Постанова

від 20.04.2021 по справі 902/116/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року Справа № 902/116/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Єфімчук А.І.,

представники учасників справи:

позивач- Мельничук Б.В.;

відповідач- не з`явися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Позивача-Фізичної особи-підприємця Ровної Ірини Василівни на ухвалу господарського суду Вінницької області від 15.02.2021 у справі №902/116/21 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Ровна Ірини Василівни м.Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Задворного Олександра Леонтійовича

с.Миролюбівка Піщанського р-ну Вінницької обл.

про стягнення 325 965 грн 54 коп. основного боргу, пені та річних ,-

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.02.2021 Позивачеві відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №902/116/21 за позовом Фізичної особи-під-приємця Ровної Ірини Василівни до Фізичної особи-підприємця Задворного Олександра Леонтійо-вича про стягнення 325 965 грн 54 коп. основного боргу, пені та річних.(арк.матеріалів оскар-ження 9-10).

Не погоджуючись з ухвалою, Позивач звернувся до апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 15.02.2021 у даній справі та задоволити заяву про забезпечення позову.(арк.матеріалів оскарження 16-18).

Обґрунтовуючи скаргу, Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, постановивши ухвалу з порушенням норм процесуального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не врахував, що Відповідач, який ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань та має наміри в подальшому не виконувати рішення суду ретельно при-ховує свої операції по виведенню грошових коштів з рахунків, відчуженню нерухомого майна, ук-ладенню різних договорів, що сприяють подальшому невиконанню рішення суду, тому неможливо довести реалізацію майна боржником чи здійснення підготовчих дій для його реалізації; витра-чання коштів не на здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання. Крім того, згідно практики Верховного Суду наяв-ність виконавчих проваджень є достатнім доказом існування ризиків невиконання Відповідачем рішення суду у разі його задоволення та є достатньою підставою для накладення арешту на майно боржника. Із відкритого Єдиного реєстру боржників Позивачу стало відомо що Відповідач міс-титься у Єдиному реєстрі боржників. Крім того, на сайті Державної податкової служби України міститься інформація щодо Відповідача: Станом на 23.02.2021 платник податків має податковий борг та відповідно до пункту 88.2 статті 88 Податкового кодексу України у органів державної податкової служби виникло право податкової застави на майно такого платника. Скаржник вва-жає, що існують всі підстави для накладення арешту на майно, що належить Відповідачеві, ос-кільки між сторонами існує спір стосовно заборгованості за Договором; Відповідач системно порушує умови Договору та не сплачує заборгованість; незабезпечення позову може ускладнити, і навіть зробити неможливим виконання рішення в майбутньому, виходячи з того, що заборгова-ність Відповідача складає значну суму коштів, а саме - 325 965 грн 54 коп., а вартість всього вказаного майна Відповідача становить приблизно 350 000 грн. Позивач не може надати доку-ментального підтвердження вартості майна Відповідача, адже для його оцінки згідно вимог закону мають бути правові підстави. Відповідач міститься у Єдиному реєстрі боржників; у Відповідача є невиконані виконавчі провадження; Відповідач має податковий борг; вимоги про накладення арешту, на думку Позивача є співмірними до суми боргу Відповідача. Невжиття заходів щодо нак-ладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Відповідачу може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення господарського суду. Тому в порядку визначеному п.6 ч.1 ст.139 ГПК України Позивач пропонує Північно-західному апеляційному господарському суду вирішити питання зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду Позивачем грошових коштів в розмірі, визначеному судом.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою Позивача.(арк.матеріалів оскарження 37).

У день судового засідання 20.04.2021 на електронну адресу суду надійшов відзив Відпові-дача, в якому заперечує проти її задоволення та просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Крім того, додає до відзиву копії довідки ДВС з якої вбачається, що щодо нього пере-буває на виконанні виконавчий лист про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн щомісячно, починаючи з 01.04.2009 до досягнення дитиною повноліття. Інших виконавчих документів щодо стягнення боргів із Задвор-ного О.Л у РВ ДВС на виконанні не перебуває, а також довідки ДПС, з якої вбачається, що Задворний О.Л. станом на 19.04.2021 не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внес-ку, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої) контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.(арк.матеріалів оскарження 48-53).

Крім того, під час судового засідання від Скаржника об 11:47 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру забо-рон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 04.02.2021 та 20.04.2021.(арк.мате-ріалів оскарження 54-58).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.04.2020 колегія суддів відмовила у задово-ленні клопотання Позивача про долучення до додаткових доказів з огляду на те, що за приписами ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Колегія суддів звертає увагу, що витяг з реєстрів за 04.02.2021 долучений до заяви про забезпечення позову, в витяг звід 20.04.2021 містить аналогічну інформацію щодо земельної ділянки, яка належить Відповідачу.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 20.04.2021 представник Позивача підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, а також наголошував на необхідності задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання апеляційної інстанції 20.04.2020, хоч про час та місце розгляду скаргу був повідомлений у встановленому порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, участь представників не визнавалась обов`язковою, тому така неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали оскарження, наявні в них докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та про-цесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів оскарження, до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ФОП Ровної І.В. про стягнення з ФОП Задворного О.Л. 325 965 грн 54 коп. основного боргу, пені та річних. В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач вказує на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором №Ки20/02/19 від 20.02.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого ФОП Ровна І.В. заявила до стягнення з ФОП Задворного О.Л. 274 584 грн 80 коп. основного боргу; 16 664 грн 02 коп. пені та 34 716 грн 72 коп. -25% річних.(арк.матеріалів оскарження 1-2).

Разом із позовною заявою Позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накла-дення арешту на майно Відповідача: земельну ділянку загальною площею 0.004 га, кадастровий номер 0510100000:03:132:0191, номер запису про право власності/довірчої власності: 33060672; об`єкт житлової нерухомості, квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1556971705101, загальна площа: 53.8 кв.м, за адресою: Вінницька обл., м.Вінниця, вулиця Сітка Отамана, будинок 15, квартира 1.(арк.матеріалів оскарження 4).

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник вказує, що вимоги про сплату забор-гованості та намагання Позивача вийти на контакт із Відповідачем не увінчались успіхом, забор-гованість не була сплачена, внаслідок чого Позивач звернувся до суду за захистом своїх пору-шених прав та інтересів. В обґрунтування підстав для накладення арешту на майно, що належить Відповідачу заявник зазначає те, що між сторонами існує спір стосовно заборгованості за Догово-ром; незабезпечення позову може ускладнити, і навіть зробити неможливим виконання рішення в майбутньому, виходячи з того, що заборгованість відповідача складає значну суму коштів, а саме - 325 965 грн 54 коп.; вимоги про накладення арешту є співмірними до суми боргу Відповідача, яка складає 325 965 грн 54 коп., а вартість всього вказаного майна Відповідача становить орієнтовно 350 000 грн.

Як зазначалось вище, ухвалою від 15.02.2021 господарський суд Вінницької області від-мовив у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову, з мотиву того, що така заява ґрун-тується виключно на припущеннях щодо можливого ухилення ФОП Задворного О.Л. від вико-нання рішення суду в разі задоволення позову. Доказів того, що Відповідач здійснює дії спрямо-вані на зняття коштів, чи розпродає належне останньому майно Позивачем суду не надано. Крім того, до заяви не додано документів, які визначають орієнтовну вартість майна Відповідача в сумі 350000 грн, як зазначає заявник, обґрунтовуючи співрозмірність заходів забезпечення позову з заявленими Позивачем вимогами.(арк.матеріалів оскарження 9-10).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на нас-тупне:

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядає-ться судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, передбачених ст.137 кодексу. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унемо-жливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюва-них прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ст.136 ГПК України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернен-ня із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язко-вим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить немож-ливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпе-чення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. (п.1 ч.1 ст.137 ГПК України).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів оскарження, звертаючись із заявою про забезпечення позову, Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 0.004 га, кадастровий № 0510100000: 03:132:0191, номер запису про право власності/довірчої власності: 33060672; об`єкт житлової неру-хомості, квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1556971705101, загальна площа (кв.м): 53.8, за адресою: Вінницька обл., м.Вінниця, вулиця Сітка Отамана, будинок 15, квартира 1.(арк.матеріалів оскарження 4).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч.4 ст.137 ГПК України).

Вказуючи на обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, за-явник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, тобто обставини, які підтверджу-ють порушення прав заявника або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність та-кої загрози.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів дійшла висновку, що умовою застосуван-ня заходів забезпечення позову є адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується, яка визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інте-ресу), про захист яких просить заявник (у даному спорі визнати недійсними рішення загальних зборів товариства), із тим заходом забезпечення позову про який просить заявник (у даному ви-падку накладенням арешту на нерухоме майно).

Досліджуючи обставини, на яких ґрунтується заява Позивача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з пред-метом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи не-можливістю виконання судового акту.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову та апеляційну скаргу, Позивач вважає, що незабезпечення позову може ускладнити, і навіть зробити неможливим виконання рішення в май-бутньому, виходячи з того, що заборгованість відповідача складає значну суму коштів, а саме - 325 965 грн 54 коп.; вимоги про накладення арешту є співмірними до суми боргу Відповідача, яка складає 325 965 грн 54 коп., а вартість всього вказаного майна Відповідача становить орієнтовно 350000 грн.

Натомість жодних доказів на підтвердження будь-якого наміру відчужити нерухоме майно до заяви, поданої до суду першої інстанції, не додано. Наведено лише припущення щодо доціль-ності та співмірності вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів зауважує, що посилання Скаржника на те, що у Відповідач має невиконані виконавчі провадження та податковий борг спростовуються доказами, поданим з від-зивом, а саме - копією довідки ДВС з якої вбачається, що щодо Відповідача перебуває на вико-нанні виконавчий лист про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утри-мання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн щомісячно, починаючи з 01.04.2009 до досяг-нення дитиною повноліття. Інших виконавчих документів щодо стягнення боргів з Задворного О.Л у РВ ДВС на виконанні не перебуває, а також довідки ДПС, з якої вбачається, що Задворний О.Л. станом на 19.04.2021 не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборго-ваності з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої) контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.(арк. матеріалів оскарження 48-53).

Колегія суддів наголошує, що Позивач не наводив зазначених аргументів суду першої інс-танції, а обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу вважає вказані доводи підставою для скасування оскаржуваної ухвали від 15.02.2021.

Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції роз`яснив Позивачу право на повторне звернення до господарського суду у разі зміни певних обс-тавин.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що станом на час подання заява Фізичної особи-підприємця Ровна Ірини Василівни про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого ухилення Фізичної особи-підприємця Задворного Олександра Леонтійовича від виконання рішення суду в разі задоволення позову. Станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали доказів того, що Відповідач здійс-нює дії, спрямовані на зняття коштів, чи розпродає належне майно Позивач суду не надав. Крім того, до заяви про забезпечення позову не додано документів, які визначають орієнтовну вартість майна Відповідача в сумі 350 000 грн, як зазначає заявник, обґрунтовуючи співрозмірність заходів забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, тому немає підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних зако-ном інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для ви-несення ухвали про забезпечення позову. Таким чином, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивачем у заяві, поданій суду першої інстанції не наведено дос-татніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі. При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів .

Відтак, з мотивів, зазначених вище, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність за-яви про вжиття заходів забезпечення позову та обґрунтованість і законність ухвали суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню, тому ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін.

Розглянуто всі доводи та вимоги апеляційної скарги, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуванї ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ровної Ірини Василівни на ухвалу госпо-дарського суду Вінницької області від 15.02.2021 у справі №902/116/21 залишити без задово-лення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали оскарження №902/116/21 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.