Рішення

від 16.04.2021 по справі 640/20159/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Київ № 640/20159/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод композитних виробів" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод композитних виробів" звернулось до суду з позовом про:

- визнання протиправними та скасування рішень прийнятих ДПС України: від 31.07.2020 №9184615845 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 08.07.2020; від 31.07.2020 №9184678614 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 07.07.2020; від 31.07.2020 №9184626908 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 06.07.2020; від 31.07.2020 №9184686508 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 03.07.2020; від 31.07.2020 №9184608464 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 02.07.2020; від 14.07.2020 №9166014050 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 16.06.2020; від 13.08.2020 №9198939545 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 16.07.2020;

- зобов`язання ДПС України податкові накладні ТОВ "Завод композитних виробів" №5 від 08.07.2020, №4 від 07.07.2020, №3 від 06.07.2020, №2 від 03.07.2020, №1 від 02.07.2020 вважати прийнятими зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) - 31.07.2020, №1 від 16.06.2020 - вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) - 14.07.2020, №6 від 16.07.2020 - вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) - 13.08.2020;

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №71543 від 15.06.2020;

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №93850 від 31.07.2020;

- зобов`язання Головного управління ДПС в м. Києві виключити ТОВ "Завод композитних виробів" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 11.09.2020 - відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін, надано строк для подання заяв по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю законних та достатніх підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, оскільки оскаржувані рішення не мають конкретних підстав для їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також представником Головного управління ДПС у м. Києві подано заяву про залишення позову без розгляду оскільки відповідачем не приймалось рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. На думку суду, зазначені відповідачем обставини не є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач - Державна податкова служба України правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши письмові докази, судом установлено.

Позивачем сформовано податкові накладні від 16.06.2020 №1 на загальну суму 217152,00 грн. (у т.ч. ПДВ 36192,00 грн.), від 02.07.2020 №1 на загальну суму 49656,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8276,00 грн.), від 03.07.2020 №2 на загальну суму 49884,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8314,00 грн.), від 06.07.2020 №3 на загальну суму 49524,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8254,00 грн.), від 07.07.2020 №4 на загальну суму 48492,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8082,00 грн.), від 08.07.2020 №5 на загальну суму 49956,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8326,00 грн.) та від 16.07.2020 №6 на загальну суму 289536,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48256,00 грн.).

Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 №71543. Як вбачається з даного рішення, підставою такого прийняття стала відповідність ТОВ "Завод композитних виробів" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Квитанціями ДПС України від 14.07.2020 №9166014050; від 31.07.2020 №9184608464, №9184686508, №9184626908, №9184678614, №9184615845; від 13.08.2020 №9198939545 реєстрацію податкових накладних від 16.06.2020 №1; від 02.07.2020 №1; від 03.07.2020 №2; від 06.07.2020 №3; від 07.07.2020 №4; від 08.07.2020 №5; від 16.07.2020 №6 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Підставами зупинення реєстрації зазначених податкових накладних визначено те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, в зазначених квитанціях платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2020 на адресу Головного управління ДПС у м. Києві позивачем направлено лист від 07.07.2020 №07/07-2020 щодо виключення платника податку з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.07.2020 №93850 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, ТОВ "Завод композитних виробів" визнано підприємством, яке відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вважаючи дії ГУ ДПС у м. Києві по зупиненні податкових накладних та включенні ТОВ "Завод композитних виробів" до переліку ризикових платників податків необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 74.1, пункту 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, зокрема, затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних":

платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5).

у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6);

у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Додатком 1 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8).

Пунктом 6 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Судом установлено, що за формою та змістом оскаржувані рішення контролюючого органу від 15.06.2020 №71543 та від 31.07.2020 №93850 відповідають формі рішення, викладеного в Додатку №4 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Так, у рішеннях зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні від 15.06.2020 №71543 зазначено, що в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ "Тіерем Солушенс" ідентифікод ЄДРПОУ 41614115, ТОВ "Хостер Ектів" код ЄДРПОУ 43114647.

У рішенні від 31.07.2020 №93850 зазначено, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "Завод композитних виробів", в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ТІЕРЕМ СОЛУШЕНС" (41614115), ТОВ "РОНСОЛ" (43409564), ТОВ "ХОСТЕР ЕКТІВ" (43114647).

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

В оскаржуваних рішеннях вказане поле заповнено та зазначено, що: платник податку здійснює придбання товарів, робіт (послуг) у ряду суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність. Водночас самі господарські операції платника податків (їх суть, обсяг та періоди вчинення), реквізити, суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, податкових накладних) - в текстах рішень взагалі не ідентифіковані.

Також в текстах оскаржуваних рішень відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючих орган встановив ризиковість тих чи інших суб`єктів господарської діяльності.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Під час судового розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів наявності у ГУ ДПС у м. Києві податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем), та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, як вбачається з податкових накладних, між позивачем та ТОВ "Ронсол" (43409564) взагалі відсутні фінансово-господарські відносини.

Таким чином, суд вважає, що відповідач (суб`єкт владних повноважень) не навів та не довів суду наявність у нього, в особі комісії регіонального рівня, законних підстав та причин для прийняття рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 №71543 та від 31.07.2020 №93850.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

Враховуючи, що положеннями пункту 6 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією Головного управління ДПС у м. Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішень від 15.06.2020 №71543 та від 31.07.2020 №93850, відповідно наявні підстави для зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ "Завод композитних виробів" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що на думку суду, буде належним способом захисту прав позивача.

Позивачем завлено вимогу визнання протиправними та скасувати рішень прийнятих ДПС України: від 31.07.2020 №9184615845 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 08.07.2020; від 31.07.2020 №9184678614 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 07.07.2020; від 31.07.2020 №9184626908 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 06.07.2020; від 31.07.2020 №9184686508 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 03.07.2020; від 31.07.2020 №9184608464 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 02.07.2020; від 14.07.2020 №9166014050 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 16.06.2020; від 13.08.2020 №9198939545 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 16.07.2020.

Як установлено судом, квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладний від 14.07.2020 №9166014050, від 31.07.2020 №9184608464, №9184686508, №9184626908, №9184678614, №9184615845; від 13.08.2020 №9198939545 зупинено реєстрацію податкових накладних від 16.06.2020 №1; від 02.07.2020 №1, від 03.07.2020 №2, від 06.07.2020 №3, від 07.07.2020 №4, від 08.07.2020 №5, від 16.07.2020 №6 відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Підставами зупинення реєстрації зазначених податкових накладних визначено те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З огляду на підпункт 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування (ПН/РК). Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України). Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 статті 201 ПК України.

Згідно з "Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11).

Відповідно до відзиву Головного управління ДПС у м. Києві ТОВ "Завод композитних виробів" не скористалось своїм правом подання до контролюючого органу письмових пояснень по податкових накладних від 16.06.2020 №1, від 02.07.2020 №1, від 03.07.2020 №2, від 06.07.2020 №3, від 07.07.2020 №4, від 08.07.2020 №5 та від 16.07.2020 №6, реєстрацію яких зупинено.

Позивачем не надано доказів подання пояснень та документів для прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладний від 14.07.2020 №9166014050, від 31.07.2020 №9184608464, №9184686508, №9184626908, №9184678614, №9184615845; від 13.08.2020 №9198939545 якими зупинено реєстрацію податкових накладних від 16.06.2020 №1; від 02.07.2020 №1, від 03.07.2020 №2, від 06.07.2020 №3, від 07.07.2020 №4, від 08.07.2020 №5, від 16.07.2020 №6, не є рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних та мають інформаційний характер, відповідно підстави для їх скасування відсутні.

Щодо вимог позивача про зобов`язання ДПС України податкові накладні ТОВ "Завод композитних виробів" №5 від 08.07.2020, №4 від 07.07.2020, №3 від 06.07.2020, №2 від 03.07.2020, №1 від 02.07.2020 вважати прийнятими зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) - 31.07.2020, №1 від 16.06.2020 - вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) - 14.07.2020, №6 від 16.07.2020 - вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) - 13.08.2020 то суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 19, 20 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Як зазначено вище позивачем не подано пояснень та документів для прийняття Комісією регіонального рівня рішення відповідного рішення, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не приймались, окрім того позивачем не оскаржувались дії відповідачів щодо зупинення реєстрації податкових накладних, вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні - відсутні.

Враховуючи викладене підстави для зобов`язання ДПС України податкові накладні ТОВ "Завод композитних виробів" від 08.07.2020 №5, від 07.07.2020 №4, від 06.07.2020 №3, від 03.07.2020 №2, від 02.07.2020 №1, від 16.06.2020 №1, від 16.07.2020 №6 вважати прийнятими зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних - відсутні.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

Відповідачем у відзиві не висловлено заперечень щодо обґрунтованості, співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).

За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п`ятою статті 134 КАС України. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як убачається з наданої суду копії договору про надання юридичних послуг від 10.08.2020 №10/08-20, укладеного між ТОВ "Завод композитних виробів" та Адвокатським об`єднанням "Ела", останнє прийняло на себе зобов`язання надати юридичні послуги замовнику на умовах та в обсязі, визначеному договором та додатками до нього (підпункт 1.1 пункту 1 договору).

За надання послуг, передбачених пунктом 1.2 цього договору встановлюється, за домовленістю сторін, плата у розмірі, що визначається сторонами у додатку №1 до договору (підпункт 2.1 пункту договору).

Оплата послуг, передбачених пунктом 1.2 цього договору замовник зобов`язаний здійснити на підставі пред`явленого виконавцем рахунку, протягом 3 (трьох) календарних днів з дати його пред`явлення, у порядку передбаченому договором та додатком №1 до нього (підпункт 2.2 пункту 2 договору).

Оплата послуг, передбачених пунктом 1.2 цього договору, здійснюється замовником в безготівковому порядку, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок виконавця (підпункт 2.3 пункту 2 договору).

Згідно з додатком №1 до договору про надання юридичних послуг від 10.08.2020 №10/08-20 сторони визначились, що виконавець надає замовнику наступний вид юридичних послуг:

- складення, оформлення та направлення до окружного адміністративного суду м. Києва адміністративного позову ТОВ "Завод композитних виробів" до ГУ ДПС України у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії;

- представництво інтересів замовника в Окружному адміністративному суді міста Києва під час розгляду адміністративного позову ТОВ "Завод композитних виробів" до ГУ ДПС України у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії;

- складення, оформлення та направлення до Окружного адміністративного суду міста Києва необхідних на розсуд виконавця заяв, пояснень, клопотань, відповіді на відзив та інших процесуальних документів, передбачених Кодексом про адміністративне судочинство України у рамках розгляду справи за позовом замовника (пункт 1).

Розмір оплати за надану юридичну послугу, вказаного в пункту 1 цього додатку складає 30000,00 грн. (пункт 2).

В матеріалах справи наявний ордер на надання правової допомоги серії КС №736640 від 25.08.2020, водночас доказів оплати гонорару адвоката до суду не надано.

На думку суду, наведені докази не доводять понесення позивачем фактичних витрат на правничу допомогу в адміністративній справі, оскільки не надано доказів сплати адвокату відповідної суми. Крім того, відсутні докази підтвердження прийняття позивачем виконаних робіт.

Відтак суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за дев`ять вимог немайнового характеру у розмірі 18918,00 грн. (платіжні доручення від 18.08.2020 №122 та 04.09.2020 №128).

Оскільки позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру підлягають стягненню в розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15 червня 2020 року №71543 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 31 липня 2020 року №93850 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод композитних виробів" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод композитних виробів" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод композитних виробів" (ідентифікаційний код 36982786, місцезнаходження: 03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7-А).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267; 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець