Постанова

від 12.04.2021 по справі 910/20869/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. Справа№ 910/20869/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Йограйтен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 про передачу справи на розгляд іншого суду

у справі № 910/20869/20 (суддя Данилова М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Йограйтен"

до Тернопільської обласної державної адміністрації

про визнання права оренди земельної ділянки і внесення змін до договору

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Йограйтен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання права оренди земельної ділянки і внесення змін до договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 матеріали позовної заяви б/н від 23.12.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Йограйтен" до Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання права оренди земельної ділянки і внесення змін до договору передано за встановленою підсудністю на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "Йограйтен" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 в справі № 910/20869/20 та направити справу за підсудністю для подальшого розгляду по суті. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права. Так, апелянт стверджує, що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 30 ГПК України спори у справах, в яких відповідачем є, зокрема, обласна державна адміністрація розглядаються місцевими господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Наведені норми при постановленні оскаржуваної ухвали не були враховані місцевим господарським судом, що, на думку скаржника, стало підставою для помилкового висновку про направлення справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2021, апеляційна скарга у справі № 910/20869/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 вирішення питання, щодо подальшого руху апеляційної скарги ТОВ "Йограйтен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021, відкладено до надходження матеріалів справи № 910/20869/20 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано вказану справу.

На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/20869/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 поновлено ТОВ "Йограйтен" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.01.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу суду першої інстанції; розгляд апеляційної скарги позивача у справі № 910/20869/20 призначено на 22.03.2021; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Згідно долучених до матеріалів справи повідомлень про вручення поштових відправлень сторонами отримано рекомендовану кореспонденцію суду: позивачем - 09.02.2021; відповідачем - 08.02.2021.

В межах встановлених судом процесуальних строків від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

11.03.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Судове засідання, що було призначено на 23.03.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Алданової С.О. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 розгляд справи призначено на 12.04.2021.

В судове засідання 12.04.2021 представник відповідача не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить долучена до матеріалів справи виписка з пошукової системи відстеження поштових відправлень АТ Укрпошта .

12.04.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Тернопільської обласної державної адміністрації.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку присутнього представника позивача, судова колегія дійшла висновку про його задоволення та можливість розгляду справи за відсутності сторони відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 12.04.2021 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

За змістом п. 8) ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області, місцевий господарський суд з посиланням на приписи ч. ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , виходив з того, що оскільки відповідачем у даній справі є Тернопільська обласна державна адміністрація, місцезнаходження якої є місто Тернопіль, то відсутні підстави розгляду такого спору Господарським судом міста Києва.

Однак, колегія суддів з вищевикладеним висновком місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі МПП Голуб проти України заява № 6778/05, від 18.10.2005).

Виходячи з приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч 2 ст. 4 ГПК України).

Склад учасників справи в господарському процесі визначено статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, а саме відповідно до частини 1 цієї статті у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України визначено такі юрисдикції: предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23); інстанційна юрисдикція (статті 24-26); територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31).

Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких Господарським процесуальним кодексом України встановлює інший вид підсудності.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Положеннями ст. 30 Господарського процесуального кодексу України унормовано правила виключної підсудності справ.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Частиною 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд не уповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, звертаючись до Господарського суду міста Києва з даним позовом позивачем в якості відповідача визначено Тернопільську обласну державну адміністрацію, яка віднесена до переліку відповідачів, на розгляд вимог до яких поширюються правила виключної підсудності.

Отже, зважуючи на те, що відповідачем у справі є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься виключно до компетенції Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд не уповноважений здійснювати розгляд відповідної справи. У зв`язку з цим, апеляційна інстанція вважає, що висновок місцевого господарського суду про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області за місцем знаходження відповідача є помилковим.

Подібні правові висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в його постанові № 916/142/19 від 16.08.2019.

За встановленого, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вказаний судовий акт не відповідає вимогам ст. ст. 27, 30, 234 ГПК України з підстав, наведених вище, що свідчить про обґрунтованість апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, ухвала Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 про передачу справи до іншого суду згідно загальних правил територіальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача) підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Йограйтен" на ухвалу Господарського міста Києва від 05.01.2021 підлягає задоволенню.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат з перегляду справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно загальних правил ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Йограйтен" на ухвалу Господарського міста Києва від 05.01.2021 у справі №910/20869/20 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 у справі №910/20869/20 скасувати.

3. Справу №910/20869/20 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до Глави 2 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст постанови складено 16.04.2021