Постанова

від 16.04.2021 по справі 280/858/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 280/858/19

адміністративне провадження № К/9901/34141/19; № К/9901/34145/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянувши у попередньому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Донбасенерго до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС, Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України (ДПС України)) та Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (ДПС)) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2019 (суддя Максименко Л.Я.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 (головуюча суддя Білак С.В., судді: Малиш Н.І., Шальєва В.А.),

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство Донбасенерго (далі - ПАТ Донбасенерго , Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС, Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна казначейська служба України (далі - ДКС), в якому просило: визнати протиправними дії Запорізького управління Офісу ВПП ДФС щодо відмови у перерахуванні переплати з податку на додану вартість в сумі 16' 040' 910,00 грн на рахунок ПАТ Донбасенерго у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов`язати ДФС скоригувати загальну суму поповнення рахунку ПАТ Донбасенерго в системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом її збільшення на 16' 040' 910,00 грн.

Обґрунтовуючи позов, Товариство посилалося на те, що виконало встановлені статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК) вимоги щодо порядку зарахування переплати з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 16 040 910,00 грн на рахунок у системі електронного адміністрування зазначеного податку. Натомість, відмова контролюючого органу у забезпеченні реалізації такого права Товариства з посиланням на наявність у ПАТ Донбасенерго податкового боргу є протиправною та не узгоджується із нормою пункту 43.4-1 статті 43 ПК, оскільки вказана переплата є надміру сплаченою сумою податкових зобов`язань з ПДВ, яка була зарахована до бюджету з рахунка Товариства в системі електронного адміністрування ПДВ. Відтак, ця сума має обліковуватися як повернута в зазначеній системі, а не тільки в інтегрованій картці платника податків (ПАТ Донецькобленерго ).

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 16.05.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, адміністративний позов задовольнив.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій застосували, зокрема норми статті 43 ПК та дійшли висновку, що для повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ з рахунку платника зазначеного податку в системі електронного адміністрування ПДВ на цей же рахунок встановлений інший правовий режим, ніж для поверненням надміру сплачених сум грошових зобов`язань на поточний рахунок платника в установі банку, відтак відмова контролюючого органу у зарахуванні переплати з ПДВ у сумі 16' 040' 910,00 грн на рахунок Товариства у зазначеній системі з посиланням на те, що у товариства є податковий борг, є протиправною.

Суди при виборі і застосуванні норм права врахували застосування норм права у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №808/2948/16 (адміністративне провадження №К/9001/18180/18).

ДФС подала касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами при розгляді справи норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про залишення позову без задоволення.

Офіс ВПП ДФС також подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення з такими ж вимогами.

В обґрунтування касаційних скарг відповідачі зазначили, що чинним законодавством не передбачено окремої процедури повернення переплати з ПДВ на рахунок платника у системі електронного адміністрування цього податку за наявності у такого платника податкового боргу. Згідно з доводами відповідачів умовою такого повернення є відсутність податкового боргу, як це встановлено нормою пункту 43.2 статті 43 ПК.

Позивач подав відзиви на касаційні скарги, в яких просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, наводить доводи на обґрунтування заперечень проти касаційних скарг, які відповідають підставам позову.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційних скаргах доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що з 01.11.2018 по 14.11.2018 в інтегрованій картці ПАТ Донбасенерго як платника податків обліковувалася переплата з ПДВ у сумі 7 149 773,23 грн.

За наслідками подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 14.11.2018р. № 9250453357 (в цьому розрахунку ПАТ Донбасенерго зменшило суму податкових зобов`язань за податковою декларацією за жовтень 2015 року) у ПАТ Донбасенерго виникла переплата з ПДВ в розмірі 16 018 372,00 грн.

Згідно з даними інтегрованої картки ПАТ Донбасенерго станом на 14.11.2018 переплата позивача з ПДВ складала 23' 168' 145,23 грн.

Спору щодо підстав виникнення переплати та її суми станом на зазначену дату між сторонами немає.

ПАТ Донбасенерго 19.11.2018 подало до Офісу ВПП ДФС (Запорізьке управління) податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2018 року (№ 9256124182), в якій задекларувало до сплати податок на додану вартість у сумі 16'040' 910,00 грн.

ПАТ Донбасенерго 20.11.2018 направило до Запорізького управління Офісу ВПП ДФС заяву про зарахування переплати з ПДВ у сумі 16 040 910,00 грн на його рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ.

30.11.2018 (строк сплати самостійно узгодженої Товариством суми податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2018 року) переплата у сумі 16 040 910,00 грн була зарахована як оплата зазначеної суми податкових зобов`язань. В інтегрованій картці платника податків ПАТ Донбасенерго ця сума також відображена як сплата суми податкових зобов`язань за податковою декларацією за жовтень 2018 року з відповідним зменшенням суми переплати ПДВ.

Однак, ця сума (її повернення та зарахування в рахунок сплати податкових зобов`язань) не була відображена в рахунку Товариства в системі електронного адміністрування ПДВ. Запорізьке управління Офісу ВПП ДФС в листі від 30.11.2018 №50196/10/28-10-47-02-17 повідомило позивача про відмову у перерахуванні переплати з ПДВ у сумі 16 040 910,00 грн на зазначений рахунок. Правовою підставою відмови відповідач вказав пункти 43.1 та 43.2 статті 43 ПК, а фактичною - наявність у ПАТ Донбасенерго станом на 29.11.2018 заборгованості зі сплати податків, зборів та обов`язкових платежів у сумі 77 830 716,23 грн.

Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені встановлені нормами статті 43 ПК.

Так, згідно з пунктом 43.1 цієї статті помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункти 43.2, 43.3, 43.4 та 43.5 статті 43 ПК).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 № 1797-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, статтю 43 ПК доповнено пунктом 43.4-1 такого змісту: у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Згідно з пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

З положеннями статті 43 ПК узгоджуються норми Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що забезпечення реалізації гарантованого платнику права на повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань здійснюється за одним із напрямків, визначених платником у відповідній заяві (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником цього податку податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку).

При цьому, наявність у платника податкового боргу як підстава для відмови в поверненні надмірно сплачених коштів стосується лише таких напрямків як повернення на поточний рахунок платника податків в установі банку та повернення готівковими коштами за чеком. Натомість, повернення надміру сплачених сум податкових зобов`язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника цього податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК, на зазначений рахунок здійснюється безвідносно до наявності/відсутності у платника податкового боргу.

Таке застосування норм пунктів 43.2 та 43.4-1 ПК узгоджується з висновком у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №808/2948/16 щодо застосування зазначених норм у подібних правовідносинах, який суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували у відповідності з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Підстав для відступу від такого правозастосування колегія суддів не знаходить.

З врахуванням вище викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відмова контролюючого органу у реалізації позивачем відповідно до заяви від 20.11.2018 № 01-1.7/024601 права на повернення 16 040 910,00 грн як суми надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ, яка була перерахована до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого у ДКС, на цей же рахунок, є протиправною.

Судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

За правилом частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

У зв`язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 Верховний Суд допустив процесуальну заміну відповідачів на ДПС України та Офіс ВПП ДПС відповідно до частини першої статті 52 КАС.

Керуючись статтями 52, 328, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Державної податкової служби України та Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак