Постанова

від 19.04.2021 по справі 924/1097/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Справа № 924/1097/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020 р. у справі №924/1097/20, ухвалене суддею Гладюк Ю.В., повний текст рішення складено 23.12.2020 р.

за позовом Заступника керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури, м. Кам`янець - Подільський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах:

Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем", с. Гуменці, Кам`янець - Подільський р-н., Хмельницька обл.

про стягнення грошей

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Заступника керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні у сумі 49 813, 08 грн., що еквівалентно 1 596 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 02.11.2017.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2020 р. позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" на користь Державного бюджету України 49 813, 08 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" на користь Хмельницької обласної прокуратури 2 102 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2020 року по справі № 924/1097/20 за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, м.Кам`янець-Подільський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом скасувати, та прийняти нове рішення, котрим у позові заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, м. Кам`янець-Подільський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020 р. у справі №924/1097/20 в порядку письмового провадження. Запропоновано Заступнику керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури та Державній службі України з безпеки на транспорті у строк до 15.03.2021 р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

22.03.2021 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Державної служби України з безпеки на транспорті (дата відправлення - 18.03.2021).

Водночас відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення копія ухвали від 15.02.2021 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" в порядку письмового провадження одержано уповноваженою особою позивача 19.02.2021 р.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що позивачем відзив на апеляційну скаргу не подано у встановлений строк та не повідомлено суду поважні причини пропуску такого строку, відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на апеляційну скаргу суд залишає без розгляду.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи ( абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у цій справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020 р. у справі №924/1097/20 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги. Зокрема, Господарський суд Хмельницької області дійшов висновку, що з наданих актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0004206 від 02.11.2017 та про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.11.2017 та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.11.2017 вбачається, що автомобіль, який належить відповідачу перевищив вагові параметри, а саме - фактичне навантаження на вісь становило 30, 090 тон при нормативному - 16. При цьому пересування даного автомобіля здійснювалось без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням навантаження. Таким чином, вказані позивачем на підтвердження позовних вимог обставини проїзду т/з з перевищенням нормативно допустимого вагового навантаження документально підтверджені.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заступником начальника управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області, за результатами перевірки зафіксованої в акті від 02.11.2017, було винесено лише припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт. Скаржник звертає увагу на те, що даний припис (копія наявна в матеріалах справи) є документом без зазначенням номера, в приписі навіть не зазначено дату його складання. Крім того, відсутня відмітка про отримання припису представником суб`єкта господарювання. Апелянт акцентує увагу на тому, що він так і не отримав зазначених документів від контролюючого органу ані під час розгляду документів контролюючим органом, ані після розгляду таких документів. Апелянт дізнався про порушення своїх прав лише при отриманні позовної заяви у процесі розгляду справи судом першої інстанції. В зв`язку із чим був позбавлений можливості судового (чи іншого) способу захисту своїх законних прав та інтересів. Про наявність вищезазначеного припису та всіх документів, які лягли в його основу Відповідач дізнався та ознайомився лише після отримання відповідного позову в порядку господарського судочинства.

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу органами контролю взагалі не виносилась. В свою чергу, оскарження приписів органу контролю, як і актів про перевищення вагових параметрів або розрахунку за проїзд великовагових транспортних засобів, Порядком не передбачено. Відповідно й оскарження розпорядчо-адміністративних або господарсько-адміністративних рішень відповідачем не проводились, як з причини їх фактичної відсутності, так і з причини відсутності інформації про здійсненні відповідні незаконні дії посадових осіб управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області. Адже саме відповідні незаконні дії посадових осіб управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, які грубо порушили законні інтереси та права апелянта (Відповідача) мають бути предметом оскарження і скасування в законному порядку. І таким чином буде дано чітку оцінку їх законності, а відповідно й допустимості та належності, як можливим доказам в господарському судочинстві.

Апелянт вважає, що судом при розгляді справи фактично не досліджувались документи, на які позивач посилався як на належні та допустимі докази по справі про стягнення плати за проїзд, на предмет законності отримання таких доказів та можливості на підставі таких доказів повно, всебічно та об`єктивно розглянути справу по суті.

Також, скаржник в скарзі акцентує увагу на те, що в даному випадку, слід також враховувати і властивості вантажу, який перевозив належний позивачу автомобіль, а саме асфальтобетону суміш, яка є подільним вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом по осьового заїзду транспортного засобу на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром Інститут Метрології , свідоцтво про атестацію № 02-84-08. Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі.

Таким чином, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, оскільки судом першої інстанції не перевірено дотримання позивачем або ж органом контролю порядку та процедури отримання доказів, які покладено в основу прийняття рішення суду, не з`ясовано порядок отримання доказів на предмет відповідності чинному законодавству України, неправильно застосовано при прийнятті рішення норми матеріального права. А тому апелянт вважає, що Рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2020 року по справі №924/1097/20 є незаконним та необгрунтованим, в котрому неповно досліджено докази, а отже таким, що підлягає скасуванню.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

26.10.2017 Державною службою України з безпеки на транспорті видано наказ № 1039, яким затверджено графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 30.10.2017 по 05.11.2017, що додається. Згідно вказаного графіку перевірку має здійснювати в тому числі управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області з 30.10.2017 по 05.11.2017 в тому числі на а/д М-12.

30.10.2017 працівникам Укртрансбезпеки видано направлення на перевірку № 008093, що дійсне до 05.11.2017 для проведення рейдової перевірки автотранспортних засобів автомобільних перевізників, в тому числі по А/Д М-12, 277 км.

02.11.2017 працівниками управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зафіксовано, що на А/Д М-12 277 км проведено перевірку транспортного засобу марки „КАМАЗ" 6520-029 д.н. НОМЕР_1 , що належить ТОВ „Будцемрем", водій ОСОБА_1 . Під час перевірки виявлено порушення - водій здійснював перевезення вантажів за власними потребами з Головчинець в м. К. Подільський, без дозволу що дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень на здвоєну вісь (30, 090 тон), чим порушив ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт".

Цього ж 02.11.2017 складено акт № 0004206 про перевищення транспортним засобом вагових параметрів, де вказано, що працівниками управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області проведено габаритно-ваговий контроль на А/Д М-12 277 км., автомобіля „КАМАЗ" 6520-029 д.н. НОМЕР_1 , що належить ТОВ „Будцемрем", який перевозив асфальт по маршруту: Головчинці - Кам`янець-Подільський. Зазначено результати контролю: нормативно допустима маса - 40 тон., фактична - 35, 370 тон. Осьові навантаження: нормативно допустиме - 11, 16, фактичне - 5, 280, і 30, 090.

Крім того, 02.11.2017 управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, проведеного на А/Д М-12 277 км., щодо автомобіля „КАМАЗ" 6520-029 д.н. НОМЕР_1 , де вказано результати вагового контролю: навантаження на осі: 1) 5, 280; 2) 14, 990; 30 15, 100; повна маса т/з 35, 370 тон.

Цього ж 02.11.2017 старшим державним інспектором ДП „Хмельницький облавтодор" (печатка на розрахунку) здійснено розрахунок № 26 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування щодо: платник - ТОВ „Будцемрем", маршрут - Головчинці - Кам`янець-Подільський, склад автопоїзду - „КАМАЗ" НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_1 , згідно якого всього до сплати - 1 596 євро.

Згідно товарно-транспортної накладної від 02.11.2017 № 114 автомобільний перевізник ТОВ „Будцемрем" на автомобілі „КАМАЗ" д.н. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ) на замовлення Личкбуд-ХХІ ПП., вантажовідправник ЗАТ „Головчинецький гранітний кар`єр", вантажодержувач Личкбуд-ХХІ ПП здійснював перевезення асфальту.

Згідно листа (вх.№05/1-13119-20, дата 16.06.2020) Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, адресованого прокуратурі Хмельницької області позивач повідомляє інформацію щодо юридичних осіб та ФОП, у яких є заборгованість плати за проїзд автодорогами загального користування за період з 01.06.2017 по 31.12.2017, серед яких і ТОВ „Будцемрем" - 1 596 євро.

Листом від 16.07.2020 №33-7108 вих-20, адресованим ДСУ з безпеки на транспорті місцева прокуратура просить надати інформацію про те, чи вживала Укртрансбезпека заходів до стягнення з ТОВ „Будцемрем" плати за проїзд автодорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні вимоги згідно розрахунку від 02.11.2017 №26 на суму 1 596 євро та зазначити, чи буде вживати таких заходів в подальшому.

Листом (вх. № 8826-20 дата 06.08.2020) Укртрансбезпека повідомила Кам`янець-Подільську місцеву прокуратуру про те, що Укртрансбезпекою стосовно ТОВ „Будцемрем" вживалися заходи щодо стягнення плати за проїзд виключно у вигляді надсилання на адресу автоперевізника листа з вимогою сплатити нараховану плату за проїзд автомобільними дорогами т/з та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 1 596 євро добровільно. Щодо стягнення нарахованої плати за проїзд з ТОВ „Будцемрем" повідомлено, що Укртрансбезпека до суду не зверталась. Станом на сьогодні плата за проїзд у розмірі 1 596 євро не сплачена.

Листом від 08.09.2020 №33-9077 вих-20, адресованим Кам`янець-Подільському територіальному сервісному центру МВС України, Кам`янець-Подільська місцева прокуратура просить надати інформацію про те, хто станом на 02.11.2017 був власником т/з „КАМАЗ" 6520-029 д.н. НОМЕР_1 .

19.09.2020 за №31/22/3-2139 ТСЦ МВС №6843 надано відповідь Кам`янець-Подільській місцевій прокуратурі про те, що станом на 02.11.2017 ТЗ „КАМАЗ" 6520-029 д.н. НОМЕР_1 був зареєстрований за ТОВ „Будцемрем".

Перед цим, 09.09.2020 листом № 33-9096 вих-20 прокурор повідомив Укртрансбезпеку про намір здійснювати прокуратурою представництво в суді законних інтересів держави в особі Укртрансбезпеки до ТОВ „Будцемрем" про стягнення плати за проїзд автодорогами загального користування великоваговим т/з.

Також до матеріалів справи надано чеки зважування т/з від 02.11.2017 № 00973 по „КАМАЗ" НОМЕР_1 з підписом та печатками ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" ДП „Хмельницький облавтодор".

Свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки від 23.02.2018 № 34-00/551 на вагу пересувну автомобільну типу CHEKLODE FREEWEIGH № 008234.

Припис управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, винесений ТОВ „Будцемрем" за результатами перевірки, проведеної 02.11.2017, де виявлено порушення: водій ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу транспортним засобом „КАМАЗ" 6520-029 д.н. НОМЕР_1 . На момент перевірки відсутній дозвіл на рух автомобільними дорогами загального користування при перевищенні т.з.нормативних вагових параметрів. Порушено вимоги ст. 48 Закону „Про автомобільний транспорт". Припис пропонує вжити заходів до усунення виявлених порушень у строк до 10.12.2017.

Лист Укртрансбезпеки у Хмельницькій області від 13.11.2017 № 4010/37-17, адресований відповідачу з повідомленням про час і місце розгляду справи про порушення, а саме 24.11.2017 акт № 024292 від 02.11.2017 в приміщенні Укртрансбезпеки у Хмельницькій області за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 75.

Витяг з сайту НБУ про офіційний курс гривні щодо іноземних валют на 02.11.2017, згідно якого 100 євро = 3121, 1202.

Оскільки, відповідачем вищевказана сума не сплачена, прокурор звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті та просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні у сумі 49 813, 08 грн., що еквівалентно 1 596 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 02.11.2017.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2020 р. позов задоволено.

4 .Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт", який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлену на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин 1, 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" (в редакції на час проведення контролю) передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 №879 (далі - Порядок №879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пп. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ч.14 ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до визначення, наведеного у п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Також згідно з підпунктом 4 п. 2 Порядку габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку).

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п. 21 Порядку).

Згідно з п. 27 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Пунктом 28 Порядку визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Частиною 4 ст.53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Згідно зі ст.24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Частиною п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Державної служби України з безпеки на транспорті прокурор посилається на те, що позивач є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не вжито заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу відповідача в заявленому до стягненні розмірі, що зумовлює ненадходження коштів до Державного бюджету України, та дає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що в даному випадку наявні підстави для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Державної служби України з безпеки на транспорті.

Поряд з цим, про правомірність звернення прокурора в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення плати за перевищення вагових параметрів з аналогічних підстав і обґрунтування дійшла висновку Велика Палата Верховного Суду у постановах №926/16/19, №917/210/19.

Щодо суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанцій, Працівниками управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області на А/Д М-12 277 км. проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля „КАМАЗ" 6520-029 д.н. НОМЕР_1 , який згідно довідки ТСЦ МВС № 31/22/3-2139 від 19.09.20 зареєстрований за відповідачем, та який здійснював перевезення асфальту за маршрутом: Головчинці - Кам`янець-Подільський, за результатами якого (контролю) складено акт № 0004206 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Згідно вказаного акту вбачається, що: нормативно допустима маса т/з - 40 тон., фактично - 35, 370. При цьому, осьові навантаження: нормативно допустиме - 11 та 16, а фактичне - 5, 280 та 30, 090.

Також складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.11.17 (щодо вищевказаного автомобіля та тому ж місці перевірки), де вказано, що водій здійснював перевезення вантажу за власними потребами з Головчинець в м. К. Подільский без дозволу що дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень на здвоєну вісь (30, 090) чим порушив ст. 48 Закону „Про автомобільний транспорт".

Крім того, працівниками Укртрансбезпеки у Хмельницькій області складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю вищевказаного автомобіля (на вищевказаному місці перевірки - А/Д М-12. 277 км.), де вказано, що навантаження на осі автомобіля складають: 1) 5, 280; 2) 14, 990; 3) 15, 100 (разом дві осі 14, 990 та 15, 100 становить 30, 090, як і в актах). Повна маса т/з 35, 370.

На підставі вищевказаних документів складено розрахунок №26 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, який здійснено (як вказано в ньому) згідно затвердженої формули (з урахуванням норм пункту 31-1 постанови КМУ №879 від 27.06.2007.

Суд апеляційної інстанції погоджується, що вказані матеріали підтверджують обставини проведення габаритно-вагового контролю автомобіля відповідача та проведення розрахунку плати за проїзд працівниками управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, що відповідає вищеназваним законодавчим приписам (Порядку) та свідчить про необхідність прийняття даних матеріалів, як таких, що складені уповноваженим органом згідно чинного законодавства.

Дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує неналежність даних матеріалів в цілому (не надання дозволу автомобілям з сипучим вантажем, неналежність вагових чеків та засобу вимірювання), однак, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що вказані доводи стосуються саме обставин складання/оформлення даних документів, що не є предметом розгляду даної справи. Виходячи з предмету та підстав позову у даній справі судова колегія враховує сам факт наявності даних документів, які є чинними станом на час розгляду справи та не може не враховувати викладених в них відомостей, оскільки останні зафіксовані установленим законодавством способом.

Також, з обставин справи вбачається, що в даному випадку підставою нарахування плати за проїзд ТЗ вагові характеристики якого перевищили нормативи, є сам факт перевищення таких норм, що встановлено актом №0004206. Тому обставини винесення припису, який є діями за наслідками встановленого порушення нормативу, в даному випадку не підлягають дослідженню, оскільки не мають правового вирішального значення з точки зору предмету дослідження - наявності порушення.

Не приймаються колегією суддів і доводи скаржника, щодо відносно неналежності розрахунку, оскільки судом першої інстанції вірно зазначено, що розрахунок визначений на підставі Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 №879 (про що вказано у розрахунку), який і передбачає спосіб нарахування за передбаченою ним формулою, яка застосована у розрахунку від 02.11.2017 № 26.

Отже, з наданих актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0004206 від 02.11.2017 та про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.11.2017 та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.11.2017 вбачається, що автомобіль, який належить відповідачу перевищив вагові параметри, а саме - фактичне навантаження на вісь становило 30, 090 тон при нормативному - 16. При цьому пересування даного автомобіля здійснювалось без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням навантаження.

Відтак, колегія суддів погоджується, що вказані позивачем на підтвердження позовних вимог обставини проїзду т/з з перевищенням нормативно допустимого вагового навантаження документально підтверджені.

Розмір плати підтверджується розрахунком №26 від 02.11.2017, здійсненим згідно постанови КМУ від 27.06.2007 № 879 та складає 1 596 євро, що станом на 01.11.17 за офіційним курсом валют встановленим НБУ становило 49 813, 08 грн. Так, з наведеного розрахунку вбачається, що він здійснений за формулою П=(Рзм+Рнв+Рг) х В х К, де: Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вість (вісі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км. проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км. проїзду; В - відстань перевезення, км.; К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру до 10% - К=2; від 10% до 40% - К=3; більш ніж 40% - К=5).

Враховуючи той факт, що відповідачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Заступника керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні у сумі 49 813, 08 грн.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцемрем" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020 р. у справі №924/1097/20 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Справу №924/1097/20 повернути Господарському суду Хмельницької області .

Повний текст постанови складений "19" квітня 2021 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.