Постанова

від 19.04.2021 по справі 200/11755/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року справа №200/11755/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року (повний текст складено 22 лютого 2021 року) у справі № 200/11755/20-а (головуючий І інстанції Арестова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

15.12.2020 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі податковий орган, відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області, що виразилась у невиконанні вимог законодавства в частині підготовки та подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з фізичних осіб; зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області підготувати та надати органу казначейства, що здійснює обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення ОСОБА_1 суми надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 122 179,10 гривень на поточний рахунок позивача на підставі його заяви; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь позивача моральну шкоду у сумі 3 000,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що є співвласником третини об`єкта нерухомості, який знаходиться у м. Дзержинське, яке було передано в оренду Новорогодській селищній раді. В вересні 2020 року позивач дізнався, що на підставі рішення суду солідарно стягнуто із співвласників вказаної споруди заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 215 606,40 гривень. З позивача в результаті виконавчих дій за рішенням суду стягнуто 122 179,10 гривень. У зв`язку з відсутністю будь-якої заборгованості, вказаний платіж обліковується у відповідача, як переплата, яку позивач намагався повернути, проте управління відповідача у відповіді на заяву вказало, що такий платіж неможливо повернути, оскільки нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка у банку. Позивач вважає, що це суперечить діючому законодавству, оскільки наказом Міністерства фінансів України Про затвердження порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено порядок повернення коштів.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом не враховано те, що зобов`язання орендаря земельної ділянки є податковим зобов`язанням, а тому його адміністрування здійснюється відповідно до вимог ПК виключно податковими органами у відповідності до ПК України, а не органами місцевого самоврядування чи прокуратури. Звертає увагу суду, що заочне рішення Дзержинського міського суду віл 26.11.2015 по справі № 225/2973/14-ц не є рішенням про стягнення податкового боргу позивача, не містить доказів наявності податкового боргу позивача із орендної плати з фізичних осіб, а є лише підтвердженням несплати чергових платежів передбачених договором та можливого невиконання його умов. Наголошує на тому, що інтегрована картка з орендної плати з фізичних осіб на ім`я позивача відкрита лише 05.03.2018 року, із дати зарахування грошових коштів у сумі 122179,10 грн. До вказаної дати інтегрована картка позивача не відкривалась, відповідно ніяке нарахування податкових зобов`язань не здійснювалось, а відповідно не виникало податкового боргу, що не спростовано відповідачем. Вважає, що обставини, встановлені заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 26.11.2015 по справі № 225/2973/14-ц не мають преюдиційного значення, тому посилання судом першої інстанції на ч. 4 ст. 78 КАС України безпідставні. Також зазначає, що відсутність обов`язку сплати податкового зобов`язання у період з 14.04.2014 по 20.02.2020 виключає можливість утворення податкового боргу. Звертає увагу, що судом не досліджено законодавчу підставу утворення, формування та визначення самого терміну надміру сплаченого грошового зобов`язання. Наполягає на тому, що відповідач визнає та не спростовує наявність переплати у сумі 122179,10 грн., але безпідставно надає їм окремий особливий статус не визначений законодавством. Також суд не перевірив факт завдання позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником 1/3 частини нежитлової будівлі, адмінспоруди, механічного цеху, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею земельної ділянки 5877 кв. м., загальною вартістю 5027202. Форма власності приватна, підстави виникнення рішення Дзержинського міського суду від 29.02.2008 року.(а.с. 13, 14-16).

25.05.2009 року між Новгородською селищною радою в особі селищного голови Єрмака М.І. та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,9639 га для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Договір оренди землі зареєстрований у Костянтинівському міському відділі Донецької регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.09.2009 за № 040915600004.(а.с. 110-114).

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 26 листопада 2015 року у справі № 225/2937/14-ц було повністю задоволено позов прокурора міста Дзержинська Донецької області в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради м. Дзержинська до ФОП ОСОБА_3 , ФО ОСОБА_2 , ФО ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за використання земельної ділянки, внаслідок чого стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_3 , ФО ОСОБА_2 ФО ОСОБА_1 на користь Новогродської селищної ради м. Дзержинська заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки в розмірі 215 606,40 грн.(а.с. 193).

На виконання рішення суду Торецьким міським відділом державної виконавчої служби, 21.01.2016 відкрито виконавче провадження № 49896146 на підставі виконавчого листа № 2/225/29/15 виданого Дзержинським міським судом Донецької області щодо стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_3 , ФО ОСОБА_2 , ФО ОСОБА_1 на користь Новгородської селищної ради м. Дзержинська заборгованості по орендній платі за використання земельної ділянки в розмірі 215 606,40 грн.(а.с. 57).

Матеріали справи містять постанову про опис та арешт майна боржника від 16.08.2017, відповідно до якої описано рухоме майно (обладнання) у кількості 14 одиниць, яке належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП 256092-254, від реалізації стягнуті кошти у сумі 122 176,10 грн., які перераховані на рахунок Торецьке УК/с. Новгородське/ платіжним дорученням № 170 від 03.03.2018.(а.с.40-65).

Згідно даних інтегрованої картки платника 05.03.2018 зараховано до бюджету сума 122176,10 грн., платіжне доручення № 170. Станом на 01.01.2020 року в обліковій картці платника податків по коду бюджетної класифікації 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) обліковується переплата в розмірі 122 179,10 гривень.(а.с. 3).

07.10.2020 через Електронний кабінет платника податків ФО ОСОБА_1 подана заява про повернення помилково/або надмірно сплачених сум грошових зобов`язань та пені з орендної плати з фізичних осіб (за кодом платежу 18010900) у розмірі 122 176,10 гривень без надання копії платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.(а.с. 20-22).

06.11.2020 позивач звернувся зі скаргою до Головного управління ДПС у Донецькій області на протиправну бездіяльність посадових осіб Костянтинівсько-Дружківського управління ГУ ДПС у Донецькій області, якою просив призначити та провести службову перевірку щодо протиправної бездіяльності посадових осіб Костянтинівсько-Дружківського управління ГУ ДПС у Донецькій області при поверненні переплати та прискорити питання розгляду заяви від 07.10.2020 року.(а.с. 24).

Листом від 08.12.2020 за № 104/Р/05-99-01-09-19 Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило позивача, що переплата в інтегрованій картці за кодом платежу 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) у сумі 122176,10 гривень не вважається надмірно або помилково сплаченими коштами, а заява від 07.10.2020 року залишена без розгляду.(а.с. 25-26).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що за позивачем не обліковується як помилково та/або надміру сплачена сума у розмірі 122179,10 грн., яка згідно ст. 43 ПК України та Порядку № 60 підлягає поверненню, оскільки вказана переплата виникла внаслідок перерахування коштів згідно платіжного доручення від 03.03.2018 року № 170 від Торецького МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області про стягнення з позивача на користь Новгородської селищної ради м. Дзержинська заборгованості по орендній платі з використання земельної ділянки. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконання податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим кодексом строк, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів платника податків з платника податків провадиться не раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого за загальними правилами розпочинається не раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової

За приписами ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

На час виникнення спірних правовідносин, діяв Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 (далі Порядок № 765).

Відповідно до пункту 1 р. ІІ Порядку № 765 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

При взятті на облік платника протягом відповідного року територіальним органом Міндоходів відкриваються інтегровані картки платника з дати нарахування або сплати податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску (залежно від того, яка з цих подій настала раніше).

Інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно пункту 11 р. 2 Порядку № 765 форми інтегрованих карток платника мають на лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника(суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

У разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.(п. 1 р. V Порядку № 765).

Аналогічні вимоги містяться в Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, яким скасовано Порядок № 765.

Наказом Міністерства фінансів України № 60 від 11 лютого 2019 року затверджений Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок № 60).

Цей Порядок визначає механізм інформаційного обміну: між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС; між територіальними органами ДПС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

Дія цього Порядку № 60 не поширюється на: відшкодування податку на додану вартість; повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави; повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення; повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя; повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів; виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

Відповідно до розділу ІІ Порядку № 60, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Після надходження до територіального органу ДФС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС.

Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства); напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

У разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим - четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів.

Внесення відмітки про правомірність або неправомірність повернення здійснюється підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, не пізніше 18:00: восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

У разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим - четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

На заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому - четвертому пунктів 5, 6 цього розділу.

Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС.

Реєстр узгоджених повернень містить, зокрема, дані про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб), дату та номер заяви про повернення коштів, назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.

Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Кваліфіковані електронні підписи та кваліфікована електронна печатка накладаються: за платежами, належними державному бюджету, - не пізніше 16:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви; за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, - не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви.

Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Оцінка суду.

З вказаних норм законодавства вбачається, що законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення контролюючим органом висновку про повернення надмірно сплачених платежів.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що сума переплати в інтегрованій картці платника податків виникла внаслідок перерахування коштів згідно платіжного доручення від 03.03.2018 № 170 на виконання рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 26 листопада 2015 року, яким стягнуто солідарно, в тому числі, з ФО ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки. Рішення позивачем не оскаржено та набрало законної сили.

Разом з тим, рішення Дзержинського міського суду від 26.11.2015 у цивільній справі за позовом прокурора міста Дзержинська Донецької області в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради м. Дзержинська не є рішенням про стягнення податкового боргу з позивача, оскільки у справі № 225/2937/14-ц досліджувались обставини несплати орендної плати, передбаченої договором, а не податкової заборгованості. Заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі з орендної плати з фізичних осіб мають уживати виключно податкові органи.

Отже, висновок суду, що дія Порядку № 60 не поширюється на виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету є помилковим.

Відповідно до інтегрованої картки з орендної плати з фізичних осіб, наявної в матеріалах справи, у позивача відсутній податковий борг (з дати відкриття інтегрованої картки платника) та станом на 01.01.2020 року рахується переплата 122179,10 грн. (а.с. 162-164).

Таким чином, наявність переплати підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, відтак доводи апелянта про те, що у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього ст. 43 Податкового кодексу України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, та відповідно вчинив протиправну бездіяльність є такими, що заслуговують на увагу. А, отже, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Що стосується стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Приписами статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52).

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено, в чому безпосередньо полягає завдана йому моральна шкода, та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність податкового органу щодо складення висновку про повернення позивачу надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю фізичних осіб та зобов`язання відповідача підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення ОСОБА_1 надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 122179,10 грн. на поточний рахунок позивача на підставі його заяви з прийняттям нової постанови в цій частині про задоволення позовних вимог.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 сплатив 2102,00 грн судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом та 1362,21 грн - за звернення з апеляційною скаргою.

Разом з тим, враховуючи визначені Законом України Про судовий збір ставки судового збору, немайновий характер спірних правовідносин та статус позивача у спірних правовідносинах, суд зазначає, що за звернення з цим адміністративним позовом належною є сплата судового збору в сумі 840,80 грн, а за звернення з апеляційною скаргою - 1261,20 грн. Отже, саме ці суми підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 139 КАС України. При цьому, питання повернення надміру сплачених сум судового збору регламентовано Законом України Про судовий збір .

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 200/11755/20-а скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність податкового органу щодо складення висновку про повернення позивачу надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю фізичних осіб та зобов`язання відповідача підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення ОСОБА_1 надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 122179,10 грн. на поточний рахунок позивача на підставі його заяви.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо складення висновку про повернення ОСОБА_1 надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з фізичних осіб податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області підготувати та надати до органу казначейства, що здійснює обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення ОСОБА_1 надмірно сплачених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 122179,10 грн. на його поточний рахунок на підставі поданої заяви.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 200/11755/20-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за звернення до суду з адміністративним позовом та з апеляційною скаргою в сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Повний текст постанови складений 19 квітня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржений до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць