Ухвала

від 16.04.2021 по справі 759/17073/13-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 759/17073/13-ц

4-с/357/25/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2021 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюк Назара Васильовича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус , -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2021 року представник скаржника, адвокат Бірюлін Леонід Юрійович звернувся до суду з вказаною скаргою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрована судом 13.04.2021 року, в якій просив визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюк Назара Васильовича щодо арешту коштів боржника неправомірними та постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюк Назара Васильовича про арешт коштів боржника скасувати, в частині накладення арешту на грошові кошти.

Суд, оглянувши матеріали скарги, зазначає наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону України Про виконавче провадження передбачено перелік виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню. Серед них є виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках, зокрема, на підставі судових рішень, а також виконавчі написи нотаріусів (пункти 1 і 3 зазначеної частини).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби урегульований у статті 74 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини першої вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону України Про виконавче провадження ).

Тобто, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, був визначений у Розділі VІI Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України.

Розділу VІI ЦПК України передбачав, що скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ та визначив порядок реалізації судового контролю за виконанням судових рішень у статтях 447-453 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, за правилами адміністративного судочинства мали оскаржуватися рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.

Представник скаржника, адвокат Бірюлін Леонід Юрійович звернувся зі скаргою за правилами ст. 447 ЦПК України та оскаржує дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюк Назара Васильовича щодо арешту коштів боржника у межах відкритого 08.10.2020року виконавчого провадження №63244543 з примусового виконання виконавчого напису №2446 від 04.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК Інвест Хаус заборгованості, що виникла по кредитному №294/П/73/2008-840 від 12 серпня 2008 року, договору про відступлення прав вимоги укладеного 05.03.2020 року між ПАТ КБ Надра та ТОВ Фінансова Компанія Інвест Хаус .

Тобто, скаржник у цій справі оскаржує дії приватного виконавця Павлюк Назара Васильовича щодо виконання не судового рішення у цивільній справі, а документа, виданого приватним нотаріусом.

Таким чином, враховуючи, що скаржник подав скаргу на дії приватного виконавця Павлюк Назара Васильовича з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою, а не судом, тому дана скарга підвідомча адміністративному суду.

Аналогічних правових висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 14 березня 2018 року (справа № 213/2012/16), від 14 листопада 2018 року (справа № 161/15523/17), від 20 березня 2019 року (справа № 821/197/18/4440/16), від 02 жовтня 2019 року (справа № 346/79/17).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюк Назара Васильовича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус , оскільки вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 186, 353, 447 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадженні у справі за скаргою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюк Назара Васильовича ( АДРЕСА_2 ), стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Хаус (код ЄДРПОУ 33226380, 03150, м. Київ, вул. Ямська, 41, офіс 10).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 16.04.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко