Рішення

від 05.04.2021 по справі 540/2641/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2641/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Голякової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генічеської районної ради Херсонської області, за участю третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог :

Щасливцевська сільська рада Генічеського району Херсонської області,

Стрілківська сільська рада Генічеського району Херсонської області

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру

Генічеська міська рада Херсонської області,

Херсонське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру (ДП "Херсонгеоінформ")

про визнання протиправним та скасування рішення 31 сесії Генічеської районної ради 5 скликання № 478 від 22.05.2009 року,

встановив:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Генічеської районної ради Херсонської області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення 31 сесії Генічеської районної ради 5 скликання № 478 від 22.05.2009 року, яким був затверджений проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району Херсонської області, розроблений ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при вивченні обмеження у використанні земель, які зазначені на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (Обліковий номер обмеження: 012:050503:00000002. площа: 164.1 га) та Прибережна захисна смуга вздовж Азовського моря на території Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області (Обліковий номер обмеження: 012:050503:00000001, площа: 205.6 га.) позивач дійшов до висновку, що межі обмеження грубо порушують норми законодавства, що стосуються визначення ширини прибережної захисної смуги навколо морів. Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілковської сільських рад Генічеського району розроблений державним підприємством "Херсонський науково- дослідний та проектний інститут" 2009 року. Відповідно до ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України розмір та межі прибережної захисної смуги вздовж морів та навколо морських заток і лиманів установлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів з урахуванням містобудівної документації. На момент прийняття спірного рішення прибережна захисна смуга знаходилась за межами населених пунктів. Згідно вимог ч. 2 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1996 № 486, водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм. Частиною 11 зазначеного Порядку встановлено, що водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води. Водоохоронна зона Азовського моря не збігається з прибережної захисної смугою. Площа прибережна захисна смуга вздовж Азовського моря на території Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області згідно інформації публічної кадастрової карти складає 205.6 га, а водоохоронна зона вздовж Азовського моря на території Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області 4612.3335 га. Така сама різниця на території Щасливцевської сільської ради: 164.1 га та 4233.37 га. Ця різниця показує який об`єм земель побережжя виводився з під дії обмежень, що до правового режиму використання земель прибережної захисної смуги Азовського моря загальної довжиною біля 46 км. Відповідно до ст. 88 ВК України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Позивач вважає, що проектно-технічна документація може бути розроблена тільки з урахуванням визначеної законодавством межі та розміру прибережної захисної смуги і жодні обґрунтування щодо її зменшення не можуть бути прийнятними, крім випадків визначених в Земельному та Водному Кодексах України. Враховуючи те, що вказаними імперативними нормами встановлено вимогу, що прибережна захисна смуга уздовж моря виділяється шириною не менше двох кілометрів від урізу води, при встановленні меж прибережної захисної смуги згідно з проектом землеустрою, ширина такої прибережної смуги в будь-якому випадку не повинна бути меншою, ніж встановлено законодавством. Проте ширина прибережної захисної смуги спірним рішенням встановлена від 10м до 100м, що грубо порушує вимоги законодавства та може негативно вплинути на стан довкілля, може потягти за собою екологічні втрати та негативно вплинути на загальний екологічний стан прибережної захисної смуги та самого Азовського моря, чим створити небезпеку щодо санітарного та епідемічного благополуччя всього регіону та держави, призвести до невідновлюваних втрат навколишнього середовища та природних ресурсів.

Відповідно до ст.1 Орхуської Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля", яка набула чинності для України 30.10.2001, кожна людина має право на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, відповідно до положень цієї Конвенції. Конвенція дозволяє звертатися до адміністративного суду будь-якій особі з метою оскарження законності будь-якого рішення, дії або бездіяльності з питань навколишнього природного середовища. Ст.11 Закону України ""Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України. Право на безпечне довкілля зумовлює також право громадянина вимагати дотримання відповідних приписів та норм, встановлених у сфері захисту навколишнього середовища. Право людини на безпечне навколишнє природне середовище є правовою та фізичною можливістю проживати в навколишньому природному середовищі, яке не загрожує її здоров`ю і життю, а у випадку порушення цього права - вимагати його захисту у встановленому законодавством порядку. Метою звернення позивача до суду є намагання забезпечити дотримання суб`єктом владних повноважень (відповідача) вимог чинного законодавства у тій сфері регулювання, яка може вплинути як на права позивача так і суспільства в цілому.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року (суддя Войтович І.І. ) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 20.10.2020 року, залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Щасливцівську сільську раду Генічеського району Херсонської області, Стрілківську сільську раду Генічеського району Херсонської області, ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", зобов`язано Генічеську районну раду Херсонської області опублікувати оголошення про оскарження рішення районної ради у виданні, в якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року заяву головуючого судді Войтовича І.І. про самовідвід задоволено.

06.11.20 надійшов відзив від Генічеської районної ради та клопотання про залишення позову без розгляду. У відзиві відповідач заперечує проти позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги Азовського моря на території Щасливцевської та Стрілківської сільських рад Генічеського району був погоджений з Генічеським районним відділом земельних ресурсів, Херснською обласною санітарно-епідеміологічною станцією, Управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонської облдержадміністрації, Херсонською обласною інспекцією по охороні памяток історії та культури, Державною екологічною інспекцією Азовського моря, Щасливцевською та Стрілківською сільськими радами, Генічеською райдержадміністрацією та після одержання позитивного висновку державної експертизи від Державного комітету України із земельних ресурсів, був переданий на затвердження Генічеській районній раді. Згідно ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання стосовно проекту землеустрою щодо встановлення прибрежної захисної смуги Азовського моря на території Щасливцевської та Стрілківської сільських рад були попередньо вивчено постійною комісією районної ради з питань АПК земельних ресурсів, та соціального розвитку села, підготовлений відповідний проект рішення та наданий на розгляд затвердження сесії районної ради. Рішення про затвердження проекту землеустрою було прийнято відповідно до ст. 10 Земельного кодексу України, п. 21 ч.1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сесії районної ради. Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач не навів жодних доказів погіршення навколишнього природного середовища в результаті прийняття районної радою оспорюваного рішення. Позивач також не надав доказів належності до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано рішення Генічеської районної ради від 22.05.2009 № 478.

Ухвалою суду від 30.11.2020 задоволено заяву позивача про відвід судді Варняка С.О., адміністративну справу № 540/2641/20 передано на розгляд судді Хом`яковій В.В.

Ухвалою суду від 07.12.2020 суддею Хом`яковою В.В. прийнято позовну заяву до провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 23.12.2020 ( в режимі відеоконференції).

22.12.2020 Генічеська районна рада Херсонської області надала суду докази опублікування в газеті "Приазовська правда" № 3 від 21.01.2021 оголошення про оскарження рішення 31 сесії Генічеської районної ради 5 скликання № 478 від 22.05.2009.

22.12.2020 до суду надійшла заява від Стрілківської сільської ради, в якій повідомила про закінчення повноважень голови сільської ради і самої сільської ради 08.12.2020.

22.12.2020 до суду надійшло клопотання від Генічеської районної ради про відкладення слухання справи у зв`язку з неможливістю представнику прибути.

23.12.2021 суд здійснив судове засідання в режимі відео конференції (за допомогою програмного забезпечення "EasyCon") за участю позивача. Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не прибули. Від представника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру подана заява про розгляд справи за відсутності представника.

11.01.2021 до суду позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначає, що в пояснювальної записці до проекту (п.1.1 загальних положень) вказано, що вздовж морів встановлюються прибережні захисні смуги шириною не менш двох кілометрів від урізу води. Водоохоронна зона навколо Азовського моря спірним проектом дійсно встановлена два кілометра від урізу моря, що відповідає п. 11 Постанови КМУ №486. Проте визначена Водним кодексом ширина прибережної захисної смуги за межами населених пунктів зменшена до 100 метрів без обґрунтування цього. Стаття 87 Водного кодексу покладає визначення розмірів і меж водоохоронних зон на Кабінет Міністрів України, але розмір прибережної захисної смуги визначається ст. 88 Водного кодексу. Позивач також вказує на відсутність висновку обов`язкової державної експертизи проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (відповідно до ст. 9 Закону "Про державну експертизу землевпорядної документації" чинної на час розгляду). Право Генічеської районної ради самостійно вирішувати питання місцевого значення протиставляється публічному інтересу, який виражається в дотриманні вимог екологічної безпеки, забезпеченні державою права на безпечне для життя і здоров`я людини довкілля, гарантованого ст. 50 Конституції України, та, за загальним правилом, має безумовний пріоритет. Прибережна захисна смуга Азовського моря слугує для охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності. Недотримання вимог екологічної безпеки шкідливо впливає на значну частину населення яка мешкає на узбережжі та використовує Азовське море для оздоровлення. Позивач мешкає на території Генічеського району, та використовує акваторію Азовського моря для особистого оздоровлення, постійно стикається на території Арабатської стрілки з порушенням вимог природоохоронного законодавства, які стали можливі після затвердження зменшення в двадцять разів прибережної захисної смуги. Проект, затверджений спірним рішенням, свого призначення не виконав, а навпаки спряв використанню земель водного фонду з порушенням вимог щодо господарської діяльності, закріпленої в статтях 89-90 Водного кодексу, що в свою чергу негативно впливає на стан довкілля.

Ухвалою суду від 12.01.2021 розглянуто клопотання Генічеської районної ради про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю доказів того, що оскаржуване рішення сесії районної ради порушує права, свободи та інтереси позивача, відмовлено в його задоволенні.

У зв`язку з реорганізацією сільських рад, втрати ними повноважень, суд ухвалою від 12.01.2021 залучив до участі в розгляді справи Генічеську міську раду, як правонаступника Щасливцевської та Стрілківської сільських рад, третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача по справі.

29.01.2021 до суду надійшло заперечення відповідача щодо відповіді на відзив, в якому зазначено, що Державна екологічна інспекція Азовського моря, яка є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та входить до сфери його управління, здійснює державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про охорону природного середовища. Наданий Інспекцією висновок від 08.04.2008 року №05/505 про погодження "Проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району" не містив зауважень щодо порушення природоохоронного законодавства, а отже, відповідав нормам чинного законодавства. Частинами 1,3 ст. 60 ЗК України, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, передбачалось, що вздовж морів з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації. На підставі даної норми, проектом була встановлена прибережна захисна смуга вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району - 100 метрів від берегової лінії на земельних ділянках вільних від забудови, в інших містах по існуючий забудові об`єктів та з урахуванням перспективи забудови згідно схеми планування території курортно - рекреаційної зони Арабатської стрілки.

Також вказує, що висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18 серпня 2008 року №810-08 знаходиться в оригіналі проекту. Проект пройшов державну експертизу, він підготовлений згідно з вимогами законодавства. Міркування позивача щодо порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення є припущеннями позивача, які не обґрунтовані та не підтверджені доказами, як того вимагає КАС України.

Підготовче засідання за участю представників позивача та відповідача відбулось 01.02.2021, відкладено на 26.02.2021.

Ухвалою від 12.02.2021, постановленою в письмовому провадженні, суд задовольнив клопотання відповідача про залучення до участі в розгляді справи Херсонське державне підприємство геодезії, картографї та кадастру (ДП "Херсонгеоінформ") код ЄДРПОУ 02571698, як правонаступника Державного підприємства "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", який розробляв затверджений радою проект землеустрою.

23.02.2021 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, з яких вбачається, що відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 18 серпня 2008 року № 8І0-08, державній експертизі підлягав проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району. Державна експертиза проводилась за обов`язковою формою, первинним видом. До складу виконавців державної експертизи, був залучений головний спеціаліст ТОВ "Агата - 5" Тимченко П.М. на законних підставах. Пунктом 2.3. Методики проведення держаної експертизи землевпорядної документації , затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 року №391, передбачено, що до складу виконавців державної експертизи можуть залучатись на договірних засадах висококваліфіковані фахівці проектних, науково-дослідних та інших підприємств, установ і організацій, відповідних структурних підрозділів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, окремі фізичні особи, які мають вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію, професійні знання, володіють навичками аналізу експертної інформації, а також мають практичний досвід у відповідній сфері не менше трьох років. Висновок державної експертизи землевпорядної документації оформляється за типовою формою, встановленою Кабінетом Міністрів України від 12 липня 2006 року № 974.

Підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:1) землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок); 2) землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання; 3) землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов`язковою. В пункті 11 висновку державної експертизи зазначено: "Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району Херсонської області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання.". Отже, проект землеустрою не отримав негативної оцінки, а був повернений на доопрацювання. Запис на висновку державної експертизи: "зауваження враховані, оцінено позитивно", зроблений в порядку передбаченому законодавством та підтверджує той факт, що зауваження розробниками враховані, а сам проект оцінено позитивно.

Ухвалою суду від 26.02.2021 відмовлено ТОВ "Фортуна-Д" та приватному підприємству "РЕГ-БУД" в задоволені клопотань про залучення до участі в розгляді справи в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача.

Треті особи не скористались правом надати свої пояснення та заперечення.

Ухвалою від 26.02.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2021.

26.03.2021 до суду надійшли заперечення від директора Південної філії ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в яких вказує, що земельним кодексом на час розробки проекту землеустрою не було визначено мінімальний розмір прибережної захисної смуги навколо морських заток та лиманів.

В судове засідання 05.04.2021 прибув позивач, позов підтримав, заявив клопотання про те, що заперечення ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" суд не повинен брати до уваги, як таке, що подане з порушення встановлених КАС України строків.

Представник відповідача наполягає на відмові в задоволенні позову. Повідомив суд про те, що згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" від 17.06.2020 № 711-ІХ (який набере чинності від 17.06.2021) будуть внесені зміни до Водного кодексу України , зокрема до ст. 88, про те, що прибережні захисні смуги в межах населених пунктів будуть встановлюватись згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Також будуть внесені зміни до Земельного кодексу України, які вже не будуть передбачати двокілометрової ширини прибережних захисних смуг.

05.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, мешкає у м. Генічеську.

Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілковської сільських рад Генічеського району Херсонської області був розроблений державним підприємством "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 2006 році, в проекті вказано, що він розроблявся на підставі розпорядження Херсонської облдержадміністрації від 27.09.2006 № 953 та договору з Генічеською райдержадміністрацією № 234 від 30.06.2006.

Згідно діючої на той час редакції постанови КМУ від 25.08.2004 № 1094, якою був затверджений Порядок розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, погоджений проект землеустрою підлягав державній експертизі відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект землеустрою розглядається та затверджується сільською, селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (п. 10).

Проектом передбачено в межах рекреаційної території Арабатської Стрілки встановити прибережну захисну смугу вздовж Азовського моря на території Щасливцевської та Стрілківської сільських рад 100 метрів від берегової лінії на земельних ділянках, вільних від забудови, в інших містах по існуючій забудові об`єктів, які введені в експлуатацію.

Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцевської та Стрілківської сільських рад Генічеського району Херсонської області погоджено з Генічеським районним відділом земельних ресурсів, санітарно - епідеміологічною станцією Генічеського району, управлінням архітектури та містобудування Херсонської облдержадміністрації, управлінням охорони культурної спадщини, управлінням екології та природних ресурсів в Херсонській області, Щасливцевською, Стрілківською сільськими радами та Генічеською райдержадміністрацією. Проект землеустрою отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи.

Постійною депутатською комісією з питань АПК земельних ресурсів та соціального розвитку села Генічеської районної ради 21.05.2009 було вирішено винести проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілковської сільських рад Генічеського району на затвердження чергової сесії Генічеської районної ради.

Рішенням 31 сесії Генічеської районної ради 5 скликання №478 від 22 травня 2009 року було затверджено проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілковської сільських рад Генічеського району.

Позивач оскаржує рішення районної ради, оскільки вважає його таким, що суперечило діючим на час прийняття рішення законодавчим нормам Водного та Земельного кодексів, які передбачали, що уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Проте ширина прибережної захисної смуги спірним рішенням встановлена від 10м до 100м, що може негативно вплинути на стан довкілля та самого Азовського моря, створити небезпеку щодо санітарного та епідемічного благополуччя всього регіону та держави, може привести до невідновлюваних втрат навколишнього середовища та природніх ресурсів. Позивач має право жити в навколишньому середовищі, сприятливому для його здоров`я та добробуту, має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище, вимагати дотримання відповідних приписів та норм, встановлених у сфері захисту навколишнього середовища. У випадку порушення права на безпечне навколишнє природне середовище громадянин має вимагати його захисту у встановленому законодавством порядку шляхом, в тому числі, забезпечення дотримання суб`єктом владних повноважень, яким є відповідач, вимог чинного законодавства у тій сфері регулювання, яка може вплинути як на права позивача, так і суспільства в цілому.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача про протиправність рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Згідно частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Нормативно-правові акти, до яких відноситься і оскаржуване рішення, містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Згідно зі статтею 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Приписами ч. 2 ст. 264 КАС України передбачено право оскаржити нормативно-правовий акт особами, щодо яких його застосовано, а також особами, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосований цей акт. Із цією нормою кореспондується і ст. 2 КАС України, відповідно до якої завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція, яка ратифікована Законом України від 06.07.1999 № 832-ХІV, тому її положення, відповідно до статті 9 Конституції України, є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати. Пунктом 9 статті 3 Конвенції визначено, що у межах відповідних положень Конвенції громадськість отримує доступ до інформації, має можливість брати участь у процесі прийняття рішень і має доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, без дискримінації за ознаками громадянства, національної приналежності або місця проживання, а у разі юридичної особи - без дискримінації за ознаками її зареєстрованого місцезнаходження або фактичного центру діяльності.

Абзацом першим частини другою статті 9 Орхуської конвенції зазначено, що кожна зі Сторін у рамках свого національного законодавства забезпечує, щоб відповідні представники зацікавленої громадськості, які вважають, що мало місце порушення того чи іншого права, коли це обумовлено адміністративно-процесуальними нормами відповідної Сторони, мати доступ до процедури перегляду прийнятих рішень в суді та (або) іншому незалежному та неупередженому органі, заснованому згідно зі законом, з метою оскарження законності будь-якого рішення, дії або бездіяльності з правового та процесуального погляду за умови дотримання положень Статті 6, а також інших відповідних положень цієї Конвенції там, де це передбачено національним законодавством і без шкоди для пункту 3, наведеному нижче.

Частиною третьою статті 9 Орхуської конвенції, визначено, що крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

Положеннями Орхуської конвенції передбачено право оскарження порушень виключно "законодавства, що стосується навколишнього середовища". Критерієм віднесення положень норм чинного законодавства, до того, яке стосується навколишнього середовища, повинен бути результат, на досягнення якого ці норми спрямовані. метою Орхуської конвенції є "сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту".

Тобто, метою зазначеної Конвенції є досягнення певного "екологічного" результату, у зв`язку з чим оскарження рішення, дії чи бездіяльності державних органів та інших осіб, у порядку, передбаченому частиною 3 статті 9 Орхуської конвенції, відповідатиме меті зазначеної Конвенції лише у випадку оскарження порушення норми, яке призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовища, або ж такого порушення, яке істотно знижує ефективність гарантій від негативного впливу на навколишнє природне середовище чи життя і здоров`я людини.

Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №826/3820/18.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, стверджує про порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, з огляду на не відповідність проекту землеустрою для встановлення прибережної захисної смуги діючим на час його затвердження приписами законодавства., та посилається на можливе погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища та виникнення небезпеки для здоров`я людей, зокрема і позивача, як наслідки оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що позивач не оскаржує процедуру прийняття радою спірного рішення, або повноваження відповідача на прийняття такого рішення. Судом також не встановлено порушень повноважень відповідача, які передбачені ст.26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.12, 59 Земельного кодексу, ст. 19 Закону "Про землеустрій", які реалізуються на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, зокрема, щодо вирішення земельних питань, включаючи організацію землеустрою.

Правову основу землеустрою становлять Конституція України , Земельний кодекс України , закони України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" , "Про планування і забудову територій", Закон "Про землеустрій", закони України та інші нормативно-правові акти (ст. 7 Закону "Про землеустрій").

Відповідно до ст. 60 Земельного Кодексу України (в редакції станом на час прийняття рішення) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Отже, Земельним кодексом на той час не було визначено мінімальний розмір прибережної захисної смуги, а зазначалось, що межі встановлюються за проектами землеустрою. Вимоги щодо визначення розміру прибережної захисної смуги уздовж морів, морських заток і лиманів у розмірі не менше двох кілометрів від урізу води були включені до Земельного кодексу з 01.01.2011 згідно Закону України від 2 грудня 2010 року N 2740-УІ "Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг".

Також на час прийняття спірного рішення діяла постанова КМУ від 25.08.2004 № 1094 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організацією та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення" , яким передбачалось, що проект землеустрою погоджується: органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини... Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі відповідно до позитивного висновку державної експертизи проект землеустрою законодавства. Після одержання розглядається та затверджується сільською, селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (п.8, 10).

Стаття 88 Водного кодексу України (в редакції станом на час прийняття оспорюваного рішення) передбачала, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. …У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Отже, норми Земельного кодексу мали перевагу над іншими нормами законодавства, до яких відноситься, зокрема, і Водний кодекс.

Законом України від 02.12.2010 N 2740-VI "Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг", серед іншого, було внесено зміни до статті 88 Водного кодексу України та статті 60 Земельного кодексу України, згідно з якими межі прибережних захисних смуг всіх без виключення водних об`єктів мають встановлюватися за окремими проектами землеустрою, що розробляються в порядку, передбаченому законом. При цьому відповідний закон на сьогодні відсутній, з огляду на що розроблення окремих проектів землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг на сьогодні фактично неможливе.

Посилання позивача на приписи постанови Кабінету Міністрів України №486 від 08.05.1996 , яким затверджений Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності, суд вважає таким, що не відноситься до даного спору, оскільки встановлює правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон, а не прибережних захисних смуг. Позивач не заперечує тієї обставини, що водоохоронна зона Азовського моря не збігається з прибережної захисної смугою.

Позивач не посилається на порушення будь-яких інших нормативно-правових актів. державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Встановлені судом обставини свідчать про дотримання відповідачем вимог діючого законодавства станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, суд дійшов висновку, що відсутні будь-які докази порушення інтересів та законних прав позивача фактом встановлення ширини прибережної захисної смуги менше 2 кілометрів. Матеріали справи не містять жодного належного доказу, який би підтверджував наявність негативного впливу на позивача, отже, у позивача відсутній особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, з яким пов`язана можливість оскарження спірного рішення районної ради.

Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Суд вважає, що позивач не довів взагалі негативний вплив рішення районної ради, яке було прийнято більше десяти років тому, на загальний екологічний стан прибережної захисної смуги та самого Азовського моря, створення небезпеки щодо санітарного та епідемічного благополуччя регіону, не надав доказів того, що не скасування рішення ради може привести до невідновлюваних втрат навколишнього середовища та природних ресурсів, не надав висновків будь-яких експертних установ у сфері охорони навколишнього природного середовища або судових рішень.

Доводи позивача мають характер припущення , що його інтереси порушуються на сьогодні та створюються перешкоди для реалізації його прав в майбутньому часі. Позивач не конкретизує на захист яких належних йому законних інтересів подано позов; який безпосередній негативний вплив рішення районної ради мав місце на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому, зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; яка завдана позивачеві шкода, та який існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним рішенням та стверджуваним порушенням. Пояснення позивача підтверджують абстрактність уявлення останнього про порушення оскаржуваним рішенням його особистого інтересу.

Відповідно до частин 1,2 ст. 72 КАС України: "Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків." Згідно ч.І ст. 77 КАС України: "Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу".

Проте, наведені позивачем обставини щодо погіршення навколишнього природного середовища, в результаті прийняття Генічеською районною радою рішення № 478 від 22.05.2009 "Про проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району" будь - якими доказами не підтверджені.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню, з підстав відсутності порушень відповідачем приписів чинного законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення 31 сесії Генічеської районної ради 5 скликання № 478 від 22.05.2009 "Про проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району"..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 квітня 2021 р.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 109020100