарду, після чого вони почали вимагати в ОСОБА_5 кошти на викуп належного потерпілій майна. Загалом, при наданні пояснень ОСОБА_7 вказала, що вони систематично користувались послугами ломбарду, бо потрібні були гроші.

Суд відхиляє аргументи сторони захисту, що отримала машинку ОСОБА_7 , а не обвинувачений ОСОБА_3 , оскільки останній лише в такий опосередкований спосіб міг отримати у матері дану річ, щоб в подальшому розпорядитися нею.

Шахрайство - це форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов`язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди, внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб.

Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм. Це означає, що шахрайство передбачає такий перехід певного предмета у володіння винного, який дозволяє йому реально здійснити хоча б первісне розпорядження (постанова Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 234/3501/17).

У постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 у справі № 5-250кс16 вказується, що згідно судової практики особливістю шахрайства вважається те, що особа, яку зазвичай позначають як потерпілого (це власник або особа, якій ввірене чи під охороною якої перебуває майно) і воля якої сфальсифікована обманом чи зловживанням довірою, бере безпосередню участь у передачі майна чи права на нього. Для кваліфікації скоєного як шахрайства не має значення рівень витонченості обману, ступінь обачності або, навпаки, легковажності потерпілого. Важливо лише, щоб у конкретній ситуації потерпілий не усвідомлював факту застосування щодо нього обману (зловживання довірою), щоб обманні дії винного були ефективними в аспекті успішного заволодіння чужим майном (правом на нього). Обов`язковою ознакою шахрайства визнається вже згадувана добровільність передачі майна чи права на нього; щоправда, така добровільність має умовний (уявний) характер, адже насправді дії зазначених осіб щодо передачі майна чи права на нього зумовлені тим, що вони введені в оману. Між діянням винного і помилкою потерпілої особи, яка передає майно, повинен бути причинний звязок. До субєктів обману при вчиненні шахрайства належать не лише власники, а й інші особи, уповноважені на вчинення юридично значущих дій стосовно майна. Введення таких осіб в оману дає підстави говорити про опосередковане вчинення шахрайства. Оскільки стаття 190 КК не вимагає, щоб особа, яка вводиться в оману при вчиненні шахрайства, і потерпілий від цього злочину (тобто той, кому заподіюється майнова шкода) збігались.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_3 та його співмешканка ОСОБА_7 під час надання пояснень суду неодноразово вказували на те, що потерпіла ОСОБА_5 повинна була постійно надавати кошти на їх різні потреби: оплачувати борг за газ, на медичне обслуговування, в тому числі на викуп речей з ломбарду.

Також ОСОБА_7 є цивільною дружиною ОСОБА_3 , в них народидася наприкінці 2020 року дитина, а тому вона є зацікавленою особою щодо обвинуваченого. Під час досудового розслідування відмовилась надавати пояснення, що є її правом.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах обвинувального акту.

Отже, ретельно розглянувшита проаналізувавшивсі зібраніу справідокази вїх взаємозв`язку,суд визнаєнеспроможними твердженнязахисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 про те,що останнійне вчинявінкримінованого йомузлочину узаволодінні майномшахрайським способомта провідсутність удіях ознакскладу злочину,передбаченого ч.2ст.190КК України.

ІХ .Висновки суду щодо епізоду обвинувачення ОСОБА_3 таємному викраденняі чужого майна (крадіжка), вчинена повторно (детально ця частина обвинувачення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, описана в розділі ІІ).

Суду доведено, що 26.11.2020 ОСОБА_3 з корисливих мотивів, правомірно перебуваючи у будинку своєї матері за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав кухонний комбайн 3 в 1 «Bullet Express TRIO», належний ОСОБА_5 , чим спричинив їй збитки на суму 1366,67 грн, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Суд відхиляє доводи адвоката ОСОБА_6 стосовно того, що заволодіння кухонним комбайном не було таємним, бо ОСОБА_12 чоловік ОСОБА_5 , який є співвласником, був свідком, як ОСОБА_3 виносив з будинку дану річ, тому, на думку захисника, в даному випадку може йти мова про застосування положень ст. 186 КК України.

Під час судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_3 заздалегідь зателефонував матері з приводу комбайну та отримав її відмову. У подальшому, скориставшись нагодою, що потерпіла спала, протиправно заволодів майном, вказавши батькові про наявність на це дозолу ОСОБА_5 , продовжив дії із заволодіння майном, після чого розпорядився ним шляхом здачі до ломбарду.

Вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, з врахуванням того, що суд розглядає справу лише в межах пред`явленого обвинувачення, суд вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого правильною з огляду на наступне.

Крадіжка та грабіж є однорідними злочинами, тобто такими, що посягають на однакові або подібні об`єкти кримінально-правової охорони і вчиняються з однією і тією ж формою вини та мають низку спільних кваліфікуючих ознак.

Разом з тим, чинний КК визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Натомість грабіж відповідно до ст. 186 зазначеного Кодексу - це відкрите викрадення чужого майна. Тобто ці склади злочинів відрізняються за способом їх вчинення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.

Грабіж як і крадіжка вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном. Якщо особа, яка протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита.

Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові № 725/2266/18 від 11 вересня 2019 року.

Таким чином, розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв`язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні особи). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, сп`яніння).

Із врахуванням викладених обставин, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про безпідставність правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 185 КК України крадіжка, оскільки ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що відповідні дії помічені батьком, ввів в його в оману, цим самим свідок ОСОБА_12 не розумів факту викрадення, а обвинувачений таким чином зміг продовжити свої протиправні дії з метою привласнення викраденого майна. Про таємний характер заволодіння чужим майном свідчить те, що викрадення майна потерпілої для неї та інших осіб було таємним.

Отже, доводи адвоката ОСОБА_6 в тому, що дії обвинуваченого ОСОБА_9 слід кваліфікувати як грабіж, чи інше кримінальне правопорушення, суд вважає безпідставними та розцінює як бажання обвинуваченого уникнути відповідного покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Х. Висновки суду щодо призначення покарання.

Проаналізувавши доказив їхсукупності,достатності тавзаємозв`язку,суд визнає зібрані по кримінальному провадженню докази є належними та допустимими у відповідності до статей 85,86 КПК України, та вважає,що підчас судовогорозгляду доведено,що обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна(крадіжку),повторно, а також заволодіннячужим майном шляхом зловживання довірою(шахрайство),вчинено повторно.

Також є наявною кваліфікуюча ознака - повторність за обома епізодами крадіжки та шахрайства, оскільки обвинувачений вчинив зазначені злочини, маючи судимість за вчинення крадіжок та грабежу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 і ст. 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, а дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий /а.с.134-138/, згідно характеристики з Гребінківської міської ради ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягувався, іншою інформацією старостат щодо особи не володіє. За результатами проведеної судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_3 виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді синдрому залежності внаслідок вживання опоїдів, що не позбавляє його здатності повною мірою реалізовувати свої права, під дію ч.2, ч.3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає /а.с.147-153/, на військовому обліку, а також на обліку у фтизіатра, психіатра, нарколога не перебуває /а.с. 139-140/, перебуває на обліку в центрі пробації з 12.10.2020, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України /а.с.141/.

Судом обставин відповідно до ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , не встановлено, обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є рецедив злочинів.

Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що виправлення ОСОБА_9 неможливе без ізоляції від суспільства, із врахуванням вироку Гребінківського районного суду Полтавсьокї області від 08.09.2020 звільненням його від відбування покарання з випробуванням неможливо.

Кримінальним правопорушенням заподіяна майнова шкода на суму 3967,17 грн, яка не відшкодована, цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз складають 3105,55 грн, тому відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, вони підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370-371,374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання ОСОБА_3 у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 08.09.2020 та за цим вироком шляхом часткового складення покарань остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк покарання обраховувати з початку фактичного відбування покарання.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виправдати за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України за епізодом щодо заволодіння ним чужим майном - мультиваркою марки «MAYERBOCH» модель МВ-10741, на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 3105,55 грн (три тисячі сто п`ять грн 55 коп).

Речові докази: електронний кухонний прилад марки «BULLETEXPRESS», які знаходяться на зберіганні у кімнаті для зберігання речових доказів Сектору поліцейської діяльності ВП №1 Лубенського РВП (м. Гребінка вул. Магістральна, 16), - повернути потерпілій ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного судучерез Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються сторонам кримінального провадження.

Суддя В. Шевченко