Постанова

від 14.04.2021 по справі 541/2584/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/2584/19 Номер провадження 22-ц/814/992/21Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АСТАРТА ПРИХОРОЛЛЯ на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2021 року (час ухвалення судового рішення з 10:50:50 год. до 11:03:46 год., дата виготовлення повного тексту судового рішення 23 лютого 2021 року) про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Миргородська про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення права власності на землю, відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ АСТАРТА ПРИХОРОЛЛЯ про скасування заходів забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма Миргородська , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду постановити нову про задоволення їх заяви в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначається, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що на сьогодні первісний відповідач припинив свою діяльність, правонаступник не перебуває в стані припинення, ліквідації, реорганізації тощо, тобто має можливість виконати рішення в разі його задоволення.

Судом не надано оцінки тому, що перебування майна під арештом позбавляє заявника як правонаступника відповідача переоформити права на ці транспортні засоби та використовувати їх у господарській діяльності.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у клопотанні просять залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду - без змін.

Стверджують, що матеріали цивільної справи містять достатньо доказів недобросовісної поведінки відповідача, заміна первісного відповідача, який також входив до складу агрохолдингу Астарта-Київ , на нового відповідача, його правонаступника, не може бути підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Миргородська про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення права власності на землю, відшкодування моральної шкоди та стягнення орендної плати на загальну суму 375 023,52 грн (а.с.1-4).

Разом з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, просив накласти арешт на транспортні засоби, що належать відповідачу:

-автомобіль ВАЗ 212140, 2010 року випуску з відповідним номерним знаком та номерами кузова і двигуна;

-автомобіль RENAULT DUSTER , 2013 року випуску, дата реєстрації 17.08.2013 року з відповідним державним номерним знаком та номерами кузова і двигуна (а.с.6-7).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 березня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ Агрофірма "Миргородська" про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення права власності на землю, відшкодування моральної шкоди та стягнення орендної плати накладено арешт на:

-автомобіль ВАЗ 212140 , номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , 2010 року випуску, дата реєстрації 11.03.2016 року,

- на автомобіль RENAULT DUSTER , номерний знак НОМЕР_4 , номер кузоваVF1HSRAVN49492053, номер двигуна НОМЕР_5 , 2013 року випуску, дата реєстрації 17.08.2013 року.( а.с.15, 19-20)

04 лютого 2021 року ТОВ АСТАРТА ПРИХОРОЛЛЯ звернулось до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, просило скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ АСТАРТА ПРИХОРОЛЛЯ про відшкодування збитків, у вигляді арешту на автомобіль ВАЗ 212140 , номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , 2010 року випуску, дата реєстрації 11.03.2016 року та на автомобіль RENAULT DUSTER , номерний знак НОМЕР_4 , номер кузоваVF1HSRAVN49492053, номер двигуна НОМЕР_5 , 2013 року випуску, дата реєстрації 17.08.2013 року (а.с.21).

В обґрунтування вказаної заяви посилалось на те, що на даний час відбувається переоформлення майна, в т.ч. і автотранспортних засобів, на правонаступника ТОВ АФ Миргородська - ТОВ АСТАРТА ПРИХОРОЛЛЯ . Наявність арешту унеможливлює здійснення такого переоформлення, що у свою чергу не дає можливості в повній мірі використовувати ці транспортні засоби в господарській діяльності товариства.

Відмовляючи в задоволення заяви ТОВ АСТАРТА ПРИХОРОЛЛЯ про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на даний момент справа судом не розглянута та представником Товариства з обмеженою відповідальністю Астарта Прихоролля не надано будь яких доказів про неможливість використання в господарській діяльності транспортних засобів, на які накладено арешт.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Статтею 158 ЦПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.

У силу положень ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку відмови в задоволенні позовних вимог, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч.ч.9-10 ст.158 ЦПК України).

Цивільна справа, в межах якої вжито заходів забезпечення позову, на час постановлення оскаржуваної ухвали, залишається не розглянутою по суті.

Твердження заявника (відповідача) про наявність перешкод у переоформленні прав на транспортні засоби та відсутність можливості повноцінно використовувати ці транспортні засоби в господарській діяльності товариства не підтверджені належними і допустимими доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що оскільки єдина підстава для вжиття заходів забезпечення позову - перебування ТОВ АФ Миргородська у стані припинення, відпала, то і відсутні підстави для арешту транспортних засобів, апеляційним судом до уваги не приймається, так як за змістом ст.149, ст.150 і ст.158 ЦПК України вжиті судом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за наявності обставин, які свідчать про можливість безперешкодного виконання рішення суду у справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заходів забезпечення позову на час звернення заявника з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування з доводів, викладених у апеляційній скарзі відсутні.

Керуючись ст.367, ст.374 ч.1 п.1, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСТАРТА ПРИХОРОЛЛЯ залишити без задоволення.

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 14 квітня 2021 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов