Рішення

від 02.07.2021 по справі 902/116/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2021 р. Cправа № 902/116/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. ,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

позивача - Мельничука Б.В.;

відповідача - Зінченка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Ровної Ірини Василівни ( АДРЕСА_1 )

до: Фізичної особи-підприємця Задворного Олександра Леонтійовича ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 325965,54 грн,

В С Т А Н О В И В :

Фізичною особою-підприємцем Ровною Іриною Василівною подано позов до Фізичної особи-підприємця Задворного Олександра Леонтійовича про стягнення 325965,54 грн.

Ухвалою суду від 16.02.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/116/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.03.2021.

Окремо слід зазначити, що разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, за наслідками розгляду якої Господарським судом Вінницької області постановлено ухвалу від 15.02.2021 про відмову у задоволенні вказаної заяви. При цьому постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ровної Ірини Василівни на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.02.2021 у справі №902/116/21 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою суду від 16.03.2021 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, учасники процесу скористалися правом на подання заяв по суті справи: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 75-83, том 1), позивачем - відповідь на відзив (а.с. 90-94, том 1).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 02.07.2021.

На визначену дату та час у судове засідання з`явилися усі учасники справи, в т. ч. представник позивача, якому забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач щодо позову заперечив, посилаючись на викладене у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором № Ки 20/02/19 від 20.02.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого Фізичною особою-підприємцем Ровною Іриною Василівною заявлено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Задворного Олександра Леонтійовича 325965,54 грн заборгованості, з яких: 274584,8 грн - основного боргу; 16664,02 грн - пені та 34716,72 грн - 25% річних.

Зокрема, Фізичною особою-підприємцем Ровною Іриною Василівною заявлено, що відповідачем не сплачено вартість поставленого товару згідно видаткових накладних:

- №200482431 від 17.04.2019 на суму 38792,46 грн;

- №200482427 від 18.04.2019 на суму 13868,01 грн;

- №200488406 від 25.04.2019 на суму 38609,2 грн;

- №200491347 від 03.05.2019 на суму 21206,83 грн;

- №200504672 від 17.05.2019 на суму 108148,9 грн;

- №200536289 від 02.07.2019 на суму 9733,11 грн;

- №200536296 від 02.07.2019 на суму 27823,07 грн;

- №200554252 від 31.07.2019 на суму 16403,22 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, акцентує увагу, що він не отримував товару на умовах самовивозу в м. Дніпро, як стверджує позивач, а відповідно до умов Договору №Ки 20/02/19 від 20.02.2019 поставка товару здійснюється за адресою: вул. Тиврівське шосе, 2, м. Вінниця, де і має відбуватися його передача та отримання.

Окрім того, Фізична особа-підприємець Задворний Олександр Леонтійович вказує на те, що у наданих позивачем видаткових накладних в графі "Отримав (ла)" містяться лише два підписи зі сторони отримувача, проте видаткові накладні не містять даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Також відповідач стверджує, що ним не направлялися на адресу позивача замовлення на товар відповідно до умов п. 3.1. Договору.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладеного у відзиві, а подані "заяви свідків" суперечать нормам чинного законодавства та не можуть бути взяті судом до уваги.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

20.02.2019 між Фізичною особою-підприємцем Ровною Іриною Василівною (Постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Задворним Олександром Леонтійовичем (Покупець, відповідач) укладено Договір №Ки 20/02/19 від 20.02.2019, (Договір) відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язався в порядку і терміни, встановлені цим Договором, передати у власність Покупцеві Товар в певній кількості, відповідної якості, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і сплатити його на умовах, визначених в цьому Договорі.

Кількість і асортимент товару, що поставляється, вказуються в накладній, складеній на підставі замовлення Покупця, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Накладні оформляються на кожну партію Товару, що поставляється (п. 1.2. Договору).

За умовами п. 2.4. Договору Покупець проводить оплату Товару на умовах відстрочення платежу: 45 календарних днів з моменту постачання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, або іншим прийнятним способом для сторін, який не суперечить законодавству України. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Згідно з п. 3.1. Договору постачання кожної партії Товару здійснюється на підставі замовлення Покупця. Замовлення надаються Постачальникові за допомогою зв`язку факсиміле або способами зв`язку, що забезпечують фіксацію тексту і дати замовлення, або іншим способом, прийнятним для сторін. Замовлення повинне містити наступну інформацію: найменування і асортимент, код згідно прайса Постачальника Товару; кількість Товару; адресу складу Покупця/Постачальника; умови оплати, якщо вони відрізняються від умов, встановлених цим Договором; термін постачання партії Товару, якщо він відрізняється від терміну постачання, встановленого цим Договором.

Постачання товару, здійснюється на умовах DDP/EXW, місце доставки - м. Вінниця, Тиврівське шосе, 2 (склад Покупця/Постачальника) (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2000", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору). За домовленістю Сторін, поставка може здійснюватись на інших умовах. Така домовленість оформляється додатковою письмовою угодою до цього Договору (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору Постачальник зобов`язаний надати належним чином оформлені документи (підписані уповноваженою особою і що скріпляють печаткою Постачальника) на Товар, що поставляється, відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме: накладну на Товар, товарно-транспортну накладну, податкову накладну; документи, підтверджуючі якість Товару, що поставляється.

Документи зазначені в пункті 3.3. цього Договору вважаються переданими Покупцеві разом з Товаром, якщо накладна на передачу Товару буде підписана представником Покупця без зауважень (обмовки) про відсутність того або іншого документа (п. 3.5. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору зобов`язання по постачанню вважаються виконаними з моменту передачі партії Товару Покупцеві, що підтверджується накладною (товарно-транспортною накладною), підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, вказаними в цьому Договорі.

За несвоєчасну оплату Товару, Покупець сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожен день прострочення, а також сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 25 % річних (п. 5.2. Договору).

Як уже зазначалося, на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості заборгованості позивач посилається на ряд видаткових накладних: №200482431 від 17.04.2019 на суму 38792,46 грн; №200482427 від 18.04.2019 на суму 13868,01 грн; №200488406 від 25.04.2019 на суму 38609,2 грн; №200491347 від 03.05.2019 на суму 21206,83 грн; №200504672 від 17.05.2019 на суму 108148,9 грн; №200536289 від 02.07.2019 на суму 9733,11 грн; №200536296 від 02.07.2019 на суму 27823,07 грн; №200554252 від 31.07.2019 на суму 16403,22 грн.

Видаткова накладна - це первинний документ, що підтверджує факт постачання товарів (товарно- матеріальних цінностей), як правило, від постачальника до покупця.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - коли датовано видаткові накладні): первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до видаткової накладної як і будь-якого первинного документа, передбачено ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що включає:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас судом встановлено, що на вказаних видаткових накладних (копії яких наявні у матеріалах справи) у графі отримувача товару містяться по два підписи осіб, яких жодним чином не ідентифіковано.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір № Ки 20/02/19 від 20.02.2019.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що зобов`язання по постачанню вважаються виконаними з моменту передачі партії Товару Покупцеві, що підтверджується накладною (товарно-транспортною накладною), підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, вказаними в цьому Договорі.

Таким чином, факт отримання відповідачем товару може підтверджуватися видатковою накладною, оформленою згідно вимог до первинного документа, встановленого ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що зокрема, включає наявність особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, як встановлено судом, спірні видаткові накладні не містять жодних ідентифікуючих ознак осіб, власноручні підписи яких містяться у графі отримувача товару.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу , яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Суд враховує, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару .

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18 та підтримана у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.

Разом з тим будь-яких інших доказів, які б переконливо засвідчували факт поставки товару за спірними видатковими накладними позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Невідповідність місця поставки товару, вказаного у договорі та спірних видаткових накладних - м. Вінниця та м. Дніпро (самовивіз зі складу Постачальника), відсутність доказів формування відповідних замовлень відповідачем в силу вимог п. 3.1. Договору, на які, є посилання у таких видаткових накладних, свідчать не на користь позивача. При цьому суд критично оцінює "заяви свідків", які відповідачем додано до відзиву на позовну заяву, позаяк всупереч приписам ст. 88 ГПК України у зазначених заявах не зазначено джерела обізнаності таких свідків щодо викладених у заявах обставин, тому такі заяви не беруться судом до уваги в якості доказів.

Окремо слід зазначити, що у підготовчому судовому засіданні 01.04.2021 Фізична особа-підприємець Задворний Олександр Леонтійович не заперечував факту наявності між сторонами правовідносин щодо поставки товару, однак заперечував щодо суми заявленої позивачем до стягнення заборгованості та не підтвердив отримання від позивача товару саме за спірними видатковими накладними. Більше того, у своїх поясненнях він навпаки заперечив факт підписання накладних, які йому надали, оскільки, спілкуючись із відповідним представником, просив надати час для їхнього звіряння. Відтак суд не погоджується із позицією позивача, що відповідач фактично в судовому засіданні визнав позовні вимоги.

Також слід зазначити, що позивач в силу принципу змагальності сторін не скористався правом ініціювати проведення почеркознавчої експертизи підпису на видаткових накладних, яка б могла вирішити питання щодо ідентифікації особи.

Враховуючи недоведеність позивачем правових підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу, в свою чергу, відсутні підстави для стягнення з Фізичної особи-підприємця Задворного Олександра Леонтійовича сум пені та 25% річних, нарахованих на заявлену до стягнення суму основної заборгованості.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з вищенаведених мотивів.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою в позові в повному обсязі, сплачений судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ціни позову в сумі 4889,48 грн залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати на сплату судового збору в сумі 4889,48 грн залишити за позивачем.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відповідні адреси електронної пошти учасників справи: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повне рішення складено 08 липня 2021 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3,4,5 - позивачу - АДРЕСА_4; АДРЕСА_3; ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_1;

6 ,7 - відповідачу - АДРЕСА_2; ІНФОРМАЦІЯ_2.