Ухвала

від 14.04.2021 по справі 203/754/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/463/21 Справа № 203/754/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справДніпровського апеляційногосуду ускладі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та прокурора на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 березня 2021 року про часткове задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 березня 2021 року було частково задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді застави стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у розмірі 567 500 грн, тобто 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у використанні з грудня 2020 року свого становища і наданих повноважень сільського голови для створення у с.Могилеві Царичанського району умов, за яких підприємець вимушено надала у лютому 2021 року неправомірну вигоду третій особі з метою запобігання шкідливим наслідкам своїм законним інтересам у розміщенні рекламних щитів, тобто у вимаганні неправомірної вигоди службовою особою місцевого самоврядування четвертої категорії, яка займає відповідальне становище, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками тяжкого злочину у сфері службової діяльності, за який санкція ч.3 ст.368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з обов`язковою додатковою конфіскацією майна.

Слідчий суддя зазначив, що за конкретних стійких соціальних зв`язків у зареєстрованому місці постійного проживання підозрюваного ОСОБА_7 , обтяження відчутним майновим обов`язком буде достатнім стримуванням спроб підозрюваного вдатися до дій, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя також зазначив, що відсторонення підозрюваного від посади за ухвалою слідчого судді від 03 березня 2021 року в сукупності з іншими наведеними факторами і відсутністю у фабулі обвинувачення ознак змови та співучасників переконують слідчого суддю у недоведеності процесуальних ризиків знищення речових доказів і документів та переховування слідів злочину за характером безготівкового переказу предмету неправомірної вигоди, тоді як заборона спілкування за конкретних обставин, якими обґрунтована підозра, буде достатньою для запобігання незаконному впливу на відомі джерела доказів.

Слідчий суддя зробив висновок, що з метою запобігання зазначеним у клопотанні наявним процесуальним ризикам ухилення від виконання процесуальних рішень втечею, перешкоджанням встановленню істини у кримінальному провадженні і впливом на інших його учасників згідно зі ст.194 КПК України необхідно застосувати стосовно ОСОБА_7 більш м`який вид запобіжного заходу, залишивши підозрюваного на свободі під заставу, яка забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання або мінімального розміру грошову заставу.

Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що ОСОБА_7 має дві вищі освіти у сфері інженерно-будівельних пізнань та державного управління, раніше не судимий, до будь-якого виду юридичної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні дітей та батьків похилого віку, позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання, має ряд заохочень та гарну ділову репутацію, страждає на ряд хронічних захворювань.

Вказав, що суд першої інстанції застосував стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у непомірному для нього розмірі.

Зазначив, що ризики не доведені та не встановлені, а прокурором лише висловлені припущення, які не підтверджені жодними доказами.

Стверджував, що не дослідивши майнового стану ОСОБА_7 , який є звичайним сільським головою, слідчий суддя обрав йому запобіжний захід, який є непомірним та нереальним. ОСОБА_7 не спроможний сплатити протягом 5 діб непідйомні та надмірні грошові кошти у виді грошової застави у розмірі 567 500 грн, навіть спробувавши у такий короткий термін продати за майже безцінок все нечисленне нерухоме майно та рухоме майно своєї родини та витративши всі заощадження.

Вказав, що ОСОБА_7 самостійно не міг приймати будь-які рішення. До його повноважень входило лише головування під час проведення чергової сесії, під час якої він мав тільки проголошувати думку депутатів Могилівської сільської ради.

Прокурор також не погодився з ухвалою слідчого судді, подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 26 лютого 2021 року, що становить 1 135 000 грн з покладенням відповідних обов`язків.

Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що усвідомлюючи невідворотність призначення покарання у виді реального позбавлення волі ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив корупційне протиправне діяння та може покинути території Дніпропетровської області та України.

Вказав, що на даний час триває проведення ряду слідчих дій, направлених на встановлення місцезнаходження документів, утворених в процесі розгляду та вирішення питання щодо надання дозволу на розташування двох рекламних щитів (біл-бордів) на території Могилівської сільської громади Царичанського району Дніпропетровської області та інших доказів щодо підтвердження вимагання та отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди, які мають істотне значення для досудового розслідування та забезпечення можливості проведення судових експертиз. Перебуваючи на волі ОСОБА_7 зможе знищити вказані документи та інші докази.

Зазначив, що свідками у цьому кримінальному провадженні є також і особи, які є підлеглими працівниками ОСОБА_7 , яких він знає особисто, тому наявні ризики здійснення на них впливу шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди за надання неправдивих свідчень на свою користь, в тому числі, знаходячись на свободі, може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення.

Вказав, що ОСОБА_7 також може впливати на інших на даний час невстановлених осіб, з якими ОСОБА_7 можливо діяв у змові.

Стверджував, що враховуючи майновий стан підозрюваного, застава у визначеному слідчим суддею розмірі, не забезпечить виконання покладених на ОСОБА_7 обов`язків, однак застава у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 135 000 грн в повній мірі забезпечить виконання покладених на нього обов`язків.

Зазначив, що вказані обставини свідчать про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_7 лише запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, тоді як доводи прокурора та захисника, викладені в апеляційних скаргах та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.368 КК України,при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами доданими до клопотання, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_7 міг вчинити зазначений злочин.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів також погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності ризиків, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених осіб, які можуть бути свідками, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 кримінального правопорушення, та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів щодо спроб переховування від слідства, знищення, переховування або спотворення оригіналів документів, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді застави, тому доводи прокурора є безпідставними. Крім того, колегія суддів зазначає, що основні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні на сьогодні проведені, а підозрюваний є раніше не судимою особою.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді застави, у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, який має вищу освіту, одружений, раніше не судимий та має постійне місце проживання і реєстрації.

Колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді щодо того, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Колегія суддів не приймає доводи сторони захисту щодо того, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного, оскільки тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , займана посада, його майновий стан та соціальне становище свідчать про те, що розмір застави, визначений слідчим суддею є виправданим та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, тому у задоволенні вимог апеляційних скарг необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 404,407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та прокурора на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 березня 2021 року про часткове задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України залишити без змін.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 березня 2021 року про часткове задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4