Постанова

від 15.04.2021 по справі 125/598/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/598/20

Провадження № 22-ц/801/747/2021

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Питель О. В.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 рокуСправа № 125/598/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Якименко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю НИВА на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2021 року про повернення зустрічної позовної заяви, постановлену суддею Питель О.В., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації), Сільськогосподарського товариства НИВА , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: державний реєстратор Комунального підприємства Гарант+ Васюра Павло Володимирович, державний реєстратор Глинської сільської ради Сімонник Ярослав Іванович, державний реєстратор Джуринської сільської ради Гончарук Олексій Сергійович про визнання незаконним та скасування наказу та про відновлення становища, яке існувало до прийняття незаконного наказу,

встановив :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України (Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації), СТОВ НИВА , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: державний реєстратор КП Гарант+ Васюра П.В., державний реєстратор Глинської сільської ради Сімонник Я.І., державний реєстратор Джуринської сільської ради Гончарук О.С., про визнання незаконним та скасування наказу, а також про відновлення становища, яке існувало до прийняття незаконного наказу.

У червні 2020 року СТОВ НИВА звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про державну реєстрацію.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2021 року зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.

Не погодившись із вказаною ухвалою, СТОВ НИВА подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині повернення зустрічного позову та направити справу для продовження розгляду до Барського районного суду Вінницької області.

Апелянт у скарзі зазначає, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України прийнятий безпосередньо стосовно скасування державної реєстрації договору оренди землі від 30.12.2019, що укладений між ОСОБА_2 та СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ , є нерозривно пов`язаним із зустрічним позовом про визнання недійсним як вказаного договору оренди землі, так і його державної реєстрації. Тому задоволення зустрічного позову автоматично виключає можливість задоволення первісного позову в частині певних поновлених записів.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

За змістом ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що первісний та зустрічний позови виникли з різних правовідносин, задоволення зустрічного позову не може вплинути на вирішення первісного позову, оскільки за первісним позовом предметом доказування є законність та правомірність видання наказу Міністерством юстиції України, на що не може вплинути наявність чи відсутність договірних відносин між відповідачами за зустрічним позовом. Тому суд прийшов до висновку, що зустрічний позов поданий з порушенням вимог ч. 2 ст. 193 ЦПК України,

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, адже вони базуються на вимогах ст. 193 ЦПК України.

У ч. 2 ст. 193 ЦПК України зазначено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3 ст. 193 ЦПК України).

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

При вирішенні питання про прийняття зустрічного позову, суд першої інстанції вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову, чи поданий зустрічний позов у строк для подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

У даному випадку апелянт намагається обґрунтувати взаємопов`язаність обох позовів тим, що в разі визнання недійсним договору оренди землі - не буде необхідності у відновленні становища, яке існувало до прийняття незаконного наказу Міністерства юстиції України в частині залишення в силі державної реєстрації права оренди земельної ділянки за СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ .

Разом з тим, така позиція апелянта є хибною, оскільки в даному випадку вирішенню підлягають два окремих спори з різними правовідносинами.

Так, встановлено, що предметом первісного позову є визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.03.2020 №1234/5, а також відновлення становища, яке існувало до прийняття незаконного наказу шляхом відновлення ряду рішень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які були скасовані на підставі оскаржуваного наказу (в тому числі і рішення від 11.01.2020 №50611091, прийнятого державним реєстратором Гончаруком О.С.), з приводу права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 . Тобто відновлення становища відбудеться на підставі скасування незаконного наказу Міністерства юстиції України.

Предметом зустрічного позову є визнання недійсним договору оренди землі, кадастровий номер 0520280800:01:003:0059, площею 2,2499 га, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ 30.12.2019 та скасування запису про державну реєстрацію №34999272 від 08.01.2020, вчиненого на підставі рішення державного реєстратора Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області Гончарука О.С., індексний номер 50611091 від 11.01.2020. Тобто, скасування запису є наслідком визнання недійсним договору оренди землі.

Отже, у справі за первісним позовом спірні правовідносини виникли з приводу законності рішень Міністерства юстиції України та відновлення рішень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а за зустрічним - з приводу недійсності укладеного правочину між орендодавцем та орендарем та скасування запису про державну реєстрацію.

Колегія суддів звертає увагу, що як на підставу для задоволення зустрічного позову СТОВ НИВА посилається на те, що договір оренди землі від 30.12.2019 був укладений між ОСОБА_1 та СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ під час дії попереднього договору (укладеного з СТОВ НИВА ). Вказаний договір послугував підставою для прийняття державним реєстратором Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області Гончаруком О.С. рішення №50611091 від 11.01.2020 про державну реєстрацію права оренди за СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ .

Разом з тим, спірним наказом Міністерства юстиції України від 27.03.2020 №1234/5 скасовано рішення з індексним номером №50611091 від 01.01.2020 державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди за СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ .

Скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди, держава офіційно не визнає і не підтверджує факту набуття СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ права оренди на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , оскільки відповідні відомості виключені з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вирішення питання щодо законності наказу Міністерства юстиції України від 27.03.2020 №1234/5, яким, зокрема, скасовано реєстрацію права оренди СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ на земельну ділянку, впливає на встановлення факту набуття СТОВ ПОДІЛЬСЬКА ЗОРЯ права оренди на належну ОСОБА_1 земельну ділянку.

Необхідність у пред`явленні позову про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про державну реєстрацію буде доцільним в разі задоволення позову, яким буде скасовано наказ Міністерства юстиції України та відновлено рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Однак, у разі відмови у задоволенні такого позову необхідності у пред`явленні позову про визнання недійсним договору оренди землі і скасування запису про державну реєстрацію не буде.

Між цими позовами є певний взаємозв`язок, однак, вони не взаємопов`язані, так як в них лише є схожість за сторонами договору оренди, і необхідності в їх розгляду разом немає.

Отже, позовна заява (зустрічна) повинна бути розглянута після розгляду первісного позову, а не разом з ним, а вимоги за первісним позовом, які будуть розглядатися судом, будуть враховуватися при розгляді вимог позову про визнання недійсним договору оренди землі, а не зараховуватися , як вимагає цього закон.

Слід звернути увагу, що прийнявши зустрічний позов до розгляду з первісним позовом у справі одночасно буде приймати участь вісім учасників, що утруднить розгляд справи, в розумінні вчинення судом процесуальних дій, які будуть обов`язковими по відношенню до кожного із учасників.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що необхідності в об`єднанні первісного і зустрічного позовів немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю НИВА залишити без задоволення.

Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

М.М. Якименко