Постанова

від 06.04.2021 по справі 530/1402/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Головко А.Б.

06 квітня 2021 р.Справа № 530/1402/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди,

В с т а н о в и в:

21.10.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправним та скасувати рішення 34 сесії Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області 7 скликання (подалі - відповідач, Загрунівська сільрада) від 21.03.2019 року та відшкодування завданої моральної шкоди внаслідок повторного незаконного звільнення з роботи в розмірі 100000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірне рішення є протиправним та таким, що прийнято без урахування судових рішень у адміністративних справах № 530/1721/16-а, № 530/1444/17.

Відзив Загрунівської сільради на адміністративний позов ОСОБА_1 до суду не надходив.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення 34 сесії Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області 7 скликання від 21.03.2019 року Про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 . У задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі: 1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; 2) припинення його громадянства; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 4) відкликання з посади за народною ініціативою; 5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; 6) його смерті. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Суд звернув увагу, що спірне рішення не містить посилань, які норми Конституції або законів України або які права і свободи громадян були порушені позивачем ОСОБА_1 . Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження обставин щодо порушення позивачем Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення ним здійснення наданих йому повноважень.

Також суд звернув увагу, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року у справі № 530/1444/17 встановлено, що рішення відповідача від 26.10.2017 року про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що належним чином не мотивоване, оскільки не містить конкретних та достовірних обставин, з яких виходила Загрунівська сільська рада Зіньківського району Полтавської області, ухвалюючи рішення про висловлення недовіри позивачу та дострокове припинення його повноважень, та з якими, в розумінні ст. 79 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пов`язуються підстави для дострокового припинення повноважень сільського голови. А також, що в протоколі II пленарного засідання вісімнадцятої (позачергової) сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради від 26.01.2017 року взагалі не зазначено про конкретні порушення, що мались на увазі та були викладені в Акті Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 31.07.2017 році.

Судом зазначено, що, в матеріалах даної справи міститься постанова від 12.03.2018 рок про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017171260000011 від 18.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч. 1, 191 ч. 2 КК України, оскільки встановлено відсутність в діянні ОСОБА_1 складу вказаних правопорушень, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017171260000011 від 18.01.2017 року. Таким чином, при прийнятті спірного рішення відповідачем не було враховано висновків, викладених у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року у справі № 530/1444/17 .

За висновком суду, оскільки відповідачем не доведено належними доказами обставин щодо прийняття спірного рішення з дотриманням вимог ст. 2 КАС України, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 21.03.2019 року Про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 .

Відмовляючи в задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 в іншій частині, суд зазначив, що враховуючи відсутність у матеріалах адміністративної справи доказів на підтвердження заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру та причинного зв`язку між діями відповідача і отриманням моральної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100.000,00 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Загрунівська сільрада, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, про недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить його скасувати в частині, якою судом задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову з задоволені цих вимог.

Скаржник зазначає, що прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови у випадках, передбачених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , належить до виключних повноважень відповідної сільської ради і ці повноваження є дискреційними. Рішення Загрунівської сільради від 21.03.2019 року могло бути перевірене судом лише на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття. Положення ч. 2 ст. 79 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є чітко визначеними, не підлягають розширеному тлумаченню та не містять жодних додаткових умов для настання такої події, як дострокове припинення повноважень сільського голови, у тому числі, наявності рішення суду, яке набрало законної сили, та в резолютивній частині якого було б визнано дії сільського голови незаконними чи протиправними.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 144 Конституції України).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 року гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України від 21.05.1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону № 280/97-ВР встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно частини першої ст. 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами встановлена приписами ст. 75 Закону № 280/97-ВР. Так, зазначена стаття передбачає:

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

Частинами першою-третьою другою ст. 12 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

За приписами ч. 1 ст. 42 № Закону 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України Про військово-цивільні адміністрації . Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах (ч. 2 ст. 42 Закону № 280/97-ВР).

Приписами частини четвертої ст. 42 Закону № 280/97-ВР визначено, що до повноважень сільського, селищного, міського голови, зокрема, належить: забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організація в межах, визначених цим Законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету; підписання рішень ради та її виконавчого комітету; внесення на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду секретаря ради; здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчого комітету; скликання сесії ради, внесення пропозиції та формування порядку денного сесій ради і головування на пленарних засіданнях ради; виконання функції розпорядника бюджетних коштів та використання їх лише за призначенням, визначеним радою; звернення до суду про визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; ведення особистого прийому громадян; забезпечення на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; здійснення інших повноваження місцевого самоврядування, визначених цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видання розпоряджень у межах своїх повноважень та інше.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (ч. 5 ст. 42 Закону № 280/97-ВР).

При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради (ч. 6 ст. 42 Закону № 280/97-ВР).

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади (ч. 3 ст. 42 Закону № 280/97-ВР).

Приписами абзацу 1 ч. 2 ст. 79 Закону № 280/97-ВР, встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради (ч. 3 ст. 79 Закону № 280/97-ВР).

Згідно з пунктами 10 та 16 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові та прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.

Нормами частини першої ст. 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (ч. 12 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (ч. 11 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Згідно з частиною 4 ст. 46 Закону № 280/97-ВР наступні сесії ради (окрім першої) скликаються: сільською, селищною, міською радою, відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районною, обласною - головою відповідної ради.

Частиною п`ятою ст. 46 № Закону 280/97-ВР визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

За приписами частини 6 ст. 46 Закону № 280/97-ВР, у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті (ч. 6 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Частина сьома ст. 46 Закону № 280/97-ВР визначає, що сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Відповідно до частини 9 ст. 46 Закону № 280/97-ВР, у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (ч. 10 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою (дев`ятою за Законом України від 02 липня 2015 року N 577-VIII) цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради (ч. 11 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Судом установлено, що 23.09.2016 року Загрунівською сільрадою прийнято рішення Про висловлення недовіри голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 .

17.10.2017 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 530/1721/16-а визнано рішення Загрунівської сільської ради Загрунівського району Полтавської області від 23.09.2016 року про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 та дострокове припинення його повноважень протиправним та скасовано.

24.10.2017 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 530/1721/16-а виправлено описку в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду, зазначивши визнати рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 23 вересня 2016 року про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 та дострокове припинення його повноважень протиправним та скасувати .

26.10.2017 року Загрунівською сільською радою Зіньківського району Полтавської області прийнято рішення про висловлення недовіри голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 .

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року у справі № 530/1444/17 визнано протиправним та скасовано рішення Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 26.10.2017 року про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 та дострокове припинення його повноважень. Поновлено ОСОБА_1 на посаді Загрунівського сілького голови Зіньківського району Полтавської області.

21.03.2019 року рішенням тридцять четвертої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року у справі № 530/1444/17 поновлено ОСОБА_1 на посаді Загрунівського сільського голови Зінківського району Полтавської області /а.с.225/.

21.03.2019 року рішенням тридцять четвертої сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області висловлено недовіру сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 ; припинено достроково повноваження сільського голови Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_1 /а.с.231/.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що посада голови ради є виборною, на яку особа обирається міською радою, а тому при визначенні підстав і критеріїв, як обрання на посаду, так і звільнення з неї (дострокового припинення повноважень) відповідна рада має певну дискрецію (розсуд) у вирішенні цих питань.

При цьому, здійснення таких дискреційних повноважень, як дострокове припинення повноважень голови ради, має відбуватися в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України) і принципу законності (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Правова (справедлива) процедура, яка спрямована на справедливе ставлення суб`єкта владних повноважень до особи, якраз передбачає вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. У разі відсутності таких вимог, які й власне виступають критеріями правомірності дій суб`єкта владних повноважень у спеціальних законах, такими критеріями якраз можуть виступати приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, які спрямовані на обмеження дискреції суб`єкта владних повноважень.

За правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 16.04.2020 року у справі № 495/5105/17, - Саме обґрунтоване рішення спрямоване на захист особи від свавілля, тобто орган повинен зазначити причини його прийняття, навести підстави та достатні аргументи для його прийняття. Обґрунтоване рішення - показати стороні, що її дійсно почули, а також воно дає можливість особі оскаржити його, що й визначає справедливе ставлення суб`єкта владних повноважень до особи.

Судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин щодо викладені в його рішенні від 21.03.2019 року Про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 , а саме, - що в 2015-2016 роках, коли ОСОБА_1 займав посаду сільського голови Загрунівської сільської ради, він не приділяв уваги благоустрою території сіл Загрунівка, Романівка, Сулими, не організовував робіт по упорядкуванню території кладовищ, сільських доріг, прибиранню території загального користування та інше, не вирішував соціальних питань, що турбували мешканців, не займався справами по зростанню рівня культурно-масових заходів у селах.

Колегія суддів зауважує, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року у справі № 530/1444/17 встановлено, що рішення відповідача від 26.10.2017 року про висловлення недовіри сільському голові Загрунівської сільської ради ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що належним чином не мотивоване, оскільки не містить конкретних та достовірних обставин, з яких виходила Загрунівська сільська рада Зіньківського району Полтавської області, ухвалюючи рішення про висловлення недовіри позивачу та дострокове припинення його повноважень, та з якими, в розумінні ст. 79 Закону № 280/97-ВР, пов`язуються підстави для дострокового припинення повноважень сільського голови. При цьому суд зауважував, що в протоколі II пленарного засідання вісімнадцятої (позачергової) сесії сьомого скликання Загрунівської сільської ради від 26.01.2017 року взагалі не зазначено про конкретні порушення, що мались на увазі та були викладені в Акті Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 31.07.2017 року.

Також, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи міститься постанова від 12.03.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017171260000011 від 18.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 366 ч. 1, 191 ч. 2 КК України, оскільки встановлено відсутність в діянні ОСОБА_1 складу вказаних правопорушень, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017171260000011 від 18.01.2017 року.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, не допущено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішенця, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 квітня 2021 року.