Постанова

від 08.04.2021 по справі 910/6898/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/6898/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників сторін:

позивача - Литвиненко С. С.,

відповідача - Іваненко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком"

про прийняття додаткової постанови

до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/6898/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ"

про стягнення 1 103 815,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

За результатами перегляду справи № 910/6898/20 у касаційному порядку постановою Верховного Суду від 25.03.2021 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ", відкрите з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020, рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 910/6898/20 залишено без змін.

31.03.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

01.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу у цій справі, в якому Відповідач просить зменшити суму вказаних витрат за відповідною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" або відмовити в повному обсязі в задоволенні зазначеної заяви Позивача.

Колегія суддів, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" про прийняття додаткової постанови, убачає підстави для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 244 вказаного Кодексу унормовано, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Водночас, згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами п`ятою та шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Одночасно за змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Крім того, у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ"витрати, понесені на оплату послуг адвоката в сумі 20 000,00 грн.

При цьому на підтвердження вказаних витрат Товариство з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" надало: копію договору про надання правової допомоги № 20-34 від 23.04.2020 разом з додатковими угодами № 1 від 11.12.2020, №2 від 17.03.2021 (подано з відзивом на касаційну скаргу), звіт № 3 від 25.03.2021 про виконану адвокатським бюро роботу (надані послуги) та витрачений час відповідно до договору про надання правової допомоги № 20-34, акт № 3 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.03.2021, рахунок-фактуру № 3 від 25.03.2021 про надання юридичних послуг на суму 20 000,00 грн, платіжне доручення № 1210 від 25.03.2021 на оплату професійної правничої допомоги у справі №910/6898/20, касаційне провадження, договір №20-34 від 23.04.2020 на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до п.1.1. договору про надання правової допомоги № 20-34 від 23.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" (клієнт) та Адвокатським бюро "Олега Горецького" (у подальшому назву змінено на Адвокатське бюро "Горецький і партнери") (адвокатське бюро), за цим договором адвокатське бюро зобов`язується надавати правову (професійну правничу) допомогу клієнту, а саме проводити в інтересах та від імені клієнта всі необхідні дії, пов`язані зі стягненням заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ" за договором підряду в капітальному будівництві № 15/05/19-ГП-С1 від 15.05.2019.

За змістом п. 1.2. договору з метою надання правової (професійної правничої) допомоги клієнту адвокатське бюро має вчинити наступні дії, зокрема, складати відзиви на касаційні скарги у разі оскарження сторонами (іншими особами) рішень (ухвал, постанов) в касаційному порядку.

Згідно з п. 3.4. договору розмір гонорару, який клієнт має сплатити адвокатському бюро за надавати правової (професійної правничої) допомоги під час розгляду справи в суді касаційної інстанції становить 20 000,00 грн.

Як вбачається зі звіту № 3 від 25.03.2021 про виконану адвокатським бюро роботу (надані послуги) та витрачений час відповідно до договору про надання правової допомоги № 20-34, станом на 25.03.2021 адвокатським бюро з метою стягненням заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ" за договором підряду в капітальному будівництві № 15/05/19-ГП-С1 від 15.05.2019 виконано наступну роботу (надано послуги):

- складено письмові заперечення проти відкриття касаційного провадження, підготовлено копії документів, необхідних для подання письмових заперечень до Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, направлено письмові заперечення на електронну адресу суду (1,5 год);

- складено письмові заперечення № 2 проти відкриття касаційного провадження/подання нарочно до Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду (1,5 год);

- складено відзив на касаційну скаргу, підготовлено копії документів, необхідних для подання відзиву на касаційну скаргу, направлено відзив на касаційну скаргу засобами поштового зв`язку на адресу Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду (4 год);

- підготовлено копію відзиву на касаційну скаргу з доданими до неї документами для Відповідача, направлено відзив на касаційну скаргу засобами поштового зв`язку на адресу Відповідача (1 год);

- участь у судовому засіданні 25.03.2021 (1 год),

загальною вартістю 20 000,00 грн.

Згідно з актом № 3 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.03.2021 адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв виконані роботи/надані послуги (професійну правничу допомогу) відповідно до договору про надання правової допомоги № 20-34 від 23.04.2020. Перелік робіт зазначений у звіті від 25.03.2021 (п. 1). Відповідно до п. 3.4. договору про надання правової допомоги № 20-34 від 23.04.2020 розмір гонорару за надання правової (професійної правничої) допомоги під час розгляду справи в суді касаційної інстанції становить 20 000,00 грн. При цьому клієнтом оплачені роботи у повному обсязі (п. 3).

Водночас, у клопотанні про зменшення розміру витрат на правову допомогу у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСФ" просить зменшити суму вказаних витрат за відповідною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" або відмовити в повному обсязі в задоволенні зазначеної заяви, посилаючись на незначну складність справи, невідповідність обсягу наданих адвокатом послуг в суді касаційної інстанції критерію реальності, неспівмірністю витрат на оплату послуг адвокат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Згідно з частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів звертає увагу, що на предмет відповідності критеріям, передбаченим у статтях 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Водночас у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, Верховний Суд враховує, що під час апеляційного і касаційного перегляду справи позиція Позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським бюро. При цьому доводи представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" ґрунтувалися на висновках апеляційного суду, наведених у оскаржуваній постанові.

Таким чином, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" вже була сформована до касаційного розгляду справи, і доказів додаткового комплексного вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи пошуку та підбору значної кількості судової практики, необхідної для додаткового обґрунтування або уточнення правової позиції Позивача, не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ" про зменшення розміру витрат на правову допомогу у цій справі, а також надані заявником документи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в частині 10 000,00 грн, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (а саме щодо дійсності і необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, оскільки такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною адвокатом роботою у суді касаційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеній вище частині.

За таких обставин, враховуючи що постановою Верховного Суду від 25.03.2021 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ", відкрите з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; в іншій частині вказану касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020, рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 910/6898/20 - залишено без змін, згідно з правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом зазначеної касаційної скарги на суму 10 000,00 грн підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ", оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію їх розумної необхідності.

Керуючись статтями 124, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" про ухвалення додаткової постанови у цій справі щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак