Рішення

від 16.04.2021 по справі 200/1944/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 р. Справа№200/1944/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вичинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області № 3852 від 19 серпня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії незалежно від віку згідно з частиною третьою статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, періоди роботи позивача з 01.01.2013 року по 17.03.2014 року у ТОВ Донецькшахтопроходка та з 21.02.2018 року по 31.05.2019 року на підприємстві ТОВ Корум Шахтспецбуд , що дає право на призначення пенсії незалежно від віку за нормами частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2019 року № 807 про призначення пенсії на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконання рішення суду від 17.02.2020 року по справі № 520/11690/19 відповідачем було прийнято рішення від 19.08.2020 року № 3852 яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за частиною третьою статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з посиланням на відсутність необхідного 25-річного стажу на підземних роботах.

Позивач вважає рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов , судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.31-32).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі № 520/11690/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області задоволено, внаслідок чого, скасовано рішення у формі протоколу відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.07.2019 року № 45 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2019 року № 807 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення , п.2 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням висновків суду (а.с.19-23).

08 квітня 2020 року відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області, на виконання рішення суду, прийнято рішення № 1337, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною третьою статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив наступне: загальний страховий стаж позивача склав 28 років 7 місяців 14 днів, стаж роботи заявника згідно статті 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 склав 22 роки 2 місяці 3 дні. До пільгового стажу позивача як підземні роботи не зараховано періоди роботи з 01.01.2013 року по 17.03.2014 року, оскільки пільгова довідка № 02/037 від 25.01.2019 року видана ТОВ Донецькшахтопроходка , яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території та згідно даних реєстру застрахованих осіб відрахування проводилися за кодом підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1, що відповідає зарахуванню за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а не підземні роботи . Період роботи з 01.07.2018 року по 31.05.2019 року також не зараховано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 як підземні роботи , оскільки відрахування за цей період до Пенсійного фонду України проводилося за кодом підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1, що відповідає зарахуванню за Списком № 1 (не підземні роботи), (а.с.14-15).

11 серпня 2020 року позивач знову звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

19 серпня 2020 року рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області від № 3852, за результатом розгляду заяви позивача, відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною третьою статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив наступне: загальний страховий стаж позивача складає - 29 років 8 місяців 17 днів, стаж роботи згідно статті 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 складає - 22 роки 11 місяців 13 днів, по Списку № 1 складає - 3 роки 2 місяці 17 днів (а.с.7).

05 лютого 2021 року позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації.

Листом від 10 лютого 2021 року (вих.№2000-0202-8/20989) ГУ ПФУ в Харківській області, за результатом розгляду заяви позивача, надана відповідь, в якій зазначено, зокрема, що на підставі рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області від 08.04.2020 року № 1337 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Крім цього, рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області від 19.08.2020 року № 3852 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Періоди роботи з 01.01.2013 року по 17.03.2014 року та з 01.07.2018 року по 31.05.2019 року зараховані до страхового стажу як робота за Списком № 1 на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с.8).

Вважаючи неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Згідно статті 8 Закон № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Як зазначено у частині третій статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України Постановою № 202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі - Список № 202)

Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку № 202, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та за наявності не менше передбаченого частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV стажу такої роботи.

Частиною першою статті 44 Закону України № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, далі - Порядок № 22-1).

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу, Порядок № 637).

За період роботи, починаючи з 1 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3 Порядку № 22-1).

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Матеріалами справи встановлено, що спірним рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 19 серпня 2020 року № 3852 (з урахуванням листа від 10 лютого 2021 року (вих. №2000-0202-8/20989) ГУ ПФУ в Харківській області) до пільгового стажу позивача за Списком №1 не були зараховані періоди роботи електрослюсарем підземним:

- з 01.03.2013 року по 17.03.2014 року на підприємстві ТОВ Донецькшахтопроходка ;

- з 01.07.2018 року по 31.05.2019 року на підприємстві ТОВ Шахтспецстрой .

Підставою незарахування вказаних періодів слугувало те, що надана позивачем пільгова довідка видана підприємством, які знаходиться на непідконтрольній український владі території, тому враховуючи приписи пункту 20 Постанови КМУ від 12 серпня 1993 року №637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відрахування, за спірний період роботи позивача, проводилася за кодом підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1, що відповідає зарахуванню за Списком № 1 (не підземні роботи).

Таким чином, спірні періоди не було зараховано відповідачем до пільгового стажу, оскільки відрахування проводилася за кодом ЗП3013А1 (не підземні роботи).

З трудової книжки серії НОМЕР_3 убачається, що позивач працював у спірний період:

- з 01.03.2013 року по 17.03.2014 року в ТОВ ШБК Донецькшахтопроходка підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем;

- з 21.02.2018 року по теперішній час в ТОВ Шахтспецстрой електрослюсарем підземним 5 розряду на ділянці гірничо-прохідницьких робіт № 1 у Департаменті будівельних та гірничих робіт (а.с.11-13).

Довідкою ТОВ Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка від 25.01.2019 року № 02/037 підтверджено, що позивач у період з 01.03.2013 року по 17.03.2014 року виконував роботи зі шкідливими та важкими умовами праці повний робочий день на підземних роботах на ПАТ ШУ Покровське , за професією (посадою) електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем під землею, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1а, код КП 1.1а, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 (а.с.16).

Довідкою ТОВ Шахтспецстрой від 03.06.2019 року № 212 підтверджено, що позивач з 21.02.2018 року по теперішній працює повний робочий день в шахті за професією (посадою) електрослюсар підземний 5 розряду, що передбачена Списком № 1, розділ 1, згідно Постанови КМ № 1173 від 22.08.1956 року та передбачена статтею 14 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування (а.с.17).

Крім того, довідка ТОВ Шахтспецстрой видана підприємством яке знаходиться на території України. З 20.06.2019 року підприємство перейменовано у ТОВ КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД , згідно з рішенням загальних зборів учасників (запис у трудовій книжці за № 29).

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України "Про пенсійне забезпечення", Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній , затвердженому Постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у спірні періоди на роботах (за професією), які включені у Список №1. Записи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, тобто відповідають вимогам пунктів 2.2, 2.4 п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58.

Щодо посилання відповідача на те, що відрахування до Пенсійного фонду України за спірні періоди роботи з 01.01.2013 року по 17.03.2014 року та з 01.07.2018 року та 31.05.2019 року проводилися за кодом підстави для обліку спец стажу ЗП3013А1, що відповідає зарахуванню за Списком № 1 (не підземні роботи), суд зазначає наступне.

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5), страхувальником застрахованої особи ОСОБА_1 з 01.01.2013 року по 17.03.2014 року є ТОВ Донецькшахтопроходка (код ЄДРПОУ 35711134), яким було сплачено за нього страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період його роботи на підприємстві (а.с.27).

Крім того, згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5), страхувальником застрахованої особи ОСОБА_1 за період з лютого 2018 року по теперішній час є ТОВ Шахтспецстрой (код ЄДРПОУ 36103076), яке сплачує за позивача страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та звітує щодо позивача по спеціальному стажу за кодом підстави ЗПЗ013А1 (а.с.28-30).

Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 8 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1, за відповідними сумами нарахованих внесків за кодом підстави ЗПЗ013А1 обліковується стаж працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Отже, відрахування до Пенсійного фонду України за кодом підстави для обліку спец стажу ЗП3013А1відноситься також для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах.

Трудова книжка позивача та довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній містять відомості про те, що у спірні періоди позивач працював на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем під землею.

Таким чином посилання відповідача про те, що відрахування за позивача проводилося за кодом підстави для обліку спец стажу ЗП3013А1, що відповідає зарахуванню за Списком № 1 (не підземні роботи) є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, період роботи ОСОБА_1 з 01.03.2013 року по 17.03.2014 року на підприємстві ТОВ Донецькшахтопроходка на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем під землею та з 01.07.2018 року по 31.05.2019 року на підприємстві ТОВ Шахтспецстрой на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду, має бути зарахований до пільгового стажу роботи для призначення пенсії за нормами частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Щодо посилання відповідача на те, що довідка ТОВ Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка від 25.01.2019№ 02/037 видана підприємством, яке зареєстроване та розташоване на території непідконтрольній українській владі, суд зазначає наступне.

Закон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до частини першої статті 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Частиною 2 статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною третьою статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Крім того, у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані намібійські винятки , а саме: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

Враховуючи наведене суд вважає за можливе застосувати вказані загальні принципи ( намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, які видані установами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, як доказів, оскільки можливість збору відповідних доказів на такій території може бути значно обмежена, у той час як вони мають істотне значення для реалізації відповідних прав людини.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 18.04.2019 року по справі № 344/16404/16-а.

Окрім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 тощо).

Таким чином, суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Та обставина, що пільгова довідка ТОВ Донецькшахтопроходка від 25.01.2019 № 02/037, видана підприємством, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не є підставою для позбавлення позивача права на отримання пільгової пенсії за віком,за наявності у нього необхідного стажу, підтвердженого записами в трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах 30 жовтня 2018 року у справі № 234/3038/17 (провадження № К/9901/30786/18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 266/4889/16-а (провадження № К/9901/18644/18).

На підставі викладеного вище, враховуючи приписи статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності спірного рішення, як наслідок, рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 19 серпня 2020 року № 02/037 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача з 01.01.2013 року по 17.03.2014 року у ТОВ Донецькшахтопроходка та з 01.07.2018 року по 31.05.2019 року на підприємстві ТОВ Шахтспецстрой , що дає право на призначення пенсії за нормами частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Стосовно позовних вимог позивача щодо зарахування до пільгового стажу періоди роботи позивача з 21.02.2018 року по 31.06.2018 року включно, суд зазначає наступне.

Оскільки спірне рішення не містить посилання на зарахування або відмову у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи позивача з 21.02.2018 року по 31.06.2018 року включно, суд доходить висновку, що ця вимога є передчасною, оскільки рішення, на даний час, з цього питання відповідачем не прийнято.

За таких обставин суд вважає, що для належного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву позивача повторно для вирішення питання щодо стажу роботи позивача у період з 21.02.2018 року по 30.06.2018 року включно, на посаді електрослюсаря підземного на підприємстві ТОВ Шахтспецстрой .

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню частково.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, враховуючи приписи статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при зверненні до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 02.03.2021 року № 50 з урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями: 2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 255, 293, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вичинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19 серпня 2020 року № 3852 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за частиною третьою статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2013 року по 17.03.2014 року на підприємстві ТОВ Донецькшахтопроходка та з 01.07.2018 року по 31.05.2019 року на підприємстві ТОВ Шахтспецстрой , що дає право на призначення пенсії за нормами частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2019 року № 807 про призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти рішення щодо зарахування стажу роботи за період з 21.02.2018 року по 30.06.2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяті днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2021 року.

Суддя Т.О. Шувалова