Ухвала

від 14.04.2021 по справі 320/1123/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/176/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.04.2021 справа № 320/1123/16

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про визнання протиправною бездіяльності

господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Ложешнік О.Ю., ордер серія АР № 1043722 від 12.04.2021

від відповідача: Кісь Р.Б., довіреність № 0-8-0.62-3/63-21 від 04.01.2021

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 13.10.2004 (зареєстрований за № 01 17.11.2004).

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.07.2016 у справі № 320/1123/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13.12.2016, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, щодо ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2323081600:04:010:0004 від 13 жовтня 2004 року, зареєстрованого 17 листопада 2004 року за № 01.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 у справі № 320/1123/16-ц ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 13.12.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 18.01.2018 у справі №320/1123/16-ц рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.07.2016 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 у справі № 320/1123/16-ц рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.07.2016 та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18.01.2018 у цій справі скасовано, провадження у справі закрито. Повідомлено позивачу у справі, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2020 у справі № 320/1123/16 справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності передано до Господарського суду Запорізької області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 справу № 320/1123/16 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 21.12.2020 після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без руху, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №320/1123/16, присвоєно справі номер провадження 18/176/20, підготовче засідання призначено на 20.01.2021. Ухвалою від 20.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 17.02.2021; підготовче засідання відкладалось до 17.03.2021. У зв`язку з перебуванням судді Левкут В.В. з 16.03.2021 по 02.04.2021 на лікарняному, судове засідання, призначене на 17.03.2021 не відбулося; ухвалою від 06.04.2021 підготовче засідання призначене на 14.04.2021.

У судовому засіданні 14.04.2021 представник позивача підтримав подану 15.02.2021 заяву про зміну предмету позову.

Відповідач письмових пояснень щодо заяви позивача про зміну предмету позову не надав. Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що пояснення будуть надані письмово.

Вирішення заяви позивача про зміну предмета позову судом відкладається до висловлення своєї позиції відповідачем.

Первісно позивачем заявлені вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 13.10.2004 (зареєстрований за №01 17.11.2004). Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у позивача, як орендаря, переважного права на укладення договору оренди землі у відповідності до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

В заяві про зміну предмету позову позивач просив: 1) визнати поновленим з 18.11.2014 строком на 10 років договір оренди земельної ділянки площею 13,0002 га (кадастровий номер 2323081600:04:010:0004), що розташована на території Новгородківської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, укладений 13.10.2004 Мелітопольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , який 17.11.2004 зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 01; 2) визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 13,0002 га, який 17.11.2004 зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 01, в наведеній у заяві редакції. Правові підстави позову залишені позивачем без змін.

Судом встановлено, що Великою Палатою Верховного Суду ухвалою від 09.02.2021 прийнята до розгляду справа № 903/1030/19.

У відповідності до пункту 7 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021, якою прийнято до розгляду справу № 903/1030/19 зазначено наступне. Ухвалою від 14.01.2021 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів визнала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/1-ц та №159/5756/18, зокрема, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону. І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також колегія суддів визнала, що переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк (частини перша-п`ята статті 33 Закону) потрібно відрізняти від поновлення договору оренди землі (частина шоста статті 33 вказаного Закону), а ототожнення цих двох відмінних правових конструкцій є безпідставним, оскільки при поновленні договору відбувається продовження договірних відносин після закінчення строку договору оренди землі на той же строк та з умовами, що були передбачені у договорі оренди землі, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і відсутні заперечення орендодавця протягом одного місяця. Сутністю ж переважного права є укладення договору оренди землі на новий строк зі встановленням за домовленістю сторін умов, відмінних від існуючих, а не його автоматичне поновлення. Тобто переважне право орендаря стосується укладення нового договору оренди землі на новий строк і з новими умовами. Колегія суддів вважає, що законодавець ототожнив не поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі" (за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18), а поняття "укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі". Натомість "переважне право" стосується процедури та порядку, які можуть бути реалізовані стороною відповідно до норм частин першої-п`ятої статті 33 Закону в редакції, яка була чинною до 15.07.2020. Таким чином, на думку колегії суддів, відступлення від висновку щодо застосування положень статті 33 Закону в редакції, яка була чинною до 15.07.2020, у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18, дозволить реалізувати розмежування переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (частини перша-п`ята статті 33 Закону в редакції, яка була чинною до 15.07.2020) та поновлення договору оренди землі (частина шоста статті 33 вказаного Закону у вказаній редакції), що забезпечить еволюційний та послідовний підхід до впорядкування судової практики щодо застосування норм зазначеного Закону при вирішенні відповідної категорії спорів, а також сприятиме дотриманню принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні.

З огляду на викладене, враховуючи, що у справі № 903/1030/19 Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку переглядається судове рішення у подібних правовідносинах, враховуючи можливість відступлення від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/1-ц та №159/5756/18 щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" та як наслідок, може буде підтверджено чи спростовано доводи сторін у цій справі, з метою забезпечення права на справедливий суд, судом визнано необхідним, на підставі п. 7 ч. 1 ст.228 ГПК України, провадження у справі № 320/1123/16 зупинити до вирішення по суті Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.

Відповідно до частини 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 320/1123/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності зупинити до вирішення по суті Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.04.2021.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Левкут