Постанова

від 16.04.2021 по справі 404/3596/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

1 6 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 404/3596/16-ц

провадження № 61-5442св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державна акціонерна компанія Хліб України , Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 в особі ліквідатора Вербицького Олексія Вікторовича,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2018 року у складі судді Бершадської О. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кіселика С. А., Дьомич Л. М., Єгорової С. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної акціонерної компанії Хліб України , Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 в особі ліквідатора Вербицького Олексія Вікторовича про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної акціонерної компанії Хліб України (далі - ДАК Хліб України ), Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 (далі - ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 ) в особі ліквідатора Вербицького О. В. про визнання права власності за набувальною давністю.

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідно до ордера від 07 червня 1994 року, виданого на підставі протоколу рішення засідання профспілкового комітету Державного підприємства Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 від 04 червня 1994 року № 14, його матері ОСОБА_2 надано житлове приміщення, зокрема квартиру АДРЕСА_2 , на сім`ю з двох чоловік.

Державне підприємство Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 реорганізовано, в результаті чого створено ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 . ДАК Хліб України є правонаступником Головного управління з хлібопродуктів та Головного управління комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства і продовольства України.

З моменту видачі ордера та до теперішнього часу він проживає у квартирі АДРЕСА_2 , хоча зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 . Його мати у цій квартирі не проживає з 2012 року.

Відповідно до довідки ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 від 14 листопада 2006 року № 498, виданої на ім`я ОСОБА_3 , будинок на АДРЕСА_2 знаходиться на балансі ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 і є відомчим житлом. Це підприємство не заперечує проти приватизації квартири, в якій проживає ОСОБА_3

12 травня 2009 року ДАТ Хліб України надіслала ОСОБА_3 лист № 1-12-18к-25/977 із зазначенням того, що ДАК Хліб України не заперечує щодо приватизації квартири в житловому будинку на АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 зазначає, що користується квартирою АДРЕСА_2 протягом 25 років, за період свого проживання здійснював ремонтно-відновлювальні роби та сплачував за комунальні послуги. Однак, він позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання нерухомого майна у власність.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 на підставі статті 344 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку набувальної давності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суди виходили з того, що вимоги статті 344 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявні у володільця певного юридичного титулу (договору найму, оренди, зберігання тощо) виключає застосування набувальної давності. Позивач був обізнаний про те, що він проживає та користується спірною квартирою, яка надавалась у користування його матері, на підставі ордера, та заходиться на балансі ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 , є відомчим житлом. Тому підстави вважати, що будинок АДРЕСА_2 не має власника або його власник невідомий, відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідачів та Кропивницької міської ради з метою вирішення питання про передачу йому у власність спірної квартири, якою він користується та в якій проживає на даний час. Однак він отримував відмову у зв`язку з тим, що житловий будинок АДРЕСА_2 не знаходиться на балансі міської ради, не перебуває у власності відповідачів, тобто його власник є невідомим.

Вважає, що порушуються його права, передбачені статтею 41 Конституції України.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2019 року і витребувано із Кіровського районного суду м. Кіровограда цивільну справу № 404/3596/16-ц.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Відповідно до ордера від 07 червня 1994 року, виданого Державним підприємством Кіровоградським комбінатом хлібопродуктів № 1, на підставі протоколу рішення засідання профспілкового комітету Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 від 04 червня 1994 року № 14, ОСОБА_2 надано житлове приміщення, житловою площею 24 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , склад сім`ї: син ОСОБА_1 .

11 вересня 2013 року ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_5 .

Державне підприємство Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1, пройшло реорганізацію, в результаті чого створено ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 .

Згідно з листом від 15 липня 2009 року № 369 ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 звернулося до Обласного комунального підприємства Кіровоградське об`єднане бюро технічної інвентаризації з проханням провести інвентаризацію житлового будинку на АДРЕСА_2 .

21 вересня 2009 року ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 звернулося з листом за № 179 до Обласного комунального підприємства Кіровоградське об`єднане бюро технічної інвентаризації з проханням підготувати висновок для міськвиконкому для оформлення права власності на житловий будинок на АДРЕСА_2 .

06 грудня 2010 року ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 звернулося з листом за № 236 до Обласного комунального підприємства Кіровоградське об`єднане бюро технічної інвентаризації з проханням підготувати висновок для міськвиконкому для оформлення права власності на житловий будинок на АДРЕСА_2 .

31 січня 2011 року Обласним комунальним підприємством Кіровоградське об`єднане бюро технічної інвентаризації складено висновок № 9-77 з пропозицією звернутись до міськвиконкому для вирішення питання: про оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_2 за державою Україна з правовим режимом майна: право господарського відання ДАК Хліб України , про підготовку ОКП Кіровоградське ООБТІ пакету документів та свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_2 на державу Україна, правовий режим майна: право господарського відання ДАК Хліб України .

З довідки про належність нерухомого майна від 12 квітня 2012 року вбачається, що право власності на будинок на АДРЕСА_2 в ОКП Кіровоградське ООБТІ не зареєстровано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 764 Про заходи з утворення державного Публічного акціонерного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України дочірні підприємства ДАК Хліб України припиняються шляхом ліквідації.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2012 року ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до листа ДП ДАК Хліб України від 23 січня 2015 року № 1-2-18/2-12/25 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1997 року № 1218 Про прискорення приватизації Хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств підписано акт оцінки наявності власного майна ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 від 25 грудня 1997 року, який був сформований, заповнений на підставі балансу підприємства за результатами інвентаризації майна підприємства станом на 01 грудня 1997 року. Згідно із відомостями розрахунку відновної вартості об`єктів житлового фонду по Кіровоградському комбінату хлібопродуктів № 1 станом на 01 грудня 1997 року житловий будинок на АДРЕСА_2 обліковується на балансі підприємства під інвентарним номером 201. Також зазначено, що правовстановлюючі документи на будинок АДРЕСА_2 оформлені за державою України у компанії відсутні.

Із листа ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 від 24 березня 2015 року вбачається, що відповідно до Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності та вимог постанови Господарського суду Кіровоградської області від 23 січня 2012 року будинки, що відносяться до житлового фонду ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 , передаються до комунальної власності Кіровоградської міської ради.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23 січня 2012 року у справі № 5013/2311/11 позовом ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 в особі ліквідаційної комісії м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради, треті особи: філія Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 , Регіональне відділення Фонду державного майна України в Кіровоградській області, Публічне акціонерне товариство Кіровоградобленерго , Комунальне підприємство Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради , Кіровоградська обласна державна адміністрація, ДАК Хліб України , Головне управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність Кіровоградської міської ради щодо неприйняття гуртожитків АДРЕСА_2 до комунальної власності територіальної громади м. Кіровограда.

Зобов`язано Кіровоградську міську раду прийняти в комунальну власність територіальної громади м. Кіровограда гуртожитки, що розташовані у АДРЕСА_2 . Рішення набрало законної сили.

Цим рішенням було відмовлено у задоволенні позовних вимог ДП ДАК Хліб України Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 в особі ліквідаційної комісії, в частині визнання неправомірною бездіяльності Кіровоградської міської ради щодо прийняття будинку АДРЕСА_2 в комунальну власність територіальної громади м. Кіровограда та зобов`язання Кіровоградської міської ради прийняти в комунальну власність територіальної громади м. Кіровограда, так як суду не було надано на вказаний будинок технічної та правовстановлюючої документації.

Також, було встановлено, що гуртожитки в„– 89а та № 89б, житловий будинок в„– 89 не були передані до статутного капіталу новоствореного підприємства, а залишились у складі статутного фонду ДАК Хліб України , яке в свою чергу є державним підприємством, тобто і гуртожитки та будинок перебувають у державній власності та перебувають у повному господарському віданні останнього.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на майно за набувальною давністю, визначені у статті 344 ЦК України.

Так згідно із частиною першою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) зроблено такі висновки щодо застосування інституту набувальної давності. Умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено (постанова Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18)).

Зазначені висновки узгоджуються з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи вказаний спір, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач був обізнаний про те, що квартира АДРЕСА_2 передавалася його матері Державним підприємством Кіровоградським комбінатом хлібопродуктів № 1 на підставі ордера від 07 червня 1994 року.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23 січня 2012 року встановлено, що гуртожитки № 89а та в„– 89б , житловий будинок АДРЕСА_2 не були передані до статутного капіталу новоствореного підприємства, а залишилися у складі статутного фонду ДАК Хліб України , яке в свою чергу є державним підприємством, тобто гуртожитки та будинок перебувають у державній власності та у повному господарському віданні ДАК Хліб України .

У зв`язку з цим відсутні підстави вважати, що у цього будинку відсутній власник або власник невідомий.

Встановивши фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів всіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, які є необхідним для набуття права власності за набувальною давністю.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач відкрито володів квартирою АДРЕСА_2 , утримував її, використовував для проживання, не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець