Постанова

від 07.04.2021 по справі 320/1527/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1527/19 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря: Яковіна Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транс-Керн" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Транс-Керн" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 № UA125000/2019/000056/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125270/2019/0009 від 22.01.2019.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2018 року між Приватним підприємством "Транс-Керн" (покупець) та компанія "ALVIN INDUSTRY LIMITED", (Китай) (продавець) укладено контракт №АІ/ТК-1 (далі - Контракт).

Підпунктом 1.1 Контракту визначено, що Продавець продає, а покупець купує: заготовки постійних магнітів в не намагніченому стані (далі - Товар) в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно п. 2.2. Контракту, валютою Контракту є долар США.

Відповідно до п. 3.1. Контракту, умови поставки FOB-Шанхай, Китай в 20-ти чи 40-футових контейнерах ("Ікотермс-2000").

Згідно з п. 4.2. Контракту розрахунок за поставлений Товар здійснюється в доларах США:

50% - згідно виставленого Продавцем Проформи-інвойсу;

50% - у день розвантаження.

Допускається 100% передоплата згідно виставленого Продавцем інвойсу.

Згідно п. 12.1, 12.2. Контракту, Контракт набирає законної сили з моменту підписання та діє до 31.12.2019. За згодою сторін строк контракту може буде продовжено.

Також, між Приватним підприємством "Транс-Керн" (покупець) та компанія "ALVIN INDUSTRY LIMITED", (Китай) (продавець) 07 вересня 2018 року підписано додаток №1 до контракту №АІ/ТК-1 від 03.09.2018 - Специфікація, у якій зазначено товар: дисковий ферритовий магніт F128х84х20 у кількості 5000 шт. ціна 1,075 дол. США за одиницю на суму 5375,00 дол. США; дисковий ферритовий магніт F84х64х14 у кількості 10000 шт. ціна 0,36 дол. США за одиницю на суму 3600,00 дол. США; всього на суму 8975,00 дол. США; умови поставки FOB - Нингбо.

Компанією "ALVIN INDUSTRY LIMITED" було надано прайс-лист, за умовами якого визначено вартість товару - Block F84х64х14 - 0,36 дол. США за одиницю, товару - Block F128х84х20 - 1,075 дол. США за одиницю.

Також, Компанією "ALVIN INDUSTRY LIMITED" надано Декларанту Калькуляцію оптової ціни Товару від 07.09.2018, відповідно до якої у вартість ціни Товару входять витрати на транспорт, перевезення, в`їздні платежі та локальні витрати.

07.09.2018 продавець виставив позивачу до сплати інвойс № AІ-01 за постачання пластинчатого феритового магніту F128x84x20 у кількості 5000 шт. на суму 5375,00 дол. США; пластинчатого феритового магніту F84x64x14 у кількості 10000 шт. на суму 3600,00 дол. США; всього на загальну суму 8975,00 USD).

Згідно відомостей платіжного доручення в іноземній валюті № 15 від 01.11.2018, Приватне підприємство "Транс-Керн" було оплачено вказаний інвойс, зокрема перерахувало на користь "ALVIN INDUSTRY LIMITED", (Китай) грошові кошти у розмірі 8975,00 дол.США.

05.11.2018 на виконання Контракту компанією було запаковано товар на 7 фанерних палетах, вагою 9095 кг, об`ємом 3.35 м3, що підтверджується пакувальним листом компанії "ALVIN INDUSTRY LIMITED".

Відповідно до відомостей Коносаменту № NODS1810017411, продавцем було відвантажено товар на борт судна 22.11.2018 у складі 7 палет вагою 9095 кг, об`ємом 3.35 м3, порт завантаження Нингбо, отримувач вантажу ПП "Транс-Керн", місце постачання Одеса, агент фрахтової компанії ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна".

05.03.2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" було укладено договір транспортного експедирування № 91351 (далі - Договір транспортного експедирування).

Відповідно до п. 1.2. Договору транспортного експедирування, у відповідності з цим Договором Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією перевезення, зберігання, доставкою товарів.

Відповідно до відомостей довідки про транспортні витрати від 17.01.2019 №17-01/1 виданої ТОВ "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" позивачу, транспортні витрати по перевезенню вантажу за Коносаментом № NODS1810017411, маршрут Нінгбо, Китай - порт Одеса, Україна складає 17 269,20 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" було виставлено за морський фрахт Нінгбо, Китай - п. Одеса, Україна, автоперевезення по території України рахунок № 105 від 17.01.2019 на суму 21 177, 00 грн.

Оплата позивачем за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку на оплату № 105 від 17.01.2019 в розмірі 21958,56 грн. здійснено згідно платіжного доручення № 19 від 22.01.2019.

21.01.2019 року позивачем до Київської митниці ДФС було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №UA125270/2019/860213, у графі 46 якої позивачем був зазначений товар, митна вартість якого склала 268397,17 грн. У графі 22 митної декларації позивачем заявлено митну вартість товару в розмірі 8975,00 дол. США., а в графі 43 цієї декларації вказано, що заявлену митну вартість розраховано за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією ІМ40ДЕ №UA125270/2019/860213 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме: експертний висновок 53 від 18.01.2019; платіжне доручення № 15 від 01.11.2018; довідка про транспортні витрати № 17-0 від 17.01.2019; прайс-лист продавця б/н від 07.09.2018; калькуляція оптової ціни б/н від 07.09.2018; контракт №АІ/ТК-1 від 03.09.2018; договір транспортного експедирування № 91351 від 05.03.2012; додаток №1 до контракту №АІ/ТК-1; інвойс № AІ-01 від 07.09.2018; фото товару.

Листом від 21.01.2019, направленим позивачу засобами електронного зв`язку, інспектором митниці зазначено, що при опрацюванні документів, наданих до митної декларації, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви в правильності визначення митної вартості товарів та повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: - транспортні (перевізні) документи, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, у відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599; виписку з бухгалтерської документації.

У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, позивач листом від 21.01.2019 № 3 повідомив контролюючий орган про те, що в калькуляції від 07.09.2018 б/н, згідно умов поставки ФОБ Нінгбо витрати по загрузці товару на борт судна покладені в ціну по даній калькуляції; платіжний документ на транспортно-експедиційні послуги, згідно договору № 91351 від 05.03.2012 був наданий до митної декларації.

Листом від 22.01.2019 №4 ПП "Транс-Керн" було надано до митного органу платіжне доручення №19 від 22.01.2019 на 100 % передплату за транспортно-експедиційні послуги згідно договору № 91351 від 05.03.2012.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA125000/2019/000056/2 від 22.01.2019, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС прийняла картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125270/2019/00009.

У розгляді цієї справи суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду виходячи з наступного.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України ) надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 МК України 4 разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов`язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для коригування митної вартості товару у Київської митниці Держмитслужби не було.

Декларантом були надані усі документи, передбачені статті 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару.

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що перелік документів, в тому числі додатково поданих Приватним підприємством "Транс-Керн" для митного оформлення товару, дає підстави для висновку про їх достатність для визначення митної вартості товару за ціною договору.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено - 12 квітня 2021 року.