Ухвала

від 19.03.2021 по справі 755/4258/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/4258/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"19" березня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та визначення участі у спілкуванні з дитиною,-

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та визначення участі у спілкуванні з дитиною.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд:

-зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 25 жовтня 2020 року у справі №755/2142/20 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2011 року народження, з 2 218,00 грн до 1 197,50 грн, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття;

-визначити регулярні зустрічі із сином на вихідних, дозволити зустрічі із своїми батьками, сумісний відпочинок із сином один раз на рік.

Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам

ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява в частині вимоги про визначення місця проживання дитини, не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно закону, особа може звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Проте як убачається зі змісту позовної заяви, позивач, посилається на те, що виплата аліментів у розмірі

2 218,00 грн складає 90% усіх його доходів, у зв`язку з чим вбачає за доцільним змінення способу стягнення з нього аліментів з твердої грошової суми на частину від заробітку, а саме 1/3, однак в прохальній частині позивач просить зменшити розмір аліментів до 1 197,50 грн, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже обґрунтування позовних вимог суперечить їх змісту.

Також вказаний в позовній заяві мінімальний розмір - не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суперечить положенням ч. 2 ст. 182 СК України.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,

ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст.177 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ч. 1 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

В розрізі даних правовідносин об`єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Разом з тим, як убачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує що відповідач забороняє зустрічі з сином з невідомих йому причин.

При цьому, позовна заява не містить викладення обставин та посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею (звернення до уповноваженого органу щодо захисту прав та законних інтересів з вимогами про визначення участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, визначення органом опіки та піклування такої участі та невиконання відповідачем такого рішення), не долучені докази на підтвердження таких обставин. Більш того, позовна заява взагалі не містить викладення обставин та зазначення доказів за вказаною вимогою.

Крім того, суд звертає увагу позивача на вимоги ч.1 ст. 188 ЦПК України, в якій зазначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України Про судовий збір .

Положеннями пункту 2 ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 908,00 грн.

До матеріалів позовної заяви додано квитанції про сплату судового збору в загальній сумі 908,00 грн. Однак прохальна частина позовної заяви фактично містить дві самостійні вимоги немайнового характеру, а саме, - про зменшення розміру аліментів та про визначення участі у спілкуванні з дитиною.

За змістом вимог ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір, який підлягає сплаті, за вимогами немайнового характеру становить 1 816,00 грн (908,00 грн*2).

На виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати суду позовну заяву, із викладенням обставин та правового обґрунтування щодо порушення відповідачем його прав за вимогою про визначення участі у спілкуванні з дитиною, з долученням до позовної заяви оригіналу квитанції про доплату судового збору в розмірі 908,00 грн, у разі залишення вимоги позову про визначення участі у спілкуванні з дитиною.

Також суд вважає за необхідно роз`яснити, що в разі наявності у позивача наміру звернутися до суду лише з вимогою про зменшення розміру аліментів, позивач має подати до суду виправлену позовну заяву із зазначенням лише такої вимоги позову.

До виправленої позовної заяви необхідно додати її копію та копії доданих до неї документів для направлення відповідачу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та визначення участі у спілкуванні з дитиною - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я