Постанова

від 19.04.2021 по справі 916/3235/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3235/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Ярош А.І.

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця»

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 27 січня 2021 року

по справі № 916/3235/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН»

До відповідача : Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця»

про стягнення 28196,44 грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» про стягнення 28196,44 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01.2021р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН» до Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» про стягнення 28196,44 задоволено повністю.

18.01.2021р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН» надійшла заява (вх.№2-51/21) про ухвалення додаткового рішення у справі з метою вирішення питання щодо розподілу судових витрат в частині відшкодування позивачу витрат за залучення експерта та проведенням експертизи 3420 грн.

Вказана заява, з посиланням на положення ст. ст. 123, 126 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтована тим, що позивач поніс за залучення експертів РТПП Миколаївської області для переважування вагонів №№95364535, 95368585 та складання відповідного акту експертизи, що підтверджується рахунком №120-0748 від 18.08.0202, платіжним дорученням №49385 від 28.08.2020 та актом приймання-передачі наданих послуг №120-0748 від 18.08.2020.

Додатковим рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН» (вх.№2-51/21 від 18.01.2021р.) про ухвалення додаткового рішення - задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» на користь Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН» 3420 грн. 00 коп. - судові витрати понесені за залученням експерта та проведенням експертизи.

Акціонерне товариство „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» не погодилось з вказаним рішенням та звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд додаткове рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2021 року по справі №916/3235/20 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні клопотання позивача про стягнення судових витрат, понесених із залученням експерта та проведення експертизи, відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права. Всупереч ст. 69, 98, 101 ГПК України, акт експертизи Регіональної ТПП Миколаївської області №120-0748 не містить будь-яких посилань на нормативно-правові акти, стандарти, висновок про незабезпечення збереження вантажу при транспортуванні ґрунтується на припущеннях, не підкріплений жодними фактичними обставинами та доказами.

На думку апелянта, акт експертизи № 120-0748 від 18.08.2020 Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області не відповідає вимогам ст.101 ГПК України. Зокрема, всупереч ч.5. ст.101 ГПК України в акті експертизи не зазначено, що він підготовлений для подання до суду та про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (в акті зазначається, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно ст.101 ГПК України).

Всупереч вимогам ст.98 ГПКУ, в акті експертизи № 120-07 48 зазначається лише прізвище, ім`я та по батькові експерта, що робить неможливим визначення його компетентності в питаннях, як поставлені перед експертом.

Таким чином, акт експертизи №120-0748 не відповідає вимогам, які закріплені в ГПК України щодо експертного висновку на замовлення сторони по справі, тому витрати на його замовлення не можуть входити до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи та не підлягають розподілу згідно ст. 129 ГПК України.

Крім того, відповідно до ст.127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів, Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У раз недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. В судовому засіданні 27.01.2021 відповідачем було заявлено про неспівмірність витрат виконаній роботі.

Апелянт вважає, що заявлені 7,5 годин за проведення зовнішнього огляду вагонів та вантажу, переважування маси брутто, тари 2 вагонів, зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг є надмірно завищеними та необґрунтованими.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 року відкрито апеляційне провадження по справі №916/3235/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 27 січня 2021 року по справі №916/3235/20. Ухвалено розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, подання до суду будь-яких заяв чи клопотань стосовно процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод, допит свідків тощо), оформлених відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення іншим учасникам справи.

09.03.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", в якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2021 року без змін.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В заяві Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН» про ухвалення додаткового рішення у справі позивач просив суд вирішити питання про відшкодування позивачу витрат за залучення експерта та проведенням експертизи 3420 грн., з посиланням те, що позивач поніс за залучення експертів РТПП Миколаївської області для переважування вагонів №№95364535, 95368585 та складання відповідного акту експертизи, що підтверджується рахунком №120-0748 від 18.08.0202, платіжним дорученням №49385 від 28.08.2020 та актом приймання-передачі наданих послуг №120-0748 від 18.08.2020.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункти 1, 2 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 127 Господарського процесуального кодексу України визначено витрати, пов`язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.

Частиною другою та четвертою статті 127 ГПК України унормовано, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження вказаних витрат позивачем надано суду договір №938 від 30.08.2016 року про надання послуг, укладений між ТОВ СП Нібулон та Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області з додатком, Додаткові угоди до договору №1 від 19.01.2017, №2 від 15.05.2017 року, №3 від 02.01.2018 року, №4 від 25.09.2018 року, №5 від 18.12.2018 року, №6 від 02.01.2020 року, №7 від 02.01.2020 року; рахунок на оплату №120-0748 від 18.08.2020 року на суму 3420 грн, платіжне доручення №49385 від 28.08.2020 року на суму 3420 грн, акт приймання-передачі наданих послуг №120-0748 від 18.08.2020 року.

Частинами 5-7 ст. 127 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

З фактичних обставин справи вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивачем було додано до матеріалів справи Акт експертизи №120-0748 від 18.08.2020р., складений Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, Акт експертизи, долучений позивачем до матеріалів справи, виконував роль контраргументу на доводи відповідача, як це передбачено нормами ГПК України.

У силу вимог ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи скаржника про невідповідність акту експертизи Регіональної ТПП Миколаївської області №120-0748 вимогам ст.69, 98, 101 ГПК України, судова колегія відхиляє, оскільки оцінку зазначеному Акту як доказу по справі було надано при апеляційному перегляді справи по суті та встановлено, що згаданий Акт відповідає приписам чинного законодавства.

Судова колегія зазначає, що апелянт заперечив наявність підстав для відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, однак на підтвердження своїх доводів щодо неспівмірності витрат на проведення експертизи, не надав належних доказів.

Враховуючи викладене, оскільки позивач поніс витрати за залучення експертів РТПП Миколаївської області для переважування вагонів №№95364535, 95368585 та складання відповідного акту експертизи, колегія суддів вважає, що докази, подані позивачем для вирішення питання про розподіл судових витрат, є достатніми і в своїй сукупності дають можливість для його вирішення, а відтак суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» на користь Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН» 3420 грн. 00 коп. судових витрат, понесених за залучення експерта та проведення експертизи.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» без задоволення, а додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 27 січня 2021 року по справі №916/3235/20 - без змін.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 127, 129, 221, 238, 244, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 27 січня 2021 року по справі №916/3235/20 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська