Постанова

від 11.02.2021 по справі 910/101/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2021 р. Справа№ 910/101/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Горда В.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 11.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020

у справі №910/101/20 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс

про стягнення 200 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал ) за договором 000007/Ю про відступлення прав вимоги від 04.06.2020) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс про стягнення 200 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик заборгованість за кредитним договором № 11-47/1-10 від 22.06.2010 у розмірі 200 000,00 грн, судовий збір у розмірі 3000,00 грн.

17.08.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/101/20, яке набрало законної сили 07.08.2020, видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал задоволено частково.

Замінено стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/101/20 - з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс заборгованості за кредитним договором №11-47/1-10 від 22.06.2010 у розмірі 200000 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс 21.08.2020 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на звернення з апеляційною скаргою, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/101/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Просив застосувати строк позовної давності. При цьому, скаржник вказав, що заяву про застосування строку позовної давності не було подано до суду першої інстанції, оскільки про розгляд судом даної справи йому не було відомо.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/101/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Дикунська С.Я.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. з 22.09.2020 на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.09.2020 у справі №910/101/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020, справу №910/101/20 призначено до розгляду на 27.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал про заміну Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик на його правонаступника. Замінено позивача у справі №910/101/20 - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал , розгляд справи відкладено на 17.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. з 02.11.2020 на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.11.2020 у справі №910/101/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Р., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 справу №910/101/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Р., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал про поновлення строку на подання відзиву та клопотання про відкладення, розгляд справи відкладено на 17.12.2020.

10.12.2020 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про застосування строку позовної давності. В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що до кредитного договору №11-47/1-10 сторонами було складено 48 договорів про внесення змін до основного договору, протягом періоду з 2010 по 2014 роки, якими неодноразово вносилися зміни до предмету договору як за розміром кредитування так і за його умовами.

Останнім укладеним договором до кредитного договору №11-47/1-10 був договір № 48 від 24.12.2014, яким визначено термін повернення кредитних коштів до 24 грудня 2015 року і сплатою 8% річних (а.с. 55-56).

Відповідно, строк позовної давності у позивача почався після закінчення строку дії договору № 48 від 24.12.2014 і закінчився 25.12.2018 (ст. 257, 260 ЦК України). Договору про збільшення строку позовної давності, сторони між собою не укладали. Дана справа розглядалася судом першої інстанції у порядку спрощеного провадження. Заявник звертає увагу суду на те, що з незалежних від ТОВ ДС-Фінанс причин, відповідач не отримував копію ухвали суду про відкриття провадження і не знав про її розгляд, а відтак не подав відзив на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності. Про наявність судового рішення, ТОВ ДС-Фінанс дізналося випадково з Реєстру судових рішень.

Оскільки строк позовної давності у даному спорі сплинув задовго до звернення Банку до суду, ТОВ ДС-Фінанс , враховуючи приписи ст. 267 ЦК України просить суд застосувати строк позовної давності під час розгляду даної апеляційної скарги, рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства, а рішення місцевого суду від 07.04.2020 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

При цьому, позивач заперечив проти поданої скаржником заяви про застосування строку позовної давності оскільки, така заява не була подана до суду першої інстанції та в матеріалах справи відсутні докази того, що у скаржника були перешкоди в отриманні поштової кореспонденції, що направлялася судом.

Разом з тим, позивач зазначив, що перебіг строку позовної давності дійсно розпочався з 25.12.2015 і закінчився 25.12.2018.

Однак, ПАТ КБ Хрещатик , правонаступником якого є ТОВ ФК Профкапітал перебувало з 2016 року у стадії ліквідації та був визнаний неплатоспроможним і саме неплатоспроможний стан позивача став на заваді останньому вчасно пред`явити позовні вимоги до відповідача. З вказаних підстав, позивач просив визнати причини пропуску строку позовної давності поважними.

У зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. з 14.12.2020 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.12.2020 у справі №910/101/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 справу №910/101/20 прийнято до провадження визначеним складом суду, справу призначено до розгляду на 11.02.2021.

У судове засідання 11.02.2021 з`явилися представники позивача та відповідача

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду від 07.04.2020 скасувати та прийняти нове рішення суду яким відмовити у задоволенні позову за строком позовної давності.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі на підставі доводів зазначених у відзиві, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач вважає, що строк позовної давності пропущено з поважних причин, просив визнати причини пропуску позовної давності поважними та захистити порушене право.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Так, колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 22.08.2010 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ - АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ ДС-ФІНАНС (позичальник) було укладено кредитний договір №11-47/1-10, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 23 760 000,00 грн терміном користування кредитними коштами до 25.09.2012 зі сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку 21 відсоток річних ( том 1 а.с.5-8).

За користування кредитною лінією позичальник зобов`язаний сплачувати кредитору відсотки із розрахунку 21 відсоток річних (п.4.1 договору).

У п. 4.2 договору сторони погодили, що відсотки за користування кредитними коштами розраховуються за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитними коштами на фактичну суму заборгованості із розрахунку фактичної кількості днів у розмірі (методом факт/факт). При розрахунку враховуються перший день видачі кредиту (його частини) і не враховується день повернення кредиту (його частини).

Згідно з п. 4.3 договору нараховані відсотки позичальник сплачує щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому здійснювались нарахування відсотків. Остання сплата відсотків здійснюється разом з остаточним погашенням заборгованості по кредитній лінії.

Відповідно до п. 4.4 договору повернення кредитних коштів позичальник здійснює згідно з наступним графіком:

до 26 січня 2012 року - 173 900,00грн;

до 25 лютого 2012 року - 869 540,00 грн;

до 25 березня 2012 року - 1 217 360.00 грн;

до 25 квітня 2012 року - 3 478 160,00 грн;

до 25 травня 2012 року - 4 417 270,00 грн;

до 25 червня 2012 року - 3 912 930,00 грн;

до 25 липня 2012 року - 4 956 380,00 грн;

до 25 серпня 2012 року - 2 906 990,00 грн;

до 25 вересня 2012 року - 1 827 470,00 грн.

У період з 30.07.2010 по 24.12.2014 сторонами укладено договори № 1-48 про внесення змін до кредитного договору № 11-47/1-10 від 22.06.2010, якими сторонами вносились зміни до кредитного договору в частині розміру ліміту кредитування, терміну повернення кредиту, розміру відсотків за користування кредитними коштами, графіку повернення кредитних коштів та сплати відсотків (том 1 а.с. 10-56).

Так, договором № 48 від 24.12.2014 сторони погодили, зокрема, що ліміт кредитування становить 25 435 327,29 грн з терміном повернення до 24 грудня 2015 року і сплатою 8% річних (том 1 а.с. 55-56).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору № 11-47/1-10 від 22.06.2010 позивачем було видано товариству з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ - АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ ДС-ФІНАНС кредитні кошти, що підтверджується виписками по рахунку відповідача за період з 01.01.2010 по 30.11.2019 (том 1 а.с.59-78).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що позичальник в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов`язань, внаслідок чого у позичальника наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 988 400,62 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 18 878 128,35 грн, заборгованість за відсотками - 8 110 272,27 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ - АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ ДС-ФІНАНС частину заборгованості за кредитним договором № 11-47/1-10 від 22.06.2010 у розмірі 200 000,00 грн.

Внаслідок укладення кредитного договору № 11-47/1-10 від 22.06.2010 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору № 11-47/1-10 від 22.06.2010 позивачем було видано Товариству з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ - АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ ДС-ФІНАНС кредитні кошти, що підтверджується виписками по рахунку відповідача за період з 01.01.2010 по 30.11.2019 (том 1 а.с. 59-77).

Договором № 48 від 24.12.2014 сторони погодили, зокрема, що ліміт кредитування становить 25 435 327,29 грн з терміном повернення до 24 грудня 2015 року і сплатою 8% річних (том 1 а.с.55-56).

Судом встановлено, що за кредитним договором № 11-47/1-10 від 22.06.2010 перед позивачем у товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ - АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ ДС-ФІНАНС утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 18 878 128,35 грн та заборгованість за відсотками - 8 110 272,27 грн, що підтверджується виписками по рахунку відповідача за період з 01.01.2010 по 30.11.2019 (том 1 а.с. 78).

Оскільки відповідачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано суду доказів сплати заборгованості за кредитним договором № 11-47/1-10 від 22.06.2010 у загальному розмірі 26 988 400,62 грн, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає позовні вимоги доведеними, а заборгованість відповідача за кредитним договором № 11-47/1-10 від 22.06.2010 в межах заявлених позовних вимог у розмірі 200 000,00 грн підтверджується належними доказами, що містяться в матеріалах справи.

Однак, враховуючи подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволенні та рішення суду підлягає скасуванню.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Колегія суддів зазначає, що право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зміст права на справедливий розгляд справи висвітлюється в практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні у справі Руіз-Матеос проти Іспанії (Ruiz-Mateos v. Spain, заява № 12952/87, від 23 червня 1993 року, п. 63) ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду. Зокрема, кожна сторона вправі знати про доводи та докази, представлені іншою стороною, та мати дієву можливість коментувати їх.

У рішенні у справі Вержбицький проти Польщі (Wierzbicki v. Poland, заява № 24541/94, від 18 червня 2002, п. 39) ЄСПЛ, посилаючись на рішення у справі Домбо Бехер проти Нідерландів (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands, заява № 14448/88, п. 33), наголосив, що стосовно судового процесу, який стосується протилежних приватних інтересів, принцип рівності сторін передбачає, що кожній стороні забезпечується достатня можливість представити свою позицію - включаючи докази - з дотриманням вимог, які не ставлять сторону в невигідне становище по відношенню до опонента.

Наведена практика ЄСПЛ свідчить, що за наявності спору про право цивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів.

На досягнення цієї мети спрямовані правила Господарського процесуального кодексу України, що регламентують позовне провадження. Зокрема, відповідач може подати відзив із запереченнями проти позову та звернутися до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду першої інстанції від 24.01.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Ухвала суду була направлена відповідачу на його юридичну адресу 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1. Однак поштовий конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (том 1 а.с. 99). 07.04.2020 судом було прийнято рішення про задоволення позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №461/10610/13-ц щодо належного повідомлення учасника справи, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання чи інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи (близький за змістом висновок викладений у пункті 31 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, у пунктах 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/11896/17 від 12 грудня 2018 року).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у даній справі, відповідач не був повідомлений належним чином про розгляд судом даної справи та не мав можливості скористатися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, клопотання по справі та зокрема, заяви про застосування строку позовної давності. Місцевий господарський суд не виконав належно зазначений процесуальний обов`язок з інформування відповідача про розгляд даної справи.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на з рішення суду першої інстанції.

Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена судом касаційної інстанції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №200/11343/17-ц.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду враховуючи не належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, вважає за можливе розглянути заяву про застосування строку позовної давності.

Так, судом встановлено, що договором № 48 від 24.12.2014 до кредитного договору №11-47/1-10 визначено термін повернення кредитних коштів до 24 грудня 2015 року і сплатою 8% річних. Відповідно, строк позовної давності у позивача розпочався після закінчення строку дії договору № 48 від 24.12.2014, тобто з 25.12.2015 і закінчився 25.12.2018. Договору про збільшення строку позовної давності, сторони між собою не укладали.

Оскільки, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал ) про стягнення заборгованості за кредитним договором були заявлені до суду 28.12.2019, а строк позовної давності закінчився 25.12.2018, колегія суддів вважає, що позивачем подано позов за межами позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.

Таким чином, з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, відсутні підстави для стягнення заборгованості відповідача за кредитним договором № 11-47/1-10 від 22.06.2010 в межах заявлених позовних вимог у розмірі 200 000,00 грн у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку позовної давності у даній справі, оскільки зміна кредитора у зобов`язанні не змінює строку позовної давності, а визнання позивача неплатоспроможним та як зазначає позивач, неплатоспроможний стан позивача не є поважною причиною для поновлення строку позовної давності.

Оскільки, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної, рішення суду щодо задоволення позовних вимог, підлягає скасуванню. У задоволенні позовних вимог слід відмовити. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. ст. 129 ГПК України.

Керуючись 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/101/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/101/20 скасувати.

3. Прийняти у справі №910/101/20 нове рішення суду, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс про стягнення 200 000,00 грн. заборгованості (основного боргу, тіла кредиту) відмовити.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал (03150, місто Київ, вул. Предславинська, будинок 11, ідентифікаційний код 39827967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів ДС-Фінанс (03148, м.Київ, вул. Жмеринська, будинок 1, ідентифікаційний код 35317186) 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу по справі № 910/101/20 доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/101/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 16.04.2021.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

С.Р. Станік