Ухвала

від 16.04.2021 по справі 591/7406/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/7406/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/139/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянула у порядку письмового провадження в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2020 року, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020200000000195 від 10.06.2020 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на речі та документи у кримінальному провадженні №12020200000000195, вилучені в ході проведення обшуку 26.11.2020 року у ОСОБА_5 , під час обшуку двох житлових будинків, розташованих на огородженій території його господарства на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3220882600:03:003:0120, 3220882600:03:003:0121 у с. Гнідин Бориспільського району Київської області.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2020 року, оскільки в судовому засіданні власник майна участі не приймав, будучи не повідомленим про дату та час розгляду справи, а копію ухвали ОСОБА_5 отримав електронною поштою лише 20.01.2021 року, а також просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування своїх вимог адвокат ОСОБА_6 вказував, що накладаючи арешт на планшетний комп`ютер «IPad» серійний номер F4KM33LEFLML та мобільний телефон «IPhone X» серійний номер НОМЕР_1 , в той же час в ухвалі слідчого судді вказано про надання дозволу на вилучення інформації, яка може зберігатися і в електронному вигляді, шляхом копіювання її з електронних носіїв інформації та/або вилучення матеріальних носіїв інформації на яких містяться відомості у електронному вигляді.

Зазначав адвокат ОСОБА_6 і про те, що в ході проведення обшуку оперативними працівниками було встановлено відсутність на вилучених планшеті та мобільному телефоні будь-якої інформації щодо слідів вчинення кримінального правопорушення.

Апелянт звертав увагу на те, що слідчим суддею не було взято до уваги, що обшук проведений незаконно, оскільки в ухвалі про обшук внесені недостовірні відомості щодо власника майна, зокрема ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку на земельних ділянках за одними кадастровими номерами, а фактично обшук проведено на земельних ділянках за іншими кадастровими номерами.

Крім того, наголошував апелянт і на тому, що в ухвалі зазначено власником ТОВ «Профт Буд Сістем» є ОСОБА_5 , що не відповідає фактичній дійсності, і жодних доказів на обґрунтування того, що саме він являється власником надано не було.

При цьому, апелянт стверджував, що вилучене під час обшуку майно не містить жодних слідів, ознак та будь-яких інших доказів, а також не є предметами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, вказане майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України та не визнавалось речовим доказом, чому не було надано оцінки слідчим суддею.

Крім того, апелянт вказував, що в даному випадку ОСОБА_5 є добросовісним набувачем, а тому на його майно не може бути накладено арешт.

Вказував адвокат ОСОБА_6 і про те, що слідчий суддя в порушення вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України не врахував підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри, розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб.

На апеляційну скаргу подано заперечення прокурора ОСОБА_7 , в яких він просив визнати пропущений адвокатом ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали судді таким, що був пропущений з неповажної причини, ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а вимоги апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 без задоволення, а апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги просив проводити без його участі.

До початку апеляційного розгляду від представника власника майна адвоката ОСОБА_6 також надійшло клопотання про проведення апеляційного розгляду за його відсутності та відсутності власника майна ОСОБА_5 .

Прокурор також подав письмове клопотання, в якою просив розгляд зазначеної апеляційної скарги проводити без його участі.

Колегія суддів, враховуючи наявність даних про належне повідомлення вказаних осіб вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, у порядку письмового провадження, що узгоджується з вимогами ст.406 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Так, матеріалами провадження підтверджується, що помічником судді ОСОБА_8 було зобов`язано слідчого у кримінальному провадженні повідомити володільця майна про розгляд клопотання, проте колегію суддів встановлено, що ухвала слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2020 року про накладення арешту на майно була постановлена у відсутність учасників провадження, а відомостей про належне повідомлення учасників провадження про дату, час і місце судового розгляду клопотання слідчого матеріали провадження не містять.

Оскільки, як вбачається із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення зі змістом оскаржуваної ухвали, яка надійшла на його електронну пошту, ОСОБА_5 ознайомився лише 20.01.2021 року, що підтверджується скріншотом сторінки його електронної пошти, то з огляду на встановлені обставини, а також з метою забезпечення учасникам кримінального провадження доступу до правосуддя, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2020 року апелянту має бути поновлений.

Що стосується вимог апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, то як вбачається з матеріалів справи, у провадженні слідчого управління ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12020200000000195 від 10.06.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом того, що службові особи управління капітального будівництва Сумської ОДА (розпорядник бюджетних коштів), за попередньою змовою зі службовими особами підрядних та проектних організацій: ТОВ "Профт-Буд-Сустем", ПП "ТРАНСІНТЕРБУД", ТОВ "Спецтехстрой", ПП "Приватбудсервіс", ТОВ "Суми Южана", здійснили привласнення частини коштів державного бюджету та бюджету Сумської області виділених для проведення ремонтно-будівельних робіт за рядом договорів підряду, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу Мінрегіонбуду №187 від 26.07.2018 року та рішення сесії Сумської обласної ради від 07.09.2018 року на будівництво 13 амбулаторій первинної медичної допомоги з державного та місцевого бюджетів виділено бюджетні кошти. Розпорядником зазначених коштів визначено Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, тендерним комітетом якого було організовано 13 відкритих торгів, по яким підписано договори з переможцями: ТОВ "Профт-Буд-Сустем", ПП "ТРАНСІНТЕРБУД", ТОВ "Спецтехстрой", ПП "Приватбудсервіс", ТОВ «Універсалбуд-В».

26.11.2020 під час досудового розслідування кримінального провадження проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власника ТОВ «Профт-Буд-Сістем», під час якого було виявлено та вилучено речі та документи зазначені в клопотанні.

26.11.2020 року слідчий звернувся до суду з погодженим прокурором клопотанням про накладення арешту на речі та документи, які вилучені 26.11.2020 року під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме двох житлових будинків, розташованих на огородженій території його господарства на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3220882600:03:003:0120, 3220882600:03:003:0121 у с. Гнідин Бориспільського району Київської області.

02.12.2020 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми на вказане майно було накладено арешт.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Колегія суддів перевіривши матеріали провадження та оскаржувану ухвалу вважає, що приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12020200000000195, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обґрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на майно.

З урахуванням цього, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України та відповідною постановою органу досудового розслідування правомірно визнане речовими доказами. (а.п.10)

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси як власника майна так і його володільця з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Так, що стосується доводів апелянта про те, що накладаючи арешт на планшетний комп`ютер «IPad» серійний номер F4KM33LEFLML та мобільний телефон «IPhone X» серійний номер НОМЕР_1 , в той же час в ухвалі слідчого судді вказано про надання дозволу на вилучення інформації, яка може зберігатися і в електронному вигляді, шляхом копіювання її з електронних носіїв інформації та/або вилучення матеріальних носіїв інформації на яких містяться відомості у електронному вигляді, то колегія суддів зазначає, що такі доводи не вказують на порушення слідчого слідчого судді і крім того сам власник майна не позбавлений можливості звернутися з клопотання до слідчого судді про скасування арешту на майну, обґрунтувавши свої вимоги саме такими доводами.

Щодо тверджень апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 відносно того, що в ході проведення обшуку оперативними працівниками було встановлено відсутність на вилучених планшеті та мобільному телефоні будь-якої інформації щодо слідів вчинення кримінального правопорушення, то колегія суддів вважає такі твердження безпідставними з огляду на те, що вони не ґрунтуються на матеріалах провадження, а вилучені носії інформації потребували подальшого дослідження.

В спростування доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_10 стосовно того, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку на земельних ділянках за одними кадастровими номерами, а фактично обшук проведено на земельних ділянках за іншими кадастровими номерами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, ухвалою слідчого судді від 24.11.2020 року було задоволено клопотання слідчого та надано у кримінальному провадженні № 12020200000000195 дозвіл на проведення обшуку в житловому приміщенні розташованому за адресою розташування земельних ділянок в АДРЕСА_1 на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3220882600:03:003:0120, 3220882600:03:003:0121, яке займає власник ТОВ «Профт Буд Сістем» - ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу обшуку від 26.11.2020 року на вказаних земельних ділянках за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено обшук, під час якого було виявлено та вилучено речі та документи.

Як вбачається із вказаного протоколу, під час обшуку ОСОБА_5 не зазначав про неналежність місця проведення обшуку, про що свідчить відсутність заяв та зауважень у протоколі обшуку відносно того, що обшук проведено не за вказаними в ухвалі координатами.

З цих же підстав, необґрунтованими, на переконання колегії суддів є і доводи, що ОСОБА_5 не являється власником приміщень на зазначених земельних ділянках.

Також безпідставними є і доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , що вилучене майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України та не визнавалось речовим доказом, оскільки вказані твердження спростовуються наявною у матеріалах провадження постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2020 року поновити.

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2020 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020200000000195 від 10.06.2020 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4