Постанова

від 14.04.2021 по справі 923/543/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/543/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури - Дичко В.О.,

від Каланчацької районної адміністрації Херсонський області - не з`явився,

від ПП Імперія - Агро - Громовий К.В.,

від Управління Північно-Кримського каналу - не з`явився,

від КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації - не з`явився,

від Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інтересах держави в особі Каланчацької районної адміністрації Херсонський області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 04.01.2021 (суддя Сулімовська М.Б.)

за позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області (далі Прокурор)

до:

1. Приватного підприємства Імперія - Агро

2. Управління Північно-Кримського каналу

3. Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс

про визнання недійсним договору сервітуту, скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, усунення перешкод в користуванні,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2020 року Прокурор звернувся до господарського суду Херсонської області з даною позовною заявою обґрунтовуючи її тим, що з метою будівництва тимчасових контрольних пунктів в`їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї для автомобільного сполучення Каланчак , Чонгар на адміністративній межі Херсонської області з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та зон сервісного обслуговування перед ним в 2019 році передбачено встановлення сервітуту для УДП Укрінтеравтосевіс щодо земельної ділянки кадастровий номер 6523287700:13:001:0001 в частині площею 1,7400 га (після поділу земельна ділянка з кадастровим номером 6523287700:07:001:0552).

Однак встановлено, що всупереч встановленому законом порядку дана частина земельної ділянки вже перебуває у фактичному користуванні ПП Імперія-Агро та зайнята тимчасовими спорудами, про що Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель складено акт від 30.09.2019.

Користування частиною земельної ділянки з кадастровим номером 6523287700:13:001:0001 здійснюється ПП Імперія-Агро , на підставі договору земельного сервітуту від 01.02.2015.

На думку позивача, договір сервітуту фактично був використаний для отримання у володіння частини земельної ділянки з кадастровим номером 6523287700:13:001:0001 (на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 6523287700:07:001:0552) для розміщення тимчасових споруд.

При цьому ст. 99 Земельного кодексу України не містить положень щодо можливості укладення земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Крім того, передача у володіння земельної ділянки без відома власника суперечить суті правовідносин, що виключає наявність права у постійного користувача розпоряджатися земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам в користування, що фактично відбулося у цьому випадку.

Прокурор вважає, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею. У зв`язку з цим, спірний договір сервітуту є удаваним правочином, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Вищевикладені обставини свідчать, що договір земельного сервітуту від 01.02.2015 за своєю правовою природою є договором оренди землі.

При цьому, оспорюваний договір земельного сервітуту від 01.02.2015 земельної ділянки площею 0,5 га, яка належить до земель державної власності, укладений за відсутності розпорядчого рішення власника майна, прийнятого у порядку, передбаченому чинним законодавством, або за результатами проведення аукціону та взагалі без відома Каланчацької районної державної адміністрації.

Крім того, в ході вищезазначеної перевірки Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області було встановлено, що тимчасові споруди ПП Імперія-Агро розміщені на відстані 34,20 м від Північно-Кримського каналу.

Враховуючи положення ст. 61 ЗК України, прокурор вважає, що частина земельної ділянки, яка розміщена в межах прибережно-захисної смуги Північно-Кримського каналу, не могла бути передана у користування з метою розміщення тимчасових споруд та ведення господарської діяльності, яка прямо заборонена законом на цій території.

Прокурор звертає увагу на те, що укладення спірного договору земельного сервітуту істотно зачіпає інтереси держави, оскільки суперечить вимогам законодавства.

Також, прокурор зазначає, що 26.09.2018 державним реєстратором Херсонської філії комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Барановським М.В. внесено запис № 28137799 про право сервітуту ПП Імперія-Агро на підставі договору сервітуту від 01.02.2015. Разом з тим, Витяги з Державного земельного кадастру, які наявні в реєстраційній справі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6523287700:13:001:0001, не містять відомостей про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про частину земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.

Крім того, згідно відповіді Каланчацькому відділу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 12.11.2019, з 01.02.2015 по даний час відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, згідно укладеного договору між Управлінням Північно-Кримського каналу та ПП Імперія-Агро до Державного земельного кадастру не внесені, заяви про внесення до Державного земельного кадастру даних відомостей не надходили.

Таким чином, за твердженням прокурора, державним реєстратором речових прав безпідставно прийнято рішення про державну реєстрацію права сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 6523287700:13:001:0001, оскільки сам договір не містить відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої він укладений, відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, до Державного земельного кадастру внесені не були.

З огляду на це, державний реєстратор був зобов`язаний прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Вищевказані порушення, допущені державним реєстратором при прийнятті оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав, призвели до незаконної реєстрації права сервітуту за ПП Імперія-Агро .

Таким чином, запис державного реєстратора речових прав на нерухоме майно № 34449215 від 28.09.2018 про проведену державну реєстрацію права сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6523287700:07:001:0552 суперечить змісту відомостей в наявних документах щодо земельної ділянки, а тому підлягає скасуванню, як внесений без достатньої правової підстави.

Крім того, прокурор зауважує, що враховуючи, що між власником земельної ділянки та ПП Імперія-Агро відсутні договірні відносини, належним способом відновлення порушеного права може бути зобов`язання ПП Імперія-Агро усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6523287700:07:001:0552, що на праві власності належить Каланчацькій районні державній адміністрації, розташованій за адресою: траса м. Херсон - м. Сімферополь, 113 км 200 м., на території Червоночобанської сільської ради Мирненської селищної об`єднаної територіальної громади Каланчацького району Херсонської області, шляхом знесення за власні кошти будівель та споруд, які розміщені вздовж траси Херсон-Сімферополь 101-115 км.

Ухвалою суду від 01.10.2020 здійснено заміну первісного відповідача-3 Херсонської філії КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації на належного відповідача-3 - Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації .

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.01.2021 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачу-1 передана в користування певно визначена земельна ділянка в розумінні вищенаведеної норми закону, оскільки відсутні будь-які дані щодо виділення відповідної земельної ділянки в натурі, з чітким визначенням її меж, реєстрації та присвоєння відповідного кадастрового номера, а також відсутнє взагалі зазначення про набуття будь-яких прав відповідача-1 на відповідну земельну ділянку. Умовами договору визначено, що встановлений сервітут полягає у безоплатному користуванні зоною сервітуту, а не всією земельною ділянкою. Оскільки в даному випадку відсутні конкретні ознаки об`єкта цивільного обороту (земельної ділянки), правовідносини між сторонами, як об`єкт за укладеним договором, не підпадають під ознаки об`єкту за договором оренди земельної ділянки. Отже доводи прокурора щодо удаваності укладеного між сторонами правочину не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами був укладений договір сервітуту з метою розміщення тимчасових споруд. Каланчацька районна державна адміністрація свідомо затвердила розміщення тимчасових споруд за межами населеного пункту за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, траса м. Херсон - м. Сімферополь 113 км 200 м, на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні Управління Північно - Кримського каналу, кадастровий номер 6523287700:13:001:0001, та, як наслідок, була обізнана про встановлення ПП Імперія-Агро тимчасових споруд на цій земельній ділянці.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, подані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не наведено фактів про порушення сторонами правочину законодавства в момент вчинення правочину, зокрема тих, що встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України, отже правочин щодо встановлення сервітуту є правомірним, а позовна вимога в частині визнання недійсним договору сервітуту від 01.02.2015 року задоволенню не підлягає.

Крім того, прокурором не доведено, що відповідачем-1 порушено права позивача на володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою. В той час як судом встановлено, що встановлення сервітуту на підставі договору від 01.02.2015 не порушує ані права держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області на володіння та розпорядження земельною ділянкою, ані права володільця (постійного користувача) земельної ділянки Управління Північно-Кримського каналу на користування нею, про що зазначено вище, у зв`язку з цим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги прокурора про усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом зобов`язання ПП Імперія-Агро за власні кошти знести будівлі та споруди, які розміщені вздовж траси Херсон-Сімферополь 101-115 км.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції , прокурор звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для подання позову прокурором є акт Головного управлінням Держгеокадастру у Херсонській області за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 30.09.2019.

Прокурор вважає, що суд приймаючи оскаржене рішення помилково врахував обставини встановлені при розгляді справи № 923/157/19, оскільки у вказаній справі та в даній справі різні підстави позову, фактичні обставини та склад учасників.

ПП Імперія-Агро не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки та взагалі не мало право бути ініціатором укладання договору сервітуту.

26.03.2021 до суду від ПП Імперія-Агро надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. ПП Імперія-Агро вважає , що апелянтом не доведено фактів про порушення сторонами правочину законодавства в момент вчинення правочину, зокрема тих, що встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, отже правочин щодо встановлення сервітуту є правомірним. Так, правомірність оскаржуваного договору сервітуту була встановлена рішення господарського суду Херсонської області від 24.04.2019, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 15.10.2019.

Також, ПП Імперія-Агро зазначає, що Каланчацька районна державна адміністрація була обізнана про договір сервітуту, оскільки погоджувала паспорти прив`язки (технічних умов) на розміщення тимчасових споруд ПП Імперія-Агро з 2015 по 2018 рік, на території земельного сервітуту.

Крім цього, ПП Імперія-Агро звертає увагу, що на спірній земельній ділянці встановлено тимчасові споруди не тільки ПП Імперія-Агро , а й інших юридичних та фізичних осіб. При цьому, акт Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30.09.2019 не містить чіткого визначення які саме будівлі (тимчасові споруди) належать ПП Імперія-Агро та на якій відстані від каналу овни розташовані.

12.04.2021 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Представники Каланчацької районної адміністрації Херсонський області, Управління Північно-Кримського каналу, КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації , Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс в судове засідання 14.04.2021 не з`явились та не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 09.03.2021 про поважні причини неявки суд не повідомили.

Проте, така неявка Каланчацької районної адміністрації Херсонський області, Управління Північно-Кримського каналу, КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації , Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укрінтеравтосервіс не перешкоджає розгляду справи оскільки, явка представників сторін апеляційним судом не визнавалась обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

В судовому засіданні 14.04.2021 представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню, а рішення господарського суду - скасувати.

Представник ПП Імперія-Агро в судовому засіданні 14.04.2021 заперечував проти апеляційної скарги та просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та ПП Імперія-Агро , перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У власності держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 6523287700:13:001:0001 загальною площею 266,2085 га. Вказана земельна ділянка розташована на території Червоночабанської сільської ради Мирненської селищної об`єднаної територіальної громади Каланчацького району Херсонської області та передана в постійне користування Управлінню Північно-Кримського каналу на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 3222067 від 11.07.2006.

01.02.2015 між Управлінням Північно-Кримського каналу (володілець земельної ділянки) та ПП Імперія-Агро (сервітуарій), укладено договір земельного сервітуту, за умовами якого, сторони погоджуються, що сервітут встановлюється відносно земельної ділянки, яка розташована за адресою: траса м.Херсон-м.Сімферополь, 113 км 200м, Каланчацький район, Херсонська область, площею 5000 кв.м. в інтересах сервітуарія та полягає в безоплатному користуванні зоною сервітуту на право проходу, право проїзду по земельній ділянці, прокладення та /або експлуатації ліній електропередачі, зв`язку та трубопроводів, забезпечення водопостачання, з метою розміщення двох тимчасових споруд - павільйонів для здійснення підприємницької діяльності згідно ситуаційного плану (додаток №1 до договору).

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договір земельного сервітуту від 01.02.2015, укладеного між Управлінням та ПП Імперія-Агро , судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2015 між Управлінням та ПП Імперія-Агро був укладено договір земельного сервітуту з метою розміщення двох тимчасових споруд - павільйонів для здійснення підприємницької діяльності (т.1, а.с. 185-187).

Договір підлягає державній реєстрації, строк дії договору до 01.02.2040 (розділ 2 Договору).

Відповідно до ст.98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою ( ділянками).

Тобто для укладення даного договору обидві сторони повинні бути власниками чи землекористувачами різних земельних ділянок. В даному випадку постійним користувачем всієї земельної ділянки є один учасник договору, Укравління Північно-Кримського канала.

Згідно зі ст.99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Тобто, ст. 99 ЗК України не містила положень щодо можливості укладення земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд.

Судова колегія зауважує, що державний акт на право постійного користування (який є у Управлінням Північно-Кримського каналу) не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатись нею, оскільки цим правом наділений власник земельної ділянки, а в даному випадку відповідний орган уповноважений державою на здійснення даних функцій від її імені, як власник майна (Каланчацька районна адміністрація Херсонський області).

Обов`язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає його встановлення, в іншій спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що ПП Імперія-Агро не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки,відсутні докази того, що потреби ПП Імперія-Агро в розміщенні тимчасових споруд не могли бути задоволені іншим способом,відсутні докази, що Каланчацька районна державна адміністрація, як власник спірної земельної ділянки, володіла інформацією щодо укладання договору сервітуту від 01.02.2015.

Дійсно, матеріали справи містять паспорти прив`язки на розміщення тимчасових споруд ПП Імперія-Агро , які були видані начальником відділу містобудування архітектури Каланчацької райдержадміністрації від 02.02.2015 (т.2, а.с. 128-130), однак судова колегія не приймає їх до уваги оскільки вони не мають значення для укладання договору сервітута.

Лист від 27.07.2015 №1709/03-14, на який посилається суд, не доводить факт обізнаності районною державною адміністрацією саме про укладення договору сервітуту земельної ділянки від 01.02.2015, а лише містить інформацію про надання одного дозволу на розміщення тимчасової споруди за погодженням Управлінням Північно-Кримського каналу та ПП Імперія-Агро (т. 2, а.с. 127).

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що ПП Імперія-Агро не може бути суб`єктом правовідносин, що виникають з приводу встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до приписів ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України передбачено, що у разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Слід зазначити, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Судова колегія, проаналізувавши умови договору земельного сервітуту від 01.02.2015, дійшла висновку, що у даному випадку сторони оформили відносини оренди земельної ділянки.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як визначено в ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою , необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями , визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів , крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевказане, судова колегія враховує, що оспорюваний договір земельного сервітуту від 01.02.2015 земельної ділянки площею 0,5 га, яка належить до земель державної власності, укладений без відома Каланчацької районної державної адміністрації.

Також, судова колегія враховує, що за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області в ході перевірки було складено акт від 30.09.2019, в якому встановлено, що тимчасові споруди ПП Імперія-Агро розміщені на відстані 34,20 м від Північно-Кримського каналу.

Відповідно до вимог ст. 61 ЗК України, з метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду, заборонено будівництво будь-яких споруд, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах.

Отже, частина земельної ділянки, яка розміщена в межах прибережно-захисної смуги Північно-Кримського каналу не могла бути передана у користування з метою розміщення тимчасових споруд та ведення підприємницької діяльності, яка прямо заборонена законом на цій території.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що договір земельного сервітуту від 01.02.2015, суперечить вищенаведеним вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 3 ст. 216 ЦК України встановлено, що правові наслідки, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлено особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Частиною третьою статті 207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов`язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним, то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов`язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що договір земельного сервітуту від 01.02.2015 укладений з порушенням вимог законодавства, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання спірного правочину недійсним в судовому порядку з припиненням зобов`язань за останнім на майбутнє.

Стосовно позовних вимог про скасування запису державної реєстрації права за №34449215 від 28.09.2018, про проведену державну реєстрацію права сервітуту на частину земельної ділянки за кадастровим номером 6523287700:07:001:0552 площею 5 000 кв.м. за ПП Імперія-Агро , судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 100 ЗК України земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру (ч. 11 ст. 79 1 ЗК України).

З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2018 державним реєстратором Херсонської філії КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Барановським М.В. внесено запис індексний номер 28137799 про право сервітуту ПП Імперія-Агро на підставі договору сервітуту від 01.02.2015.

Однак, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6523287700:13:001:0001, не містять відомостей про частину земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту (т. 1, а.с. 222).

Листом від 12.11.2019 за № №0-21-0.29-125/112-19 відділ у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокажастру у Херсонській області надало прокурору інформацію що з 01.02.2015 по даний час відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, згідно укладеного договору між Управлінням Північно-Кримського каналу та ПП Імперія-Агро до Державного земельного кадастру не внесені, заяви про внесення до кадастру відомостей не надходили (т. 1, а.с. 172).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 27 вказаного Закону (в редакції чинній станом на 26.09.2018) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підстав укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Крім цього, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (п. 2 ч. 3 ст. 10 вказаного закону).

З матеріалів справи вбачається, що договір земельного сервітуту від 01.02.2015 не містить відомостей про кадастровий номер земельної ділянки якої він стосується.

У зв`язку з цим, судова колегія вважає, що державний реєстратор був зобов`язаний прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (п. 4 ч. 1 ст. 24 вказаного закону).

Вказані порушення, допущені державним реєстратором при прийняті рішення про державну реєстрацію, призвели до незаконної реєстрації права сервітуту за ПП Імперія-Агро .

Наявність не скасованого запису державного реєстратора речових прав порушує право держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області на володіння та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 6523287700:07:001:0552, яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6523287700:13:001:0001.

Судова колегія зазначає, що право або інтерес позивача, який вважає себе власником земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права іншої особи. При цьому рішення про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Отже, судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо скасування запису державної реєстрації права про проведену державну реєстрацію права сервітуту на частину земельної ділянки за ПП Імперія-Агро є обґрунтованими, у зв`язку з цим, вони підлягають задоволенню, оскільки прокурором обрано вірний спосіб захисту порушеного права Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ПП Імперія-Агро усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що належить на праві власності Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області, судова колегія вважає, що останні підлягають задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Отже, власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної власності чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку.

Враховуючи, що між власником земельної ділянки, а саме державно в особі Каланчацької районної державної адміністрації та ПП Імперія-Агро відсутні договірні відносини, належним способом захисту порушеного права рай адміністрації є зобов`язання ПП Імперія-Агро усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою 6523287700:07:001:0552, шляхом знесення за власні кошти будівлі та споруди, які розташовані на спірній земельній ділянці.

Судова колегія не приймає до уваги посилання ПП Імперія-Агро на справу №923/157/19, адже остання не має преюдиційного значення для розгляду даної справи.

Вказані справи є відмінними, в них різні підстави позову, фактичні обставини та склад учасників.

Предметом розгляду у справі №923/157/19 було визнання недійсним договору сервітуту, не встановлення обставина розміщення тимчасових споруд ПП Імперія-Агро в межах прибережної захисної смуги Північно-Кримського канаду та факт порушення права держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області на володіння та розпорядження земельною ділянкою, а лише здійснено оцінку наданих учасниками справи доказів і, за недоведеності відомостей, що спірна земельна ділянка має бути занята для створення водоохоронних лісонасаджень та берегоукріплювальних гідротехнічних споруд, відмовлено у задоволенні позову.

Крім цього, Каланчацька районна державнаадміністрації Херсонської області не була учасником справи №923/157/19.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Херсонської області від 04.01.2021 прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову. З огляду на це апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати у справі покладаються на ПП Імперія-Агро та Управління Північно-Кримського каналу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України,

колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інтересах держави в особі Каланчацької районної адміністрації Херсонський області задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 04.01.2021 року скасувати, позов Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області задовольнити.

Визнати недійсним договір земельного сервітуту від 01.02.2015 укладений між Управлінням Північно-Кримського каналу та Приватним підприємством Імперія-Агро , з припиненням зобов`язань за останнім на майбутнє.

Скасувати запис №34449215 від 26.09.2018 про проведену державну реєстрацію права сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6523287700:07:001:0552, площею 5 000 кв.м., яка розташована за адресою: траса м. Херсон - м. Сімферополь, 113 км 200 м., Каланчацький район, Херсонська область, за Приватним підприємством Імперія-Агро .

Зобов`язати Приватне підприємство Імперія-Агро усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6523287700:07:001:0552, що належить на праві власності Каланчацькій районні державній адміністрації, розташованій за адресою: траса м. Херсон - м. Сімферополь, 113 км 200 м., на території Червоночобанської сільської ради Мирненської селищної об`єднаної територіальної громади Каланчацького району Херсонської області, шляхом знесення за власні кошти будівель та споруд, які розміщені вздовж траси Херсон-Сімферополь 101-115 км.

Стягнути з Приватне підприємство Імперія-Агро на користь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя 3 153,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 4 729,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Управління Північно-Кримського каналу на користь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя 3 153,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 4 729,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів на виконання даної постанови з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.04.2021.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Колоколов С.І.

Савицький Я.Ф.