Рішення

від 01.03.2021 по справі 911/3123/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3123/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М., розглянув у судовому засіданні

позовну заяву прокурора Київської області

в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарден бей резорт , м.Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , Товариство з обмеженою відповідальністю ТІЗ Озерне

про витребування земельних ділянок

У засіданні суду брали участь:

прокурор : Івашин О.Є. (посвідчення №055461 від 21.02.2020);

представник позивача : Пільчевська Ю.В. (у порядку самопредставництва, наказ №16-к від 12.10.2020, посвідчення №9 від 15.10.2020, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

представник відповідача : Горда Ю.І. (довіреність б/н від 20.08.2018, посвідчення адвоката №000180 від 09.06.2018);

інші учасники справи не з`явились

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 16.12.2019 до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернувся прокурор Київської області (далі-прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач, Київська ОДА) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарден бей резорт (далі - відповідач, ТОВ Гарден бей резорт ) №05/09/1-728вих19 від 13.12.2019 (вх.№3249/19), в якій просить суд витребувати на користь держави в особі Київської ОДА з незаконного володіння відповідача земельні ділянки: площею 7,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0084; площею 6,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0085; площею 6,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0086; площею 4,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0087; площею 4,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0088; площею 3,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0089, загальною вартістю 795 930,00грн, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 373, 391, 396 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначає, що на підставі розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації, прийнятих з грубим порушенням вимог земельного та водного законодавства, ст.ст. 9, 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації та постанови Кабінету Міністрів України №502 від 11.04.2002, земельні ділянки загальною площею 30га незаконно перейшли у власність ТОВ Гарден бей резорт за рахунок земель водного фонду.

1.2. 10.01.2020 відповідач, скориставшись передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правом, подав до суду відзив (вх.№474/20) в якому зазначив про пропуск позовної давності. Вказує, що:

єдиним документом який фіксує фізичні характеристики, а саме, віднесення земельної ділянки до земель відповідного фонду (призначення) на момент відведення оспорюваних земельних ділянок є форма №6-зем, відповідно до якої, спірні земельні ділянки не були віднесені до земель водного фонду, а натомість, до земель іншого сільськогосподарського призначення;

на момент прийняття розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №1357 від 26.08.2008 усі недоліки щодо державної експертизи землевпорядної документації були усунені, а розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №1588 від 08.10.2008 було прийнято з урахуванням усіх правових вказівок Держкомзему, що існували на час прийняття останнього.

1.3. 20.01.2020 від Київської ОДА надійшли пояснення (вх.№1231/20), в яких остання зазначила, що не мала можливості самостійно встановити факт порушення вимог чинного земельного та водного законодавства Обухівською районною державною адміністрацією під час прийняття рішення щодо вибуття спірної земельної ділянки із державної власності. Разом із цим, позивач просить задовольнити позов прокурора у повному обсязі та зазначає, що Київська ОДА була позбавлена можливості самостійно звернутись до суду з відповідним позовом через відсутність коштів.

1.4. 03.02.2020 прокурор, скориставшись правом, передбаченим ст. 166 ГПК України, подав до суду відповідь на відзив ТОВ Гарден бей резорт (вх.№2374/20), в якій, серед іншого зазначено, що віднесення земельних ділянок до категорії земель водного фонду повинно здійснюватись з обов`язковим визначенням і встановленням в натурі законодавчо закріплених розмірів прибережної захисної смуги, яка не може передаватись у приватну власність. Зазначив, що спірні земельні ділянки являють собою намивні піски, що, у свою чергу, у силу положень ст. 22 Земельного кодексу України додатково підтверджує, що останні не відносяться до земель сільськогосподарського призначення, а є за своїм фізичним складом та умовами утворення осадовою породою, утвореною річкою та, відповідно, сконцентрованою, у тому числі, на берегах водних об`єктів.

1.5. 06.02.2020 ТОВ Гарден бей резорт скористався правом, передбаченим ст. 167 ГПК України, та подав до суду заперечення (вх.№2965/20), аналогічні викладеним у своєму відзиві.

1.6. 24.06.2020 від ТОВ Гарден бей резорт надійшли додаткові пояснення (вх.№12680/20), в яких зазначає, що із змісту листа Комісії з реорганізації Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №111 від 15.06.2020 (далі - Лист №111 від 15.06.2020) вбачається про відсутність фізичної та технічної можливості надати інформацію та матеріали космічної зйомки щодо накладення земельних ділянок площею 30га на землі водного фонду станом на 2008 рік. Крім того, у листі зазначено, що зміна положення берегової лінії Канівського водосховища (у місці розташування оспорюваних земельних ділянок площею 30га) є перманентним процесом, що пояснюється гідрологічною діяльністю та зміщенням донних осадків р.Дніпро, а тому, як у часовому проміжку з серпня 2008 року по грудень 2010 року, так і у проміжку часу з серпня 2008 року по травень 2020 року могла відбутися зміна положення берегової лінії. Також у вказаному листі зазначено, що на показники берегової лінії міг вплинути фактор спуску водойм (Київського та Канівського водосховищ), що робиться обов`язково для уникнення підтоплення навколишніх населених пунктів та зелених насаджень, який, у свою чергу, не брався до уваги при здійсненні космічної зйомки, що була зароблена станом на 2010 рік.

1.7. 13.07.2020 від прокурора надійшли пояснення в яких останній зазначив, що у листі №111 від 15.06.2020 вказано виключно ймовірні доводи щодо можливості зміни берегової лінії Канівського водосховища у місці знаходження спірних земельних ділянок та немає жодного твердження чи спростування невідповідності (недостовірності) інформації, викладеної у попередньому листі Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика від 16.01.2017 №01-01/14, у тому числі і щодо накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду саме станом на 2008 рік.

1.8. 17.08.2020 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_9 надійшли пояснення (вх.№17316/20) в яких зазначає, що відповідно до листа ВАТ Укрводпроект від 01.07.2004 №1/578, границі ділянки, які розглядаються, не мають виходу до р.Дніпро, а тому слід приймати водні об`єкти як внутрішні водотоки. Листом-відповіддю ТОВ Річтранспроект від 24.06.2004 №01/349 та дозволом Держархібудконтролю від 12.11.2007 №108/04-03/07 підтверджується факт погодження забудови спірних земельних ділянок, що вказує на відсутність для цього законодавчих перешкод.

1.9. 31.08.2020 від прокурора надійшли пояснення (вх.№18217/20) в яких указує, що відповідно до листа установи, яка здійснює ведення Державного водного кадастру на території України з розділу Поверхневі води - Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 14.08.2020 №02-08/1730, спірні земельні ділянки межують з природним водним об`єктом - річкою Дніпро (Канівським водосховищем). Також зазначає, що станом на момент надання листа ВАТ Укрводпроект від 01.07.2004 №1/578, спірні земельні ділянки були вкриті водами р.Дніпро з фрагменту суходолу, та у подальшому були створені штучно підняттям дна шляхом гідронамиву, про що безпосередньо і вказано як у зазначеному листі ВАТ Укрводпроект , так і у листі ТОВ Річтранспроект від 24.06.2004 №01/349. Додатково зазначив, що наявність погодження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 12.11.2007 №108/04-03/07 на будівництво ТОВ ТІЗ Озерне водноспортивного комплексу саме по собі не може бути достатнім доказом законності відведення спірних земельних ділянок, оскільки вказаний орган не уповноважений проводити перевірку законності розпорядження та користування землями, а на момент надання дозволу спірні земельні ділянки за розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №1357 від 26.08.2008 ще не були сформовані.

1.10. 18.01.2021 від відповідача надішли додаткові пояснення (вх.1041/21) в яких, зокрема зазначено, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області №4 від 12.01.2021 затверджено детальний план території для забудови земельних ділянок, відповідно до якого, спірні земельні ділянки поділено у спосіб, що призвів до відведення та встановлення прибережної захисної смуги на р.Дніпро у 20м. Зазначає, що відповідні дані внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Публічної кадастрової карти. З огляду на викладене, вважає, що предмет позову відсутній.

2. Процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою суду від 19.12.2019, зокрема, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.01.2020 та вирішено інші процесуальні питання по справі.

На підставі ст. 183 ГПК України, у підготовчому засіданні неодноразово оголошувалась перерва. Чергове підготовче засідання призначено на 24.02.2020 (протокол судового засідання від 17.02.2020).

2.2. Ухвалою суду від 24.02.2020, зокрема, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.04.2020.

На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначено на 27.04.2020 (протокол судового засідання від 16.04.2020).

2.3 . Ухвалами суду від 27.04.2020 постановлено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі №911/3123/19 та залучено до участі у справі третіх особі, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , Товариство з обмеженою відповідальністю ТІЗ Озерне . Відкладено підготовче засідання на 25.05.2020.

На підставі ст. 183 ГПК України, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.06.2020 (протокол судового засідання від 25.05.2020).

2.4. Ухвалою суду від 15.06.2020, зокрема, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.07.2020.

На підставі ст. 216 ГПК України та ч. 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України, у зв`язку із введенням на території України постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (із відповідними змінами та доповненнями) карантину, ураховуючи клопотання учасників справи, у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва та останнє неодноразово відкладалось. Черговий розгляд справи призначено на 01.03.2021 (протокол судового засідання від 15.02.2021).

2.5. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 01.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3.Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

3.1. 20.01.2020 під час підготовчого засідання від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку для долучення до матеріалів справи пояснень, яке судом задоволено, про що зазначено у протоколі судового засідання від 20.01.2020 (т.1 а.с.179-180).

3.2. 06.02.2020 від представника ТОВ Гарден бей резорт надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №2964/20), яке залишено судом без розгляду за заявою заявника, про що зазначено в ухвалі суду від 17.02.2020.

3.3. 10.02.2020 від прокурора надійшла заява про забезпечення позову (вх.№18/20) у задоволенні якої судом відмовлено, про що постановлено відповідну ухвалу від 17.02.2020.

3.4. 31.08.2020 під час судового засідання задоволено клопотання третьої особи ОСОБА_9 та прокурора про поновлення строку та долучення пояснень до матеріалів справи, про що зазначено у протоколі судового засідання від 31.08.2020.

3.5. 16.10.2020 від представника ТОВ Гарден бей резорт та від представника ОСОБА_9 надійшли клопотання про призначення судової земельної експертизи (вх.№22482/20) та про призначення експертизи (вх.№22540/20) відповідно, які, на підставі ч.2 ст. 207 ГПК України залишаються судом без розгляду.

3.6. 18.01.2021 під час судового засідання задоволено клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень (вх. №30068/20 від 07.12.2020 та вх.№1041/21 від 18.01.2021), про що зазначено у протоколі судового засідання від 18.01.2021.

4.Фактичні обставини справи встановлені судом

4.1. Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації (далі - Обухівська РДА) №1357 від 26.08.2008 передано у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 30га (т. 1 а.с. 32).

03.09.2008 прокурором Обухівського району Київської області до Обухівського районного відділу Київської регіональної філії ДП Державний земельний кадастр (т.1 а.с. 148) надіслано вимогу №4704-вих08, із змісту якої вбачається, що прокуратурою проводяться перевірки додержання земельного, містобудівного та природоохоронного законодавства при наданні органами місцевого самоврядування та виконавчої влади в користування земельних ділянок на території району. З огляду на зазначене, прокурор вимагав тимчасово, до закінчення перевірки та прийняття прокуратурою району законного рішення, не проводити реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки за вищевказаними 15-ма громадянами. Відповідного рішення за результатами вказаної перевірки матеріали справи не містять.

Розпорядженням Обухівської РДА №1588 від 08.10.2008 змінено цільове використання земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області (т. 1 а.с. 75).

Із змісту державних актів на право власності на земельну ділянку (т. 1 а.с. 63-74) вбачається, що у подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок №№3067, 3073, 3096 , 3093 , 3042 від 03.10.2008, №№3099, 3102, 3061, 3070, 3039, 3058 від 03.10.2008 та №№3045, 3049, 3090 від 03.10.2008 вказані земельні ділянки було відчужено ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Разом із цим, із вищевказаних актів на право власності на земельну ділянку вбачається, що за ОСОБА_16 зареєстровано земельну ділянку площею 10,0000га, кадастровий номер 3223151000:05:007:0065, за ОСОБА_17 зареєстровано земельну ділянку площею 12,0000га, кадастровий номер 3223151000:05:007:0064, за ОСОБА_18 зареєстровано земельну ділянку площею 8,0000га, кадастровий номер 3223151000:05:007:0066. Доказів протилежного суду надано не було.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ТОВ Гарден бей резорт для ведення індивідуального садівництва в межах Української міської ради Обухівського району Київської області, розробленої ТОВ Київський регіональний інститут земельної реформи , (т.1 а.с. 56- 60), вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу №№4493, 4495, 4491 від 09.12.2008 вказані вище земельні ділянки відчужені ТОВ Гарден бей резорт .

Також, із вказаної вище технічної документації вбачається, що із земельної ділянки площею 10,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0065 утворено дві ділянки: площею 3,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0089, площею 7,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0084; із земельної ділянки площею 12,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0064 утворено дві ділянки: площею 6,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0085, площею 6,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0086; із земельної ділянки площею 8,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0066 утворено дві ділянки: площею 4,0000га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0088, площею 4,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0087.

4.2. Із змісту листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоіформатика Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №01-01/14 від 16.01.2017 з відповідними картографічними матеріалами, вбачається, що станом на 2008 рік та на час надання даної інформації зазначені земельні ділянки частково накладаються на землі водного фонду, а саме, на водну поверхню та прибережну захисну смугу Канівського водосховища на р. Дніпро (т. 1 а.с.76-83).

4.3. 21.11.2019 Департамент містобудування та архітектури Київської ОДА надав відповідь №01.1-25/3570 прокуратурі Київської області на лист №03/09/1-418вих-19 від 14.11.2019 (т. 1 а.с.93) в якій зазначив що:

у розпорядженні відділу представництва інтересів в судах управління юридичного забезпечення Київської ОДА була відсутня інформація щодо порушення інтересів держави під час виділення Обухівською РДА у власність 15 громадянам земельних ділянок загальною площею 30га;

жодної інформації щодо подальшого відчуження громадянами земельних ділянок та їх передача у власність ТОВ Гарден бей резорт до вказаного відділу не надходило;

самостійно звернутись до суду немає можливості у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви.

Листом прокуратури Київської області №05/09/1-681 вих-19 від 11.12.2019 Київську ОДА повідомлено про подання позовної заяви в інтересах держави в особі Київської ОДА до ТОВ Гарден бей резорт про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

4.4. 18.01.2021, під час судового розгляду справи, відповідачем подано до суду розпорядження Обухівської РДА №4 від 12.01.2021 (т.6 а.с. 50-51) яким, зокрема, затверджено містобудівну документацію Детальний план для забудови земельних ділянок розташованих в межах Української міської ради Обухівського району Київської області (за межами нас. пункту) (кадастрові номери земельних ділянок: 3223151000:05:007:0084, 3223151000:05:007:0085, 3223151000:05:007:0086, 3223151000:05:007:0087, 3223151000:05:007:0088, 3223151000:05:007:0089) , розроблену ТОВ Науково дослідний проектний інститут Київ-проект (далі - Детальний план території), відповідно до якого, спірні земельні ділянки поділено у спосіб, що призвів до відведення та встановлення прибережної захисної смуги на р.Дніпро у 20м.

На підтвердження вищевказаного відповідачем надано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №№НВ-3221393782020, НВ-3221393792020, НВ-3221393802020, НВ-3221394142020, НВ-3221394152020, НВ-3221394162020, НВ-3221394722020, НВ-3221394782020, НВ-3221394812020, НВ-3221395402020, НВ-3221394222020, НВ-3221396452020, НВ-3221396472020, НВ-3221396482020, НВ-3221396802020, НВ-3221396772020 від 30.12.2020 з додатками у вигляді кадастрових планів новоутворених земельних ділянок. (т. 6 а.с. 53-55, 57-59, 61-63, 65-67, 69-71, 73-75, 77-79, 81-83, 85-87, 89-91, 93-95, 97-99, 101-103, 105-107, 109-111, 113-116).

Так, із змісту вказаних витягів вбачається які земельні ділянки утворилися, а саме: кадастровий номер 3223151000:05:007:00125, розміром 0,0544га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00126, розміром 2,8880га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00127, розміром 0,0576га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00128, розміром 0,3438га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00129, розміром 5,9097га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00130, розміром 0,7465га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00131, розміром 0,0560га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00132, розміром 4,9645га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00133, розміром 0,4755га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00134, розміром 1,0200га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00135, розміром 4,9799га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00136, розміром 0,3428га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00137, розміром 3,3254га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00138, розміром 0,3317га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00139, розміром 1,0837га, кадастровий номер 3223151000:05:007:00140, розміром 2,9163га. Підставою для здійснення вказаної реєстрації стала технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 28.12.2020, а із змісту кадастрових планів указаних земельних ділянок вбачається встановлені межі земель ТОВ Гарден бей резорт та земель міської ради.

Також, на підтвердження вказаних обставин, відповідачем надано відповідні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№239789060, 239805282, 239807241, 239810385, 239816279, 239820030, 239822067, 239823924, 239825180, 239828265, 239828795, 239829632, 239830064, 239830400, 2398300806, 239831153 від 05.01.2021 (т. 6 а.с. 52, 56, 60, 64, 68, 72, 76, 80, 84, 88, 92, 96, 100, 104, 108, 112).

Доказів на спростування обставин щодо поділу та відповідного відведення земельних ділянок після встановлення прибережної захисної смуги, та, у свою чергу, накладення земельних ділянок ТОВ Гарден бей резорт на землі водного фонду після вказаних змін учасниками справи суду надано не було.

5. Щодо порушеного права

У зв`язку із відведенням у приватну власність земель водного фонду, що призвело до порушення інтересів держави як власника земельних ділянок, які розташовані у межах Української міської ради Обухівського району, прокурор звернувся із даним позовом до суду.

6. Висновки суду із посиланням на докази та норми права, які застосовано

6.1. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.ч. 3-4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Із матеріалів справи вбачається, що Київська ОДА самостійно не звернулась із відповідним позовом до суду, підстав для її представництва та обставин на які посилається прокурор у своїй позовній заяві, не оскаржувала.

Отже, зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що прокурором дотриманий порядок, передбачений ст. 23 Закону України Про прокуратуру для представництва позивача у даній справі.

6.2. Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час винесення розпорядження Обухівської РДА №1357 від 26.08.2008, далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

За приписами ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п. б ч.1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм , крім земель, зайнятих лісами (аналогічного змісту ст. 4 Водного кодексу України (далі - ВК України), у редакції чинній на час прийняття спірних розпоряджень).

Отже, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції. Законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (ч. 2 ст. 58 ЗК України).

Разом із цим, ч.ч.1-2 ст. 60 ЗК України передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Тобто, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим

Із матеріалів справи вбачається, та, у свою чергу, не спростовується учасниками справи, що спірні земельні ділянки, у силу природних ознак, а саме, наявності Канівського водосховища, відносяться до земель водного фонду (прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм).

Крім того, під час звернення прокурора з відповідним позовом, останній зазначав, що відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

6.3. Так, звертаючись до суду для відновлення порушеного права власності на земельні ділянки водного фонду прокурор заявив вимогу про їх витребування від кінцевого набувача, однак, зазначає, що вимога останнього має розглядатися як негаторний позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п.7.23)).

Відповідно до принципу jura novit curia ( суд знає закони ) неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З огляду на викладене суд зазначає, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, у разі, якщо власник земельної ділянки залишається її володільцем, для захисту його права застосовується інститут усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном . Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 (п.114).

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що спосіб захисту з яким звернувся прокурор, хоча останній зазначає, що звернувся з негаторним позовом, за своєю природою відповідає саме віндикаційному позову, а тому, доречно у даному випадку звертатися з вимогою про повернення земельної ділянки , а не її витребування з чужого незаконного володіння.

6.4. Поряд із цим, як зазначалось вище, розпорядженням Обухівської РДА №4 від 12.01.2021 було затверджено Детальний план території та встановлено прибережну захисну смугу на р.Дніпро у 20м. Зазначене призвело до поділу спірних земельних ділянок у такий спосіб, що призвів до відведення прибережної захисної смуги (земель водного фонду) до державної власності, а саме, до земель міської ради.

У свою чергу, ані прокурор, ані позивач щодо вказаних обставин не заперечували. Доказів протилежного суду, після затвердження вказаного Детального плану території, не надали.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Частиною ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19 та постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №908/1611/19 та від 02.09.2020 у справі №922/1614/19.

Разом із цим, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №908/2638/17).

Як зазначалось вище, після затвердження Обухівською РДА Детального плану території та встановлення прибережної захисної смуги, спірні земельні ділянки було поділено у спосіб, що призвів до відведення прибережної захисної смуги (земель водного фонду) до державної власності.

З огляду на викладене, оскільки після встановлення прибережної захисної смуги, поділу та відведення спірних земельних ділянок прокурором не надано належних та допустимих доказів щодо наявності порушеного права держави в інтересах Київської ОДА, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову з огляду на відсутність правопорушення на момент винесення рішення.

6.5. Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України,)

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у з`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Однак, як зазначалось вище, прокурор звернувся з позовом про витребування земельної ділянки яка належить до земель водного фонду, який, у свою чергу, слід розглядати як негаторний позов.

Ураховуючи викладене, оскільки держава (в особі відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування) не може бути обмежена у праві звернутися до суду з негаторним позовом, адже такий позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення, інститут позовної давності у даному випадку не застосовується.

7. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судовий збір у даній справі покладається на прокурора.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 46, 53, 73-74, 77-80, 86, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарден бей резорт за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , Товариство з обмеженою відповідальністю ТІЗ Озерне про витребування земельних ділянок - відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення, з урахуванням перебування судді на лікарняному, складений та підписаний 16.04.2021.

Станом на 16.04.2021 рішення законної сили не набрало.