Постанова

від 13.04.2021 по справі 905/1467/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа № 905/1467/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Громадської організації "Клуб Дуплет" (вх. № 404 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 у справі № 905/1467/20, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Демідовою П.В., повний текст складено 24.12.2020,

за позовом Управління міського господарства Вугледарської міської ради, м. Вугледар Донецької області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вугледарської міської ради, м. Вугледар Донецької області,

до Громадської організації "Клуб Дуплет", м. Вугледар Донецької області,

про розірвання договору оренди, стягнення штрафу та зобов`язання передати частину адміністративної будівлі,-

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2020 року позивач - Управління міського господарства Вугледарської міської ради, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Громадської організації "Клуб Дуплет" про розірвання договору від 11.04.2018 №47 оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є комунальною власністю, стягнення штрафу в сумі 4389,05 грн та зобов`язання передати частину адміністративної будівлі площею 33,55 кв.м, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Вугледар, вул. Трифонова, 38а, в належному стані.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 у справі №905/1467/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Громадської організації "Клуб Дуплет" на користь Управління міського господарства Вугледарської міської ради штраф у розмірі 4 389,05 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8408,00грн. В іншій частині позову - відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції зазначив, що обставини щодо порушення відповідачем умов договору оренди щодо неукладення договору страхування нерухомого майна усунені відповідачем, оскільки впродовж майже 40 днів після укладення додаткової угоди, відповідач уклав договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності №FO-00709374, у зв`язку з чим, відсутні підстави для розірвання спірного договору та повернення позивачу нерухомого майна. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що наявність порушення у зв`язку з неналежним виконанням умов договору в силу приписів статті 611 ЦК України має відповідні правові наслідки, зокрема, у вигляді застосування до відповідача штрафних санкцій.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 у справі №905/1467/20 в частині стягнення штрафу та витрат по сплаті судового збору у розмірі 8408,00 грн, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги апеляційної скарги.

В обгрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначив, що сума штрафу, яка стягнена з відповідача за оскаржуваним судовим рішенням не відповідає матеріалам справи та є завищеною. Посилаючись на укладення між сторонами додаткової угоди, яка відсутня в матеріалах справи, якою зменшено розмір орендної плати до 566,28 грн, апелянт вважає, що до стягнення підлягає сума штрафу у розмірі 2831,40 грн. Також відповідач не погоджується із покладенням на нього всієї суми судового збору за подання позову, просить застосувати положення пункту 3 ст. 129 ГПК України щодо пропорційного розподілу судових витрат, та вважає, що має сплатити 2802,67 грн судового збору.

До скарги апелянтом додано копію додаткової угоди від 28.02.2019 року та розрахунок орендної плати (а.с. 226, 227 т.1).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2021 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 відкрито апеляційне провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "18" березня 2021 о 16:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. № 104.

Також вказаною ухвалою встановлено учасникам справи строк до 11.03.2021 для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання відповідачу та до 16.03.2021 для подання заяв, клопотань, тощо.

11.03.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що судом першої інстанції стягнуто з відповідачу вірну суму штрафу, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також позивач просить розглянути дану справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

15.03.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

18.03.2021 судове засідання не відбулось, у зв`язку з відпусткою судді-доповідача Фоміної В.О., судове засідання перенесено на 13.04.2021 о 11:00 год, про що сповіщено сторін у справі шляхом направлення на їх адреси відповідного повідомлення.

09.04.2021 відповідач направив суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому також просив розглядати дану справу без його участі.

В судове засідання 13.04.2021 учасники справи не з`явились.

Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи заяви позивача та відповідача про розгляд справи без їх участі, а також те, що явка сторін обов`язковою судом не визнавалась та враховуючи належне повідомлення учасників даної справи, а також достатність матеріалів справи для об`єктивного, повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи без участі представників сторін та третьої особи.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2018 між Комунальним підприємством «Водоканал» Вугледарської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією «Клуб Дуплет» (орендар) укладено договір оренди №47 індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є комунальною власністю.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину адміністративної будівлі, площею 77,50 м2, розміщену за адресою: м.Вугледар, вул.Трифонова, 38а, вартість якої визначена згідно звіту про незалежну оцінку вартості майна та складає 105337 грн. 00 коп.(сто п`ять тисяч триста тридцять сім гривень 00 коп.). Майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації «Клуб Дуплет» , яка не веде комерційну діяльність згідно Статуту та не є прибутковою (п.1.2 договору).

Згідно п.2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін зазначений в цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна, який є невід`ємною частиною цього Договору (додаток №2).

Пунктом 2.5 договору сторонами обумовлено, що в разі розірвання договору, закінчення строку його дії та /або відмови від його продовження або банкрутства орендаря, орендар повинен повернути орендодавцю орендоване приміщення у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання повідомлення орендодавця за актом прийому-передачі майна. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі (п.2.4). Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку вартості майна ТОВ «Інжиніринговий центр «Екскон» .

У розділі 4 договору передбачено обов`язки орендаря серед яких, зокрема, забезпечення збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню і псуванню, здійснення заходів протипожежної безпеки; впродовж тижня після укладення договору: застрахувати орендоване майно не менше ніж на його балансову вартість на користь орендодавця в порядку, визначеному чинним законодавством України; відповідно до Наказу Міністерства надзвичайний ситуацій України №1185 від 10.09.2012 обов`язки з установлення засобів пожежогасіння та пожежної сигналізації (при її необхідності), а так само їх утримання у справному стані, покладені на орендаря.

Відповідно до пункту 5.1 договору, орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору. У разі невиконання даного пункту з орендаря стягується штраф у сумі п`ятикратного розміру місячної орендної плати. Крім того, орендодавець вправі вимагати дострокового розірвання договору оренди (п.5.1).

Орендодавець має право: контролювати стан і напрями використання майна, переданого в оренду за цим договором (п.7.1); виступати з ініціативою, щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов цього договору орендарем (п.7.2).

Відповідно до п.п.8.3, 8.4 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України. Спори, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 28 лютого 2021р. (п.9.1).

Додатком №1 до договору, визначено розмір орендної плати за частину адміністративної будівлі, що в місяць складає 877,71 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є комунальною власністю, який є невід`ємною та складовою частиною договору, орендодавець здав, а орендар прийняв частину адміністративної будівлі, площею 77, 50м2, розміщене за адресою:м.Вугледар, вул.Трифонова, 38а в задовільному стані.

За рішенням Вугледарської міської ради від 19.10.2018 №7/36-3 «Про безоплатну передачу основних засобів від комунального підприємства «Водоканал» Вугледарської міської ради» комунальному підприємству «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» передано безоплатно з балансу комунального підприємства «Водоканал» Вугледарської міської ради» на баланс комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» основні засоби згідно з Переліком (в т.ч. адміністративна будівля, розташована за адресою: м.Вугледар, вул.Трифонова, 38а) для здійснення її експлуатації; визначено, що адміністративна будівля, розташована за адресою: м.Вугледар, вул.Трифонова, 38а передається комунальному підприємству «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» на праві господарського відання.

Рішенням Вугледарської міської ради від 22.03.2019 №7/41-15 створено Управління міського господарства Вугледарської міської ради, у зв`язку з необхідністю передачі функцій комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» .

Рішенням Вугледарської міської ради від 21.02.2020 №7/55-3 завтерджено Положення про Управління міського господарства Вугледарської міської ради в новій редакції, відповідно до п.3.21 якого на Управління покладено функції щодо здійснення контролю за утриманням комунального майна та передача його в оренду.

Рішенням Вугледарської міської ради від 24.01.2020 №7/54-2 «Про безоплатну передачу адміністративної будівлі від комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» передано безоплатну адміністративну будівлю, розташовану за адресою: м.Вугледар, вул.Трифонова, 38а від комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» управлінню міського господарства Вугледарської міської ради на праві оперативного управління.

24.03.2020 між Управлінням міського господарства Вугледарської міської ради та відповідачем у справі укладено Додаткову угоду №1, якою внесено зміни до преамбули договору оренди від 11.04.2018 №47 щодо зміни орендодавця та в п. 4.6.2, п. 5.5, та розділ 11 договору.

Листом від 29.04.2020 №250 Управління міського господарства звернулось до Голови Президії Громадської організації «Клуб Дуплет» із вимогою про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є комунальною власністю №47 від 11.04.2018, посилаючись на порушення п.4.6.1 Договору щодо обов`язку страхування орендованого майна.

У відповідь, на вказану вимогу, Голова Президії Громадської організації «Клуб Дуплет» направив лист від 12.08.2020 №12/05, в якому повідомив, що між ним та ПрАТ «Страхова група «ТАС» 30.04.2020 року був укладений договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності за номером FO-00709374, орендна плата вноситься своєчасно та в повному обсязі, у зв`язку з чим вимога орендодавця є безпідставною та такою, що суперечить чинному законодавству.

Посилаючись на порушення орендарем умов укладеного між сторонами договору щодо вчинення несвоєчасних заходів зі страхування орендованого майна, позивач звернувся до суду з даним позовом.

22.12.2020 Господарським судом Донецької області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Колегія суддів, враховуючи межі перегляду, встановлені статтею 269 ГПК України, розглянувши вказане рішення на предмет правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 4389,05 грн, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1, п.п. 1 п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається із матеріалів справи, укладений між позивачем і відповідачем договір є договором оренди майна комунальної власності, а тому до цих правовідносин підлягає застосуванню глава 58 ЦК України, глава 30 ГК України та Закон України Про оренду державного та комунального майна .

Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди може бути, зокрема нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна» .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що істотними умовами договору оренди, зокрема, є страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди (ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Як зазначалось, договором передбачено обов`язок орендаря застрахувати орендоване майно не менше ніж на його балансову вартість на користь орендодавця в порядку, визначеному чинним законодавством України.

За ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Отже, обов`язок зі страхування вказаного орендованого майна покладено саме на відповідача в силу умов договору та вимог чинного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами, а в силу ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що орендар уклав договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності №FО-00709374 з Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» (страховик), об`єкт страхування - нерухомість, за адресою м. Вугледар, вул. Трифонова, 38а, площею 83,60 кв.м; вигодонабувач - Управління міського господарства Вугледарської міської ради; підстава договір оренди; строк дії договору до 30.04.2021.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ГПК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.5.1 договору орендар має використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору. У разі невиконання даного пункту з орендаря стягується штраф у сумі п`ятикратного розміру місячної орендної плати.

Враховуючи, що відповідач порушив умови договору про укладення договору страхування у строки встановлені договором, йому було правомірно нараховано штраф.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що невиконання п.4.6.1 договору щодо страхування орендованого майна не можна розцінювати, як використання майна відповідно до умов цього договору, у зв`язку з чим правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Колегія суддів також погоджується з розрахунком цієї суми, адже, відповідно до умов договору розмір орендної плати за перший місяць - 877,81 грн, п`ятикратний розмір цієї суми - 4389,05 грн.

Межі перегляду апеляційної скарги передбачені статтею 269 ГПК України. Зокрема, у частині 3 цієї статті вказано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправильної суми штрафу, нарахованої позивачем, з огляду на укладену між сторонами додаткову угоду від 28.02.2019, якою зменшено розмір орендної плати до 566,28 грн, адже відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість подання до суду першої інстанції цієї додаткової угоди, а також не доведеності заявником винятковості даного випадку.

Статтею 129 Конституції України передбачено серед основних засад судочинства рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи першою та апеляційною інстанціями може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Колегія суддів враховує, що подання сторонами доказів є одним із процесуальних механізмів, який має на меті надати їм можливість висловити свою позицію та захистити свої права в межах процедури вирішення спору, однак, процесуальним законом чітко встановлений порядок подання сторонами доказів, який повинен забезпечувати реалізацію основних засад господарського судочинства, баланс інтересів між позивачем та відповідачем, рівність всіх учасників справи перед законом та судом, пропорційність заявлених вимог та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Враховуючи, що примірник додаткової угоди наданий відповідачем до апеляційної скарги не був предметом дослідження судом першої інстанції, оскільки сторонами до суду не надавався, а заявником апеляційної скарги не наведено обгрунтувань щодо неможливості його надання, або підстав вважати такий випадок виключним, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості приймати докази, які надані відповідачем до апеляційної скарги та враховувати їх під час розгляду апеляційної скарги.

Що ж до посилання заявника апеляційної скарги щодо неправомірного покладення на нього судом першої інстанції всієї суми судового збору сплаченого за подання позову у розмірі 8408,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 9 статті 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи, що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Підставою для задоволення позову у цій справі (стягнення штрафних санкцій) стало доведеність порушення відповідачем договірних зобов`язань (несвоєчасне вчинення дій щодо страхування орендованого майна), тобто спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Тому, колегія суддів вважає правомірним та таким, що повністю узгоджується з обставинами даної справи висновок стосовно покладення на відповідача 8408,00 грн судового збору, сплаченого за подання позову.

Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги не призвели до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками викладеними у даній постанові.

Інших доводів в обґрунтування підстав скасування рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 в апеляційній скарзі не наведено.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду у даній справі відповідає вимогам наведених норм, тому залишається колегією суддів без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Громадської організації "Клуб Дуплет" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2020 у справі № 905/1467/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.04.2021

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль